Постанова

від 14.03.2023 по справі 718/190/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року

м. Чернівці

справа № 718/190/19

провадження №22-ц/822/14/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіна Н. Ю.

суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.

секретаря Конецької Д.Г.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , правонаступниками якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідач ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , яка є законним представником ОСОБА_7 , в інтересах якої діє адвокат Поляк Марія Володимирівна, на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 лютого 2019 року, головуючий у першій інстанції Масюк Л.О.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у січні 2019 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно.

Зазначала, що внаслідок смерті тітки ОСОБА_8 відкрилась спадщина 14 квітня 2014 року.

Спадкове майно складається з земельної ділянки згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №076255, виданого ОСОБА_8 16 вересня 2004 року на підставі розпорядження Кіцманської районної державної адміністрації №177 від 1 квітня 2004 року, площею 1,2754 га кадастровий номер 7322581500:01:001:0065 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_8 вчинено заповіт на користь ОСОБА_1 .

Вступила в управління спадковим майном у шестимісячний термін.

Просила визнати право власності на земельну ділянку згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №076255, виданого 16 вересня 2004 року на підставі розпорядження Кіцманської районної державної адміністрації №177 від 1 квітня 2004 року, площею 1,2754 га кадастровий номер 7322581500:01:001:0065 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала на праві власності ОСОБА_8 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіцманськогорайонного судуЧернівецької областівід 11лютого 2019року позовзадоволено,постановлено визнатиправо власності ОСОБА_1 на земельнуділянку згіднодержавного актусерії ЧВ№076255цільовим призначеннямдля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,що розташованана територіїКліводинської сільськоїради Кіцманськогорайону Чернівецькоїобласті площею1,2754га кадастровийномер 7322581500:01:001:0065,виданого напідставі розпорядженняКіцманської районноїдержавної адміністрації №177від 1квітня 2004року ОСОБА_8 .

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

ОСОБА_6 , яка є законним представником ОСОБА_7 , в інтересах якої діє адвокат Поляк М.В., в апеляційній скарзі просить рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 лютого 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Зазначає що рішення стосується прав свобод та інтересів ОСОБА_7 , останній та його опікун не були залучені до участі у справі.

Посилається на те, що спадкоємцями ОСОБА_8 є син ОСОБА_5 , син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_9 .

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто через 5 місяців після відкриття спадщини внаслідок смерті ОСОБА_8 .

Спадкоємцем ОСОБА_9 є син ОСОБА_7 , до якого перейшло право на прийняття спадщини у порядку спадкової трансмісії.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 6 листопада 2014 року опікуном недієздатного ОСОБА_7 призначено ОСОБА_5 .

Рішенням Кіцманськогорайонного судуЧернівецької областівід 9травня 2022року визнано ОСОБА_7 недієздатним тапризначено опікуна ОСОБА_6 .

ОСОБА_7 будучи недієздатною особою є таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті бабусі ОСОБА_8 .

Посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм частини 1 статті 1257 ЦК України, частини 1 статті 9 Закону України «Про нотаріат».

Вказує, що ОСОБА_8 вчинено заповіт, посвідчений секретарем Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Незвиською Л.В. 12 березня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за номером 25, яким ОСОБА_8 заповіла ОСОБА_9 все своє майно.

ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_1 , посвідчив заповіт ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1 на порушення вимог частини 1 статті 9 Закону України «Про нотаріат».

Таким чином заповіт ОСОБА_8 , посвідчений головою Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Ножихіним І.М. 12 березня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за номером 25, є недійсним в силу закону.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_6 , яка є законним представником ОСОБА_7 , в інтересах якої діє адвокат Поляк М.В., не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддіввважає,що апеляційнаскарга ОСОБА_6 ,яка єзаконним представником ОСОБА_7 ,в інтересахякої дієадвокат ПолякМ.В., підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, суд першої інстанції пославшись на правила ч.4 ст.206 ЦПК України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у зв`язку з визнання відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 позову за наявності на те законних підстав, не порушення прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Водночас судом першої інстанції встановлено, що спадкодавцем ОСОБА_8 вчинено заповіт на користь ОСОБА_1 .

Також судом першої інстанції зазначено, що спадкоємцями за законом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подано заяву про відмову від спадщини після смерті матері ОСОБА_8 .

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам не відповідає.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 15 квітня 2014 року, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно повторного свідоцтва про народження ОСОБА_9 , виданого виконавчим комітетом Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 16 травня 2011 року, батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_8 .

