Постанова

від 11.04.2023 по справі 400/241/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/241/22

Категорія: 106020000Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 23.01.2023р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради (далі УПНС та ЦЗН ММР) про:

-визнання протиправною бездіяльності УПНС та ЦЗН ММР щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 різниці в посадових окладах за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи протягом 2017 року;

-зобов`язати УПНС та ЦЗН ММР нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю в посадових окладах за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи у періоди з 06 по 19 червня, з 03 липня по 01 серпня, з 11 по 25 вересня 2017 року за у загальній сумі 1 151,55 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що у періоди 2017 року, коли він виконував обов`язків тимчасово відсутнього завідувача сектором, різниця між посадовими окладами спеціаліста 1 категорії та завідувача сектору з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення в Заводському районі УПНС та ЦЗН ММР складала 700 грн., загальна кількість робочих днів, в які я виконував обов`язки завідувача сектором, складає 42 дні, відповідно сума перерахування складає 1 151,55 грн. Але дана різниця відповідачем сплачена не була, що порушує права позивача.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що УПНС та ЦЗН ММР в межах своїх дискреційних повноважень має право на власний розсуд визначати доцільність встановлення доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі Постанова №268), при цьому позивач виконував обов`язки завідувача сектора за власною згодою, що підтверджується його підписами у відповідних наказах.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до УПНС та ЦЗН ММР про визнання протиправною бездіяльності Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 різниці в посадових окладах за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи протягом 2017 року; зобов`язання УПНС та ЦЗН ММР нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю в посадових окладах за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи у періоди з 06 по 19 червня, з 03 липня по 01 серпня, з 11 по 25 вересня 2017 року за у загальній сумі 1 151,55 грн. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції був неправильно застосований правовий висновок Верховного Суду від 23 квітні 2020 року у справі №219/5775/17, так як обставини зазначеної справи суттєво відрізняються від обставин справи за його позовом. До того ж правовий висновок Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №219/5775/17 стосується права керівника визначати розмір доплати, а не ухилятись від її виплати.

Відзиву на апеляційну скаргу на адресу суду апеляційної інстанції не надходило.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

ОСОБА_1 20 лютого 2013 року був прийнятий на посаду спеціаліста 1 категорії відділу з питань НС та ЦЗН в Заводському районі міста Миколаєва УПНС та ЦЗН ММР. 04 квітня 2017 року цей відділ був реформований у сектор. 25 липня 2019 року позивач звільнений з посади спеціаліста 1 категорії відділу з питань НС та ЦЗН в Заводському районі.

У періоди з 06 червня 2017 року по 19 червня 2017 року, з 03 липня 2017 року по 01 серпня 2017 року та з 11 вересня 2017 року по 25 вересня 2017 року, на підставі наказів керівництва УПНС та ЦЗН ММР від 02 червня 2017 року №20-к, від 22 червня 2017 року №27-к, від 05 вересня 2017 року №56-к, позивач неодноразово виконував обов`язки завідувача сектору з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення в Заводському районі, як це і передбачено в положенні про сектор та посадовій інструкції спеціаліста 1 категорії. Тимчасове виконання обов`язків за посадою завідувача сектору здійснювалось поряд з виконанням основних обов`язків за посадою спеціаліста 1 категорії сектору.

Але за вказані періоди різниця в окладах позивачеві сплачена не була.

Не погоджуючись з зазначеним, позивач звернувся до Державної служби України з питань праці про проведення відповідної перевірки.

У період з 05 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року інспектором праці Управління Держпраці України у Миколаївській області проведено позаплановий захід з питання додержання законодавства про працю в Управлінні, викладеного у зверненні позивача, а саме: щодо можливого порушення вимог законодавства про оплату праці.

За результатами інспекційного відвідування інспектором праці складено акт інспекційного відвідування від 17 серпня 2020 року №МК14449/435/АВ та внесено припис про усунення виявлених порушень від 17 серпня 2020 року №МК14449/435/АВ/П, відповідно до якого начальника УПНС та ЦЗН ММР зобов`язано у строк до 14 вересня 2020 року усунити виявлені порушення.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що судом першої інстанції встановлено, що наказами керівництва УПНС та ЦЗН ММР від 02 червня 2017 року № 20-к, від 22 червня 2017 року №27-к, від 05 вересня 2017 року №56-к на спеціаліста 1 категорії ОСОБА_1 під час надання відпустки завідувачу сектором з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення в Заводському Управлінні, за його згодою, покладено виконанні обов`язків завідуюча сектором, з якими останній ознайомлений без зауважень. Указаними актами не встановлено розміру доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи. Доказів зміни зазначених актів, скасування тощо суду не представлено.

