Рішення

від 11.04.2023 по справі 521/16020/17

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/16020/17

Провадження № 2/521/31/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді: Поліщук І.О.

При секретарях : Шудрі Г.С., Димитрової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕМП» (код ЄДРПОУ: 02971268) про стягнення вартості частки майна товариства, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2017 року Малиновським районним судом м. Одеси зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просив стягнути з ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» грошову компенсацію вартості частки майна, яка припадає на частку ОСОБА_2 , в розмірі 10,978% від статутного капіталу, у зв`язку із виходом з Товариства на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. Викладені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якому належала частка в статутному фонді ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» у розмірі 10,978%. 26 квітня 2016 року державний нотаріус Шостої одеської державної нотаріальної контори Пенчев К.Л. (спадкова справа 485/2015) видав позивачу свідоцтво про право на спадщину на вказану частку статутного фонду ТОВ «ЗАВОД ТЕМП». Позивачем подані до ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» дві заяви: перша стосувалась його прийняття до складу учасників з долею батька; друга щодо відмови вступати до складу учасників Товариства та виплати вартості долі батька у грошовому еквіваленті та дивідендів. 01.08.2017 року позивач отримав лист від директора ТОВ «ЗАВОД ТЕМП», яким йому було повідомлено рішення загальних зборів Товариства, оформлене протоколом № 1/В від 27.06.2017 року, а саме про: 1) відмову у вступі до Товариства у якості учасника; 2) виплату ОСОБА_1 , як спадкоємцю 10,978% статутного фонду Товариства, балансової вартості спадкової долі та дивіденди у грошовій формі у розмірі 219 955 грн.; 3) Визначені строки виплати ОСОБА_1 вартості долі у Товаристві, починаючи з 27.06.2017 року та протягом наступних 12 місяців. Не погоджуючись із вказаним рішенням загальних зборів Товариства та з огляду на його бездіяльність щодо здійснення будь-яких виплат, позивач ухвалив рішення звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Позивач вважає, що визначена учасниками Товариства вартість його спадкової частки є суттєво заниженою; виплаті підлягає її реальна, тобто ринкова вартість, розмір якої має бути визначений висновком судової експертизи. В ході розгляду справи представником позивача збільшений розмір позовних вимог шляхом подання 23.08.2022 року до суду відповідної заяви. Позивач, з урахуванням викладених в експертизі від 11.07.2022 року висновків щодо ринкової вартості майна Товариства, просив суд стягнути з ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» (код ЄДРПОУ: 02971268) на свою користь: 1) належну спадкодавцю до передачі у грошовій формі частку майна Товариства, яка належала спадкодавцю у розмірі 3 779 345 (три мільйони сімсот сімдесят дев`ять тисяч триста сорок п`ять) грн. 56 коп., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 3 801 352 (три мільйони вісімсот одна тисяча триста п`ятдесят дві) грн. 46 коп. та 3% річних у розмірі 783 101 (сімсот вісімдесят три тисячі сто одна) грн. 11 коп.; 2) за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) грн.; 3) витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог, представник відповідача вказує, що порядок виплати частки майна спадкоємцю померлого учасника, щодо якого не ухвалено рішення про його прийняття до складу учасників товариства, врегульовано відповідними положеннями їх статуту, затвердженого усіма учасниками. Виплата такої частки здійснюється виходячи з балансової вартості майна товариства, визначеної на дату смерті учасника (спадкодавця). Відповідач заперечує проти виплати спадкоємцю вартості частки майна у товаристві виходячи із визначеної ним, за допомогою експертного висновку, ринкової вартості майна товариства, оскільки це не передбачено статутом товариства.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши сторону позивача та представника відповідача, дійшов наступних висновків.

ТОВ «ЗАВОД ТЕМП», код ЄДРПОУ: 02971268, зареєстровано 18.09.2002 року, юридична адреса: Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 9, форма власності: приватна.

Станом на дату розгляду справи судом у стані припинення або ліквідації не знаходиться.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3 Статуту ТОВ «ЗАВОД ТЕМП», затвердженого протоколом загальних зборів учасників Товариства № 6 від 12.01.2011 року, зареєстрованого 05.08.2011 року державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради Одеської області Лошаковою Т.В., запис № 155561050010024454 (надалі по тексту - Статут Товариства), встановлено, що: ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» створено відповідно до рішення загальних зборів учасників (протокол № 2 від 01.07.2002 року); ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» діє відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів України; цей Статут визначає порядок організації, діяльності і припинення діяльності Товариства.

Учасниками ТОВ «ЗАВОД ТЕМП», на дату реєстрації вказаної редакції Статуту Товариства, є фізичні особи:

1) ОСОБА_3 - паспорт: серії НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Одеській області 11.07.1997 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ;

2) ОСОБА_4 - паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Овідіопольським РВ УМВС України в Одеській області, 09.08.1999 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_5 ;

3) ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 26.11.1998 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_7 ;

4) ОСОБА_5 - паспорт: серії НОМЕР_8 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 18.08.1997 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_9 ;

5) ОСОБА_6 - паспорт: серії НОМЕР_10 , виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 10.06.1997 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код: НОМЕР_11 ;

6) ОСОБА_7 - паспорт: серії НОМЕР_12 , виданий Іллічівським РВ УМВС України в Одеській області, 25.02.1998 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний код: НОМЕР_13 .

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 43709902 від 26.04.2016 року, виданого Шостою одеською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; спадкоємцем майна померлого вказаний син - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 .

Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 26.04.2016 року державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л., спадкова справа № 425/2015, зареєстрованого в реєстрі за № 4-540, посвідчено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1942 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: - 10 978 % відсотків Статутного фонду ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» (код ЄДРПОУ: 02971268), що становить суму: 77 211 (сімдесят сім тисяч двісті одинадцять) грн. 19. коп. з належними дивідендами, що належали померлому на підставі довідки про оцінку статутного капіталу, виданої ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» 05.04.2016 року за № 116, та виписки з ЄДРЮО та ФОП, виданої реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції 29.09.2015 року, номер запису про державну реєстрацію: 1 556 120 0000 024454, проведено виконавчим комітетом Одеської міської ради 05.08.2011 року; вартість спадкового майна - 77 211 (сімдесят сім тисяч двісті одинадцять) грн. 19. коп.

20.02.2017 року ОСОБА_1 вперше звернувся до ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» із заявою в якій зазначив, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАІ № 232132, просить прийняти його до складу учасників Товариства з часткою статутного фонду 10, 978 %.

01.07.2017 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» із заявою в якій зазначив, що як спадкоємець відмовляється вступати і бути учасником Товариства. Просив здійснити виплату грошової вартості частки у товаристві; вказав банківські реквізити для переведення грошових коштів.

Листом № 42 від 01.08.2017 року, підписаним директором ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» Роєнком Ю.Б., ОСОБА_1 повідомлений, що відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене Протоколом № 1/В від 27.06.2017 року, його не прийнято в учасники Товариства і відповідно до статей 14.1, 13.7, 13.8, 13.9 Статуту ТОВ «ЗАВОД ТЕМП», підписаного 25.01.2011 року усіма учасниками, включно з померлим ОСОБА_2 , вирішено виплатити йому вартість частки 10 978 % майна ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» по балансовій вартості по стану на 01.10.2015 року і 10 978 % від прибутку за дев`ять місяців 2015 року; балансова вартість майна з прибутком (власний капітал) на 01.10.2015 року складає 2050,7 тисяч грн., за вирахуванням податку на прибуток за дев`ять місяців 2015 року: 2050,70 - 47,1 = 2003,6 тисяч грн.; сума, що підлягає виплаті ОСОБА_1 складає: 219 955 грн. (2003,6 х 10,978% = 219 955).

Спір, що виник між сторонами, стосується здійснення Товариством розрахунку зі спадкоємцем учасника, якого не прийнято до складу учасників Товариства, зокрема, щодо визначення суми грошових коштів та строків її виплати. Право на отримання позивачем виплати відповідачем не заперечується.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Відповідно до частини першої статті 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду Украі?ни в пункті 9 постанови від 30 травня 2008 року No 7 «Про судову практику усправах про спадкування», вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 ЦК України, статтями 55, 69 Закону України від 19 вересня 1991 року No1576-XII «Про господарські товариства» і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Суд застосовує закони та норми матеріального права, які існували та були чинними на час виникнення спірних правовідносин. В пунктах 23, 25, 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 року у справі № 320/4574/17 зазначені аналогічні висновки.

Частиною п`ятою статті 147 ЦК України в редакції, чинній на час смерті учасника Товариства - ОСОБА_2 та на дату звернення його спадкоємця із заявою про виплату грошової вартості частки, визначено, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 148 ЦК України в редакції, чинній на час смерті учасника Товариства - ОСОБА_2 та на дату звернення його спадкоємця із заявою про виплату грошової вартості частки, визначено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до частини другої, третьої, четвертої статті 4 Закону України «Про господарські товариства», який поширювався на спірні правовідносини на час їх виникнення, установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону. Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.

Відповідно до частини першої статті 51 Закону України «Про господарські товариства», який поширювався на спірні правовідносини на час їх виникнення, установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Судом встановлено, що перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства до іншої особи, вихід учасника із товариства, врегульовано статтею 13 Статуту Товариства.

В абзаці третьому пункту 13.1 Статуту Товариства містяться відомості, що особа, яка придбала частку (або обдарована часткою особа) має право вступу до Товариства за умови вирішення цього питання на загальних зборах Товариства. Розрахунки з такими особами, які не вступили до Товариства, здійснюються відповідно до положення 13.7 цього Статуту, причому вартість частки визначається на дату прийняття рішення загальними зборами учасників (при цьому інтереси Товариства не можуть бути зачеплені).

В пункті 13.7 Статуту Товариства містяться відомості, що при виході учасника з Товариства, не прийняття до товариства покупця частки, обдарованого часткою, або спадкоємця учасника Товариства (на дату прийняття рішення загальними зборами учасників, або на дату смерті) йому сплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці в статутному капіталі (статутному фонді). Вартість майна Товариства дорівнює балансовій вартості цього майна за вирахуванням зносу та за вирахуванням вартості кредитних зобов`язань Товариства (кредитів банку, позик, кредиторських зобов`язань Товариства, збитків та інших зобов`язань). За домовленістю між учасником та Товариством, виплата вартості частини майна Товариства може бути змінена переданням майна в натуральній формі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, у якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу (прийняття рішення загальними зборами учасників про вихід).

В пункті 13.9 Статуту Товариства містяться відомості, що вартість частини майна, яка пропорційна частці учасника у статутному фонді Товариства, встановлюється згідно з балансом за вирахуванням зносу та за вирахуванням вартості кредитних зобов`язань Товариства (кредитів банку, позик, кредиторських зобов`язань Товариства, збитків та інших зобов`язань), який складається на дату виходу учасника з Товариства.

В пункті 14.1 статті 14 Статуту Товариства («Правонаступники (спадкоємці) учасника товариства») містяться відомості, що частка у статному капіталі Товариства переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника Товариства, які мають переважне право вступу до Товариства, за умови вирішення цього питання на загальних зборах учасників Товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до Товариства, здійснюються відповідно до положення 13.7 цього Статуту, причому вартість частки визначається на день смерті учасника (при цьому інтереси Товариства не можуть бути зачеплені).

Статутом Товариства в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, чітко врегульовано порядок виплати вартості частки у статутному капіталі спадкоємцю учасника, якого не прийнято до управління товариством. Учасниками Товариства, у тому числі ОСОБА_2 , спадкоємцем частки майна якого є позивач, були затверджені конкретні умови, що вартість частки майна, що підлягає виплаті спадкоємцю, визначається виходячи з балансової вартості майна Товариства. Статут Товариства був зареєстрований у встановленому законом порядку, про що свідчить відмітка державного реєстратора на його обкладинці, справжність підписів учасників, їх дієздатність, перевірялась нотаріусом.

Регулювання спірних правовідносин здійснюється на підставі загальних норм чинного законодавства лише у разі, якщо такі правовідносини не врегульовані положеннями статуту товариства. Схожі правові висновки містяться у постанові Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 205/8427/17.

Пленум Верховного Суду України в пункті 30 постанови № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» також роз`яснив, що прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства. У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу. Якщо при вирішенні спору буде встановлено, що на момент виходу (виключення) учасника у товариства відсутні чисті активи, господарський суд відмовляє у відповідному позові у зв`язку з відсутністю в товариства майна, що підлягає виплаті. Відповідно до частини п`ятої статті 147 ЦК аналогічно визначається вартість частини майна ТОВ (ТДВ), яка підлягає видачі або виплаті правонаступнику юридичної особи-учасника товариства або спадкоємцю фізичної особи-учасника у випадку відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства або відмови у прийнятті до товариства. Її вартість визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника (стаття 55 Закону про господарські товариства).

Таким чином, для регулювання спірних правовідносин суд враховує положення Статуту Товариства, зміст якого не суперечить нормам права, які діяли як на час смерті спадкодавця, так і на час звернення спадкоємця із заявою про отримання грошової компенсації, зокрема, статті 55 ЗУ «Про господарські товариства», яка є спеціальною нормою.

Судом відхиляються доводи позивача, викладені в заяві про збільшення розміру позовних вимог, зокрема, щодо його волевиявлення про визначення частки майна належного до виплати останньому, у зв`язку із його виходом з учасників Товариства, на підставі даних дійсної ринкової вартості майна, відповідно до висновку експерта. Позивача не було включено до складу учасників Товариства, про що ухвалено відповідне рішення. Навпаки, позивач висловив небажання входити до їх складу, у зв`язку з чим виникло спірне питання про отримання грошової виплати. Отже, доводи позивача не узгоджуються з фактичними обставинами справи.

Правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14 від 24 квітня 2018 року стосуються розрахунку вартості частки майна у товаристві, яка підлягає виплаті на користь учасника товариства, який брав участь в управлінні товариством, входив до складу учасників та згодом вийшов, а не на користь спадкоємця, який не входив до складу учасників. Тобто, правова природа правовідносин, що виникли між сторонами у цьому судовому провадженні не є тотожною правовідносинам, про які зазначається у зазначеній постанові.

Частинами 1, 2, 3, 4 статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд бере до уваги витребувані у відповідача документи (а.с. 91-94 т. І), а саме: копію балансу ТОВ «Завод Темп» за 3 кв. 2015 року; копію звіту про фінансові результати ТОВ «Завод Темп» за 3 кв. 2015 року; копію звіту про власний капітал ТОВ «Завод Темп» за 3 кв. 2015 року, як докази на підтвердження балансової вартості майна Товариства, дійсної на дату смерті спадкодавця В ході розгляду справи вказані фінансові звіти позивачем не спростовувались, документів на підтвердження іншого розміру балансової вартості суду надано не було.

Отже, враховуючи наявні в матеріалах фінансові звітності Товариства, рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом № 1/В від 27.06.2017 року (а.с. 98-100 т.1), яке по суті не суперечить положенням Статуту Товариства, сума, що підлягала виплаті на користь ОСОБА_1 , як спадкоємця частки 10 978 % відсотків статутного фонду, після смерті ОСОБА_2 , станом на 01.10.2015 року, становить 219 995 (двісті дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 00 коп., однак в повному обсязі не виплачена і на день прийняття рішення.

Довідка, на підставі якої відповідачем визначений розрахунок вартості частки, залучена позивачем.

Разом з тим, враховуючи позицію представника ТОВ «Завод Темп», згідно з якою сторона відповідача погоджується виплатити позивачу, частину за балансовою вартістю нерухомого майна ТОВ «Завод Темп» станом на 29.09.2015 року з урахуванням переоцінки до 2015 року в сумі 477049,00 гривень, а не 219955, яка є за бухгалтерським обліком на підприємстві без переоцінки, яка не проводилась відповідно до п.16 П(с)БО 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92, суд вважає, що сума, яка підлягає виплаті на користь ОСОБА_1 , як спадкоємця частки 10 978 % відсотків статутного фонду, після смерті ОСОБА_2 , станом на 01.10.2015 року, становить 447049, 00 ( чотириста сорок сім тисяч сорок дев`ять) грн. 00 коп.

Разом з тим, суд не погоджується зі строками виплати, визначеними відповідачем у листі № 42 від 01.08.2017 року, тобто протягом дванадцяти місяців з дня оголошення рішення зборів учасників Товариства, з огляду на таке.

У запереченнях на позовну заяву відповідач зазначає, що про смерть ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасники Товариства були повідомлені в жовтні 2015 року, бо він був працівником Товариства, а саме директором.

Довідка про смерть була отримана відділом кадрів також у жовтні 2015 року. 04.03.2016 року відбулись загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом № 1/2016, на яких ОСОБА_3 доповів учасникам про смерть ОСОБА_2 , що має 10, 978% частки у статутному капіталі (пункт 3 Протоколу).

