Рішення

від 29.03.2023 по справі 908/1057/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/79/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2023 Справа № 908/1057/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засіданні Хрипко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Концерну Міські теплові мережі (юридична адреса: бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Василя Сергієнка, 7, м. Запоріжжя, 69076, ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458)-

до відповідача: Приватного підприємства ХОРТ-ДИЗЕЛЬ (вул. Героїв 93-ї бригади, буд. 16-А, кв. 4, м. Запоріжжя, 69114, ідентифікаційний код юридичної особи 30502032)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство ВИРОБНИЧЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ЖИТЛОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ № 7 (69032 м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, ідентифікаційний код юридичної особи 05478717)

про стягнення 18 774 грн 21 коп.

за участю

представника позивача: Прокоп`єва Т.О., дов. № 522/20-23 від 30.12.2022

представників відповідача: Забара В.В., дов. № 01/01/2023 від 01.01.2023, Ворона О.В., ордер АР 1110648 від 22.02.2023

представника 3 особи: не прибув

вільний слухач: Тувайкін Р.В., паспорт НОМЕР_1 від 18.04.2000

СУТЬ СПОРУ:

13.07.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну Міські теплові мережі про стягнення з Приватного підприємства ХОРТ-ДИЗЕЛЬ 18 774 грн 21 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію за період травень 2020, листопада 2020р.- квітень 2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1057/22 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 18.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1057/22. Присвоєно справі номер провадження 27/79/22. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

До розгляду справи по суті, відповідач надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 26.07.2022 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 25.08.2022.

25.08.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач не навів достатніх доказів, факту існування боргу за поставлену теплову енергію, між позивачем та відповідачем не існувало договірних відносин в спірний період, в більшій частині орендованого приміщення прилади опалення фізично відсутні, відповідно теплопостачання туди не здійснювалось, місця загального користування та коридори в приміщенні не опалюються, а в самій будівлі, де знаходяться орендовані приміщення та житлові будинки до яких прибудоване це приміщення не мають утеплення стін, вікон, дахів та підвалів.

Ухвалою суду від 25.08.2022 відкладено підготовче судове засідання на 19.09.2022.

05.09.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній вказав, що аргументи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не відповідають обставинам справи, оскільки прибудова до житлового будинку з`єднання з опалювальними приміщеннями будинку дверними отворами, вся площа прибудови відноситься до опалювальної.

19.09.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та 05.12.2022 пояснення до відповіді на відзив, відповідно до яких вказано, що позивач не навів достатніх доказів факту існування боргу за поставлену теплову енергію, між сторонами не існувало договірних відносин, доказів постачання теплової енергії в орендовані відповідачем приміщення позивачем не подав. В більшій частині орендованого приміщення прилади опалення фізично відсутні відповідно теплопостачання туди не здійснювалось. В деяких кімнатах присутні лише транзитні труби опалення, що ізольовані, відокремлена частина системи опалення є непрацездатною, місця загального користування та коридори не опалюються.

Ухвалою суду від 19.09.2022 підготовче судове засідання відкладено на 25.10.2022.

Ухвалою суду від 25.10.2022 відкладено підготовче засідання на 05.12.2022.

Ухвалою суду від 05.12.2022 підготовче провадження відкладено на 10.01.2023.

Ухвалою суду від 10.01.2023 відкладено підготовче провадження на 30.01.2023.

Від позивача 30.01.2023 надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких вказано, що відсутність теплоспоживання в межах прибудівлі відповідача у зв`язку з відключенням відокремленого трубопроводу системи опалення по підвальному приміщенню, у зв`язку з непрацездатністю після розмерзання з вини відповідача та третьої особи не відноситься до компетенції позивача. Площа для нарахувань за надання теплової енергії до вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення відповідача не змінилась та правомірно складає 77,1 кв.м.

Ухвалою суду від 30.01.2023 закрито підготовче провадження в порядку ст. 185 ГПК України, розгляд справи по суті призначено на 22.02.2023.

22.02.2023 судом розпочато розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 20.03.2023 відкладено розгляд справи до 29.03.2023.

У судовому засіданні 29.03.2023 року справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам сторін, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

В засіданні суду 29.03.2023 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 29.03.2023, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 218 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 29.03.2023 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні 29.03.2023 заперечили проти задоволення позову, просили суд в позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання 29.03.2023 не з`явився, подав заяву про проведення судового засідання без участі представника.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до Статуту Концерну Міські теплові мережі, основною метою діяльності Концерну МТМ (позивача у справі) є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну..

Згідно з пунктом 2.2 Статуту Концерну МТМ предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.

Статтею ст. 1 Закону України Про теплопостачання визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Відповідно до наказу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 28.08.2019 №276р Про передачу в орендну нежитлового приміщення по вул. Новгородській, 4-А ПП ХОРТ-ДИЗЕЛЬ передано в оренду Приватному підприємству ХОРТ-ДИЗЕЛЬ частину нежитлового приміщення VII першого поверху (літ. А-1, А1) загальною площею 77,10 кв.м. у складі: допоміжного приміщення №8 площею 5,8 кв.м., складу №3 площею 18,5 кв.м., складу №9 площею 11,6 кв.м., майстерні №13 площею 21,3 кв.м. та частини місць загального користування та коридорів 3№5, 6, 7, 10, 12 загальною площею 19,9 кв.м. по вул. Новгородській, 4-А, що перебуває в господарському віданні Комунального підприємства ВРЕЖО №7, строком на 2 роки 11 місяців для розміщення офісу та здійснення роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

27.01.2020 на підставі даного наказу між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (орендодавець), Комунальним підприємством ВРЕЖО №7 (балансоутримувач) та Приватним підприємством ХОРТ-ДИЗЕЛЬ (орендар) укладено договір № 462/6 оренди нерухомого майна, предметом якого відповідно до п. 1.1 є частина нежитлового приміщення VII першого поверху (літ. А-1, А1) загальною площею 77,10 кв.м. у складі: допоміжного приміщення №8 площею 5,8 кв.м., складу №3 площею 18,5 кв.м., складу №9 площею 11,6 кв.м., майстерні №13 площею 21,3 кв.м. та частини місць загального користування та коридорів №5, 6, 7, 10, 12 загальною площею 19,9 кв.м. по вул. Новгородській, 4-А, що перебуває в господарському віданні Комунального підприємства ВРЕЖО №7.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців з 27.01.2020 до 27.12.2022.

27.01.2020 орендовані приміщення передані відповідачу за актом прийому-передачі.

Концерн «МТМ» вказав на те, що неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, однак відповідач ухилявся від укладення Договору, що підтверджується листами № 28/5/138-3 від 09.04.2020, № 08/5-223/44 від 11.09.2020.

Приміщення відповідача знаходиться в житловому будинку № 4-а по вул. Новгородська, та мають єдину систему опалення з житловим будинком. У відповідача відсутній власний прилад обліку теплової енергії, а житловий будинок оснащено загально будинковим приладом обліку теплової енергії.

Враховуючи відсутність у відповідача власного приладу обліку теплової енергії, нарахування здійснювались розрахунковим способом відповідно до Правил користування теплової енергією № 1198, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007, пропорційно до теплового навантаження споживача.

Відповідно до рішень Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.2020 №425 Про початок опалювального періоду 2020 2021 років у м. Запоріжжя, від 16.04.2021 №139 Про закінчення опалювального періоду 2020-2021 років у м. Запоріжжя опалювальний період розпочато у м. Запоріжжя 02.11.2020 і закінчено 19.04.2021.

Позивач нарахував відповідачу вартість послуг з постачання теплової енергії в орендовані приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Новгородська, буд.4-А за період травень 2020, з листопада 2020 року по квітень 2021 року на загальну суму 18774 грн. 21 коп.

Матеріали справи свідчать, що Концерн МТМ направляв на юридичну адресу відповідача акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату спожитої теплової енергії за спірний період.

У примітці актів приймання-передачі повідомлялося про необхідність повернення оформленого належним чином одного примірника акту теплопостачальній організації, а в разі неповернення або ненадання письмових заперечень про підписання акту, він вважається погодженим.

Відповідач підписані акти приймання-передачі теплової енергії на адресу позивача не повернув, письмових заперечень щодо цих актів не направляв, оплату за теплову енергію не здійснив, що і стало підставою для подачі даного позову.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України Про теплопостачання від 02.05.2005 №2633-IV відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

У статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 2189-VIII від 09.11.2017 визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3, 6 ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Зазначені положення кореспондуються з пунктами 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією; споживач зобов`язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

У статті 24 Закону України Про теплопостачання встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

З огляду на викладені норми права, поставка теплової енергії без договору не допускається.

Між тим, взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії згідно до пунктів 1-2, 4 Правил користування тепловою енергією визначаються і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

З аналізу положень зазначених Правил, зокрема, пункту 44, вбачається, що термін споживач застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 25.03.2019 року у справі № 910/12510/17 викладено правовий висновок, відповідно до якого: "укладення договору з теплопостачання відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов`язком. А, сам лише факт не укладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період".

Отже, навіть за відсутності договору, втім, при належному підтвердженні матеріалами справи факту її постачання споживачу, останній не звільняється від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Проаналізувавши надані сторонами докази в обґрунтування їх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що факт споживання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у спірному періоді в заявленому розмірі позивачем не доведений, виходячи з такого.

Як встановлено судом, відповідач використовує на праві оренди нежитлові приміщення загальною площею 77,10 кв.м. по вул. Новгородській, 4-А, м. Запоріжжя.

Відповідно до рахунків позивача за спірний період нарахування за послугу теплопостачання здійснено на опалювальну площу 77,1 кв.м., тобто на всю площу орендованих приміщень.

Орендовані відповідачем приміщення мають окрему адресу: вул. Новгородська, 4-А, м. Запоріжжя, а зняття показань здійснювалось з приладу обліку будинку 4 по вул. Новгородській, м. Запоріжжя, тобто в іншому будинку.

В листі від 26.10.2022 №22/740 на адресу відповідача ТОВ Місто для людей Запоріжжя повідомило, що будинок 4-А по вул. Новгородська, м. Запоріжжя, не відноситься до багатоквартирних будинків і товариство не обслуговує дану будівлю. Щодо надання актів готовності теплового господарства по цій будівлі рекомендовано звернутися до Концерну МТМ (позивача).

Доказів на підтвердження того, що ТОВ Місто для людей Запоріжжя здійснює управління будівлею по вул. Новгородська, 4А, м. Запоріжжя, позивачем не надано, тому посилання позивача на те, що управління цією будівлею здійснює ТОВ Місто для людей Запоріжжя є непідтвердженими.

Як вбачається з наданих відповідачем фотографій та технічного паспорту на нежитлове приміщення VII з планом поверху І літери А-1, А1 повул. Новгородська, 4а, м. Запоріжжя, орендовані відповідачем приміщення є прибудовою до будинку 4 по вул. Новгородській, м.Запоріжжя, яка поєднана з цим будинком стіною.

Балансоутримувачем нежитлового приміщення VII поверху І літери А-1, А1 4А по вул.Новгородська, 4-А, м. Запоріжжя, є КП ВРЕЖО №7, як зазначено в договорі оренди та в наказі Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 28.08.2019 №276р Про передачу в орендну нежитлового приміщення по вул. Новгородській, 4-А ПП ХОРТ-ДИЗЕЛЬ.

Позивач не надав актів готовності до опалювального періоду орендованих відповідачем приміщень по вул. Новгородська, 4А, м. Запоріжжя.

24.06.2020 інженерами СТА Концерну МТМ в присутності представника відповідача складено акт обстеження системи теплоспоживання за адресою вул. Новгородська, 4-А, м.Запоріжжя. Даним актом зафіксовано, що в житловому будинку по вул. Новгородська, 4 ТОВ Місто для людей Запоріжжя встановлений на вводі прилад обліку теплової енергії будинку типу Sonometer 2000. До прибудови по вул. Новгородська, 4-А до всіх орендованих приміщень КП ВРЕЖО №7 від будинку по вул. Новгородська, 4 після елеваторного вузла підключений відокремлений трубопровід системи опалення без ПО d=50мм, L=36м, сталь, без ізоляції (трубопровід відключений в підвальному приміщенні будинку Новгородська, 4 у зв`язку з непрацездатністю всієї відокремленої системи опалення в прибудові по вул.Новгородська, 4-А (розмерзлась). Приміщення, орендовані відповідачем, які вбудовані в житловий будинок по вул. Новгородська, 4, та мають систему опалення: прим. №8 площею 5,8 кв.м., склад №3 площею 18,5 кв.м., склад №9 площею 11,6 кв.м., та місця загального користування: прим. №5 площею 1,5 кв.м., №6 площею 1,1 кв.м., №7 площею 1,6 кв.м., №10 площею 2,0 кв.м. Всі інші приміщення згідно експлікації приміщень до плану нежитлового приміщення VII будівлі літера А-1, А1 вул. Новгородська, 4а, м Запоріжжя, від 05.10.2016 не мають систему опалення та відокремлені від вбудованої частини будинку по вул.Новгородська, 4 дверима. Загальна опалювальна площа відповідача - 35,9 к.м. + місця загального користування площею 19,9 кв.м.

Отже, правові підстави для нарахування відповідачу обсягу споживання теплової енергії на прибудову по вул. Новгородська, 4-А м. Запоріжжя, відсутні, оскільки вона має відокремлену систему опалення, щодо якої позивачем встановлено, що вона є непрацездатною (розмерзлась).

Щодо доводів позивача про те, що орендована відповідачем прибудова поєднана із будинком по вул. Новгородська, 4, тому вся площа прибудова відноситься до опалювальної, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що в приміщеннях, які орендовані відповідачем, наявні тепловіддавальні поверхні (радіатори, регістри, стінки печей, трубопроводи систем опалення тощо), які безпосередньо з`єднані з опалювальними приміщеннями дверними та іншими отворами. Згідно з поясненнями відповідача, викладеними у відзиві, орендовані приміщення відокремлені від житлового будинку по вул. Новгородська, 4, м. Запоріжжя, глухою стіною, що не має дверних отворів чи проходів до під`їзду, та має окремий вхід.

З огляду на це, саме споживання відповідачем теплової енергії за адресою вул. Новгородська, 4-А, м. Запоріжжя, є недоведеним, а визначення відповідачу обсягу споживання теплової енергії по приладу обліку будинку по вул. Новгородська, 4, м. Запоріжжя, виходячи з всієї площі орендованих відповідачем приміщень, є неправомірним.

Сам факт надсилання відповідачу рахунків за спірний період за відсутності доказів на підтвердження зобов`язань відповідача щодо їх оплати в заявленому розмірі не створює правових підстав для стягнення з відповідача спірної заборгованості.

За таких обставин суд ухвалив у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з їх недоведеністю щодо подання теплової енергії до приміщення відповідача, так відповідно і обсяг, і вартість пред`явленої до стягнення суми теплової енергії за період травень 2020, з листопада 2020 по квітень 2021.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі Горнсбі поти Греції зазначено: …Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

За таких обставин, суд здійснивши у сукупності оцінку фактичних обставин справи та поданих доказів, не знайшов достатніх правових підстав для їх задоволення з тих підстав, які заявлено, тому у позові відмовляється у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю обставин, на які посилається позивач у справі.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Концерну Міські теплові мережі до Приватного підприємства ХОРТ-ДИЗЕЛЬ відмовити.

Рішення оформлено та підписано 10.04.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.