Ухвала

від 12.04.2023 по справі 910/5449/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

12.04.2023Справа № 910/5449/23Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОВІНКОМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОНТЕНТ 149»

про стягнення 7 908,87 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОВІНКОМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОНТЕНТ 149» про стягнення заборгованості у розмірі 7 908,87 грн, обґрунтована неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 7-11/21 від 22.11.2021.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, зі змісту ст. 27 Господарського процесуального кодексу України слідує, що дана норма є імперативною та не передбачає право осіб, які звертаються до господарського суду, змінювати територіальну юрисдикцію господарських справ на власний розсуд.

Частиною 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" закріплено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОНТЕНТ 149» (ідентифікаційний код 41927968) є: 49031, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Поля Олександра, 59.

З позовної заяви вбачається, що позивач, звертаючись з даним позовом до Господарського суду міста Києва, посилається на положення ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи, що згідно з договором поставки позивач поставляв сільськогосподарську продукцію до ресторану «Угольок», який знаходиться в м. Києві по вул. Петра Сагайдачного, 35, про що свідчать видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

За умовами ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

У всіх передбачених приписами ст. 29 Господарського процесуального кодексу України випадках альтернатива загальному правилу підсудності для позивача є факультативною, оскільки позивач самостійно та на власний розсуд може обирати між використанням як загального правила підсудності, так і застосуванням передбаченого законом альтернативного (одного або декількох).

Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

Правила визначення місця виконання зобов`язання передбачено ст. 532 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Зокрема, якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання за грошовим зобов`язанням провадиться за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Правила ст. 532 Цивільного кодексу України застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, п. 4 ч. 1 ст. 532 Цивільного кодексу України) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору поставки № 7-11/21 від 22.11.2021, суд встановив, що у даному договорі відсутні умови, якими б визначалося місце його виконання.

При цьому, адреса доставки товару за договором поставки № 7-11/21 від 22.11.2021, визначена у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних є місцем виконання зобов`язань позивача із поставки товару.

Однак, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача (покупця за договором) заборгованості за поставлений позивачем товар згідно з умовами договору.

Суд зазначає, що сплата заборгованості не містить прив`язки до певного конкретного місця, в тому числі і до місця виконання договору, оскільки така заборгованість, за наявності достатніх правових підстав для її стягнення, буде оплачена відповідачем в добровільному порядку шляхом переказу коштів на рахунок позивача, або буде стягнута виконавцем (державним чи приватним) у примусовому порядку.

Отже, спірні правовідносини не мають особливостей щодо виконання зобов`язань по сплаті заборгованості в чітко визначеному місці.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що для розгляду даного спору Господарський процесуальний кодекс України не передбачає іншої територіальної юрисдикції (підсудності), ніж розгляд господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дана позовна заява подана з порушенням приписів ст. 27 Господарського процесуального кодексу України та не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду міста Києва, а матеріали позовної заяви підлягають передачі на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Як передбачено ч. 9 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч. 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 31, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Передати матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МОВІНКОМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОНТЕНТ 149» про стягнення 7 908,87 грн за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 12.04.2023 та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Т. Ю. Трофименко