Ухвала

від 06.04.2023 по справі 369/4912/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №369/4912/18 Головуючий у І інстанції -Дубас Т.В. апеляційне провадження №22-з/824/15/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВА)

06 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

за участю секретаря Линок В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, міськрайонне управління у Києво-Святошинському районі та м.Ірпіні Головного управління Держгеокадастру у Київській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Київській регіональний інститут земельної реформи», третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання незаконним і скасування внесених відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку та визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки,-

встановив:

У травні 2018 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що їй на праві власності належала земельна ділянка площею 0,1301га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 . Державний акт на право власності на цю земельну ділянку вона отримала ще в 2007 році. На земельній ділянці знаходиться житловий будинок, який вона отримала у спадок. Частину своєї земельної ділянки площею 0,07га нею було відчужено, а у її власності залишилось 0,0642га.

Власником сусідньої земельної ділянки площею 0,2074 га по АДРЕСА_1 є відповідач по справі ОСОБА_2 . Державний акт на право власності відповідач отримав в 2012 році. При цьому він зареєстрував своє право власності на земельну ділянку, до складу якої увійшла і земельна ділянка площею 0,01га, що належить їй. На даний час відповідач вимагає від неї відступити від нині існуючої межі на 2 метри 11 см вглиб її ділянки, бо має намір продати свою землю.

Вказала, що технічна документація відповідача на його земельну ділянку виготовлена з порушеннями, оскільки накладається на належну їй земельну ділянку орієнтовною площею 0,01 га. Таке накладення грубо порушує її право власності та вільне користування землею. У добровільному порядку відповідач усувати порушення не бажає, а також відсутня законодавча можливість внесення змін до отриманих державних актів. Також вказала, що між парканом та стіною її житлового будинку існує єдиний прохід до будинку шириною всього 1,5м. Межа земельної ділянки відповідача згідно координат, що містяться в базі даних ДЗК, фактично перетинає цей прохід і зменшує його до 0,0 см, тобто взагалі відсутній і вона позбавлена можливості доступу до свого власного будинку, де проживає.

Просила суд:

визнати недійсним та скасувати Державний акт серії ЯМ №941488 на право власності на земельну ділянку площею 0,2074га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 32223485901:01:002:0061, виданий на імя ОСОБА_2 від жовтня 2012 року, зареєстрований за №322040008008884;

визнати незаконним та скасувати внесені відомості про реєстрацію земельної ділянки площею 0,2074га в базі Державного земельного кадастру про присвоєння кадастрового номера 32223485901:01:002:0061 земельній ділянці по АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_2 та Поземельну книгу, відкриту на земельну ділянку площею 0,2074га по АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_2 ;

визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2074га по АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_2 .

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 липня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення та просить його скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 липня 2022 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, міськрайонне управління у Києво-Святошинському районі та м.Ірпіні Головного управління Держгеокадастру у Київській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Київській регіональний інститут земельної реформи», третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання незаконним і скасування внесених відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку та визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки-задоволено частково.

Визнано незаконним та скасувано рішення 5-тої сесії VІ-го скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району за № 61 від 24.02.2011 року «Про затвердження технічної документації щодо складання документів що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачі гр. ОСОБА_2 безоплатно в приватну власність земельну ділянку площею 0,02074 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ».

Визнано недійсним та скасовано Державний акт серії ЯМ № 941488 на право власності на земельну ділянку площею 0,2074 га по АДРЕСА_2 , кадастровим №3222485901:01:002:0061, виданий на ім`я ОСОБА_2 від 30 жовтня 2012 року, зареєстрований за № 322040008008884.

Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2074 га по АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_2 .

В решті позовні вимоги залишено без задоволення.

ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення понесених витрат та правничу допомогу адвоката.

В обґрунтування заяви вказано, що між нею та адвокатським бюро «Лукашенко Є.О.» був укладений договір про надання правничої допомоги від 20.08.2018 року. Сторони домовились, що Клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар в розмірі 4000 грн. за ознайомлення з матеріалами справи та підготовку всіх необхідних клопотань для часті в справі, а також гонорар в сумі 2000 грн. за кожне судове засідання, в якому бере участь адвокат (т. 1 а.с. 170)

21.08.2018 року було укладено додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2018 року (т.1 а.с. 170 на звороті). 19.08.2020 року було укладено Додаткову угоду про продовження терміну дії договору до 19.08.2024 року (додається до заяви).

Відповідно до актів виконаних робіт (т.1 а.с. 172, 173) станом на 16.01.2019 року надано правничої допомоги на суму 6000 грн. Крім того згідно акту № 23 від 21 листопада 2022 року Адвокатським бюро було надано правничої допомоги на суму 32 000 грн. з 16.01.2019 року по 17.11.2022 року. Тобто всього витрати на правничу допомогу складають 38 000 грн.

Окрім іншого вказує, що було сплачено судовий збір у сумі 704*4=2856 грн. (т. 1 а.с. 41, 47). Позивачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги 2856 * 150% = 4286 грн. Також ОСОБА_1 понесла витрати на проведення земельно-технічної експертизи в сумі 7536 грн.

Всього судові витрати позивача у справі склали 52 678 грн. Враховуючи викладене та задоволення апеляційним судом її позовних вимог просила задовольнити заяву про розподіл судових витрат.

Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення враховуючи наступне.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктами1,4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, п. 2 ч. 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

З урахування викладених вище положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ст.137, 141 ЦПК України вказані витрати повинні бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача у справі.

По справі встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 липня 2022 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, міськрайонне управління у Києво-Святошинському районі та м.Ірпіні Головного управління Держгеокадастру у Київській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Київській регіональний інститут земельної реформи», третя особа ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення сільської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання незаконним і скасування внесених відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку та визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки-задоволено частково.

Визнано незаконним та скасувано рішення 5-тої сесії VІ-го скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району за № 61 від 24.02.2011 року «Про затвердження технічної документації щодо складання документів що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачі гр. ОСОБА_2 безоплатно в приватну власність земельну ділянку площею 0,02074 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ».

Визнано недійсним та скасовано Державний акт серії ЯМ № 941488 на право власності на земельну ділянку площею 0,2074 га по АДРЕСА_2 , кадастровим №3222485901:01:002:0061, виданий на ім`я ОСОБА_2 від 30 жовтня 2012 року, зареєстрований за № 322040008008884.

Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2074 га по АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_2 .

В решті позовні вимоги залишено без задоволення.

Судом встановлено, що між та адвокатським бюро «Лукашенко Є.О.» був укладений договір про надання правничої допомоги від 20.08.2018 року. Сторони домовились, що Клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар в розмірі 4000 грн. за ознайомлення з матеріалами справи та підготовку всіх необхідних клопотань для часті в справі, а також гонорар в сумі 2000 грн. за кожне судове засідання в якому бере участь адвокат (т. 1 а.с. 170)

21.08.2018 року було укладено додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2018 року (т.1 а.с. 170 на звороті).

19.08.2020 року було укладено Додаткову угоду про продовження терміну дії договору до 19.08.2024 року (додається до заяви).

Відповідно до актів виконаних робіт (т.1 а.с. 172, 173) станом на 16.01.2019 року надано правничої допомоги на суму 6000 грн.

Крім того згідно акту № 23 від 21 листопада 2022 року Адвокатським бюро було надано правничої допомоги на суму 32 000 грн. з 16.01.2019 року по 17.11.2022 року. До заяви про ухвалення додаткового рішення надано детальний опис виконаних робіт.

Тобто всього витрати на правничу допомогу складають 38 000 грн.

Позивачем було сплачений судовий збір у сумі 704*4=2856 грн. (т. 1 а.с. 41, 47). Позивачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги 2856 * 150% = 4286 грн.

Також ОСОБА_1 понесла витрати на проведення земельно-технічної експертизи в сумі 7536 грн.

А отже встановлено та матеріалами справи підтверджується, що всього судові витрати позивача у справі склали 52 678 грн.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такої ж думки дотримується Верховний суд у постановах від 13 червня 2018 року по справі № 757/47925/15-ц та від 19 вересня 2018 року по справі № 361/6253/16-ц.

Апеляційний суд вважає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих послуг, та подані документи, апеляційний суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Клопотань про зменшення розміру витрат на правову допомогу не зазначено.

Оскільки Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог, а судові витрати належним чином обгунтовані та підтверджені, то з ОСОБА_2 , Борщагівської сільської ради

Бучанського району Київської областіпідлягають стягненню понесені позивачем підтверджені судові витрати за надану правничу допомогу, сплату судового збору та витрати на проведення земельно-технічної експретизи .

Керуючись ст.270 ЦПК України, суд, -

постановив

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалити по справі додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 , Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по 26 338 грн з кожного, а всього 52 678 грн., які складаються з 38 000 грн витрат на правничу допомогу, 7 142 грн сплаченого судового збору та 7536 грн витрат на проведення земельно-технічної експретизи.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник