Рішення

від 07.03.2023 по справі 905/159/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.03.2023 Справа №905/159/22

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі (помічнику суді за дорученням) Григор`євій М.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс", м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення 173' 555,65грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Енергостіл", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс", м. Краматорськ, Донецька область про стягнення 173' 555,65грн., з яких: 88' 200,00грн. - попередня оплата, 11' 373,97грн. - інфляційні втрати, 3' 421,68грн. - 3% річних, 52' 920,00 - неустойка, 17' 640,00 - штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з виготовлення продукції (проводок за номенклатурою та кресленням заводу) за договором на виконання робіт №ЗД-С-25/06/19-1 від 25.06.2019, у зв`язку з чим просить повернути суму здійсненої ТОВ "Завод "Енергостіл" попередньої оплати, а також неустойку та штраф за прострочення виконання робіт, нараховані на попередню оплату інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/159/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

09.02.2022 на електрону адресу суду, а також додатково 11.02.2022 засобами поштового зв`язку через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №0902/22 від 09.02.2022, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та звернувся до суду з клопотанням здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач вважає безпідставними позовні вимоги з огляду на відсутність прострочення з боку ТОВ "Метстройсервіс" строку виконання робіт, оскільки в порушення умов договору та Специфікації №14 позивач не здійснив поставку відповідачу жодної заготовки для проведення її механічної обробки, відтак правові підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Крім того, представник відповідача стверджує, що внаслідок досягнутої між сторонами у телефонному режимі домовленості придбання необхідних заготовок саме відповідачем на надані позивачем кошти, відповідач за укладеним з ПРаТ "Бетонмаш" договором придбав заготовки загальною вартістю 57120грн. та частково виконав роботи з їх механічної обробки, вартість понесених витрат склала 31800грн. За змістом відзиву, 13.07.2020 представник позивача не надавши жодного акту вивіз зі складу виконавця наявні заготовки, з яких була частина готової продукції, наслідки чого, за відсутності жодної відповіді на письмове звернення, призвели до звернення ТОВ "Метстройсервіс" до правоохоронних органів з заявою про наявність у діях позивача ознак кримінального правопорушення.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.02.2022 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

01.11.2022 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив №302 від 27.10.2022 разом з Специфікацією №1 до договору, в якій у виконання ухвали суду від 27.09.2022 також надані письмові пояснення по справі. У прохальній частині відзиву, посилаючись на неправомірність підписання адвокатом Даншиним С.О. відзиву на позовну заяву, позивач просив суд не враховувати та відхилити викладені у відзиві заперечення. В обґрунтування позиції позивач посилається на те, що до відзиву на позовну заяву у підтвердження повноважень представника відповідача адвоката Даншина С.О. доданий ордер на представництво у суді ОСОБА_1, а також витяг з договору про надання правової допомоги, який укладений між ОСОБА_1 та вказаним адвокатом, в свою чергу ОСОБА_1 не є відповідачем у справі.

Щодо повноважень адвоката Даншина С.О. на представництво інтересів ТОВ "Метстройсервіс" по справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

До відзиву на позовну заяву у підтвердження повноважень представника відповідача адвоката Даншина С.О. наданий ордер серії АН №1066651 від 09.02.2022, виписаний на надання правової допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №09-02/22 від 09.02.2022 та витяг з договору №09/02/22 від 09.02.2022 про надання правової допомоги.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Метстройсервіс». Дослідивши витяг з договору №09/02/22 від 09.02.2022 про надання правової допомоги, який укладений між адвокатом Даншиним С.О та ОСОБА_1 суд встановив, що відповідно до п.1.1. вказаного договору адвокат приймає на себе зобов`язання щодо підготовки документів та представництва ТОВ «Метстройсервіс» в Господарському суду донецької області за позовом ТОВ «Завод «Енергостіл».

При цьому, за змістом частин першої, третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору.

