Рішення

від 05.04.2023 по справі 214/10554/21

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/10554/21

2/214/336/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 квітня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ», Управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради про звільнення з посади директора та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» та ним припиненими, починаючи з 22 листопада 2021 року у зв`язку з його звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та зобов`язати Управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про нього як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ». В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 06 січня 2011 року позивача було прийнято на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ», про що було внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Місцезнаходженням юридичної особи є адреса: Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Вишневського, будинок 13, а єдиним засновником юридичної особи є ОСОБА_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зв`язок з якою повністю втрачено, позаяк м. Шахтарськ входить до переліку районів, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій області. Оскільки м. Шахтарськ тимчасово окуповане, діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» зупинилась і до теперішнього часу не відновлена, а відтак з 31 грудня 2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» було фактично припинено трудові відносини, у зв`язку з виїздом позивача на підконтрольну Україні територію та подачею заяви про звільнення. Між тим, 19 жовтня 2021 року Криворізьким міськрайонним центром зайнятості позивачу було відмовлено у наданні статусу безробітного та нарахуванні соціальних виплат у зв`язку із встановленням факту зайнятості. На цій підставі позивач 21 жовтня 2021 року на адресу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» - ОСОБА_3 направив заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням та повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» від 20.10.2021 року, проте зазначені поштові відправлення повернулись до позивача із позначкою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Разом з тим, повідомленням про скликання позачергових загальних зборів від 20.10.2021 року було ініційовано проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» на 22 листопада 2021 року та визначено їх порядок денний: звільнення з посади позивача як директора та виключення про нього відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 22 листопада 2021 року було складено акт №1 про неможливість проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» у зв`язку з неявкою на збори єдиного учасника товариства ОСОБА_3 . Також, позивачем було отримано роз`яснення Управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради, в якому зазначено про можливість проведення реєстраційних дій на підставі судового рішення, у зв`язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Позивач у судове засідання не з`явився, але його представник надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивача, а також не заперечив проти заочного розгляду справи.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак направлені на його адресу судові повістки повернулись до суду без вручення адресату з поміткою, що за місцезнаходженням товариства тимчасово відсутній обмін пошти.

Представник Управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради у судове засідання також не з`явився, але надав до суду письмові пояснення з приводу пред`явлених позовних вимог, згідно з якими після прийняття та набрання законної сили відповідним рішенням суду у цій справі, державним реєстратором будуть здійснені відповідні реєстраційні дії.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно довідки №0000378087 від 24.10.2017 року, позивач, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , був узятий на облік як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.11).

Як убачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10 грудня 2021 року позивач рахується керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ», місцезнаходженням (юридичною адресою) якого є: Україна, 86200, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Вишневського, будинок 13 та засновником якого є ОСОБА_3 (а.с.12-18).

Листом за вих. 01-10/2896 від 19.10.2021 року Криворізький міськрайонний центр зайнятості було відмовлено позивачу у наданні статусу безробітного, оскільки було встановлено за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань факт його зайнятості, а саме, що він є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» (а.с.19).

21 жовтня 2021 року позивач направив на ім`я засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» ОСОБА_3 заяву від 19.10.2021 року про звільнення його з посади директора товариства з 22 листопада 2021 року та виключення про нього відомостей як керівника з державного реєстру (а.с.20-21).

Разом з тим, окрім заяви про своє звільнення, позивач також направив на ім`я засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» ОСОБА_3 повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства на 13 год. 22 листопада 2021 року з метою вирішення питання про звільнення його з посади директора та виключення про нього відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських (а.с.22-24,30-31).

Згідно акту №1 про неможливість проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» встановлено, що у звязку з неявкою на збори єдиного учасника товариства - ОСОБА_3 проведення позачергових загальних зборів товариства є неможливим (а.с.25).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. До таких населених пунктів віднесено і м. Шахтарськ.

Постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 року №254-VIIIвизнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно доЗакону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Згідност. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України.

Стаття 4 вказаного Законувизначає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цьогоЗаконупоширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано виключно законами України.

Відповідно доЗакону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» громадяни України, які не звільнилися з роботи (не припинили інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) на тимчасово окупованій території, для набуття статусу безробітного та отримання забезпечення та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття можуть припинити трудові відносини або підтвердити факт припинення таких відносин (іншого виду зайнятості) у судовому порядку за місцем свого перебування.

Частиною 1ст.18Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбаченихКонституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Згідно ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

За змістомст. 22 КЗпП Українибудь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

У п. 4 4 ч. 1ст. 36 КЗпП Українивизначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно ч. 1 ст. 38 КЗпП Українипрацівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року №14-рп/2004, від 16.10.2007 року №8-рп/2007 та від 29.01.2008 року №2-рп/2008 зазначав, що визначенестаттею 43 Конституції Україниправо на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати

Отже, передбачений ч. 1 ст. 38 КЗпП Українипорядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

Так, як убачається з матеріалів справи, позивач намагався виконати свій обов`язок щодо належного попередження засновника товариства про свої наміри щодо звільнення, однак відсутність поштового зв`язку з тимчасово окупованими територіями України позбавляє його можливості здійснити належне повідомлення засновника товариства та виконати положення законодавства щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись, тоді як іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

При цьому недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист її порушених прав у обраний нею спосіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, зважаючи на вищевикладене та враховуючи те, що позивач належного зв`язку із засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» не має, що неможливість його звільнення обумовлена неможливістю скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» та позивачем припиненими, починаючи з 22 листопада 2021 року у зв`язку з його звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про позивача як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ», суд зазначає, що така вимога є похідною від вимоги щодо визнання трудових відносин припиненими, а тому також підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 908 грн. 00 коп. (а.с.8).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити.

Визнати трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» та ОСОБА_1 припиненими, починаючи з 22 листопада 2021 року, у зв`язку з його звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Зобов`язати Управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 908 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.

Відомості про сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСТЕРВУГІЛЛЯ», код ЄДРПОУ 37058716, місцезнаходження (юридична адреса): Україна, 86200, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Вишневського, будинок 13;

відповідач - Управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ 04052169, юридична адреса: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, будинок 1.