Ухвала

від 13.04.2023 по справі 921/684/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 921/684/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропродукт"

на рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.2022

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023

у справі № 921/684/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Синапс Проект Менеджмент"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропродукт"

про стягнення 571 971,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Синапс Проект Менеджмент" (далі - ТОВ "Синапс Проект Менеджмент") звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропродукт" (далі - ТОВ "Захід Агропродукт") про стягнення 571 971,26 грн в порушення вимог договору поставки.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 12.05.2022, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 921/684/21 позовні вимоги ТОВ "Синапс Проект Менеджмент" задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Захід Агропродукт" на користь ТОВ "Синапс Проект Менеджмент" 349 626,58 грн курсової різниці, 149 637,34 грн пені, 63 156,37 грн 3% річних та судові витрати; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ТОВ "Захід Агропродукт" 04.04.2023 (відповідно до відмітки на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 921/684/21 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Захід Агропродукт" у справі № 921/684/21, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00 грн.

Позов подано у жовтні 2021 року. Предметом позову у справі № 921/684/21 є стягнення 571 971,26 грн в порушення вимог договору поставки, а отже, ціна позову не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 270,00 грн = 1 135 000,00 грн).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Суд звертає увагу, що норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки, за умови доведення скаржником їх наявності, посиланням на відповідні обставини, судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути предметом касаційного оскарження.

Обґрунтовуючи наявність випадку для відкриття касаційного провадження, у касаційній скарзі скаржник посилається на обставини справи, вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду викладених у низці постанов, цитує частину третю статті 287 ГПК України та звертає увагу, що цей спір не є малозначним, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункти "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України); зазначає, що оскаржувані судові рішення необґрунтовано суттєво порушують матеріальний баланс інтересів сторін на користь позивача, відповідач втрачає все, на що розраховував при укладенні та виконанні спірного договору, в той час як позивач, не виконавши умов договору поставки повністю, не допоставивши товар, розірвавши договір зі своєї ініціативи, фактично збагачується за рахунок коштів відповідача, оскільки пеня та штрафні санкції у цьому випадку спрямовані не на забезпечення виконання зобов`язання, а виключно на збагачення позивача при відсутності факту поставки товару на всю суму договору.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

При цьому наведені скаржником доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень у цій справі не дають Суду підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики для зазначення проблемних, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Зазначення у скарзі загальної вказівки на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу без належного обґрунтування, недостатньо для висновку про наявність випадку касаційного оскарження судового рішення.

Отже подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України, і, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як "суду права", дану категорію справ.

Тож тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів.

Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Захід Агропродукт" на рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 921/684/21, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Викладене у касаційній скарзі клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та додане клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження, Судом не розглядаються.

Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропродукт" на рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 921/684/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко