Постанова

від 28.03.2023 по справі 320/1948/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1948/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Парінова А. Б., Грибан І. О. за участю секретаря: Рожок В. В.

представника позивача Домітращука А. В., представника відповідача Цитовича К. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 14.01.2022) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсозбереження Плюс" до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурсозбереження Плюс" (далі також - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі також - Відповідач), в якому Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2, Голосіївського району, м. Київ, затверджене Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №26 від 05.01.2021 р.;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №26 від 05.01.2021 р. про затвердження рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2, Голосіївського району, м. Київ;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ресурсозбереження Плюс" (код ЄДРПОУ 36712998) містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2, Голосіївського району, м. Київ.

Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не надав належної оцінки фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що позивачем подано не повний перелік документів, зокрема, було відсутнє викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, також апелянтом вказується на невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки ділянка проектування відноситься до територій зелених насаджень загального користування.

Крім того, апелянтом вказується, що при задоволенні позовних вимог судом першої інстанції безпідставно ототожнено поняття «цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)» в розумінні Земельного кодексу України та «функціональне призначення території» в розумінні Генерального плану м. Києва, як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм.

Також, обгартовуючи доводи апеляційної скарги вказується, що за адресою АДРЕСА_2, в межах спірної земельної ділянки знаходиться пам`ятка культурної спадщини «Будинок, в якому на початку XX ст. знаходився каретний цех майстра Ільницького», внесений до переліку об`єктів культурної спадщини рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 30.07.1984 №693, що також виключає можливість надання позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивачем щодо задоволення вимог апелянта заперечено.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурсозбереження Плюс" (ідентифікаційний код 36712998, місцезнаходження: 08134, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, буд.62) 22.12.2009 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі договору купівлі-продажу від 04 листопада 2020 року укладеному між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурсозбереження Плюс" позивачем придбано земельну ділянку, що розташована: АДРЕСА_1 ; загальною площею: 0,0965 га; цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; кадастровий номер 8000000000:79:034:0009.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.11.2020 №231077012 право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за Позивачем 04.11.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2212281080000.

В Державному земельному кадастрі серед інших внесені такі відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:034:0009, а саме цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; дата державної реєстрації земельної ділянки - 18.06.2007, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8001190952020 від 12.11.2020 (а.с.9-11).

На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок площею 120 кв.м., який належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу будинку, який укладено 04.11.2020 між ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурсозбереження Плюс" (Покупець) та посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Семчук М.А., реєстровий номер 3104.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.11.2020 №231069843 право власності на вказаний будинок зареєстровано за Позивачем 04.11.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 320104480000.

18.11.2020 позивач у порядку ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» звернувся через Центр надання адміністративних послуг міста Києва до Відповідача з заявою на видачу містобудівних умов і обмежень, в якій просив надати ТОВ "Ресурсозбереження Плюс" містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 0,0965 га (кадастровий номер 8000000000:79:034:0009), для будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 .

Згідно опису документів, що надано до ЦНАП суб`єктом господарювання від 23.11.2020 до Центру надання адміністративних послуг міста Києва позивачем подано наступні документи:

- заява про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва;

- копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

- копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, засвідчена в установленому законодавством порядку;

- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- витяг із Державного земельного кадастру.

Листом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивача повідомлено, що за результатом розгляду його заява до ЦНАП №50349-005373201-013-16 прийнято рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 в порядку п.1, 3 ч. 4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв`язку з:

- поданням неповного пакету документів, який визначено ч.3. ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме відсутністю викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки ділянка проєктування відноситься до території зелених насаджень загального користування (а.с.13).

Не погоджуючись з рішенням, затвердженим наказом Відповідача №26 від 05.01.2021 та наказом Відповідача №26 від 05.01.2021 про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 2 Закону №3038-VI планування і забудова території - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону №3038-VI планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

У частинах першій, другій статті 26 Закону №3038-VI визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

За визначенням, наведеним у пункті 8 частини першої статті 1 Закону №3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з положеннями статті 24 Закону №3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 41) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Частиною третьою статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

З викладених положень Закону №3038-VI випливає, що розміщення об`єктів будівництва здійснюється після отримання вихідних даних, зокрема містобудівних умов та обмежень, які на підставі закону та містобудівної документації встановлюють вимоги до проекту та об`єкта будівництва, зокрема тип (функціональне призначення) забудови, поверховість, щільність тощо.

Досліджуючи правову природу містобудівних умов та обмежень, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року (справа №640/3844/20, пункт 43) зазначив, що «Містобудівні умови та обмеження є актом індивідуальної дії, оскільки є результатом застосування норм права, адресовані конкретним суб`єктам і створюють права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів, регулюють конкретну життєву ситуацію та їх дія закінчується у зв`язку з припиненням конкретних правовідносин, тобто вичерпують свою дію після їх виконання».

Позиція щодо природи містобудівних вимог та обмежень як індивідуального акта викладена також в постанові Верховного Суду постановах від 23 січня 2018 року у справі №815/5989/13-а.

Категорії земель за основним цільовим призначенням визначає стаття 19 Земельного кодексу України. Однією з таких категорій є землі житлової та громадської забудови (пункт «б» частини першої вказаної статті). До них належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (стаття 38 ЗК України).

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010, землі житлової та громадської забудови поділяються на землі житлової забудови (код 02) та землі громадської забудови (код 03). До земель житлової забудови належать землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва. До земель громадської забудови належать землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування.

Стаття 20 Земельного кодексу України (в редакції станом на час звернення Позивача до відповідача із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень) встановлює, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

З аналізу наведених норм вбачається, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Частиною четвертою статті 29 Закону №3038-VI визначено підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, якими є:

неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Вищезазначений перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Згідно з частиною третьою статті ст.8 Закону №3038-VI рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до частини шостої статті 29 Закону №3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Отже, Законом №3038-VI чітко визначено форму документу, яким має бути оформлено рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, а саме - наказ про затвердження рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень.

Таким чином наказ уповноваженого органу містобудування та архітектури, яким затверджується рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, повинен містити і підстави для такої відмови, тобто мати відповідне обґрунтування для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем прийнято наказ від 05.01.2021 №26 «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень», яким затверджено відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по АДРЕСА_2 у Голосіївському районі м.Києва без обґрунтування підстав, натомість у такому наказі зазначено, що обґрунтування підстав міститься у листі, що додається до наказу.

В тексті наказу від 05.01.2021 №26 підстави відмови у наданні містобудівних умов та обмежень не зазначені.

В той же час окремим документом у вигляді листа відповідача без дати і вихідного номеру, з грифом «затверджено наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 05.01.2021 №26», Позивача повідомлено про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 в порядку п.1, 3 ч. 4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та визначено підстави такої відмови, а саме у зв`язку з:

- поданням неповного пакету документів, який визначено ч.3. ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме відсутністю викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

- невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки ділянка проєктування відноситься до території зелених насаджень загального користування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що таке оформлення відмови у наданні містобудівних умов та обмежень правильним, адже існування одночасно наказу, яким затверджено відмову у наданні містобудівних умов та обмежень та листа, в якому вказано підстави для такої відмови, породжує правову невизначеність в питанні про те, який з цих документів (наказ чи лист) є рішенням про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень.

Отже, аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що рішенням про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень в спірних правовідносинах є саме наказ Відповідача від 05.01.2021 №26 «Про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень» з урахуванням листа Відповідача без номеру та дати вихідної кореспонденції, в якому наведені підстави відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

В своєму рішенні про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, що затверджене наказом Відповідача №26 від 05.01.2021 (з урахуванням листа Відповідача без номеру та дати вихідної кореспонденції, в якому наведені підстави відмови у наданні містобудівних умов та обмежень), Відповідач вказує, що підставами для прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень є подання неповного пакету документів, який визначено ч.3. ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме відсутнє викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; а також невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки ділянка проєктування відноситься до території зелених насаджень загального користування.

Поряд із цим, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні позивача з заявою про видачу містобудівних умов та обмежень через Центр надання адміністративних послуг міста Києва до вищезазначеної заяви позивачем додано весь перелік необхідних документів, який передбачений ч.3 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вищезазначений факт підтверджується описом поданих документів від 23.11.2020, який Центр надання адміністративних послуг міста Києва сформував в момент надходження до нього вищезазначених документів.

Згідно з описом документів від 23.11.2020, що надано до ЦНАП суб`єктом господарювання, до Центру надання адміністративних послуг міста Києва позивачем подано наступні документи:

заява про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва;

копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, засвідчена в установленому законодавством порядку;

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

витяг із Державного земельного кадастру.

При цьому колегія суддів критично оцінює доводи та докази апелянта щодо неподання позивачем викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, оскільки зворотне підтверджується підписом особи уповноваженої на прийняття документів. Перевірка переліку документів, що додаються до заяви здійснюється саме у момент їх подачі, відповідно позивач не може нести відповідальність вразі їх подальшої відсутності.

Що стосується твердження відповідача щодо невідповідності намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, суд зазначає наступне.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови у наданні містобудівних умов також була невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки ділянка проєктування відноситься до території зелених насаджень загального користування.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, дійсно, відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, земельна ділянка по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:79:034:0009) за функціональним призначенням віднесена до території зелених насаджень загального користування.

Поряд із цим, рішенням Київської міської ради від 06.10.2005 №143/3607 про приватизацію земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, Київська міська рада змінила функціональне призначення спірної земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:034:0009) та встановила, що вищезазначена земельна ділянка має цільове призначення «для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд».

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ХІ сесії ІV скликання Київської міської ради від 06.10.2005 №143/3607 «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд» передано громадянам у приватну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд згідно з додатком (пункт 1). Власникам земельних ділянок виконувати обов`язки відповідно до статті 91 Земельного кодексу України (пункт 2.1). У місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню державного акта на право приватної власності на землю (пункт 2.2). У разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва одержати АПЗ в Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та дозвіл на виконання будівельних робіт в управлінні держархбудконтролю (пункт 2.3). Попередити власників земельних ділянок, що право власності на земельну ділянку може бути припинено у випадках, передбачених статтями 140, 143 Земельного кодексу України (п.3.1). Площі земельних ділянок будуть уточнені після встановлення їхніх меж у натурі (на місцевості).

В додатку до даного рішення ХІ сесії ІV скликання Київської міської ради від 06.10.2005 №143/3607 під порядковим номером 41 вказана земельна ділянка площею 0,1 га з місцем розташування: АДРЕСА_1 , власником якої зазначено ОСОБА_2 .

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.04.2007 №736 власником земельної ділянки площею 0,0965 га, розташованої на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:034:0009, став ОСОБА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯД №909217 від 18.06.2007, виданим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 07703333.

У державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ЯД №909217 від 18.06.2007 вказано цільове призначення (використання) земельної ділянки: будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відтак, при прийнятті рішення №143/3607 від 06.10.2005 Київська міська рада змінила функціональне призначення спірної земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:034:0009) та встановила, що вищезазначена земельна ділянка має цільове призначення «для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд».

На час розгляду справи рішення №143/3607 від 06.10.2005 є чинним і у встановленому законодавством порядку не скасовувалось та не визнавалось недійсним.

Тобто, Київська міська рада при передачі у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 кадастровий номер 8000000000:79:034:0009, своїм рішенням №143/3607 від 06.10.2005 визначила, що вищевказана земельна ділянка має цільове призначення «для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд».

Більше того, на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:034:0009 знаходиться житловий будинок АДРЕСА_2 . Вищезазначений житловий будинок належить Позивачу на підставі Договору купівлі-продажу будинку від 04.11.2020, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Семчук М.А. реєстровий номер 3104.

Відповідно до частин 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (у редакції, чинні на час прийняття рішення Київради №143/3607 від 06.10.2005) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

В розумінні зазначених норм рішення ХІ сесії ІV скликання Київської міської ради від 06.10.2005 №143/3607 «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд» є рішенням, на підставі якого уповноважений орган змінив цільове призначення земельної ділянки площею 0,1 га з місцем розташування: АДРЕСА_1 .

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що підстави вказані відповідачем для прийняття рішення про відмову у надані містобудівних умов та обмежень.

Аналогічного змісту правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 522/6069/14-а, та у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.04.2020 №640/18866/18.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 , затверджене Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №26 від 05.01.2021 р. та наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №26 від 05.01.2021 р. про затвердження рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 .

Поряд із цим, колегія судді вважає за необхідне зазначити наступне.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги відповідачем вказується, що у будь-якому випадку наміри забудови позивача не відповідає цільовому призначенню спірної ділянки.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи Витязі з державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:034:0009 від 12.11.2020 №НВ 8001190952020 вказано: цільове призначення вказаної земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; вид використання земельної ділянки: - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Водночас, зі змісту Містобудівного розрахунку №592-К-2020, виконаного ТОВ «ОКСІ-К» вбачається, що позивач має наміри збудувати на спірній ділянці житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями з такими параметрами: гранична поверховість: 9 поверхів; гранична висота: 35 метрів; кількість квартир: 2 квартири з сумарною корисною площею 1728,86 кв. м.

Приписами п. 3.3 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) житловий будинок, до складу якого входить більше, ніж одна квартира, є багатоквартирним житловим будинком.

Згідно з п. 3.56 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» індивідуальний будинок - це житловий будинок з присадибною ділянкою та господарськими спорудами, призначеними для одного домогосподарства. Також, згідно з абз. 1 п. 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 поверховість будинків в межах територій садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що за адресою АДРЕСА_2, в межах спірної земельної ділянки знаходиться пам`ятка культурної спадщини «Будинок, в якому на початку XX ст. знаходився каретний цех майстра Ільницького», внесений до переліку об`єктів культурної спадщини рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 30.07.1984 №693.

Поряд із цим, обставини наведені апелянтом не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а також не повідомлялись в суді першої інстанції при вирішенні спору по суті, а тому не можуть оцінуватись судом як підстава для відмови у задоволенні позову.

Більш того, позивачем вказується, що рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 30.07.1984 №693 скасовано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за доцільне скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ресурсозбереження Плюс" (код ЄДРПОУ 36712998) містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2, Голосіївського району, м. Київ.

Натомість, враховуючи протиправність рішення Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, колегія суддів вважає, що відновлення порушеного права товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсозбереження Плюс" підлягає відновленню шляхом зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повторно розглянути звернення товариства з обмеженою відповідальністю " Ресурсозбереження Плюс" (ідентифікаційний код 36712998) про отримання містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 у Голосіївському районі м. Києва.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи, з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсозбереження Плюс" до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року в частині зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) надати товариству з обмеженою відповідальністю " Ресурсозбереження Плюс " (ідентифікаційний код 36712998) містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 у Голосіївському районі м. Києва скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повторно розглянути звернення товариства з обмеженою відповідальністю " Ресурсозбереження Плюс" (ідентифікаційний код 36712998) про отримання містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 у Голосіївському районі м. Києва.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 11.04.2023)