За таких обставин, суд вважає, що учасники Товариства мали можливість вирішити питання про виключення ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю зі складу учасників Товариства та визначити суму грошових коштів, що підлягає виплаті його спадцкоємцям, протягом дванадцяти місяців, як дізнались про його смерть, у тому числі на зборах учасників Товариства, які відбулись 04.03.2016 року, але не пізніше листопада 2016 року; здійснити грошову виплату протягом розумних строків, після звернення спадкоємця із відповідною заявою. Такі висновки не суперечить положенням пункту 13.7 Статуту Товариства.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Відповідач не здійснив розрахунків зі спадкоємцем померлого учасника Товариства, а саме з ОСОБА_1 , навіть після його звернення з відповідною заявою 01.07.2017 року. Отже, вимоги позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень статті 625 Цивільного кодексу України заслуговують на увагу.

Дата, з якої суд розраховує інфляційні втрати та три відсотки річних, 01 жовтня 2015 року, оскільки представник відповідача в своїх додаткових поясеннях на позов, не заперечував проти нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних саме з цього періоду, тобто з наступного місяця після смерті Спадкодавця, що на думку суду є цілком розумним строком. Кінцева дата розрахунку - 28.02.2023 року, оскільки на дату ухвалення рішення судом індекс інфляції за березень 2023 року не відомий.

Щодо суми, з якої суд розраховує інфляційні витрати, суд приходить до висновку, що ця сума становить 477049 (чотириста сімдесят сім тисяч сорок дев`ять) грн. 00 коп. Вказана сума підлягає зменшенню на суму грошових коштів: 29 995 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 00 коп., за період з 01.11.2016 року по 26.02.2020 року оскільки вона була сплачена відповідачем тільки у лютому, березні 2020 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 123 від 26.02.2020 року та № 150 від 16.03.2020 року.

Розрахунок інфляційних втрат.

Перший період, за який розраховується сума інфляційних втрат: 01.10.2015 - 26.02.2020 року (дата першої виплати у сумі 19 995,00 грн.). Сума, на яку здійснюється нарахування інфляції: 447049,00 грн. Сукупний індекс інфляції за вказаний період: 147,753% (за період Жовтень 2015 року - Лютий 2020 року: 98,70% ? 102,00% ? 100,70% ? 100,90% ? 99,60% ? 101,00% ? 103,50% ? 100,10% ? 99,80% ? 99,90% ? 99,70% ? 101,80% ? 102,80% ? 101,80% ? 100,90% ? 101,10% ? 101,00% ? 101,80% ? 100,90% ? 101,30% ? 101,60% ? 100,20% ? 99,90% ? 102,00% ? 101,20% ? 100,90% ? 101,00% ? 101,50% ? 100,90% ? 101,10% ? 100,80% ? 100,00% ? 100,00% ? 99,30% ? 100,00% ? 101,90% ? 101,70% ? 101,40% ? 100,80% ? 101,00% ? 100,50% ? 100,90% ? 101,00% ? 100,70% ? 99,50% ? 99,40% ? 99,70% ? 100,70% ? 100,70% ? 100,10% ? 99,80% ? 100,20% ? 99,70% = 147,753%). Формула, за якою здійснюється розрахунок: [Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]. Результат: 477049 х 147,753% / 100% - 477049,00 = 227805,20 грн.

Другий період, за який розраховується сума інфляційних втрат: 27.02.2020 - 16.03.2020 року (дата другої виплати у сумі 10 000,00 грн.). Сума, на яку здійснюється нарахування інфляції: 457054,00 грн. Сукупний індекс інфляції за вказаний період: 100,80% (за період Березень 2020: 100,800%). Формула, за якою здійснюється розрахунок: [Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]. Результат: 457054 х 100,80% / 100% - 457054,00 = 3656,43 грн.

Третій період, за який розраховується сума інфляційних втрат: 17.03.2020 - 11.04.2023 року. Сума, на яку здійснюється нарахування інфляції: 447054,00 грн. Сукупний індекс інфляції за вказаний період: 147,408% (за період Квітень 2020 - Лютий 2023: 100,80% ? 100,30% ? 100,20% ? 99,40% ? 99,80% ? 100,50% ? 101,00% ? 101,30% ? 100,90% ? 101,30% ? 101,00% ? 101,70% ? 100,70% ? 101,30% ? 100,20% ? 100,10% ? 99,80% ? 101,20% ? 100,90% ? 100,80% ? 100,60% ? 101,30% ? 101,60% ? 104,50% ? 103,10% ? 102,70% ? 103,10% ? 100,70% ? 101,10% ? 101,90% ? 102,50% ? 100,70% ? 100,70% ? 100,80% ? 100,70% = 147,408%). Формула, за якою здійснюється розрахунок: [Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]. Результат: 447054,00 х 147,408% / 100% - 447054,00 = 211939,36 грн.

Всього сума інфляційних втрат: 227805,20 грн. +3656,43 грн. + 211939,36 грн.= 443400,99.

Розрахунок 3% річних здійснюється судом за наступною формулою: сума боргу помножена на кількість днів між датами, помножена на 3% та поділена на 365 днів.

Так за перший період кількість днів складає - 1610, сума боргу - 477049,00 (1610х447049,00х3:365:100=), всього - 63127( двадцять дев`ять тисяч сто одинадцять) гривень 30 копійок.

За другий період кількість днів - 19, сума боргу -457054 (19х457054х3:365:100= 312,32 ) всього - 713( сімсот тринадцять) гривень 75 копійок.

За третій період кількість днів - 1121, сума боргу - 447054,00( 1115х 447054 х3:365:100= 40969), всього - 41190 (сорок одна тисяча сто дев`яносто ) гривень 20 копійок.

Всього 3% річних за вказаний період складає: 105031,25 ( сто п`ять тисяч тридцять одна ) гривень 25 копійок.

Таким чином, враховуючи позицію представника ТОВ «Завод Темп», згідно з якою сторона відповідача погоджується виплатити позивачу, частину за балансовою вартістю нерухомого майна ТОВ «Завод Темп» станом на 29.09.2015 року з урахуванням переоцінки до 2015 року в сумі 477049,00 гривень, а не 219955, яка є за бухгалтерським обліком на підприємстві без переоцінки, яка не проводилась відповідно до п.16 П(с)БО 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92, суд присуджує до стягнення до користь позивача 477049,00 ( чотириста сімдесят сім тисяч сорок дев`ять) гривень - грошову компенсацію частини нерухомого майна за балансовою вартістю, суму інфляційних втрат - 443400 ( чотириста сорок три тисячі чотириста) гривень 99 коп. та 3% річних - 105031 ( сто п`ять тисяч тридцять одна) гривня 79 коп., всього - 995481 (дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч чотириста вісімдесят одна ) гривня 78 копійок.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з проведенням експертизи.

Стягненню на користь позивача підлягають судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Відповідно до заяви ОСОБА_8 про збільшення позовних вимог, він просив стягнути на його користь -8363799,13 (вісім мільйонів триста шістдесят три тисячі сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 13 копійок, суд стягнув на користь позивача - 1 025 481,78 (один мільйон двадцять п`ять тисяч чотириста вісімдесят одна) гривень 78 копійок, тобто позовні вимоги задоволені на 12% (1 025 481,78: 8363799х100%).

Позивачем сплачено 12405 гривень судового збору, 12% від яких складає - 1488 ( одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.

Суд не приймає до уваги витрати, пов`язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи від 11.07.2022 року, оскільки вказана експертиза при розгляді справи не враховувалася.

Керуючись статями ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268 Цивільного-процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕМП» (код ЄДРПОУ: 02971268) на користь ОСОБА_1 - 1 025 481,78 (один мільйон двадцять п`ять тисяч чотириста вісімдесят одна) гривень 78 копійок, з яких:

- 477049,00 (чотириста сімдесят сім тисяч сорок дев`ять) гривень, в якості грошової компенсації частини нерухомого майна за балансовою вартістю,

- 443400 (чотириста сорок три тисячі чотириста) гривень 99 коп.- сума інфляційних втрат за період з 1.10.2015 по 11.04.2023;

- 105031 (сто п`ять тисяч тридцять одна) гривня 79 коп. - 3% річних за період з 1.10.2015 по 11.04.2023.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕМП» (код ЄДРПОУ: 02971268) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, у сумі - 1488 ( одна тисяча чотирста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дати виготовлення його повного тексту, безпосередньо до апеляційного суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 квітня 2023 року.

Головуючий: