Рішення

від 06.04.2023 по справі 520/4564/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2023 р. № 520/4564/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бойко В.О.,

представника позивача - Чубаренка Олега Олександровича,

представників відповідача - Озацької Олени Володимирівни, Гранкіної Лариси Петрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" (вул. Плеханівська, буд.126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328) до Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2023 року №09335000703, виданого Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 20.02.2023 року №09335000703 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 30.03.2023 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 18 січня 2023 року Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків видано наказ №9-П «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" (код ЄДРПОУ 43094673)», яким на підставі п.п. 80.2., и.80.2 ст.80 розділу II, п.п.191.1.4, п. 191.1 ст. 191. керуючись п.п.20.1.6, п.п.20.1.7, п.20.1.8. п.п.20.1.9. п.п.20.1.10. п.п.20.1.11, п.п.20.1.13 и.20.1 ст.20. п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75. п.80.8 ст.80. абз.4 п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року Ж2755/УІ (зі змінами та доповненнями), Закону України від 06.07.95 Х°265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС наказано провести з 19.01.2023 фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" (код ЄДРПОУ 43094673) тривалістю не більше 10 діб з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за місцем фактичного провадження діяльності господарського об`єкту (супермаркету) за адресою: м. Харків, Київський район, вул. Шевченка. 142-А за період діяльності з 01.11.2022 по дату закінчення перевірки.

На підставі цього наказу Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків - головному державному інспектору відділу фактичних перевірок Самохіну О.Ю., начальнику відділу фактичних перевірок Гранкіній Л.П. видані направлення №7 від 19.01.2023 та №8 від 19.01.2023 на проведення фактичної перевірки.

За результатами фактичної перевірки вказаними посадовими особами Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт фактичної перевірки № 50/35-00-07-03-05/43094673 від 27.01.2023.

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР;

- п. 3 розділу І, п. 2 розділу II Наказу МФУ №13 від 21.01.2016 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»;

- п. 10статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР;

- п. 11статті ЗаконуУкраїни «Прозастосуванняреєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР.

На підставі наведеного акту Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2023 №09335000703, яким за порушення п. 3 р. І, п. 2 р. ІІ Наказу МФУ від 21.01.16 №13, п.1, 2. 10, 11 ст. 3 ЗУ №265/95-ВР, на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та п. 1, п. 5, п. 7 ст. 17 ЗУ №265/95-ВР до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 9209066,31 грн.

Позивач вважаючи наведене податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте не у порядку та не у спосіб, що передбачені законом, звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПКУ встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПКУ.

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Статтею 81 ПКУ передбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, відповідно до якої посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, належним чином оформлених документів: направлення на проведення такої перевірки: службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 81.3 статті 81 ПКУ передбачено, що під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної влади повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та пред`явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ передбачених цим Кодексом документів (формальна підстава).

Як було встановлено, перевірка за місцем провадження позивачем господарської діяльності проведена посадовими особами Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі наказу №9-П від 18 січня 2023 року «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" (код ЄДРПОУ 43094673)».

Однак, у вказаному наказі начальника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, всупереч вимогам до наказу, наведеним у пункті 81.1 статті 81 ПКУ, відсутнє посилання на конкретні підстави проведення перевірки, які визначені пунктом 80.2 статті 80 ПКУ, а міститься лише посилання на норми Податкового кодексу України, зокрема підпункти 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, п.п.191.1.4 п. 191.1 ст. 191 ПК України.

У наказі не відображено, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності Товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

У розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПКУ наявна у контролюючого органу або отримана ним в установленому законодавством порядку інформація щодо платника може бути підставою для призначення фактичної перевірки лише у разі, якщо вона містить відомості про можливі, проте конкретні порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, зокрема щодо здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів, а також у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. При цьому у наказі мають бути посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, а не тільки посилання на норми, що їх регулюють.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №640/21536/19, від 22.09.2020 у справі №520/1304/2020, від 19.11.2020 у справі №160/7971/19. від 08.04.2021 у справі №640/21528/19, від 28.10.2021 у справі №520/10214/2020, від 18 травня 2018 року у справі №813/3977/16, від 18.12.2018 у справі №820/4895/18, від 05.03.2019 у справі №820/4893/18, від 09.09.2020 у справі №640/21536/19.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17 неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обгрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Крім того, необхідним є врахувати, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18 Верховний Суд зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.

Оскільки у наказі не наведені фактичні підстави для призначення перевірки та не відображено, яка саме інформація, що наявна та/або отримана контролюючим органом, стала підставою для призначення фактичної перевірки, у спірних правовідносинах відсутні дійсні, фактичні підстави для прийняття наказу №9-П від 18 січня 2023 року та необхідності здійснення податкового контролю за діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" у формі фактичної перевірки, що в свою чергу, в тому числі з урахуванням наведених нижче підстав, свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також суд зазначає, що зі змісту акту фактичної перевірки від 27.01.2023 № 50/35-00-07-03-05/43094673 вбачається, що порушення пункту 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР та п.2 розділу II Наказу МФУ №13 від 21.01.2016 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів. Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» встановлено контролюючим органом на підставі аналізу даних інформаційної системи СОД РРО за період з 01.11.2022 по 29.12.2022 щодо розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій і програмні реєстратори розрахункових операцій ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ» за адресою здійснення господарської діяльності: м. Харків, вул. Шевченка, 142-А (згідно додатку №5 до акту «інформація щодо чеків реалізації алкогольних напоїв, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, без зазначення обов`язкових реквізитів: цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, проведених через РРО ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ», код 43094673 у супермаркеті за адресою: м. Харків, вул. Шевченка. 142-А»). Крім того, як вбачається з акту фактичної перевірки, встановлюючи порушення п. 11 ст. З Закону № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року, а саме - застосовування РРО без використання режиму попереднього програмування коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, контролюючий орган також керувався даними системи СОД РРО за період з 01.11.2022 по 29.12.2022.

Водночас, фактична перевірка проведена у період з 19 січня 2023 року по 27 січня 2023 року.

Відповідно до пп.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Відповідно до пп.75.1.2. п.75.1 ст.75 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського ооліку. ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладемо на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПКУ).

Отже, використання податкової інформації та документів, в тому числі даних СОД РРО за минулі періоди передбачено виключно під час проведення документальних і камеральних перевірок.

Відповідно до пункту 80.4 ПКУ перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Згідно підпункту 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право: проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захист) прав споживачів.

Пунктом 80.8 ст. 80 ПКУ визначено, що під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Посилання на п.80.8 ст.80 ПКУ міститься також і в наказі №9-П від 18 січня 2023 року.

Підпункт 14.1.264 п.14.1 ст.14 хронометраж - процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується контролюючими органами з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка здійснюється на відповідному місці її провадження.

Відповідно до п.п.20.1.9 п.20.1.9 ст.20 ПКУ податковий орган має право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст. 80 ПКУ).

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податківців прийти на перевірку без попередження.

Однак, перевірка РРО за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії. не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

При цьому отримання інформації з власних програм контролюючого органу (таких як СОД РРО) за попередні періоди не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності.

Відтак, порушення, зазначені у акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, за минулий період, а не за період, у який проводилась фактична перевірка, а отже такий Акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Окрім того, податковим повідомленням-рішенням від 20.02.2023 №09335000703 за порушення п.1, 2, 10, 11 ст. 3 ЗУ №265/95-ВР, на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та п.1, п.5, п.7 ст.17 ЗУ №265/95-ВР до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 9209066,31 грн.

Згідно з додатком до податкового повідомлення-рішення від 20.02.2023 №09335000703 «розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за результатами фактичної перевірки ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ» до підприємства застосовано наступні штрафні (фінансові) санкції:

- 9203456,31 грн за не проведення розрахункових операцій через РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів та невидача розрахункового документу (у разі відсутності обов`язкових реквізитів, документ не приймається як розрахунковий - в електронних копія розрахункових документів за продані алкогольні напої відсутні обов`язкові реквізити - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку) на підставі п.1 ст. 17 ЗУ №265/95-ВР;

- 510 грн. за не забезпечення зберігання контрольних стрічок на реєстраторах розрахункових операцій протягом трьох років на підставі п.5 ст. 17 ЗУ №265/95- ВР.

- 5100 грн за проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕДі на підставі п.7 ст. 17 ЗУ №265/95-ВР.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Відповідно до п.п. 58.1.1. п.58.1, с.58 ПК України у податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій. Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що у тому випадку, коли розрахунок податкового зобов`язання та штрафних санкцій додасться до податкового повідомлення-рішення, то він вважається його невід`ємною частиною і на нього поширюються всі вимоги щодо форми та змісту податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.58.2 ст. 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, шо забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Одночасно п.58.3 ст.58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.42.1 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Водночас, в п.1 розділу III наказу МФУ №1204 від 28.12.2015 структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкові повідомлення-рішення за формами «Ф» та «МПЗФ» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконувачу його обов`язків, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

Аналіз податкового повідомлення-рішення від 20.02.2023 року №09335000703 свідчить, що воно підписане Начальником Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_1 , підпис завірений печаткою, в той час як невід`ємна частина цього ж податкового повідомлення-рішення «розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за результатами фактичної перевірки ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ» підписана головним державним інспектором відділу фактичних перевірок - Олексієм Самохіним. Таким чином, суд зазначає, що невід`ємна частина зазначеного податкового повідомлення-рішення підписана неуповноваженою особою контролюючого органу, що свідчить про невідповідність такого рішення вимогам закону щодо форми.

Крім того, відповідно до п.58.2 ст. 58 ПК України та п.5 р. II наказу МФУ №1204 від 28.12.2015 податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором та/або іншим зобов`язанням, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або разом зі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення форми «С» від 20.02.2023 №09335000703, яким до ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 9209066,31 грн:

- 9203456.31 грн за порушення п.1 ст. 17 ЗУ №265/95-ВР;

- 510 грн за порушення п.5 ст.17 ЗУ №265/95-ВР;

- 5100 грн за порушення п.7 ст. 17 ЗУ №265/95-ВР.

Таким чином, відповідачем, незважаючи на наведену імперативну вимогу закону, за різними за своєю правовою природою штрафними (фінансовими) санкціями складено одне податкове повідомлення-рішення. що свідчить про його невідповідність закону шодо форми.

Більш того, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до відповідача застосовано серед іншого штрафну санкцію сумі 510 грн на підставі п.5 ст.17 ЗУ №265/95- ВР за порушення п.10 ст.3 ЗУ №265/95-ВР, зазначивши при цьому зміст порушення - за незабезпечення зберігання контрольних стрічок на РРО протягом трьох років.

Однак, п.5 ст. 17 ЗУ №265/95-ВР передбачено відповідальність суб`єкта господарювання у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці.

Відповідно до п.1.2. наказу МФУ №1057 від 08.10.2012 контрольна стрічка в електронній формі (далі - КСЕФ) - копії розрахункових документів, а також копії фіскальних звітних чеків, послідовно сформованих РРО, що створені в електронній формі таким реєстратором, які зберігаються на носії контрольної стрічки у формі пакетів даних.

З урахуванням наведеного, змістом правопорушення, визначеного п.5 ст.17 ЗУ №265/95-ВР, є серед іншого, саме не формування РРО в електронній формі на відповідний носій контрольної стрічки такого РРО у формі пакетів даних послідовних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що і повинен довести контролюючий орган.

В той час, матеріали фактичної перевірки не містять доказів, що б підтверджували обставини вчинення ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ», передбаченого п.5 ст.17 ЗУ №265/95-ВР - не створення в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій контрольної стрічки.

Натомість, з аналізу акту фактичної перевірки та інших документів, що містяться в матеріалах перевірки (запит відповідача від 18.01.2023 №208/6/35-00-07-03-10; лист позивача №20/01 від 20.01.2023; акт відповідача про ненадання документів від 27.01.2023 №18/35-00-07-03-05/43094673) встановлено фактичне застосування до ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ» штрафних санкцій оспорюваним ППР не за не створення в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій контрольної стрічки, а за ненадання платником податків контролюючим органом оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках передбачених Кодексом.

Одночасно контролюючим органом за результатами цієї ж фактичної перевірки до позивача податковим повідомленням-рішенням від 20.02.2023 №09235000703 застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2040 грн за порушення п.85.2 ст.85 ПК України на підставі п. 121.1 ст.121 ПК України за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійснення податкового контролю у випадках передбачених Кодексом.

У свою чергу, згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Окрім того, в матеріалах проведеної фактичної перевірки, контролюючим органом було встановлено, що в господарському об`єкті (супермаркеті) за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-А у період діяльності з 01.11.2022 по 29.12.2022 ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ» проводились розрахункові операції з використанням наведених в акті РРО, з роздрукуванням та виданою покупцям розрахункових документів невстановленої форми. Розрахункові документи, наведені у додатку №5 до акту не містять обов`язкового реквізиту, визначеного Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронннх розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (з наступними змінами), а саме: цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9). Відповідні висновки здійснені контролюючим органом на підставі інформації щодо розрахункових операцій, що містяться в СОД РРО за період діяльності підприємства з 01.11.2022 по 29.12.2022 згідно переліку РРО, зазначеному у додатку №5 до акту. Крім того, контролюючим органом в акті також зазначено про застосовування РРО без використання режиму попереднього програмування коду У КТ ЗЕД для підакцизних товарів за період з 01.11.2022 по 29.12.2022.

Як зазначено в акті, загальний обсяг розрахунків, проведених через РРО з роздрукуванням та виданою покупцям розрахункових документів невстановленої форми за період з 01.11.2022 по 29.12.2022 становить 6135637,54 грн.

Позивача притягнуто до відповідальності за пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР від 06.07.1995, яким передбачені фінансові санкції за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

В той же час, в п.2.2.12, п.2.2.13, п.2.2.15 акту фактичної перевірки зазначено, що за результатами проведеної контрольної розрахункової операції із застосуванням РРО при продажу товарів надання розрахункового документу встановленої форми та змісту забезпечено. Використання для підакцизних товарів режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості забезпечено частково.

З вказаними висновками контролюючого органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (латаних послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до вимог пунктів 1. 2 статті 3 Закону №265/95-ВР від 06.07.1995 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет. при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР від 06.07.1995 розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек. товарний чек. видатковий чек, розрахункову квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Таким чином, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та`або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Статтею 8 Закону передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реаіізує державну фінансову політику.

На виконання приписів цієї норми було прийняте Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом МФУ від 21.01.2016 № 13 (з наступними змінами), пунктом 2 Розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити хля фіскального чека.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №13 (тут і надалі зі змінами внесеними наказом Міністерства фінансів № 306 від 18.06.2020) фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу II Положення №13 установлено обов`язкові реквізити, фіскального чеку, серед іншого - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Згідно з пунктом 4 розділу І Положення №13 у наведених у додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У пункті 3 Розділу І Положення від 21.01.2016 № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Як було зазначено вище, податковим повідомленням-рішенням від 20.02.2023 №09335000703, за порушення п.1,2,10. 11 ст.3 ЗУ №265/95-ВР, на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та п.1, п.5, п.7 ст.17 ЗУ №265/95-ВР до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 9209066,31 гри.

Пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведения розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

У відповідності до вимог п. 11 ст. З Закону № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Суд звертає увагу, що штрафну санкцію застосовано у зв`язку з тим. що в період з 01.11.2022 по 29.12.2022 роздруковувалися та надавалися покупцям розрахункові документи, які не містили обов`язкового реквізиту, відсутність цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9), на суму 6135637,54 грн, а також застосовувались РРО без використання режиму попереднього програмування коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

Нормами п. 80.4 ст. 80 ПК України визначено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Під час проведення контрольної розрахункової операції, підтвердженої фіскальними чеками MKWAgFmgSIXU від 19.01.2023, TNqxzjYHsF4 від 19.01.2023, - FvYH68I1 від19.01.2023 долучених до акту перевірки, про що йдеться в п.2.2.12, п.2.2.13 акту, підприємством забезпечено надання розрахункових документів встановленої форми та змісту. Більш того, підприємством, в тому числі для підакцизних товарів забезпечено проведення розрахункових операцій через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменуванням товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Як вбачається з акту фактичної перевірки, встановлюючи порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року контролюючий орган керувався даними системи СОД РРО щодо проведення позивачем у періоді з 01.11.2022 по 29.12.2022 розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) та застосовування РРО без використання режиму попереднього програмування коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

Факт вчинення правопорушення має підтверджуватися належними, допустимими та достовірними доказами і не може грунтуватися на припущеннях.

Для притягнення позивача до відповідальності за п. 1. п. 7 ст. 17 Закону №265/95- ВР необхідним є встановлення факту проведення операції через РРО, який ревізори не встановили, оскільки самим контролюючим органом в акті зазначено, що при здійсненні контрольної розрахункової операції ТОВ «ДЛК «ПІЛОТ» забезпечено надання розрахункового документу встановленої форми та змісту, використання для підакцизних товарів режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості забезпечено частково.

Аналогічне правозастосування у подібних правовідносинах зроблено ВС у постанові від 05 липня 2021 року у справі № 825/951/17.

Більш того, у період, в якому проведена фактична перевірка, позивачем видавались покупцям розрахункові документи (фіскальні чеки), які відповідають вимогам до форми і змісту розрахункового документа, що передбачені пунктом 2 Розділу II, та містили всі необхідні реквізити, серед іншого і цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9). Підприємством, в тому числі для підакцизних товарів забезпечено проведення розрахункових операцій через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменуванням товарів, цін товарів та обліку їх кількості. Наведені обставини підтверджуються доданими до позовної заяви копіями фіскальних чеків, за період, у якому проводилась фактична перевірка.

Крім того, санкція пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачає відповідальність саме за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування та надання розрахункового документа невстановленої форми. Суд наголошує, що під час перевірки встановлено, що в період з 01.11.2022 по 29.12.2022 розрахункові документи роздруковувалися та надавалися покупцям, що не заперечується відповідачем, однак, як зазначено в акті фактичної перевірки, не містили обов`язкового реквізиту. В акті перевірки відсутні будь-які інші відомості, добуті контролюючим органом самостійно в результаті перевірки.

За таких обставин, вчинення порушення позивачем у вигляді проведення розрахункової операції через РРО розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та помер), а так само застосовування РРО без використання режиму попереднього програмування коду УКТ ЗЕД для підакцизних товарів не доведено належними та достовірними доказами.

Таким чином, суд зазначає, що позивач не порушив вимоги п. 1 і ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо необхідності проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Більш того, ані Законом №265/95-ВР від 06.07.1995, ані Положенням від 05.11.2014 № 705, так і Положенням від 21.01.2016№ 13 недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний до відсутності розрахункового документа як такого.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі №804/2182/13-а. постанові Вищого адміністративного суду України в постанові від « 30» березня 2016 р. К/9991/17757/12.

Крім того, суд зазначає, що у спірних правовідносинах при оцінці дій платника податків за будь-яких обставин слід враховувати викладений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» принцип бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо превалювання сутності над формою, відповідно до якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як неодноразово зазначав ВС у своїх постановах, встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах відбувся.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до частини другої статті 3 цього Закону грунтується на даних бухгалтерського обліку.

За змістом Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» правопорушенням є здійснення розрахункових операцій за відсутності розрахункового документа як такого, а не здійснення таких операцій на підставі розрахункових документів, що містять окремі недоліки, які не впливають ні на зміст розрахункової операції, ні на зміст платіжної операції.

Суд зазначає, що навіть формальна відсутність рядку 9 у фіскальному касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції. До того ж рядок 9 фіскального чека є по суті інформацією, що конкретизує операцію з купівлі-продажу конкретних товарів, а саме - алкогольних напоїв, що у випадках, визначених законом маркуються марками акцизного податку.

Оскільки в період з 01.11.2022 по 29.12.2022 розрахункові операції в безготівковій формі відбувалися з видачею розрахункових документів, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР (за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа.

Статтею 17 Закону не передбачено відповідальності за порушення правил оформлення розрахункових документів, а отже, застосування до позивача штрафних санкцій є незаконним.

Вказана позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія Вестберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

На підставі аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи встановлені у справі обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні докази правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.02.2023 №09335000703, внаслідок чого вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Крім того, суд зазначає, що 06.04.2023, в судовому засіданні, представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Враховуючи положення ст.143 КАС України та заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" (вул. Плеханівська, буд.126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328) до Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2023 року №09335000703, виданого Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційно-логістична компанія "Пілот" (вул. Плеханівська, буд.126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328) за рахунок бюджетних асигнувань Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 20.04.2023 о 14:30 год. у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал № 1.

Встановити строк позивачу до 12.04.2023 для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12.04.2023.

Суддя О.М.Тітов