Ухвала

від 12.04.2023 по справі 420/11130/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 420/11130/22

адміністративне провадження № К/990/11253/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 у справі № 420/11130/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023, адміністративний позов задоволено:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №3733/15-32-07-03 від 08.06.2022, відповідно до якого встановлена відсутність у ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» права на отримання бюджетного відшкодування за листопад 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 8 425 419,00 грн;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №3732/15-32-07-03 від 08.06.2022, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до відшкодування на рахунок платника у банку, на 2 267 252,00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 1 133 626,00 грн;

здійснено розподіл судових витрат.

27.03.2023 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вищевказані судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на відсутність належного висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, абзаців «б», «в» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Підстава касаційного оскарження, встановлена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, передбачає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, заперечує правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а не правильне встановлення апеляційним судом обставин у справі.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального (та/чи процесуального) права, яку неправильно застосовано (порушено) судом апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку відповідача, така норма повинна застосовуватися.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2», а суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, встановили факт здійснення підрядних робіт для позивача ТОВ «Екліпс Алюмініум», ТОВ «Альтеріас», ТОВ «БК «Гарантбудплюс» замовлених ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» на об`єкті нерухомого майна: « 24-поверховий оздоровчий комплекс з паркінгом за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1». Цей факт судами попередніх інстанцій встановлено на підставі оцінки доказів у справі: договорів підряду, довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних робіт та технічних завдань, платіжних доручень про оплату послуг, податкових накладних. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2021 року по взаємовідносинах з цими контрагентами, оскільки суми ПДВ, які включені до суми бюджетного відшкодування, сплачені позивачем у ціні робіт, підтверджені податковими накладними, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за фактом «першої події» для формування податкового кредиту (здійснення ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» оплати послуг/робіт на рахунки ТОВ «Екліпс Алюмініум», ТОВ «Альтеріас», ТОВ «БК «Гарантбудплюс»).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Кафе «Телескоп» (в контексті спору сторін у справі щодо права позивача на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 332 107 грн), суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» включило до складу розрахунку суми бюджетного відшкодування суму ПДВ за операціями з придбання товарів у ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «РОЗЕТКА. УА», ТОВ «ТД ПРІС», ТОВ «ДЕСІДО», ТОВ «APT ІНДАСТРІ», ТОВ «АЛЬТ КОМПАНІ ГРУПП». Цим операціям з придбання товарів, суми ПДВ за якими відображені в додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2021 року, відповідають операції з реалізації позивачем товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ «КАФЕ «ТЕЛЕСКОП» на загальну суму 1 992 640,56 грн (у тому числі ПДВ - 332 106,76 грн), стосовно яких позивач зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що право платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення з ПДВ нормами статті 200 Податкового кодексу України не ставиться в залежність від нарахування суми податкових зобов`язань за конкретною операцією з продажу товару (послуги), тим більше, в розрізі товарно-матеріальних цінностей, оскільки враховується загальна сума від`ємного значення і загальна сума податкових зобов`язань платника ПДВ.

Доводи відповідача у касаційній скарзі щодо підстави касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 фактично стосуються оспорювання оцінки доказів у справі судами попередніх інстанцій. Такі доводи можуть стосуватися підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС, яка, однак, відповідачем не вказана у касаційній скарзі.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення у касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко