Постанова

від 12.04.2023 по справі 420/4704/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 420/4704/19

адміністративне провадження № К/9901/2543/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепломонтаж сервіс» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року (прийняте в складі: головуючого судді Ефіменка К.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,.)

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

І. Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепломонтаж сервіс» (далі -позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУДПС, відповідач 1, скаржник), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної: № 1120800/39807233 від 27 березня 2019 року, № 1120801/39807233 від 27 березня 2019 року, № 1168403/39807233 від 22 травня 2019 року, № 1168405/39807233 від 22 травня 2019 року, № 1175077/39807233 від 29 травня 2019 року;

- зобов`язати зареєструвати податкові накладні: № 1 від 12 березня 2019 року; № 2 від 18 березня 2019 року, № 1 від 14 травня 2019 року, № 2 від 15 травня 2019 року, № 3 від 15 травня 2019 року.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не містить вимог щодо подання конкретних документів позивачем, що свідчить про те, що перелік документів, який може підтвердити реальність господарської операції, визначає сам позивач. Однак в оскаржуваному рішенні такий перелік зазначається, що на думку позивача, свідчить про суперечність вимог зазначених у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

2.1. Також позивач указує на те, що складені податкові накладні відповідають змісту здійсненої операції та укладеному договору, а відповідачу на перевірку надавався повний пакет документів, що підтверджує реальність здійсненої операцій. Водночас, оскаржуване рішення не містить конкретної інформації про причини та підстави його прийняття.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року, позовні вимоги було задоволено.

3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в реєстрації податкової накладної: № 1120800/39807233 від 27 березня 2019 року, № 1120801/39807233 від 27 березня 2019 року, № 1168403/39807233 від 22 травня 2019 року, № 1168405/39807233 від 22 травня 2019 року, № 1175077/39807233 від 29 травня 2019 року.

3.2. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 12 березня 2019 року; № 2 від 18 березня 2019 року, № 1 від 14 травня 2019 року, № 2 від 15 травня 2019 року, № 3 від 15 травня 2019 року.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що як рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, так і оскаржуване рішення про відмову в її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків. Крім того, податковим органом не зазначено повного переліку документів, які повинен надати позивач для здійснення реєстрації податкової накладної.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. 22 січня 2021 року ГУ ДПС в Одеській області не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №420/4704/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №420/4704/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

5.2. Відповідач зазначає, що наявні підстави для відступлення від висновків, викладених у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі №826/6528/18, від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 20 листопада 2019 року у справі №560/279/19, щодо того, що оскаржуване рішення комісії по відмові у реєстрації податкових накладних в ЄРПН не дають чіткого розуміння обставин, за яких вони були прийняті.

5.3. Скаржник зазначає, що Порядок №117 передбачав єдиний універсальний для всіх випадків перелік документів, які необхідно надати для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а отже платник податків був обізнаний про те, які саме документи необхідно подати до контролюючого органу для відновлення реєстрації спірної податкової накладної.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненадання Товариством вищезазначених документів.

5.4. Крім того, рішення, що оскаржуються Позивачем прийняті контролюючим органом відповідно до Постанови №117 від 21.02.2018, якою затверджено бланк (додаток до Порядку 117) рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому приймаючи оскаржувані рішення контролюючий орган діяв відповідно до норм законодавства, оскільки затверджені рішення не передбачаються деталізації документів.

6. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

7. 25 лютого 2021 року справа №420/4704/19 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

8. Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ «ТЕПЛОМОНТАЖ СЕРВІС» в процесі здійснення господарської діяльності зі своїми контрагентами складено та направлено на реєстрацію податковому органу наступні податкові накладні:

- № 1 від 12 березня 2019 року, виписану на адресу ТОВ «ІНВАЙС»;

- № 2 від 18 березня 2019 року, виписану на адресу ТОВ «ІНВАЙС»;

- № 1 від 14 травня 2019 року, виписану на адресу ТОВ «ІНВАЙС»;

- № 2 від 15 травня 2019 року, виписану на адресу ОСОБА_1 ;

- № 3 від 15 травня 2019 року, виписану на адресу ТОВ «ТЕПЛОМОНТАЖ СЕРВІС».

9. У свою чергу, податковим органом зупинено реєстрацію отриманих накладних, керуючись Критеріями ризиковості платника податку та надано позивачу можливість направити додаткові докази/пояснення щодо реальності проведених операцій.

10. При цьому, за наслідком отримання документів від товариства, податковим органом прийнято наступні рішення про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 1120800/39807233 від 27 березня 2019 року; № 1120801/39807233 від 27 березня 2019 року; № 1168403/39807233 від 22 травня 2019 року; № 1168405/39807233 від 22 травня 2019 року; № 1175077/39807233 від 29 травня 2019 року.

11. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо рішення комісії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

V. Джерела права й акти їх застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

12. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

14. Відповідно до п. 5, 6, 10, 12, 13, 14, 19, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою КМУ № 117 від 21.02.2018 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

15. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

16. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

17. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

18. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

19. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

20. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

21. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(їх) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

22. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

23. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

24. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

25. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

26. Відповідно до п. п. 1, 12, 13, 18 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), розгляд скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.

27. За результатами розгляду скарги комісія приймає рішення щодо скарги за формою згідно з додатком 2, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

28. За результатами розгляду скарги комісія приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

29. Рішення комісії не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

30. Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

32. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

33. Як установлено судами попередніх інстанцій при розгляді цієї адміністративної справи, реєстрацію податкових накладних зупинено з посиланням на пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

34. Підставою відмови в реєстрації податкових накладних стало ненадання повного пакету документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

35. Однак, судами попередніх інстанцій установлено, що позивачем надано вичерпний перелік документів: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, договори поставки, видаткові накладні.

36. Так, між ТОВ «Тепломонтаж Сервіс» (далі - Продавець) та ТОВ «ІНВАЙС» (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 83 від 26 лютого 2019 року, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця транспортний засіб, а Покупець зобов`язується прийняти зазначений транспортний засіб від Продавця та оплатити його вартість на умовах даного договору.

37. Позивачем видано рахунок-фактуру № ТМ-0000001 від 26 лютого 2019 року для сплати за транспортний засіб, згідно договору № 86 від 26 лютого 2019 року.

38. У свою чергу, ТОВ «ІНВАЙС» здійснено передоплату, у розмірі 100000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку у ПАТ «БАНК ВОСТОК».

39. Унаслідок чого, товариством здійснено реєстрацію податкової накладної № 1 від 12 березня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

40. При цьому ТОВ «ІНВАЙС» здійснено другу частину передоплати у розмірі 100 000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку у ПАТ «БАНК ВОСТОК».

41. Унаслідок цього, товариством здійснено реєстрацію податкової накладної № 2 від 18 березня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

42. 14 квітня 2019 року ТОВ «ІНВАЙС» сплачено решту коштів, у сумі 461255,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку у ПАТ «БАНК ВОСТОК».

43. 15 травня 2019 року ТОВ «Темпломонтаж Сервіс» складено відповідну видаткову накладну.

44. При цьому, товариством здійснено реєстрацію податкової накладної № 1 від 14 травня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

45. Також, ТОВ «Тепломонтаж Сервіс» (далі - Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (далі - Покупець) укладено договір № 84 від 13 травня 2019 року купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця транспортний засіб, а Покупець зобов`язується прийняти зазначений транспортний засіб від Продавця та оплатити його вартість на умовах даного договору.

46. Товариством 14 травня 2019 року видано рахунок-фактуру № ТМ-0000002 для сплати за транспортний засіб.

47. У свою чергу, 15 травня 2019 року контрагентом оплачено рахунок за відповідний транспортний засіб, що підтверджується випискою по рахунку у банку ПАТ «БАНК ВОСТОК».

48. 15 травня 2019 року позивачем передано своєму контрагенту відповідний транспортний засіб, що підтверджується видатковою накладною № ТМ-000000001.

49. Крім того, товариством здійснено реєстрацію податкової накладної № 2 від 15 травня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

50. Також, у зв`язку із перевищенням бази оподаткування по операції з ФОП ОСОБА_1 , визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПК України, над фактичною ціною постачання, ТОВ «ТЕПЛОМОНТАЖ СЕРВІС» подано на реєстрацію також податкову накладну № 3 від 15 травня 2019 року, на суму 22 425,00 грн.

51. Отже, матеріалами справи підтверджено надання позивачем до контролюючого органу первинних документів, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, на виконання яких складено податкові накладні.

52. Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку). Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

53. Проте, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані.

54. Тобто, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

55. У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

56. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен урахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

57. Тобто, рішення податкового органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

58. За таких обставин суди першої та апеляційної інстанції правильно дійшли висновку, що Державною податковою службою України не здійснено аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а обмежився лише загальними підставами та посиланнями.

59. Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що відповідач довів правомірність оскаржуваного позивачем рішення.

60. Верховний Суд звертає увагу на те, що причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

61. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

62. За таких підстав, Суд дійшов висновку, що відповідач не обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а відтак, Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо наявності підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послались суди першої та апеляційної інстанцій, ґрунтуються на переоцінці обставин справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

63. Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

64. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

65. Ураховуючи, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

VІІ. Судові витрати

66. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

67. Керуючись статтями 3, 328, 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №420/4704/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко