Постанова

від 13.04.2023 по справі 200/7710/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року справа №200/7710/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року (повне судове рішення складено 02 серпня 2021 року у м. Слов`янську) у справі № 200/7710/21 (суддя в І інстанції Стойка В.В.) за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрахттранссервіс» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрахттранссервіс» (далі ТОВ «Фрахттранссервіс») звернулась до суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 3735/05-99-0704 від 29.03.2021 про застосування штрафних фінансових санкцій на суму 18360,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що до акту перевірки та до спірного повідомлення-рішення ніякі дані про наявність інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи - не додаються. Тобто на момент видачі наказу на проведення перевірки така інформація була відсутня, а слід, була відсутня підстава, вказана в наказі, яка передбачена п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Таким чином, наказ про проведення фактичної перевірки № 225-п від 24.02.2021 не відповідає вимогам п. 80.2 ст. 80 ПК України, оскільки не містить дійсної підстави для проведення перевірки, а існування підстави вказаної в ньому, яка передбачена п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України не доведено матеріалами перевірки.

Позивач наголосив, що проведена фактична перевірка, в ході якої встановлені порушення з боку ТОВ «Фрахттранссервис» встановленого порядку взяття на облік автомобілів у контролюючих органах, суперечить (не відповідає) меті та підставам, визначеним в наказі на проведення фактичної перевірки, а слід, - не є правомірною.

Крім того, перевірка, яка фактично була проведена щодо дотримання з боку ТОВ «Фрахттранссервис» встановленого порядку взяття на облік у контролюючих органах, - підпадає під дію установленого мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), оскільки відповідно до п. 52.2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, перевірка дотримання порядку взяття на облік не входить до переліку перевірок, на які дія мораторію не поширюється. Спірне податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки про застосування штрафних санкцій було прийнято без урахування строків давності застосування штрафних санкцій.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначено, що в ході перевірки встановлено, що у перевіряємому періоді (який є меншим ніж строк позовної давності - 1095 днів) 18 одиниць рухомої техніки, які використовують пальне, використовувались підприємством, не зважаючи на те, що заяви про реєстрацію об`єктів оподаткування в контролюючих органах за формою №20-ОПП так і не були подані. Тобто, TOB «Фрахттранссервіс» допустило триваюче порушення вимог чинного законодавства. У зв`язку з неподанням до контролюючого органу відомостей про об`єкти оподаткування, через які проводиться діяльність (рухомої техніки, які використовують пальне у кількості 18 одиниць), ТОВ «Фрахттранссервіс» порушило п. 63.3, ст. 63 Податкового кодексу України. Оскільки означені 18 одиниць рухомої техніки використовують пальне, то перевірка була проведена у відповідності до норм чинного законодавства, висновки, зроблені у акті фактичної перевірки ТОВ «Фрахттранссервіс» від 05.03.2021 №2079/05/99/07/04/20390931, є правильними та, як наслідок, податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим.

Всі особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули, тому апеляційне провадження здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.

ТОВ «Фрахттранссервис» є юридичною особою, що підтверджується матеріалами справи.

Наказом № 225-п від 24.02.2021 ГУ ДПС у Донецькій області призначено фактичну перевірку ТОВ «Фрахттранссервис» за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Мартенівська, 16, з 25.02.2021 тривалістю не більше 10 діб за період діяльності з 01.08.2020 по 06.03.2021 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності відповідних дозвільних документів і ліцензій, вимог інших законодавчих актів, контроль за якими покладено на органи податкової служби.

03.03.2021 ГУ ДПС в Донецькій області проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено акт перевірки від 05.03.2021 № 2079/05/99/07/04/220390931.

Підставою для проведення перевірки у наказі про проведення перевірки визначено пп.80.2.2п.80.2ст.80 Податкового кодексу України.

За висновками акту перевірки встановлено порушення п. 63.3, ст. 63 Податкового кодексу України, а саме 18 одиниць рухомої техніки, які використовувались підприємством без подання заяви про реєстрацію об`єктів оподаткування в контролюючих органах за формою № 20-ОПП.

Відповідно до висновків акта перевірки, ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 3735/05-99-0704 від 29.03.2021 про застосування штрафних фінансових санкцій на суму 18360,00 грн.

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, апеляційний суд прийшов до наступного висновку.

Податковий кодекс Українирегулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6, 20.1.9 пункту20.1 статті20 Податкового кодексу Українивизначено, що контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Згідно із пунктом75.1статті75 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт75.1.3пункт75.1статті75 ПК України).

Відповідно до пункту80.1статті80 Податкового кодексу Українифактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно пункту80.2 статті80 Податкового кодексу Українифактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Як вбачається з наказу на проведення перевірки, підставою для проведення перевірки визначена пп.80.2.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.82.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

При цьому, відповідачем не було зазначено, яка сама інформація стала підставою для призначення фактичної перевірки, будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини суду також надано не було.

Як вже зазначалось раніше, в ході фактичної перевірки, відповідачем було встановлено, що 18 одиниць рухомої техніки, які використовують пальне, використовувались позивачем без заяв про реєстрацію об`єктів оподаткування в контролюючих органах за формою № 20-ОПП, що є порушенням п. 63.3 ст. 63 ПК України.

Штрафні санкції, визначені в спірному податковому повідомленні-рішенні, застосовані до позивача на підставі п.117.1 ст.117 ПК України.

У спірному випадку податкове повідомлення-рішення прийнято за наслідками проведеної фактичної перевірки, згідно із наказом про призначення якої, визначено: «Перевірку провести за період діяльності з 01.08.2020 по 06.03.2021 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних та тютюнових виробів, пального та контролю за отриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності відповідних дозвільних документів, ліцензій, вимог інших законодавчих актів, контроль за якими покладено на органи податкової служби.».

Отже, порушення позивачем п.63.3 ст.63 ПК України, суть якого полягає у порушенні порядку обліку об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткування або через які проводиться діяльність, виходить за межі предмету фактичної перевірки, який визначено податковим органом у спірному випадку.

Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК Українифактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, виявлене податковим органом порушення виходить і за межі законодавчо визначеного предмету фактичної перевірки.

Враховуючи викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає, що акт фактичної перевірки не міг бути підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення п.63.3 ст. 63 ПК України.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити на тому, що податковий орган, встановивши обставини, які свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, не був позбавлений можливості вирішити питання про проведення документальної перевірки такого платника податку.

Також апеляційний суд вважає, що ані Порядок обліку платників податків і зборів, затвердженийнаказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, ані розділ Податкового кодексу України, яким регламентований акцизний податок, не містить норми, яка передбачає отримання ліцензії чи свідоцтва за наслідками подання платником податку повідомлення за формою 20-ОПП щодо транспортного засобу, таке повідомлення подається для внесення відповідної інформації в бази податкового органу.

Колегія суддів вважає, що наведене є достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України.

Відтак, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року в справі № 200/7710/21 залишити без змін.

Повне судове рішення 13 квітня 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддівІ. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук