Рішення

від 10.04.2023 по справі 904/361/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2023м. ДніпроСправа № 904/361/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "КОМБІНАТ "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЕЙТЕРІНГ", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Приватне акціонерне товариство "КОМБІНАТ "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЕЙТЕРІНГ" про стягнення заборгованості за договором поставки продукції № 50 від 01.01.2020 на суму 375 193, 28 грн, яка складається з суми основного боргу - 179 373, 72 грн, пені - 62 447, 50 грн, інфляційних витрат - 39 139, 06 грн, 3% річних - 4 546, 14 грн, штраф - 89 686, 86 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/361/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про видачу копії ухвали про відкриття провадження.

27.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЕЙТЕРІНГ" надійшов відзив на позовну заяву.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки на дату спливу встановленого законом шістдесятиденного строку для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідача не сплив строк на подання відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті, судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки продукції № 50 від 01.01.2020 в частині оплати заборгованості за поставлену продукцію.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач не погоджується зі здійсненим позивачем розрахунком пені, інфляційних втрат та 3% річних.

У зв`язку із чим Товариство з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЕЙТЕРІНГ" просить суд зменшити заявлену до стягнення пеню до 15 576, 80 грн, інфляційні втрати до 9 784, 77 грн, 3 % річних до 1 131, 28 грн, штраф до 22 421, 72 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

01.01.2020 між Приватним акціонерним товариством "Комбінат "Придніпровський" (далі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кью.ЕФ.ЕМ.Кейтерінг" (далі відповідач, покупець) було укладено договір поставки продукції № 50 (далі - договір).

Постачальник продукції зобов`язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію, яка використовується їм для подальшої реалізації (пункт 1.1. договору).

Згідно з пунктом 1.2 договору кількість, найменування, асортимент продукції, що постачається постачальником, ціна визначається в специфікації (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною даного договору та в товарно-транспортних накладних (надалі - ТТН).

Покупець зобов`язаний оплатити продукцію постачальника згідно з п. 6.1. даного договору (пункт 2.1.1. договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом відстрочки платежу строком на 30 (тридцять) календарних днів у безготівковій або готівковій формі (відповідно до чинного законодавства) згідно рахунку. Інший термін і порядок оплати продукції може бути передбачено в додатковій угоді до даного договору. Покупець в платіжному дорученні обов`язково вказує номер та дату договору поставки.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що датою оплати за даним договором вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Зобов`язання покупця з оплати, передбачене цим договором, визнається сторонами виконаним у частині суми, зарахованої на поточний банківський рахунок постачальника.

Розрахунки за поставлену продукцію проводяться за цінами, зазначеними у специфікації (пункт 6.5. договору).

У випадку прострочення покупцем оплати за продукцію у встановлений договором термін, постачальник має право нарахувати покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день такого прострочення. Розрахунок пені починається із дня, наступного за граничним днем строку оплати послуг, зазначеного в цьому договорі, по день оплати включно. Моментом оплати вартості послуг вважається день зарахування коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 7.2. договору).

Пунктом 7.2.1 договору передбачено, у разі порушення покупцем строку оплати товару більш ніж на 15 календарних днів покупець сплачує постачальнику крім пені, передбаченої п. 7.2. цього договору, додатковий штраф у розмірі 50 % від вартості неоплачених у строк послуг .

Суму заборгованості за поставлену продукцію покупець зобов`язаний сплатити з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у розумінні ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України (пункт 7.3. договору).

Термін дії цього договору з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявності) Сторонами до 31.12.2020 р. У разі, якщо від жодної із сторін.за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору, не поступить вимога про дострокове закінчення або зміну цього договору, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на вищезазначених умовах (пункт 9.3 договору).

31.12.2021 сторони підписали додаткову угоду до договору, в якій вирішили викласти п. 6.1. договору в наступній редакції: «Розрахунки за поставлену продукцію проводяться в безготівковій формі з відстрочкою платежу 21 календарний день з дати відвантаження продукції згідно товарно-транспортної накладної. Інший термін і порядок оплати продукції може бути передбачений у додатковій угоді до цього договору.».

На виконання умов договору позивачем поставлено товар на загальну суму 183 185 грн, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками товарно-транспортними накладними:

- № П705700від 31.01.2022 про поставку товару на суму 13 362 грн з ПДВ;

- № П707673 від 02.02.2022 про поставку товару на суму 19 063, 68 грн з ПДВ;

- № П709167 від 04.02.2022 про поставку товару на суму 18 281, 04 грн з ПДВ;

- № П711606 від 07.02.2022 про поставку товару на суму 20 797, 76 грн з ПДВ;

- № П713012 від 09.02.2022 про поставку товару на суму 16 317, 24 грн з ПДВ;

- № П714548 від 11.02.2022 про поставку товару на суму 15 388, 44 грн з ПДВ;

- № П716370 від 14.02.2022 про поставку товару на суму 17 219, 76 грн з ПДВ;

- № П718367 від 16.02.2022 про поставку товару на суму 18 259, 32 грн з ПДВ;

- № П719828 від 18.02.2022 про поставку товару на суму 13 994, 16 грн з ПДВ;

- № П721662 від 21.02.2022 про поставку товару на суму 19 063, 68 грн з ПДВ;

- № П723646 від 23.02.2022 про поставку товару на суму 11 437, 92 грн з ПДВ;

Позивач стверджує, що відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у визначений строк, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 179 373, 72 грн (загальна сума заборгованості 183 185 грн 3 811, 28 грн (сума знижки).

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом. Крім суми основного боргу у розмірі 179 373, 72 грн позивач просить суд стягнути пеню у розмірі 62 447, 50 грн, інфляційні втрати у розмірі 39 139, 06 грн, 3% річних у розмірі 4 546, 14 грн, штраф у розмірі 89 686, 86 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 179 373, 72 грн підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 6.1. договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2021) розрахунки за поставлену продукцію проводяться в безготівковій формі, з відстрочкою платежу 21 календарний день з дати відвантаження продукції згідно товарно-транспортної накладної. Інший термін і порядок оплати продукції може бути передбачений у додатковій угоді до цього договору.

Таким чином, відповідно до п. 6.1. договору зобов`язання з оплати за договором є таким, що настало, а саме:

- за товарно-транспортною накладною № П705700від 31.01.2022 вартістю 13 362 грн (9 550, 72 грн із знижкою) з ПДВ у строк до 21.02.2022 включно (31.01.2022 + 21 календарних днів);

- за товарно-транспортною накладною № П707673 від 02.02.2022 вартістю 19 063, 68 грн з ПДВ у строк до 23.02.2022 включно (02.02.2022 + 21 календарних днів);

- за товарно-транспортною накладною № П709167 від 04.02.2022 вартістю 18 281, 04 грн з ПДВ у строк до 25.02.2022 включно (04.02.2022 + 21 календарних днів);

- за товарно-транспортною накладною № П711606 від 07.02.2022 вартістю 20 797, 76 грн з ПДВ у строк до 28.02.2022 включно (07.02.2022 + 21 календарних днів);

- за товарно-транспортною накладною № П713012 від 09.02.2022 вартістю 16 317, 24 грн з ПДВ у строк до 02.03.2022 включно (09.02.2022 + 21 календарних днів);

- за товарно-транспортною накладною № П714548 від 11.02.2022 вартістю 15 388, 44 грн з ПДВ у строк до 04.03.2022 включно (11.02.2022 + 21 календарних днів);

- за товарно-транспортною накладною № П716370 від 14.02.2022 вартістю 17 219, 76 грн з ПДВ у строк до 07.03.2022 включно (14.02.2022 + 21 календарних днів);

- за товарно-транспортною накладною № П718367 від 16.02.2022 вартістю 18 259, 32 грн з ПДВ у строк до 09.03.2022 включно (16.02.2022 + 21 календарних днів);

- за товарно-транспортною накладною № П719828 від 18.02.2022 вартістю 13 994, 16 грн з ПДВ у строк до 11.03.2022 включно (18.02.2022 + 21 календарних днів);

- за товарно-транспортною накладною № П721662 від 21.02.2022 вартістю 19 063, 68 грн з ПДВ у строк до 14.03.2022 включно (21.02.2022 + 21 календарних днів);

- за товарно-транспортною накладною № П723646 від 23.02.2022 вартістю 11 437, 92 грн з ПДВ у строк до 16.03.2022 включно (23.02.2022 + 21 календарних днів).

За твердженням позивача, відповідач своє зобов`язання з оплати вартості поставленого йому товару не виконав, у зв`язку у нього перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 179 373, 72 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем боргу за поставлений товар у розмірі 179 373, 72 грн. Тому вимога про стягнення основного боргу у розмірі 179 373, 72 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування пені та штрафу

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За приписом частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

У випадку прострочення покупцем оплати за продукцію у встановлений договором термін, постачальник має право нарахувати покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день такого прострочення. Розрахунок пені починається із дня, наступного за граничним днем строку оплати послуг, зазначеного в цьому договорі, по день оплати включно. Моментом оплати вартості послуг вважається день зарахування коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 7.2. договору).

Пунктом 7.2.1 договору передбачено, у разі порушення покупцем строку оплати товару більш ніж на 15 календарних днів покупець сплачує постачальнику крім пені, передбаченої п. 7.2. цього договору, додатковий штраф у розмірі 50 % від вартості неоплачених у строк послуг .

У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленої продукції позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 62 447, 50 грн за загальний період з 16.03.2022 по 06.01.2023.

Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що позивачем при проведенні розрахунку не вірно визначено початкові дати періодів нарахування за ТТН, а саме:

- за товарно-транспортною накладною № П709167 від 04.02.2022 період нарахування з 24.02.2022 по 06.01.2023 (оскільки останнім днем строку оплати є 23.02.2023, прострочення відбувається з наступного дня) сума пені становить 6 727, 13 грн;

- за товарно-транспортною накладною № П709167 від 04.02.2022 період нарахування з 26.02.2022 по 06.01.2023 (оскільки останнім днем строку оплати є 25.02.2023, прострочення відбувається з наступного дня) сума пені становить 6 420, 90 грн;

- за товарно-транспортною накладною № П713012 від 09.02.2022 період нарахування з 03.03.2022 по 06.01.2023 (оскільки останнім днем строку оплати є 02.03.2023, прострочення відбувається з наступного дня) сума пені становить 5 695, 39 грн;

- за товарно-транспортною накладною № П714548 від 11.02.2022 період нарахування з 05.03.2022 по 06.01.2023 (оскільки останнім днем строку оплати є 04.03.2023, прострочення відбувається з наступного дня) сума пені становить 5 354, 33 грн;

- за товарно-транспортною накладною № П718367 від 16.02.2022 період нарахування з 10.03.2022 по 06.01.2023 (оскільки останнім днем строку оплати є 09.03.2023, прострочення відбувається з наступного дня) сума пені становить 6 303, 22 грн;

- за товарно-транспортною накладною № П719828 від 18.02.2022 період нарахування з 12.03.2022 по 06.01.2023 (оскільки останнім днем строку оплати є 11.03.2023, прострочення відбувається з наступного дня) сума пені становить 4 815, 52 грн;

- за товарно-транспортною накладною № П723646 від 23.02.2022 період нарахування з 17.03.2022 по 06.01.2023 (оскільки останнім днем строку оплати є 16.03.2023, прострочення відбувається з наступного дня) сума пені становить 3 904, 56 грн.

Нарахування за інші періоди є вірними.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 62 375, 70 грн. У позовних вимогах про стягнення пені у розмірі 71, 80 грн слід відмовити.

Також у зв`язку із порушенням відповідачем строку оплати вартості поставленої продукції позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф у розмірі 50 % від вартості неоплачених у строк послуг в розмірі 89 686, 86 грн

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є вірним.

Відповідач у своєму відзиві просить суд зменшення розмір штрафу.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

Суд також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 923/536/18; від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18; від 06.09.2019 у справі у справі № 914/2252/18; від 30.09.2019 у справі №905/1742/18; від 14.07.2021 у справі № 916/878/20 та інші).

Тому, приймаючи до уваги час прострочення, надаючи оцінку наданим доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір пені на 50% до 31 187, 85 грн та штраф до 44 843, 43 грн, скориставшись правом, наданим нормою частини 3 статті 551 ЦК України

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленої тепловодої енергії позивачем нараховано 3% річних у розмірі 4 546, 14 грн за загальний період з 22.02.2022 по 06.10.2023 та інфляційні втрати в розмірі 39 139, 06 грн за той самий період.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок 3% річних є невірним. При нарахуванні 3 % річних позивачем допущені ідентичні помилки, як і при нарахуванні пені.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 536, 86 грн. У позовних вимогах про стягнення 3 % річних у розмірі 9, 28 грн слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на сторону без урахування зменшення цих сум.

Тому судовий збір за подання позову в розмірі 4 281, 68 грн слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЕЙТЕРІНГ".

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.ЕФ.ЕМ.Кейтерінг" (52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А, ідентифікаційний код 43143814) на користь Приватного акціонерного товариства "Комбінат "Придніпровський" (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, 15, ідентифікаційний код 01528186) суму основного боргу в розмірі 179 373, 72 грн, пеню у розмірі 31 187, 85 грн, штраф у розмірі 44 843, 43 грн, 3 % річних у розмірі 4 536, 86 грн, інфляційні втрати в розмірі 39 139, 06 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 281, 68 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко