Ухвала

від 12.04.2023 по справі 480/2353/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

12 квітня 2023 року Справа № 480/2353/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказу, стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду через представника звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20 «Про результати службового розслідування» в частині оголошення ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення «сувора догана»;

2) визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20 «Про результати службового розслідування» в частині притягнення ОСОБА_1 , до повної матеріальної відповідальності у розмірі 338 290 грн.;

3) визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20 «Про результати службового розслідування» в частині утримання коштів з грошового забезпечення ОСОБА_1 з лютого 2023 року у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

4) визнати протиправним та скасувати пункт 22 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20 «Про результати службового розслідування» в частині невиплати ОСОБА_1 , премії за січень 2023 року в повному обсязі;

5) стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішенням на користь ОСОБА_1 у розмірі невиплаченої премії за січень 2023 року та 20 % грошового забезпечення за лютий 2023 року.

Ухвалою суду від 22.03.2023 вказану позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

10.04.2023 представник позивача, серед іншого, подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію пункту 6 Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20, в частині утримання коштів з грошового забезпечення ОСОБА_1 з лютого 2023 в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

Заява умотивована тим, що позивач категорично не погоджується з результатами службового розслідування та вважає, що наказ про його результати, прийнятий з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному та неправильному встановленні обставин, причин та умов, які мають значення для встановлення вини, неналежним дослідженням нормативно-правових актів, керівних документів та, як наслідок, притягнення позивача до юридичної відповідальності без наявних на те підстав, а тому такий наказ є протиправним, незаконним та підлягає скасуванню.

В позовній заяві позивач наводить обґрунтовані об`єктивні доводи щодо очевидної протиправності наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20.

На даний час відбувається виконання зазначеного наказу, яким з позивача в лютому місяці 2023 року вже утримано 20 відсотків місячного грошового забезпечення, а таке утримання прийнято здійснювати кожен місяць.

Таким чином, у разі невжиття заходів забезпечення позову це може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду про задоволення позову, ефективний захист та поновлення порушених прав, в той час як застосування заходу забезпечення позову унеможливить подальше порушення його конституційного права на заробітну плату до розгляду справи по суті.

Розгляд заяви позивача про забезпечення позову здійснюється згідно ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи представника позивача, викладені у поданій заяві, вбачається необхідним у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.ч.4,5,6 ст.154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із наведеного вбачається, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 11.01.2022 у справі №640/18852/21.

Так, судом встановлено, що позивач оскаржує правомірність прийняття відповідачем пунктів 4, 5, 6 та 22 Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20 «Про результати службового розслідування». Зокрема, згідно пункту 6 вказаного наказу визначено утримувати кошти з грошового забезпечення ОСОБА_1 в лютого 2023 року у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказує на те, що позивач категорично не погоджується з результатами службового розслідування, оформленого актом службового розслідування, та на підставі якого, в свою чергу, було видано оскаржуваний наказ у цій справі, та вважає, що наказ про його результати, прийнятий з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному та неправильному встановленні обставин, причин та умов, які мають значення для встановлення вини, неналежним дослідженням нормативно-правових актів, керівних документів та, як наслідок, притягнення позивача до юридичної відповідальності без наявних на те підстав, а тому такий наказ є протиправним, незаконним та підлягає скасуванню. Також вказує, що в позовній заяві позивач наводить обґрунтовані об`єктивні доводи щодо очевидної протиправності наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20.

Тобто фактично заява представника позивача про забезпечення позову ґрунтується на доводах та твердженнях щодо підстав для скасування такого наказу під час розгляду справи по суті, а тому не можуть бути достатньо переконливими для висновку про наявність очевидної протиправності оспорюваного рішення для застосування судом заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150- 151 КАС України. Крім того, задовольнивши подану заяву з цих підстав, суд фактично вирішить спір наперед.

У той же час, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 800/521/17, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Подання ж позовної заяви, предметом якої є правомірність прийняття відповідачем пунктів 4, 5, 6 та 22 Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20, пунктом шостим якого визначено утримувати кошти з грошового забезпечення ОСОБА_1 в лютому 2023 року у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення, не може слугувати беззаперечним доказом того, що такий наказ в оскаржуваній частині є очевидно протиправним. Відповідність прийнятого наказу в оскаржуваній позивачем частині критеріям правомірності, підлягає дослідженню при судовому розгляді, а не при вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову, через що задоволення такої заяви призведе до фактичного вирішення справи по суті без розгляду справи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, представник позивача у заяві не навів та до неї не додав жодного конкретного доказу на підтвердження того, що саме у цій справі, за заявленими позовними вимогами:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Також, суд відмічає, що твердження заявника про відрахування у лютому 2023 року 20% місячного грошового утримання позивача на виконання оскаржуваного у цій справі п.6 наказу не підтверджено заявником жодними доказами.

Отже, за наведених обставин, у заяві про забезпечення позову відсутнє обґрунтування доцільності забезпечення позову у спосіб, визначений заявником, у цьому випадку заходи забезпечення позову не відповідають суті спору, в площині захисту в адміністративних правовідносинах. Відтак наявність підстав, зазначених в ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, представника заявника для забезпечення позову суд на цей час не вбачає.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, вбачається необхідним у задоволенні заяви заявника про забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 152, 154, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття ухвали апеляційної скарги.

Суддя І.Г. Шевченко