Враховуючи предмет договору №09/02/22 від 09.02.2022, на підставі якого і оформлений ордер серії АН №1066651 від 09.02.2022, адвокатом Даншиним С.О. в господарському суді Донецької області здійснюється представництво ТОВ «Метстройсервіс».

Крім того, до клопотання про відкладення розгляду справи, яке надійшло від відповідача через систему «Електронний суд» 20.11.2022 був також доданий ордер серії АН №1090463 від 18.11.2022, який оформлений на надання правової допомоги ТОВ «Метстройсервіс» в особі директора ОСОБА_1 в господарському суду Донецької області на підставі договору про надання правової допомоги №09/02/22 від 09.02.2022.

Враховуючи вищевикладене, повноваження адвоката Даншина С.О. на представництво інтересів ТОВ «Метстройсервіс» підтверджуються матеріалами справи, відтак відзив приймається судом до розгляду.

14.11.2022 через канцелярію суду від позивача надійшов лист №312 від 08.11.2022 про приєднання до матеріалів справи копії листа №01-21/2 від 29.01.2021.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.02.2023.

У судовому засіданні 16.02.2023 оголошувалась перерва до 07.03.2023.

Представники сторін участь у судовому засіданні 07.03.2023 не приймали, про місце, дату та час продовження слухання справи по суті були повідомленні належним чином. Представник позивача приймав участь в судовому засіданні 16.02.2023 в режимі відеоконференції та за його результатами був обізнаний про оголошену перерву у судовому засіданні до 07.03.2023. Ухвала суду від 16.02.2023 була направлена на електроні адреси сторін та їх представників, зокрема на електроні адреси позивача: 33671383@mail.gov.ua, office@energosteel.com, metstrojservis@i.ua та відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , metstrojservis@i.ua. Також суд направив вказану ухвалу засобами поштового зв`язку на офіційну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Я.Мудрого (колишня 19 Партз`їзду), 13, кв. 2.

Судом були вжиті також додаткові заходи для повідомлення відповідача про оголошену перерву до 07.03.2023 шляхом здійснення телефонограми 22.02.2023 на номер телефону, який зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 0507724032, однак зв`язок не був встановлений та на номер телефону 0509806832 за яким телефонограму прийнято представником відповідача - адвокатом Даншиним С.О.

Отже, судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення відповідача про дату судового засідання.

Крім того, всі прийняті по справі процесуальні документи оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Станом на час судового засідання 07.03.2023 до суду не надходило від сторін клопотань, заяв щодо необхідності відкладення розгляду справи по суті, у судовому засіданні 16.02.2023 в режимі відіоконференції приймав участь представник позивача, який під час засідання повідомив суд про відсутність клопотань, підтримав позовні вимоги та позицію, викладену письмово.

Приймаючи до уваги, що явка представників учасників справи у судове засідання 07.03.2023 не була визнана судом обов`язковою, а також додержуючись принципу розумності строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

25.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Енергостіл» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" (далі - виконавець) було укладено договір на виконання робіт №ЗД-С-25/06/19-1 (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1. якого на підставі цього договору сторони зобов`язані:

- замовник - поставити виконавцю заготівки деталі (далі - заготівки) в асортименті та кількості, зазначеній у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору;

- виконавець - виконати механічну обробку заготівок, поставлених замовником, за кресленням у строки та на умовах, встановлених цим договором (далі - Валки ДУО);

- замовник - прийняти виконані роботи (далі - роботи) та оплатити іх вартість на умовах, обумовлених цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору вартість робіт визначається в гривнях згідно специфікації.

За умовами п. 2.5 договору заставна вартість заготівок та витратних матеріалів, що надаються замовником, зазначається у специфікаціях до договору та є підставою для розрахунків сторін відповідно до п.6.2 договору.

Термін виконання робіт вказується в специфікаціях. Для проведення механобробки замовник протягом 3 днів після підписання відповідної специфікації до цього договору зобов`язується надати виконавцю заготівки відповідно до правил «Інкотермс-2010» (п.3.1 та 3.2. договору).

Передача замовником виконавцю заготівок та отримання Валків ДУО оформлюється приймально-здавальними актами, підписаними повноважними представниками сторін на підставі довіреності, оформленої в порядку, установленому чинним законодавством України. (п.3.4 договору).

За змістом п.3.6 договору сторони дійшли згоди, що у разі неможливості виконання робіт виконавець зобов`язаний негайно повідомити про це замовника, а також повернути йому в триденний термін з моменту здійснення такого повідомлення передані для механообробки заготівки, витратні матеріали та перерахований замовником аванс (передплату).

За умовами п.3.7 договору за результатами виконаних робіт сторонами підписуються акти виконаних робіт.

Терміни та порядок оплати виконаних робіт вказуються в специфікаціях (п. 4.2. договору).

Відповідно до п.6.1. договору у разі порушення виконавцем строків виконання робіт виконавець оплачує замовнику неустойку у розмірі 1% від вартості робіт за кожний день прострочення її виконання. У разі порушення виконавцем передбачених договором строків виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів, виконавець протягом 10 банківських днів, з дати отримання вимоги замовника, повертає замовнику перераховані на адресу виконавця в якості авансу (переплати) грошові кошти, а також додатково до неустойки сплачує замовнику штраф 10% від вартості робіт, які не було виконано виконавцем.

Відповідно до п.9.2. та п.9.4. договору він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020. У випадку невиконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, він вважається пролонгованим на строк до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань.

До відповіді на відзив позивачем надана для приєднання до матеріалів справи Специфікація №1 до договору №ЗД-С-25/06/19-1 від 25.06.2019, у якій сторони погодили виготовлення прокатних валків із заготовки замовника із використання витратних матеріалів замовника, а саме виготовлення вала за кресленням №24-1424589-02 у кількості 2шт загальною вартістю 206400,00грн з ПДВ.

У п.2. Специфікації №1 сторони дійшли згоди щодо строків оплати - 100% по факту приймання готової продукції та складання відповідного акту.

За змістом вказаної Специфікації сторонами також погоджено термін виконання робіт - 30 календарних днів від дати приймання заготівок на території виконавця, а також заставна вартість однієї заготівки, умови поставки заготовок, територія приймання виконаних робіт. В тому числі обумовлено, що перелік та заставна вартість витратних матеріалів, що надаються замовником, буде визначатися згідно акту приймання-передачі.

Водночас, за змістом позовної заяви, спірні правовідносини сторін склалися внаслідок укладеної між сторонами Специфікації №14 від 06.02.2020.

Так, матеріалами справи підтверджується, що у виконання умов договору №ЗД-С-25/06/19-1 від 25.06.2019 сторонами була підписана Специфікація №14 від 06.02.2020, у якій погоджено найменування товару (продукції) у кількості 20 штук, креслення, вартість одиниці товару, загальна вартість Специфікації становить 176400грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п.2 Специфікації №14 визначено наступні умови оплати: 50% - предоплата, 50% - по факту постачання.

За змістом п.4 Специфікації №14 від 06.02.2020 термін виконання робіт складає 45 календарних днів від дати підписання і отримання передплати.

Специфікація №14 від 06.02.2020, а також зазначені в ній креслення є невід`ємною частиною договору №ЗД-С-25/06/19-1 від 25.06.2019 (п.6 Специфікації).

Вищезазначений договір та Специфікації №1 від 25.06.2019 та №14 від 06.02.2020 до нього підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками товариств.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач посилаючись на Специфікацію №14 до договору виставив позивачу рахунок-фактуру №06/02-1 від 06.02.2020 на загальну суму 176400грн. з урахуванням ПДВ, в свою чергу позивач на підставі вказаного рахунку платіжним дорученням №6691 від 11.02.2020 перерахував відповідачу предоплату за товар у розмірі 88200,00грн.

У адресованому позивачу листі №07/20-32 від 03.07.2020 відповідач підтвердив зрив строків постачання проводок з причин, обумовлених обмеженнями введеними на час карантину та зобов`язався поставити продукцію в строк до 12.07.2020.

Посилаючись на прострочення виконання робіт з виготовлення проводок за Специфікацією №14, позивач звернувся до відповідача з вимогою №638 від 07.09.2020 про повернення суми предоплати у розмірі 88200,00грн. протягом 10 банківських днів з дати її отримання.

Направлення вказаної вимоги підтверджується описом вкладення в цінний лист про поштове відправлення за №0315072123418 від 07.09.2020, копії якого міститься в матеріалах справи.

Позивач звернувся до контрагента з повторною вимогою №690 від 24.09.2020 про повернення суми авансу (попередньої оплати) у сумі 88200,00грн. протягом 10 банківських днів з дати її отримання. У якості доказів її відправлення 24.09.2020 суду надана копія поштової накладної №0315072350937.

Оскільки вимоги залишилися без задоволення, позивачем заявлялася вимога про стягнення з відповідача попередньої оплати у судовому наказному провадженні, однак виданий господарським судом Донецької області на підставі заяви ТОВ «Завод «Енергостіл» наказ у справі №905/1873/20 від 30.10.2020 був скасований ухвалою суду від 21.04.2021. У виконання ухвали суду від 13.05.2021 про поворот виконання судового наказу, стягнуті за наказом суду кошти платіжним дорученням №2950 від 26.05.2021 були повернуті позивачем відповідачу.

Оскільки отримана відповідачем предоплата не була повернута позивачу, роботи за договором не виконані, це стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Енергостіл» з даним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метстройсервіс» попередньої оплати (авансу) у сумі 88200,00грн, інфляційних втрат у розмірі 11373,97грн, 3% річних у розмірі 3421,68грн., неустойки у розмірі 52920,00грн та штрафу у розмірі 17640,00грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин - договір на виконання робіт №ЗД-С-25/06/19-1 від 25.06.2019 за своєю правовою природою є договором підряду. Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 839 ЦК України).

Частиною першою та третьою статті 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з частиною першою статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як стверджує позивач у позові та відповіді на відзив, виконавець - ТОВ «Метстройсервіс» прийняв на себе зобов`язання протягом 45 календарних днів від дати підписання Специфікації №14 та отримання предоплати виконати зі свого матеріалу і своїми засобами роботи з виготовлення проводок за вказаними у специфікації кресленнями замовника загальною вартістю 176400грн.

В свою чергу, відповідач у відзиві посилається на ненастання у нього строку виконання робіт через те, що позивач в порушення своїх договірних зобов`язань не поставив виконавцю жодної зазначеної у Специфікації №14 заготівки для проведення її механічної обробки, стверджує, що внаслідок неможливості позивача поставити заготовки між сторонами була досягнута усна домовленість про придбання заготовок саме виконавцем на кошти замовника (позивача), що і було здійснено за укладеним між ТОВ «Метстройсервіс» та ПрАТ "Бетонмаш" договором.

За доводами відповідача, рахунок-фактура №06/02-1 від 06.02.2020, де кількість заготовок та сума повністю відповідає Специфікації №14, жодним чином не має посилання на вартість виконаних робіт, в свою чергу відповідно до призначення платежу у платіжному дорученні №6691 від 11.02.2020 позивач здійснив оплату за товар (заготовки), а не передплату за роботи.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

У даному випадку предметом позовних вимог є стягнення сплаченої позивачем попередньої оплати (авансу), а також пов`язаних з цією вимогою нарахувань інфляційних втрат, відсотків річних, неустойки та штрафу.

Відтак, для з`ясування наявності чи відсутності підстав для повернення позивачу сплачених у якості авансу за роботу грошових коштів визначальним є встановлення обставин дійсних правовідносин сторін, що склалися за укладеним між ними договором.

Суд наголошує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів (стаття 11 ЦК України).

Як вже зазначалося, зобов`язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Як визначено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Стаття 525 того ж Кодексу встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору на виконання робіт №ЗД-С-25/06/19-1 від 25.06.2019, який за своєю правовою природою є договором підряду. Вказаний договір укладений сторонами у добровільному порядку без будь-яких заперечень, скріплений печатками товариств.

Принцип свободи договору, встановлений статтею 627 ЦК України, включає в себе таки ознаки, як вільний вияв волі особи на вступ у договірні відносини; свобода вибору сторонами форми договору; право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.

Слід підкреслити те, що в першу чергу свобода договору проявляється у можливості наданій сторонам визначати на власний розсуд будь-які умови такого договору, що не суперечать законодавству.

Враховуючи предмет укладеного між сторонам договору №ЗД-С-25/06/19-1 від 25.06.2019 та його правову природу, у позивача наявне грошове зобов`язання перед відповідачем саме зі здійснення оплати виконаних робіт на умовах, обумовлених цим договором.

Так, за умовами п.2.1, 4.2 договору сторони погодили, що вартість робіт визначається в гривнях згідно специфікацій; терміни та порядок оплати виконаних робіт вказується в специфікаціях.

У п. 2.3 договору сторони визначили орієнтовну вартість робіт та вказали про те, що загальна сума договору складається із сум, зазначених у специфікаціях до даного договору.

У виконання вказаних умов договору сторонами була укладена Специфікація №14 від 06.02.2020, яка є невід`ємною його частиною, у якій погоджено найменування товару, вимоги до креслення, кількість товару та вартість у загальному розмірі 176400грн з ПДВ.

Приймаючи до уваги, що за спірним договором у позивача виникли грошові зобов`язання зі здійснення оплати виконаних робіт, враховуючи умови п.2.1, 4.2 договору, суд приходить до висновку, що у Специфікації №14 від 06.02.2020 сторони дійшли взаємної домовленості щодо вартості робіт з виготовлення зазначеної у ній продукції та порядку оплати цих робіт.

Як підтверджується матеріалами справи, саме на підставі договору №ЗД-С-25/06/19-1 від 25.06.2019 та Специфікації №14 від 06.02.2020 відповідачем був виставлений позивачу рахунок-фактура на оплату №06/02-1 від 06.02.2020, який повністю відповідає погодженому у вказаній специфікації товару, його кількості та вартості. В свою чергу, на підстави виставленого рахунку, позивачем у виконання п. 2 Специфікації №14 здійснена предоплата у розмірі 88200,00грн, що дорівнює 50% погодженої вартості робіт.

Таким чином, суд не погоджується з твердженнями відповідача у відзиві стосовно того, що сторонами не була погоджена вартість робіт.

В свою чергу, відповідач також стверджує, що він не приступив до виконання робіт у передбачені договором строки, оскільки позивач не здійснив поставку відповідачу жодної заготовки для проведення її механічної обробки.

Стосовно посилання відповідача щодо неможливості своєчасно приступити до виконання робіт з вини замовника, слід зазначити наступне.

Безпосередньо у Розділі 3 договору, а саме в п. 3.1 договору сторони передбачили, що термін виконання робіт вказується у специфікаціях. Так, у п.4 Специфікації №14 від 06.02.2020 сторони передбачили обов`язок ТОВ «Метстройсервіс» виконати роботи протягом 45 календарних днів від дати підписання і отримання передплати.

Відтак, досягнута домовленість пов`язує виникнення вказаного зобов`язання саме з моментом отримання передплати. Тобто сторони, відповідно до вимог статті 627 ЦК України, не пов`язують термін виконання робіт з датою приймання заготовок виконавцем, наявністю інших додаткових умов.

Суд також звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що після отримання предоплати відповідач звертався до позивача з вимогами поставити заготовки для проведення їх механічних обробки або повідомляв замовника про неможливість виконання робіт внаслідок цих обставин.

Навпаки, листом №07/20-32 від 03.07.2020 відповідач повідомив позивача про зрив строків поставки проводок з власної вини, зобов`язувався поставити продукцію в строк до 12.07.2020.

