Постанова

від 13.04.2023 по справі 916/608/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/608/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

без сторін

/сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, але не скористались правом на участь в судовому засіданні/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Проект Пакс

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.02.2023 про відмову у відкритті провадження, ухвалену суддею Погребною К.Ф. у м. Одесі

у справі № 916/608/23

за позовом скаржника

до Управління державної казначейської служби України в м. Одесі

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Проект Пакс звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління державної казначейської служби України в м. Одесі, в якій просило суд визнати протиправною бездіяльність Управління державної казначейської служби України у м. Одесі щодо незадоволення законних вимог ТОВ Проект Пакс, викладених у заяві № 1-0113 від 13.01.2023, та зобов`язати вчинити певні дії, а саме: задовольнити вимоги заяви та зобов`язати Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області: закрити не бюджетний рахунок в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області UA378201720355329590000711697, який був раніше відкритий згідно Договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування № 52-22 від 15 листопада 2022 року; перевести з рахунку НОМЕР_1 , що закривається, залишки коштів на інший рахунок товариства, а саме: НОМЕР_2 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2023 відмовлено у відкритті провадження у даній справі, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Суд першої інстанції дійшов такого висновку з врахуванням змісту позовної заяви, характеру спірних правовідносин та того факту, що предметом спору є саме оцінка дій Управління державної казначейської служби України в м. Одесі при відмові в закритті рахунку.

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що місцевий господарський суд порушив норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відкрити позовне провадження у даній справі.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржену ухвалу безпідставно не надав оцінки тому факту, що наявність укладеного між сторонами договору розрахунково-касового обслуговування №52-22 від 15.11.2022 свідчить про те, що позивач не перебуває у публічно-правових відносинах з Управлінням державної казначейської служби України в м. Одесі.

Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що судова практика, на яку суд першої інстанції посилається в оскаржуваній ухвалі, здебільшого стосується тих випадків, коли справи підлягали розгляду не в порядку адміністративного судочинства, а у порядку цивільного судочинства.

Відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи скаржника, зокрема зазначає про те, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності органу Казначейства та про зобов`язання вчинити певні дії щодо закриття рахунку та перерахування залишку коштів повинні розглядатись за правилами та в порядку, передбаченому адміністративним судочинством, про що правомірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, а тому підстав для її скасування не має.

Розглянувши матеріали справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступного висновку.

Як вже зазначалось, ТОВ Проект Пакс звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління державної казначейської служби України в м. Одесі, в якій просило суд визнати протиправною бездіяльність Управління державної казначейської служби України у м. Одесі щодо незадоволення вимог ТОВ Проект Пакс, викладених у заяві № 1-0113 від 13.01.2023, та зобов`язати вчинити певні дії, а саме: задовольнити вимоги заяви та зобов`язати Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області: закрити не бюджетний рахунок в Управлінні Державної казначейської служби України у м.Одесі Одеської області UA378201720355329590000711697, який був раніше відкритий згідно Договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування № 52-22 від 15 листопада 2022 року; перевести, з рахунку НОМЕР_1 , що закривається, залишкі коштів на інший рахунок товариства з обмеженою відповідальністю Проект Пакс, а саме: UA973806340000026005156116001.

Звертаючись до суду з відповідною позовною заявою підставами позову ТОВ Проект Пакс визначено порушення відповідачем Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, а саме незаконна відмові в закритті не бюджетного рахунку та переведенні залишку коштів. Відмова Управління державної казначейської служби України в м. Одесі в закритті рахунку та переведені коштів була обґрунтована пунктом 19-1 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особовому режимі, в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року №590.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку наявний публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що на думку колегії суддів є правомірним з огляду на наступне.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Так, статтею 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що цей кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Разом з тим, згідно з положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем у даній справі є Головне управління державної казначейської служби України в м. Одесі, а позовні вимоги стосуються невиконання ним покладених на нього функцій, отже спір носить публічно-правовий характер, оскільки виникає з публічно-правових відносин, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що цей спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції приймаючи оскаржену ухвалу безпідставно не надав оцінки тому факту, між сторонами укладено договір розрахунково-касового обслуговування №52-22 від 15.11.2022 і це свідчить про те, що позивач не перебуває у публічно-правових відносинах з Управлінням державної казначейської служби України в м. Одесі, колегією суддів не приймається до уваги з огляду на наступне.

За визначеннями, наведеними у п.1.2 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758, небюджетні рахунки-рахунки, які відкриваються органами Казначейства у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам - підприємцям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів. До небюджетних рахунків відносяться депозитні рахунки, рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, рахунки фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, єдиний рахунок, рахунки для операцій з коштами від приватизації майна, коштами фінансового резерву та інші рахунки клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Тобто, відкрити небюджетний рахунок можна лише в тому випадку, коли це передбачено певними законодавчими чи іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на зазначене, укладення договору на розрахункове-касове обслуговування від 15.11.2022 №52-22, відповідно до якого орган Казначейства відкриває небюджетний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства та умов цього договору, свідчить про те, що останній у цих правовідносинах виступає як суб`єкт владних повноважень та здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства.

Щодо тверджень скаржника про те, що судова практика, на яку суд першої інстанції посилається в оскаржуваній ухвалі здебільшого стосується тих випадків, коли справи підлягали розгляду не в порядку адміністративного судочинства, а у цивільному, то вони колегією суддів також відхиляються, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів залишає апеляційну скаргу ТОВ Проект Пакс без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.02.2023 у справі №916/608/23 - без змін.

Судові втрати, пов`язані з апеляційним розглядом, відповідно до правил ст. 129 ГПК України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269 - 271, 275, 276, 282, 288 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Проект Пакс залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.02.2023 у справі №916/608/23 без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.04.2023 о 14:10.

СуддяРазюк Г.П.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Колоколов С.І.