Рішення

від 13.04.2023 по справі 520/3268/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 квітня 2023 року справа № 520/3268/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григоров Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (смт.Краснопавлівка, Лозівський район, Харківська область, 64620, РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків,61022, код ЄДРПОУ: 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати надане Рішення про відмову у призначенні пенсії 205150009257 від 23 листопада 2021р.;

- визнати протиправними бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо зарахування періоду навчання ОСОБА_1 з 01.09.1979 року по 03.03.1980 року до загального страхового стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1979 року по 03.03.1980 року;

- визнати протиправними бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зарахування періоду ведення ОСОБА_1 підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 09.06.1999 року по 30.06.2000 року, з 01.01.2002 року по 31.03.2002 року до загального страхового стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період ведення позивачем підприємницької діяльності з 09.06.1999 року по 30.06.2000 року з 01.01.2002 року по 31.03.2002 року.

- визнати протиправними бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо зарахування періодів ведення ОСОБА_1 підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р., з 01.04.2005 р. по 30.04.2005 р., з 01.01.2006 р. по 31.01.2006 р. та з 01.01.2007 р. по 25.01.2007р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального страхового стажу, що дає ОСОБА_1 право на призначення пенсії за віком, періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р., з 01.04.2005 р. по 30.04.2005 р., з 01.01.2006 р. по 31.01.2006 р. та з 01.01.2007 р. по 25.01.2007 р.;

- визнати протиправними бездіяльність та дії Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо зарахування до загального страхового стажу періоду, в якому ОСОБА_1 був зареєстрований в Первомайській МРФ ХОЦЗ (ЄДРПОУ 42258554) та отримував виплату допомоги по безробіттю, з 06.09.2021 року по 16.11.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального страхового стажу, що дає позивачу право на призначення пенсії за віком період, в якому ОСОБА_1 був зареєстрований як безробітний в Первомайській МРФ ХОЦЗ (ЄДРПОУ 42258554) та отримував виплату допомоги по безробіттю, з 06.09.2021 року по 16.11.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити з 17 листопада 2021 року, нараховувати та щомісячно довічно виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком у розмірі, не нижчому за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність, дії та рішення відповідача з приводу відмови у призначенні йому пенсії за віком є протиправними та такими, що порушують право позивача на вільне володіння своїм майном у вигляді пенсії, оскільки пенсійним органом протиправно, на думку позивача, не зараховано період навчання з 01.09.1979р. по 03.03.1980 р.; а також не включено до страхового стажу періоди ведення підприємницької діяльності з 09.06.1999р. по 30.06.2000р.; з 01.01.2002р. по 31.03.2002р.; з 01.01.2004р. по 31.12.2004р., з 01.04.2005р. по 30.04.2005р., з 01.01.2006р. по 31.01.2006р., з 01.01.2007р. по 25.01.2007р., а також отримання допомоги по безробіттю з 06.09.2021р. по 16.11.2021р.

Ухвалою суду від 27.05.2022р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022р. № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Ухвалою суду від 10.01.2023р. до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області .

Представником ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області було подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що Управління у спірних правовідносинах діяло згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому пояснив, що згідно оскаржуваного рішення позивачу не було зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1979р. по 03.03.1980р., оскільки його не підтверджено дипломом, а надана довідка завірена печаткою, за якою неможливо ідентифікувати навчальний заклад. З приводу інших спірних періодів, які, як стверджував позивач, не було зараховано до страхового стажу, відповідач доводів не надав.

Відповідач - ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області відзив на позовну заяву до суду не надав. Згідно ухвал суду від 11.10.2022р. та 20.12.2022р. (повторно) від ГУ Пенсійного фонду в Харківській області було витребувано докази у справі з приводу обчислення страхового стажу позивача. Вказані докази надійшли до суду 05.01.2023р.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 18.01.2021р. звернувся до органу Пенсійного фонду (ГУ ПФУ у Харківській області) з заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності його заяву було спрямовано для розгляду до ГУ ПФУ у Житомирській області.

Рішенням ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.11.2021р. №205150009257 ОСОБА_1 було відмовлено у призначені пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зазначено, що до стажу роботи не зараховано періоди навчання з 01.09.1979р. по 03.03.1980р., оскільки їх не підтверджено дипломом, а відповідно до виданої довідки завірено печаткою за відбитком якої неможливо ідентифікувати навчальний заклад, що суперечить вимогам "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" №58 від 29.07.1993 року. Згідно реєстру застрахованих осіб зараховано весь період трудової діяльності.

Також з наданого до суду розрахунку стажу щодо ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком, судом встановлено, що пенсійним органом обліковується стаж стосовно здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2022р. по 31.03.2002р., з 01.05.2005р. по 31.12.2005р., з 25.01.2007р. по 31.12.2008р., а також період перебування на обліку як безробітного з виплатою допомоги по безробіттю з 06.09.2021р. по 12.09.2021р. При цьому, пенсійним органом було враховано, що при здійсненні позивачем підприємницької діяльності, ним було проведено сплату страхових внесків у фіксованому розмірі : за січень 2005 року - 83,84 грн., за лютий 2005 року - 83,84 грн., за березень 2005 року - 84,00 грн. З урахуванням того, що відповідно до Закону №2285-IV в період з 01.01.2005р. по 30.03.2005р. відділення Державного казначейства України не проводили розмежування сплати єдиного податку, сплачена позивачем 11.03.2005р. сума єдиного податку за квітень 2005 року не зарахована до картки платника страхових внесків. За травень-грудень 2005 року до особової картки платника страхових внесків позивача зараховано кошти від розмежування сплати єдиного податку в загальній сумі 268,80 грн. (80,00 грн.Х42%Х8 міс.), інші кошти від ФОП ОСОБА_1 в рахунок сплати страхових внесків у 2005 році не надходили. За 2006-2008 роки до особової картки платника страхових внесків позивача зараховані кошти від розмежування сплати єдиного податку: за січень-грудень 2006 року - 403,20 грн. (80,00 грн.Х42%Х12міс.), січень-грудень 2007 року - 403,20 (80,00 грн.Х42%Х12 міс.), січень-грудень 2008 року - 403,20 грн. (80,00 грн.Х42%Х12 міс.), інші кошти від позивача в рахунок сплати страхових внесків у 2006-2008 роках не надходили.

Позивач, не погодившись із вказаним, звернувся до суду з позовом в цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

У законодавстві, що діяло до 01.01.2004, зокрема у Законі України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю та статті 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З наведеного слідує, що головним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, з якої можливо встановити, що позивач має необхідний стаж .

Пунктом 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, Свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

В даній справі судом встановлено, що відомості про навчання позивача у спірний період не внесено до його трудової книжки. Вказане підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 .

Обгрунтовуючи проходження ним навчання у спірний період, позивач надав до пенсійного органу довідку, з якої неможливо встановити юридичну особу, що її видала. Копія цієї довідки, надана до суду, не засвідчена належним чином та має ознаки дописок, що виконані пізніше. Суд вважає, що за таких обставин вона не може бути взята до уваги при визначенні страхового стажу позивача.

Що стосується звернення позивача до пенсійного органу з приводу призначення пенсії, за наслідками якого було ухвалено оскаржуване рішення, то це звернення мало місце згідно копії розписки-повідомлення про прийом документів 18.11.2021р. Згодом позивач самостійно звернувся до Новосибірського промислового коледжу та отримав Довідку від 06.12.2021р. № 577, наданою Новосибірським промисловим коледжем, яка містить інформацію про те, що ОСОБА_1 навчався у Новосибірському станкобудівному коледжі з 01.09.1979р. по 03.03.1980р. Після цього названий коледж був реорганізований та перейменований і отримав чинну назву.

Суд вказує, що оскаржуване позивачем рішення датовано 23.11.2021р., а названа вище довідка № 577 видана 06.12.2021р. Відтак, вона не могла бути врахована пенсійним органом при ухваленні оскаржуваного рішення та до нього очевидно не подавалася. Інші надані позивачем докази на обгрунтування його навчання у період з 01.09.1979р. по 03.03.1980р., зокрема, копії конвертів, розписок, довідок, профспілкового квитка, тощо, факту такого навчання не підтверджують.

Відтак, суд погоджується з доводами відповідача - ГУ ПФУ у Житомирській області щодо законності та обгрунтованості оскаржуваного рішення від 23.11.2021р. № 205150009257 в цій частині та зазначає, що воно було ухвалено за наявними на той час документами, наданими позивачем, якому роз`яснено можливість подання додаткових документів для підтвердження страхового стажу в цій частині.

При цьому суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, проте встановлені в даному випадку факти свідчать про неможливість за наданою позивачем до пенсійного органу довідкою достовірно підтвердити відомості, які у ній викладено. Суд наголошує, що оскаржуване рішення від 23.11.2021р. містить відмову лише стосовно зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1979р. по 03.03.1980р.

Що стосується питання зарахування до страхового стажу спірних періодів здійснення позивачем підприємницької діяльності та перебування у статусі безробітного на обліку в центрі зайнятості, слід зазначити, що позивач убачає в цій частині порушення своїх прав у бездіяльності або діях з незарахування відповідних періодів такого стажу.

Суд вказує, що відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 3-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017 року) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Підприємці при досягненні пенсійного віку мають право на призначення пенсії за віком, проте, зарахування підприємницької діяльності до страхового стажу залежить від того, яку систему оподаткування використовував приватний підприємець до виходу на пенсію. Відповідно до цього законодавець визначав перелік документів, які підтверджують зарахування стажу у певні періоди.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV (з внесеними змінами Законом №2148-VIII від 03.10.2017 року), чинним з 01.01.2018, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: - з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; - з 01.07.2000 року по 31.12.2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до пункту 4 Порядку №637 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01.05.1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток №1).

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01.01.1998 року по 31.12.2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 01.01.2004 року по 31.12.2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Згідно підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.10.2018р. у справі №643/20104/15-а, Суд констатував, що належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Долучені до позовної заяви копії Свідоцтв про сплату єдиного податку позивача з терміном дії з 22.12.2003р., а також копії квитанцій та акту перевірки податкового органу належними та достатніми доказами з цього приводу не є.

В даній справі позивач, зазначаючи про порушення його прав бездіяльністю та діями відповідачів з приводу не зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності та перебування в статусі безробітного, не навів наявності таких дій або бездіяльності, що спричинили порушення права. Відповідно до змісту ст. 5 КАС України, таке порушення має бути реальним, внаслідок чого між сторонами виникає публічно-правовий спір.

Суд звертає увагу позивача на те, що при вирішенні позовної вимоги про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії (присуд до активної поведінки) суд передусім повинен констатувати протиправність бездіяльності відповідача, зокрема неприйняття відповідного рішення або не вчинення дій щодо позивача.

Суд вказує, що сама лише наявність в інформаційних базах даних пенсійних органів певної інформації з приводу наявності чи відсутності страхового стажу позивача та його періоду не спричиняє порушення його права. Так само, надання позивачу відповідей, які мають роз`яснювальний характер, проте не містять управлінського рішення з приводу відмови у зарахуванні відповідних періодів роботи до страхового стажу, не спричиняють реальне порушення права. Управлінських рішень з приводу не зарахування позивачу до страхового стажу спірних періодів здійснення підприємницької діяльності та отримання статусу безробітного, судом не встановлено.

Суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Відповідно до пункт 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі по тексту - Порядок № 22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строк

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку № 22-1).

З урахуванням викладеного слід вважати, що рішення від 23.11.2021р. ГУ ПФУ у Житомирській області, яким було фактично розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, не можна вважати обгрунтованим та повним з огляду на те, що в ньому не відображено всі періоди, які згідно даних Пенсійного фонду не зараховано до страхового стажу позивача та воно фактично не містить відмови у зарахуванні до загального страхового стажу період ведення позивачем підприємницької діяльності з 09.06.1999 р. по 30.06.2000 р.у з 01.01.2002 р. по 31.03.2002 р., ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р., з 01.04.2005 р. по 30.04.2005 р., з 01.01.2006 р. по 31.01.2006 р. та з 01.01.2007 р. по 25.01.2007р.; періоду, в якому позивач був зареєстрований в Первомайській МРФ ХОЦЗ та отримував виплату допомоги по безробіттю, з 06.09.2021 р. по 16.11.2021 р.

Також відсутніми є докази щодо повідомлення заявника про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії стосовно наведених періодів, що становить істотний недолік оскаржуваного рішення та є порушенням вимог пункту 4.2 Порядку 22-1, внаслідок чого позивача позбавлено права надати додаткові документи на підтвердження факту сплати страхових внесків.

Також суд вказує, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на наявність дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду з призначення пенсій, положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги про скасування рішення ГУ ПФУ у Житомирській області від 21.11.2021р. № 205150009257 з наведених підстав, проте вважає неможливим зобов`язання відповідачів здійснити відповідне зарахування страхового стажу та призначити позивачу пенсію. Разом з тим, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за належне вийти за межі заявлених позовних вимог, зобов`язавши пенсійний орган повторно розглянути надану позивачем заяву про призначення пенсії та ухвалити рішення за її наслідками, з урахуванням висновків суду.

Стосовно того, ким саме з відповідачів має бути вирішено питання про зарахування позивачу відповідного стажу та призначення пенсії, суд зауважує, що згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (зі змінами) (абзац 13 пункту 4.2), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Таким чином, з урахуванням того, що суд дійшов висновку про скасування рішення ГУ ПФУ у Житомирській області про відмову у призначенні пенсії, а також необхідність повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, яка ним вже була подана та направлена на розгляд до ГУ ПФУ у Житомирській області, нових заяв про призначення пенсії не подавалося, вчинити дії з повторного розгляду заяви має саме ГУ ПФУ у Житомирській області.

З урахуванням викладеного позовні вимоги до ГУ ПФУ у Харківській області задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача в цілому є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Оскільки витрат по сплаті судового збору за подання цього позову позивач не здійснив, то відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору на підставі статті 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (смт.Краснопавлівка, Лозівський район, Харківська область, 64620, РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків,61022, код ЄДРПОУ: 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №205150009257 від 23.11.2021р. про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ: 13559341) повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 (смт.Краснопавлівка, Лозівський район, Харківська область, 64620, РНОКПП: НОМЕР_1 ), на підставі його заяви, зареєстрованої 18.11.2021р., пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров