Рішення

від 11.04.2023 по справі 303/7042/22

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/7042/22

2/303/1095/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

у складі головуючого судді Курах Л.В.

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника Верхньокоропецької Химич В.В.

сільської ради

представника відповідача Бедринець М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Верхньокоропецької сільської ради до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В :

Керівник Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Верхньокоропецької сільської ради звернувся до суду з позовом, у якому просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,315 га кадастровий номер №2122781600:10:101:0027.

У обґрунтуванняпозову позивачзазначив,що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставідержавного актуна правоприватної власностіна землюсерія І-ЗК№010700від 18.01.2000отримав уприватну власністьземельну ділянкуплощею 0,315га зацільовим призначеннямдля веденняособистого селянськогогосподарства.Згідно інформації,зазначеній удержавному акті,даний державнийакт виданона підставірішення 12сесії 23скликання Верхньокоропецькоїсільської радивід 20.12.1999та зареєстрованийв книзізаписів державнихактів направо приватноївласності наземлю за№2617. В подальшому ОСОБА_3 звернувся до розробника документації із землеустрою ТОВ «Трегер», яким було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки. Дана технічна документація стала підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, що підтверджується відкриттям поземельної книги 26.09.2013 Державним кадастровим реєстратором Максимов С.О. по кожній ділянці окремо. Таким чином, земельній ділянці, яка зазначена в державному акті на право приватної власності на землю серія І-ЗК №010700 від 18.01.2000 присвоєно кадастровий номер №2122781600:10:101:0027 (для ведення особистого селянського господарства).

03.10.2017 ОСОБА_3 відчужив вищезгадану земельну ділянку за кадастровими номерами №№2122781600:10:101:0026, 2122781600:10:101:0027 на користь власного онука ОСОБА_2 , на підставі договору дарування, який посвідчений приватним нотаріусом Іванчовою Н.С. та зареєстровано в реєстрі за №1682.

Саме питання про передачу у приватну власність зазначеної земельної ділянки ОСОБА_3 не розглядалися та не вирішувалися, відповідні рішення сільською радою не приймалися.

У зв`язку з тим, що Верхньокоропецька сільська рада, яка є власником спірної земельної ділянки та якій належить право розпорядження даною земельною ділянкою відповідно до вимогст. 122 ЗК України, не була стороною вищевказаних правочинів, згоду на відчуження спірної ділянки не надавала, відповідні земельні ділянки вибули з володіння власника не з його волі, іншим шляхом. У зв`язку з чим, зазначена земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_2 , як добросовісного набувача.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 6ст. 187 ЦПК України20.10.2022, судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.

Ухвалою судді від 01.11.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 01.12.2022.

Ухвалою суду від 10.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 11.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Представника Верхньокоропецької сільської ради Химич В.В. у судовому засіданні підтримав позов.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що даний позов є передчасним, оскільки на момент розгляду цивільної справи не доведено факт неправомірних дій з боку ОСОБА_3 (попереднього власника), тобто кримінальне провадження відкрито по факту, однак обвинувального вироку суду по цьому факту відсутнє.

Заслухавши пояснення заявників та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 78Земельного кодексуУкраїни (далі -ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною першою статті 116ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частинами шостою, восьмою статті 118ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до статті 125ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

З Державного акту про право власності на земельну ділянку І-ЗК №010700 від 18.01.2000 убачається, що земельна ділянка на підставі рішення 12 сесії 23 скликання Верхньокоропецької сільської ради від 20.12.1999 належить ОСОБА_3 (а.с. 17-18).

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципі народовладдя, законності, гласності, колегіальності.

Згідно з вимогамист. 59 вказаного Законурада в межах своїх повноважень Рада приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський,селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З листа Архівного відділу Мукачівської РВА від 24.06.2022, в якому чітко зазначено про те, що рішення стосовно ОСОБА_3 в матеріалах 12 сесії 23 скликання Верхньокоропецької сільської ради від 20.12.1999 року не прослідковується (а.с.19).

Згідно протоколу Верхньокоропецької сільської ради від 20.12.1999 та додатках до нього, рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не виявлено (а.с. 20-30).

Згідно договору дарування земельної ділянки право власності на спірну земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,3150 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства, 03.10.2017 перейшло до ОСОБА_2 (а.с. 74-76).

До того ж, Мукачівською окружною прокуратурою в ході здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження №12022078120000127 від 18.05.2022, відомості про яке внесено до ЄРДР за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України, виявлено порушення інтересів держави, а саме встановлено факт вибуття з власності територіальної громади Верхньокоропецької сільської ради земельної ділянки за кадастровим номером №2122781600:10:101:0027 загальною площею 0,315 га та цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані по АДРЕСА_1 (а.с.77-88).

Вищевикладене свідчить, що передача у власність земельної ділянки ОСОБА_2 відбулася з порушенням вимог ЗК України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За змістом статей 15 і 16ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Для відновлення порушеного права власності на земельну ділянку, прокурор заявив вимогу про її витребування від кінцевого набувача на підставі статей 387, 388 ЦК України.

У статті 41Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частиною першою статті 316ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 388ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З аналізу змісту наведеного правила випливає, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Відповідно до статті 388ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Стаття 388ЦК України застосовується як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Власник з дотриманням вимог статті 388ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Аналогічна позиція висвітлена в постанові Верховного суду України від 02.11.2016 № 522/10652/15-ц.

Факт незаконності набуття права власності на земельну ділянку виключає саму можливість відчуження права власності на цю землю іншій особі на законних підставах.

Зважаючи на те, що договір відчуження спірної земельної ділянки, спрямований на протиправне відчуження об`єкта права власності українського народу - земель, вказаний правочин є таким, що порушує публічний порядок, тобто є нікчемним.

З огляду на положення ст.216ЦК України вказаний правочин не створив юридичних наслідків.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого ст.ст.215,216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно від добросовісного набувача.

Відповідно до ст.211Земельного кодексу України наслідком укладання угод з порушенням законодавства є визнання такої угоди судом недійсною.

При встановленні недійсності таких правочинів, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, сторони зобов`язані повернути одна одній все, що вони одержали на виконання таких правочинів.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч.1 ст. 387 ЦК).

Враховуючи, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави всупереч вимогам законодавства, незаконно відчужене майно підлягає поверненню його власнику.

Судові витрати по справі в розмірі 25918,99 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.ст.ст.12,13,81,89,206,258,259,263-265,273,280-284,288,289, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву керівника Мукачівської окружної прокуратури прокуратури Закарпатської області задовольнити повністю.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади с. Верхній Коропець в особі Верхньокоропецької сільської ради земельну ділянку за кадастровим номером №2122781600:10:101:0027 загальною площею 0,315 га вартістю 1727932,50 грн. та цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закарпатської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000018475, код 02909967, МФО 820172 ДКС України) судовий збір у розмірі 25918,99 грн. (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот вісімнадцять гривень 99 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач:Мукачівськаокружна прокуратураЗакарпатської області(місцезнаходження:Закарпатська область,м.Мукачево,вул.А.Літуна,15)в інтересахдержави вособі Верхньокоропецькоїсільської ради(місцезнаходження:Закарпатська область,Мукачівський район, с.Верхній Коропець, вул. Шенборна, 16).

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 13.04.2023.

Головуюча Л.В.Курах