Суд першої інстанції наголошував, що суд не може підміняти, державний орган (орган місцевого самоврядування), рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке: визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 15 Закону України "Про оплату праці" форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно ст. 105 КЗпП України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Положення про умови оплати праці працівників УПНС та ЦЗН ММР, розроблено згідно ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі Постанова №268).

Абзацом 2 пп.1 "г" п.2 Постанови №268 встановлено, що керівникам органів, зазначених у п.1 цієї постанови, надано право у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати спеціалістам і службовцям (крім заступників керівників органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів, керівників структурних підрозділів та їх заступників) доплату за виконання обов`язків тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного підрозділу - у розмірі різниці між фактичним посадовим окладом тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного підрозділу (без урахування надбавок та доплати) і посадовим окладом працівника, який виконує обов`язки тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного підрозділу, у разі, коли працівник, що виконує обов`язки тимчасово відсутнього керівника структурного підрозділу, не є його заступником.

Пунктом 5.1.5 Колективного договору між керівником та трудовим колективом управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради на 2017-2022 роки передбачено, що до обов`язків управління належить здійснювати оплату за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника за умови, що працівник, який заміщає, не є штатним заступником відсутнього працівника (за відсутності посади заступника) у розмірі різниці між його посадовим оклад окладом працівника, якого він заміщає.

При цьому, відповідно п.5.1.1 Колективного договору між керівником та трудовим колективом управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради на 2017-2022 роки оплату праці працівників здійснювати у межах бюджетних асигнувань згідно розробленим відповідно до Постанови №268 (зі змінами та доповненнями), наказу Міністерства прані та соціальної політики України від 02 жовтня 1996 року №77 (із змінами та доповненнями'). Оплата праці складається з посадового окладу, доплат за ранг і вислугу років, премій та фінансується з міського бюджету.

Також, відповідно п.1.5 Положення управління утримується за рахунок коштів міського бюджету, є головним розпорядником бюджетних коштів.

Згідно абз.4 п.2 розділу І Порядку розроблення посадових інструкцій державних службовців категорій "Б" та "В", затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби 11 вересня 2019 року №172-19 посадова інструкція документ, що містить інформацію про посаду державної служби, мету посади, визначає основні посадові обов`язки, права державного службовця, перелік суб`єктів зовнішньої службової комунікації та умови служби на відповідній посаді.

Посадовою інструкцією спеціаліста 1 категорії сектору з питань НС та ЦЗН в Заводському районі міста Миколаєва управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради, з якою ознайомлений позивач під підпис, визначено, що у разі відсутності завідувача сектором (відпустка, відрядження, хвороба, тощо) його посадові обов`язки виконує спеціаліст 1 категорії сектору, який призначається у встановленому порядку (п.7.2).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, що законодавством визначено встановлення доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутнього керівника як дискреційні повноваження керівника органу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, приписом про усунення виявлених порушень №МК 1449/435/АВ/П від 17 серпня 2020 року (а.с.24-26) встановлено протиправність невиплати різниці посадового окладу спеціаліста І категорії ОСОБА_1 під час виконання обов`язків тимчасово відсутнього завідуючого сектором ОСОБА_2 .

Матеріалами справи також встановлено, зокрема довідкою УПНС та ЦЗН ММР, різницю в окладах між спеціалістом І категорії та завідувачем сектору під час відпустки завідувача складала 1 151,55 грн. (а.с.60).

Колегія суддів, акцентує увагу на тому, що матеріали справи не містять доказів виплати вищезазначеної суми позивачу, тобто має місце протиправна бездіяльність суб`єкту владних повноважень по відношенню до позивача.

За таких обставин, колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Судові витрати у справі відсутні.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, 321, 322, 325, п.2 ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 різниці в посадових окладах за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи протягом 2017 року;

Зобов`язати Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю в посадових окладах за виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи у періоди з 06 по 19 червня, з 03 липня по 01 серпня, з 11 по 25 вересня 2017 року за у загальній сумі 1 151,55 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 11 квітня 2023 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.