Крім того, викладені ТОВ «Метстройсервіс» у відзиві доводи суперечать змісту адресованого ТОВ «Завод «Енергостіл» листа №01-21/2 від 29.01.2021, в якому відповідач жодним чином не вказує на те, що зобов`язаннями відповідача за Специфікаіцією №14 від 06.02.2020 було саме проведення механічної обробки заготівок, наданих позивачем, не вимагає у контрагента здійснити поставку заготовок, натомість підтверджує, що за Специфікацією №14 сторонами погоджено постачання продукції на загальну суму 176400грн і за умовами п. 2 вказаної специфікації відповідачем був отриманий аванс у належному розмірі.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що у своєму листі №01-21/2 від 29.01.2021 відповідач підтверджує, що з метою виконання умов за спірною специфікацією саме ТОВ «Метстройсервіс» збиралося закупити у ПрАТ "Бетонмаш" відливки у кількості 20 штук, однак через тривалу процедуру підписання договору продукція надійшла з запізненням, вказані обставини та карантійні обмеження суттєво вплинули на строк виготовлення обумовленої у Специфікації №14 продукції.

За змістом вказаного листа відповідач підтвердив, що станом на 03.07.2020 обсяг виконаної роботи по виготовленню продукції за Специфікацією №14 складав від 30 до 40 відсотків.

Надаючи оцінку змісту вказаних листів відповідача суд приходить до висновку, що відповідач фактично підтвердив, що предметом Специфікації №14 є виконання робіт з виготовлення визначеної у неї продукції, в свою чергу порушення строків виконання робіт виникло не з вини позивача.

Досліджуючи дійсні правовідносини сторін за договором суд також не залишив поза увагою ту обставину, що заставна вартість заготовок та витратних матеріалів відповідно до умов п.2.5 договору у Специфікації №14 не зазначалась, водночас у порівнянні з Специфікацією №1, де сторонами погоджувалось виготовлення продукції із заготовок та витратних матеріалів замовника, визначалась відповідно заставна вартість заготовки, термін виконання робіт теж погоджувався сторонами в залежності від дати прийняття заготовок на території виконавця.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був виконати роботи з виготовлення визначеної у Специфікації №14 продукції протягом 45 календарних днів з дня отримання предоплати.

До предмету дослідження у даній справі належить, зокрема, встановлення факту порушення відповідачем строків виконання робіт.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, а саме платіжного доручення №6691 від 11.02.2020, позивач виконав взяті на себе договірні зобов`язання зі здійснення предоплати погодженої вартості робіт у розмірі 88200,00грн. Таким чином, у відповідача виникло зустрічне зобов`язання виконати роботи не пізніше 27.03.2020.

За приписом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Поряд із тим, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи приймально-здавальних актів як передбачено умовами п.3.4 договору, інших первинних документів, оформлених у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", слід дійти висновку, що відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження виконання спірних робіт.

Судом на підставі наданих сторонами доказів та пояснень було встановлено, що роботи ТОВ «Метстройсервіс» взагалі не були розпочати у термін їх виконання, визначений Специфікацією №14.

Відповідальність виконавця за порушення договору про підряду передбачена, зокрема, статтею 849 ЦК України, за змістом якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга). Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя). Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта).

У постанові від 28.12.2020 у справі №910/5418/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема зазначив, що з огляду на те, що повернення сплачених авансом коштів у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань умовами договору не передбачено, суд звертає увагу на можливість, за наявності підстав та у порядку статті 849 ЦК України, відшкодування позивачу завданих збитків у передбаченому законодавством порядку.

Проте, визначальним у цій справі є наявність у п. 6.1. договору №ЗД-С-25/06/19-1 від 25.06.2019 умови про те, що порушення виконавцем передбачених договором строків виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів передбачає повернення виконавцем суми предоплати протягом 10 банківських днів, з дати отримання вимоги замовника.

В даному випадку, роботи не були виконані у передбачені строки.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, вимога №638 від 07.09.2020 повернути предоплату в розмірі 88200,00грн протягом 10 банківських днів з дати її отримання відповідно до трекінгу відправлення №0315072123418 була отримана ТОВ «Метстройсервіс» 14.09.2020, у зв`язку з чим обов`язок з повернення суми предоплати повинен був виконаний до 28.09.2020 включно.

Доказів на підтвердження повернення позивачеві попередньої оплати в сумі 88200,00грн. суду не надано, а відтак слід дійти висновку, що відповідачем порушено права позивача щодо розпорядження грошовими коштами, які були сплачені в якості попередньої оплати, за захистом яких позивач звернувся до суду із даним позовом.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 88200,00грн є обґрунтованими, у зв`язку із чим позов у даній частині вимог підлягає задоволенню.

Щодо заявлених вимог про стягнення неустойки та штрафу відповідно до п.6.1 договору, суд зазначає наступне.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 вказаного Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У п.6.1. договору сторони дійшли згоди, що у разі порушення строків виконання робіт виконавець оплачує замовнику неустойку у розмірі 1% від вартості робіт за кожний день прострочення ії виконання. У разі порушення виконавцем передбачених договором строків виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів, виконавець протягом 10 банківських днів, з дати отримання вимоги замовника, повертає замовнику перераховані на адресу виконавця в якості авансу (переплати) грошові кошти, а також додатково до неустойки сплачує замовнику штраф 10% від вартості робіт, які не було виконано виконавцем.

Позивачем нараховані неустойка 1% від вартості робіт на суму 176400,00грн за період з 28.03.2020 по 26.04.2020 у розмірі 52920,00грн., а також 10% штрафу за тривале (більше ніж 30 календарних днів) прострочення виконання робіт у розмірі 17640,00грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок неустойки та штрафу, порядок їх нарахування, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, відтак вимоги про стягнення неустойки у розмірі 52920,00грн. та штрафу у розмірі 17640,00грн. підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3421,68грн та інфляційні втрати у розмірі 11373,97грн у зв`язку із простроченням відповідачем зобов`язання з повернення суми попередньої оплати.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно обґрунтованості нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України на суму попередньої оплати та щодо природи даного зобов`язання, суд зазначає, що у контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц та від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, такі висновки містяться також у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

У відповідача наявне зобов`язання перед позивачем, яке виражене в грошових одиницях, а тому обов`язок відповідача про повернення (сплату) позивачеві суми попередньої оплати у розмірі 88200,00грн є грошовим зобов`язанням.

При цьому оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Позивачем здійснено нарахування річних на суму боргу 88200,00грн за період з 29.09.2020 по 13.01.2022 у розмірі 3421,68грн.

Суд перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок 3% річних, в межах обраного позивачем періоду встановив, що розрахунок є арифметично не вірним, правомірним є нарахуванням 3% річних у розмірі 3419,81грн. Відтак, вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1,87грн не підлягають задоволенню.

Розглянувши також заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у розмірі 11373,97грн, суд зазначає наступне.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена вказаною вище нормою, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 по справі №910/13071/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Заявлені до стягнення інфляційні втрати нараховані позивачем на заборгованість у розмірі 88200,00грн із застосуванням індексів інфляції за жовтень 2020-листопад 2021, враховуючи вищевикладене, період нарахування є правомірним, вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс",м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 173555,65грн, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метстройсервіс" (88333, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, будинок 13, квартира 2; код ЄДРПОУ 38042288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергостіл" (03150, місто Київ, вул. Антоновича, будинок 44, офіс 57; код ЄДРПОУ 33671383) суму попередньої оплати у розмірі 88200,00грн., інфляційні втрати у розмірі 11373,97грн., 3% річних у розмірі 3419,81грн., неустойку у розмірі 52920,00грн, штраф у розмірі 17640,00грн та судовий збір в сумі 2603,30грн.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 1,87грн - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

В судовому засіданні 07.03.2023 підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2023.

Суддя Ю.В. Макарова