Згідно із свідоцтвом про смерть, виданого виконавчим комітетом Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 01 жовтня 2014 року, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До матеріалів справи приєднано заповіт ОСОБА_8 , посвідчений головою Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Ножихіним І.М. 12 березня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за номером 25, за яким ОСОБА_8 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,2754 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кліводинської сільської ради.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 вчинено заповіт, посвідчений секретарем Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Незвиською Л.В. 12 березня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за номером 25, яким ОСОБА_8 заповіла ОСОБА_9 все своє майно.

За довідкою виконавчого комітету Кліводинської сліьської ради Кіцманського району Чернівецької області ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день смерті проживала у будинку АДРЕСА_1 , спадкоємцями за законом є сини ОСОБА_4 , який проживає у будинку АДРЕСА_2 та ОСОБА_5 , який проживає у будинку АДРЕСА_3 .

Згідно заяви ОСОБА_4 органам нотаріату, посвідченої приватним нотаріусом Заставнівського районного нотаріального округу Чернівецької області Бурдейним Ю.І. від 17 квітня 2018 року, спадщину протягом шестимісячного строку не приймав, із спадкодавцем на час відкриття спадщини разом не проживав, одержувати свідоцтво про право на спадщину не бажає.

ОСОБА_5 подано до Кіцманського районного суду Чернівецької області заяву, посвідчену секретарем Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Савчук Т.К. 8 листопада 2018 року, про відмову від спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті матері ОСОБА_8 .

За довідкою Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області від 30 січня 2019 року №179/01-16 згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №54933579 спадкова справа після смерті ОСОБА_8 не заводилась.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 9 травня 2022 року визнано ОСОБА_7 недієздатним та встановлено над ним опіку, призначено йому опікуна ОСОБА_6 .

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №076255, виданого ОСОБА_8 16 вересня 2004 року на підставі розпорядження Кіцманської районної державної адміністрації №177 від 1 квітня 2004 року, ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 1,2754 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7322581500:01:001:0065, що розташована в с.Кліводин Кіцманського району Чернівецької області,

За звітом суб`єкту оціночної діяльності Експериментального творчо-виробничого об`єднання «Придністров`я» від 17 січня 2019 року вартість земельної ділянки площею 1,2754 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області.

Мотиви,з якихвиходить апеляційнийсуд,та застосованінорми права при прийнятті постанови

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина першастатті 55 Конституції України).

Згідно з пунктом 8 частини другоїстатті 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Так частиною першоюстатті 17 ЦПК Українивизначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною другоюстатті 352 ЦПК Україниучасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбаченихстаттею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбаченістаттею 353цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Зазначена норма визначає осіб, які наділені правом на апеляційне оскарження судового рішення, що поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, але судовим рішенням вирішені питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки. При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися її прав, інтересів та обов`язків, тобто суд вирішив спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення є заявник. Рішення є таким, що вирішує питання про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, а в резолютивній частині прямо вирішено питання про її права та обов`язки.

Пунктом 3 частини першоїстатті 353 ЦПК Українивизначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову.

Разом з цим, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядкустатті 352 ЦПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року по справі № 921/730/13-г/3) і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що заявник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року по справі № 904/897/19).

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року по справі № 904/897/19).

Якщо заявник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року по справі № 921/730/13-г/3).

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначені устатті 358 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Аналіз наведеної процесуальної норми свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. У разі, якщо доводи заявника про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Таким чином, у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції, з посиланням на те, що оскаржуваним судовим рішенням вирішені питання про її права та інтереси, апеляційному суду належить відкрити апеляційне провадження та за результатами розгляду апеляційної скарги, у разі з`ясування, що оскаржуваним судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 362 ЦПК України.

Аналогічні висновки викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18), постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 2-4211/09 (провадження №61-15860св19), від 18 березня 2020 року у справі 2207/622/2012 (провадження № 61-15149св19), від 02 грудня 2020 року у справі № 758/12881/17 (провадження № 61-16538св19), від 09 грудня 2020 року у справі № 703/4637/15-ц (провадження № 61-13319св20).

Посилання ОСОБА_6 ,яка єзаконним представником ОСОБА_7 , на те, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 лютого 2019 року вирішено питання про права та обов"язки ОСОБА_7 , обґрунтовувалися правом на прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок баби ОСОБА_8 в порядку спадкової трансмісії.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,предметом позову ОСОБА_1 ,тобто матеріально-правовоювимогою,стосовно якоїостання просилаухвалити судоверішення,є визнання права власності на земельну ділянку згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №076255, виданого 16 вересня 2004 року на підставі розпорядження Кіцманської районної державної адміністрації №177 від 1 квітня 2004 року, площею 1,2754 га кадастровий номер 7322581500:01:001:0065 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала на праві власності ОСОБА_8 .

Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначалася наявність перешкод для оформлення права на спадщину у нотаріальному порядку у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно, прийняття спадщини шляхом вступу у володіння спадковим майном у шестимісячний строк.

Отже, мають місце правовідносини з спадкування внаслідок смерті ОСОБА_8 .

Судом першоїінстанції встановлено,що внаслідок смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина 14 квітня 2014 року.

До матеріалів справи приєднано заповіт ОСОБА_8 , посвідчений головою Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Ножихіним І.М. 12 березня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за номером 25, за яким ОСОБА_8 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,2754 га цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кліводинської сільської ради.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 вчинено заповіт, посвідчений секретарем Кліводинської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Незвиською Л.В. 12 березня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за номером 25, яким ОСОБА_8 заповіла ОСОБА_9 все своє майно.

Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За змістом ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняттям спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

На підставі ч.4 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На підставі ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

На підставі довідки Кіцманської державної нотаріальної контори Чернівецької області від 30 січня 2019 року №179/01-16 згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №54933579 спадкова справа після смерті ОСОБА_8 не заводилась.

За довідкою виконавчого комітету Кліводинської сліьської ради Кіцманського району Чернівецької області ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день смерті проживала у будинку АДРЕСА_1 , спадкоємцями за законом є син ОСОБА_4 , який проживає у будинку АДРЕСА_2 та син ОСОБА_5 , який проживає у будинку АДРЕСА_3 .

З огляду на наведене відсутні докази про постійне проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 разом із спадкодавцем ОСОБА_8 на час відкриття спадщини

Отже відповідно до вимог ч.1 ст.1269 ЦК України відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вважаються такими, що не прийняли спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_8 .

За таких обставин відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не є стороною правовідносин з спадкування внаслідок смерті ОСОБА_8 .

Матеріали справи не містять вмотивованої постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 .

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 червня 2018 року, прийнятій у справі № 182/8267/14-ц, якщо відсутність умов для одержання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

В абз.2, 3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або

відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній

нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Встановлено, що ОСОБА_9 є донькою ОСОБА_8

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто через 5 місяців після відкриття спадщини внаслідок смерті ОСОБА_8 .

За таких обставин право на прийняття спадщини ОСОБА_9 перейшло до її спадкоємця ОСОБА_7 у порядку спадкової трансмісії.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 6 листопада 2014 року опікуном недієздатного ОСОБА_7 призначено ОСОБА_5 .

Рішенням Кіцманськогорайонного судуЧернівецької областівід 9травня 2022року визнано ОСОБА_7 недієздатним тапризначено опікуна ОСОБА_6 .

З огляду на наведене недієздатний ОСОБА_7 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті бабусі ОСОБА_8 .

Отже, рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 лютого 2019 року стосуєтьсяправ таобов`язків ОСОБА_7 як спадкоємця ОСОБА_8 .

Однак, ОСОБА_7 в особі законного представника до участі у справі не залучений.

Сторонами у справах позовного провадження є позивач - особа, яка вважає, що її цивільне право порушене і яка пред`явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач - особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач і яка, виходячи із заявленої тим правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом, у результаті задоволення якого повинна вчинити відповідні дії (утриматися від таких), може бути примушена до вчинення відповідних дій з метою поновлення прав позивача тощо. Правомірній вимозі відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права. Якщо йдеться про кілька відповідачів за пред`явленими вимогами, відповідні питання вирішуються з урахуванням цієї обставини.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Самена позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 липня 2019 року у справі № 140/1867/15-ц (провадження № 61-11006св19).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.11постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та другастатті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Пунктом 4 ч.2ст.197 ЦПК Українивизначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Відповідно до пункту 5статті 12 ЦПК Українисуд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обовязки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За змістом частини першоїстатті 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадженнядо початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

На підставі ч.2 наведеної норми якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадженнядо початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішеннясуду (п. п. 11, 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).

Відповідно до вимог ч.4ст.82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На стадії апеляційного провадження суд позбавлений можливості вирішити питання про залучення до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_7 в особі законного представника ОСОБА_6 .

Оскільки ОСОБА_1 пред`явлено позов до неналежного відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 то суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підлягає захисту право ОСОБА_1 на спадкування за заповітом на порушення норм матеріального права.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із п.4 ч.1ст.376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Тому рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 лютого 2019 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , яка є законним представником ОСОБА_7 , в інтересах якої діє адвокат Поляк Марія Володимирівна, задовольнити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 лютого 2019 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 , правонаступниками якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді М. І. Кулянда

О. О. Одинак