Рішення

від 05.09.2023 по справі 910/5449/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2023м. ДніпроСправа № 910/5449/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОВІНКОМ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОНТЕНТ 149", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки № 7-11/21 від 22.11.2021 у розмірі 7 908,87 грн.

ПРОЦЕДУРА:

07.04.2023 до Господарського суду міста Києва позовна надійшла заява б/н від 31.01.2023 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОВІНКОМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОНТЕНТ 149" про стягнення заборгованості за договором поставки № 7-11/21 від 22.11.2021 у розмірі 7 908,87 грн.

Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 481 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3 500 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 вказана позовна заява з додатками, на підставі ст.ст. 27, 31 Господарського процесуального кодексу України направлена до Господарського суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.

11.05.2023 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОВІНКОМ" (далі - позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОНТЕНТ 149" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 7-11/21 від 22.11.2021 у розмірі 7 908,87 грн. надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В зазначені строки, які встановленні ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023, сторони не подали витребувані судом документи.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 продовжено строк розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в межах розумного строку.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду відж 15.05.2023 та 23.06.2023) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 49031, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, 59.

Направлені судом на адресу відповідача ухвали повернуті підприємством зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Також, судом було скеровано копії ухвал від 15.05.2023 та 23.06.2023 на офіційну електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Довідками про доставку електронного листа на електронну адресу відповідача.

Отже, відповідач був обізнаний про перебування у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області справи № 910/5449/23.

Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.05.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором постави №7-11/21 від 22.11.2021, а саме в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 481,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3 500,00 грн.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

22.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МОВІНКОМ" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕАТОС ГРУП" (ТОВ "Промконтент 149") (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №7-11/21 (далі - договір),

З відкритих джерел (код ЄДРПОУ відповідача 41927968) стало відомо, що 04.01.2023 Відповідач змінив свою назву, юридичну адресу та керівника, а саме з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕАТОС ГРУП" на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМКОНТЕНТ 149", адресу з міста Києва. вул. Петра Сагайдачного, 35 на Дніпропетровська обл. місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 59.

Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити сільськогосподарську продукцію у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цю продукцію.

Асортимент, кількість та ціна продукції визначається у порядку замовлення (п.1.2. договору).

Загальна ціна договору складається із вартості всіх партій продукції за весь період дії цього договору, що підтверджується видатковими накладними постачальника, підписаними уповноваженими представниками сторін (п.2.1. договору).

Згідно з заявкою Покупця Постачальник поставляє Продукцію за договірними цінами, що визначені у видаткових накладних за адресою, вказаною Покупцем (2.2. договору).

Остаточна сума взаєморозрахуиків між постачальником і покупцем за кожний місяць уточнюється до 30 числа поточного місяця згідно з актами звірок (п.2.4. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору, зобов`язання постачальника з поставки продукції вважаються виконаними у повному обсязі з моменту фактичної передачі продукції у власність покупця та підписання видаткових накладних уповноваженими сторонами.

Розрахунок за поставлену продукцію проводиться покупцем протягом 14 календарних днів з моменту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 6.1. договору).

Згідно п. 9.1., 9.2. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками і діє до 31.12.2021 року.

Так, на виконання умов Договору Позивач за період з 23.11.2021р. по 31.12,2021р. поставив Відповідачу сільськогосподарську продукцію на загальну суму 255 563,54 грн., а Відповідач в свою чергу, із затримками, сплатив лише 247 654,67 грн., внаслідок чого за період з 30.12.2021р. по 31.12.2021р. утворилась заборгованість у розмірі 7 908,87 грн. (розрахунок заборгованості додається). Неоплаченими залишились видаткові накладні: № 642 від 30.12.2021р. (частково). № 655 від 31Л2.2021р„ № 656 від 31.12.2021р.

Поставки продукції підтверджується наданми до матеріалів справи видатковими накладними та товаро-транспортними накладними, які підписані представниками позивача та відповідача, скріплені відповідними печатками, без будь-яких зауважень з боку відповідача щодо якості, кількості та строку поставки продукції.

Позивач стверджує, що неодноразово усно звертався до відповідача з проханням підписати акт звіряння розрахунків по договору та сплатити заборгованість, але відповідач постійно відмовлявся, у зв`язку з чим, позивачем на виконання умов п. 10.2. договору 10.12.2022 було направлено на адресу відповідача претензію-вимогу з вимогою підписати акт звіряння розрахунків та погасити борг, яка також була проігнорована відповідачем та була повернута укрпоштою відправнику.

Заборгованість відповідача на час розгляду справи складає 7 908,87грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості сторонами не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Таким чином, зобов`язання ТОВ "МОВІНКОМ", передбачені п. 1.1. Договору, ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України по поставці товарів у власність Відповідача були виконані належним чином, що підтверджується відповідною накладною, підписаною уповноваженою особою зі сторони контрагента.

Згідно ч. 1ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Приписами частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядних документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд погоджується з висновком позивача, щодо підтвердження згоди відповідача з умовами договору шляхом здійснення конклюдентних дій щодо отримання та часткової оплати товару. Так видаткові накладні були виписані згідно договору поставки № 7-11/2021 від 22.11.2021р. (який був узгоджений, але не повернутий позивачу), про що зазначено в накладних, підписаних сторонами.

Отже відповідач визнавав укладеним Договір поставки № 7-11/2021 від 22.11.2021р. є те. що відповідач оплачував поставлену продукцію згідно підписаних накладних.

Таким чином, відповідач, не виконуючи зобов`язання по сплаті за поставлений товар, порушує вимоги п.п. 1.1,, 6.1. Договору, ч. 1 ст. 193 ГК України, ч. 1 ст. 526 ЦК України, а також права ТОВ "Рейлсервіс".

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 7 908,87 грн, підтверджені матеріалами справи. Тому, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки є підставою для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 7 908,87 грн.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Позивач також просить суд стягнути у складі судових витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 500,00грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В обґрунтування суми понесення витрат на правову допомогу у розмірі 3 500,00 грн. позивачем подано до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги від 08.12.2022, квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №64341499 від 06.01.2023 у розмірі 3 500,00грн, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльність серії КВ №000412 на ім`я Петренко Г.В., ордер на надання правової допомоги серії АА №1286802 (а.с.40-45).

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом ч.5 ст.126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якщо їх розмір не відповідає вимогам ч. 4 даної статті.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.126 ГПК України).

Зважаючи на відсутність заперечень відповідача стосовно розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає зазначені витрати обґрунтованими в заявленому розмірі 3 500,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промконтент 149" (49031, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 59; код ЄДРПОУ 41927968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОВІНКОМ" (03170, м. Київ, вул. Янтарна, буд. 5-В; код ЄДРПОУ 42173628)основну заборгованість у розмірі 7 908,87 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвокату у розмірі 3 500,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 05.09.2023.

Суддя В.Г. Бєлік