Постанова

від 11.04.2023 по справі 526/14/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/14/23 Номер провадження 22-ц/814/2917/23Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л.В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Гальонкіна С.А., Кузнєцової О.Ю., при секретарі судового засідання: Бродської В.О., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Середино-Будської міської ради Шосткинського району Сумської області - Анастасії Гресь на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 січня 2023 року (прийняту суддею Максименко Л.В., відомості щодо дати складення повного тексту судового рішення відсутні) у справі за позовною заявою заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Середино-Будської міської ради Шосткинського району Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В :

У січні2023року заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Середино-Будської міської ради Шосткинського району Сумської області звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 січня 2023 року позовну заяву заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Середино-Будської міської ради Шосткинського району Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння визнано неподаною та повернуто позивачу разом з матеріалами позову.

З вказаноюухвалою судуне погодивсязаступник керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Середино-Будської міської ради Шосткинського району Сумської області ОСОБА_3 та подала на неї апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, прохала ухвалу Гадяцького районногосуду Полтавськоїобласті від23січня 2023року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що жоден нормативно-правовий акт не обмежує та не застерігає органи прокуратури в праві звертатися з позовами до судів, розташованих на іншій території, ніж та, яка організаційно входить до складу відповідної окружної прокуратури. Вважає, що при направленні позовної заяви до Гадяцького районного суду Полтавської області Чернігівською окружною прокуратурою безумовно дотримано вимоги ст. 30 ЦПК України щодо виключної підсудності та подачі позову до суду за місцем розташування нерухомого майна (земельної ділянки).

Судове засідання проводилося в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення сторін згідно положень передбачених ч.13 ст.7 ЦПК України, та ч.2 ст. 369 ЦПК України, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Постановляючи ухвалу про повернення позивачу позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури Гресь Анастасія, не мала права звертатися до суду з даним позовом, оскільки виявлені нею порушення законодавства мали місце за межами територіальної юрисдикції Чернігівської окружної прокуратури.

Крім того, оскільки позивачем в позовній заяві не обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Середино Будської міської ради, тому суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Середино-Будської міської ради Шосткинського району Сумської області ініціатору звернення на підставі п.4 ч.4 ст. 185 ЦПК України.

Проте, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ст.131-1Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3, 4 статті 56ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Частиною ч.1 ст.23Закону України«Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.3 ст.23Закону України«Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це ж йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі про представництво інтересів держави в арбітражному судочинстві, яке згідно із ст.69Закон\України «ПроКонституційний Суд» є обов`язковим до виконання. У вказаному рішенні Конституційного Суду України зазначено, що інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття «інтереси держави» є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Питання захисту прокурором інтересів держави в суді засобами представницького характеру розглядалося Великою Палатою Верховного Суду, Конституційний судом України.

Так, Великою Палатою Верховного Суду в справах № 587/430/16-ц (постанова від 26.06.2019), № 903/129/18 (постанова від 15.10.2019) та № 912/2385/18 (постанова від 26.05.2020) сформовано правові висновки щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у суді.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (п.76) зазначено, що відповідно до ч. 3 ст.23Закону України«Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Конституційний суд України у справі № З-рп/99 (п.1 рішення від 08.04.1999) також надав роз`яснення про те, що прокурори або їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Згідно з рішенням Конституційногосуду Українивід 08.04.1999№3-рп/99 інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави» може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (постанова Верховного Суду від 17.10 2018 у справі № 910/11919/17, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

Великою Палатою Верховного Суду в справах №587/430/16-ц (постанова від 26.06.2019, щодо пред`явлення прокурором позову самостійно), №903/129/18 (постанова від 15.10.2019, щодо пред`явлення прокурором позову в інтересах органу місцевого самоврядування) та №912/2385/18 (постанова від 26.05.2020 щодо пред`явлення прокурором позову в інтересах державного органу влади) сформовано правові висновки щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у суді.

Так, з постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 (п. 77-81), вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі -компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребувати інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закон України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то те не є підставою вважати звернення прокурора не обґрунтованим.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у позовній заяві прокурором наведено підстави представництва прокурором інтересів держави у вказаних спірних правовідносинах, зокрема зазначено, що Чернігівською окружною прокуратурою 08.12.2022 на адресу Середино-Будської міської ради Шосткинського району Сумській області спрямувався лист із викладенням факту повторного безоплатного отримання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, що розташована на території вказаної міської ради, та пропозицією вжиття заходів щодо повернення земельної ділянки у комунальну власність, у тому числі у судовому порядку.

На адресу Чернігівської окружної прокуратури надійшов лист Середино-Будської міської ради від 26.12.2022 в якому зазначено про те, що заходи з метою повернення оспорюваної земельної ділянки міською радою не вживалися.

Крім того, Середино-Будська міська рада повідомила, що відповідний позов з метою усунення наведених порушень земельного законодавства не подавала та подавати не буде, а також не заперечувала проти здійснення Чернігівською окружною прокуратурою представництва в суді інтересів держави в особі Середино-Будської міської ради.

Тобто, Середино-Будська міська рада, знаючи про вказане порушення вимог земельного законодавства, повідомила Чернігівську окружну прокуратуру про те, що нею не будуть вживатися заходи на усунення виявлених прокуратурою порушень.

Отже, фактичною підставою звернення прокурора до суду з цією позовною заявою спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки з державної власності у приватну та повернення її для потреб держави, яка вибула з її розпорядження незаконно.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що у позовній заяві прокурором у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наведено підстави представництва прокурором інтересів держави у вказаних спірних правовідносинах, а тому у суду першої інстанції не було підстав для повернення позовної заяви згідно п. 4 ч.4 ст. 185 ЦПК України.

Крім того, висновок суду першої інстанції про те, що заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури Гресь Анастасія, не мала права звертатися до суду з даним позовом, оскільки виявлені нею порушення законодавства мали місце за межами територіальної юрисдикції Чернігівської окружної прокуратури є необґрунтованим, виходячи з наступного.

Порядок організації діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень визначено наказом Генерального прокурора України від 21.08.2020 №389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді».

Пунктом 6.5 наказу №389 передбачено, що звертаючись із позовом (заявою) до суду не за місцем розташування органу прокуратури, повідомляти про це прокурора, який братиме участь у розгляді справи.

Таким чином, жоден нормативно-правовий акт не обмежує та не застерігає органи прокуратури в праві звертатися з позовами до судів, розташованих на іншій території, ніж та, яка організаційно входить до складу відповідної окружної прокуратури.

Враховуючи те, що порушення вимог законодавства при розпорядженні Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області земельною ділянкою на території Серединно-Будської ОТГ Сумської області установлено саме Чернігівською окружною прокуратурою Чернігівської області, тому вжиття заходів представницького характеру щодо поновлення інтересів держави саме цією прокуратурою у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що зазначені судом підстави для повернення позовної заяви не ґрунтуються на вимогах закону.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги,скасування ухвалиГадяцькогорайонного судуПолтавської областівід 23січня 2023року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.

Керуючись ст. 374, ст. 379, ст. ст. 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргузаступника керівника Чернігівськоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі Середино-Будськоїміської радиШосткинського районуСумської області -Анастасії Гресь задовольнити.

Ухвалу Гадяцького районногосуду Полтавськоїобласті від23січня 2023року - скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розглядузі стадіївідкриття провадження по справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови суду виготовлено 11.04.2023 року.

Головуючий:

---

Г.Л. Карпушин

Судді :

---

С.А. Гальонкін

---

О.Ю. Кузнєцова