Ухвала

від 13.04.2023 по справі 520/26239/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 квітня 2023 р.Справа № 520/26239/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Харківської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 року по справі № 520/26239/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Светоприбор"

до Харківської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Светоприбор" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.

На зазначене рішення суду 22.11.2022, через засоби поштового зв`язку, Харківською митницею подано апеляційну скаргу, яка також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У рішенні у справі "Рябих проти Росії" (980_172) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський Суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.

Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення "Устименко проти України" випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

За цих підстав Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

Отже, обставини, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.

Згідно ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення по справі №520/26239/21 ухвалено Харківським окружним адміністративним судом 02.09.2022 в порядку спрощеного провадження. З апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції Харківська митниця звертається 22.11.2022, тобто з порушенням 30 - ти денного строку звернення до суду, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку скаржником зазначено, копія зазначеного рішення суду першої інстанції надійшло на адресу Харківської митниці 09.11.2022, а тому заявник посилаючись на положення ст. 295 КАС України просить суд поновити строк на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Крім того, скаржник також звертає увагу, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України та з метою збереження життя і здоров`я співробітників митниці наказом Державної митної служби України від 24.02.2022 №113 (зі змінами) "Про встановлення простою в роботі територіальних органів Держмитслужби" у роботі Харківської митниці встановлено простій, тому відповідач був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу протягом встановленого процесуальним законодавством строку, оскільки перебував в простої.

Проте, колегія суддів вважає вказані доводи не обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно з абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей, що містяться в довідці Харківського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа, рішення суду від 02.09.2022 по справі №520/26239/21 надіслано Харківській митниці та доставлено в електронний кабінет 03.09.2022 о 23:13 (а.с. 175).

Крім того, відповідно до Наказу Державної митної служби України від 24.02.2022 №113, копію якого скаржник надає до суду апеляційної інстанції, зокрема, до п. 5.2 зазначено: "Залучати до роботи працівників, які підпадають під дію простою, у разі необхідності для забезпечення основних функцій".

Доказів того, що станом до дати закінчення передбачених ст. 295 КАС України процесуальних строків на оскарження рішення суду першої інстанції, всі працівники Харківській митниці знаходяться у простої та не здійснюють юридичне супроводження справ до суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Колегія суддів також зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов`язку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску позивачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, оскільки з дати отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції (05.09.2022) до дати звернення до суду з апеляційною скаргою (22.11.2022), заявником пропущено визначений п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України процесуальний строк, а також відсутні докази, що всі працівники Харківській митниці знаходяться у простої та не здійснюють юридичне супроводження справ.

Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.

Згідно із ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121, 289, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И В:

Клопотання Харківській митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 по справі №520/26239/21 залишити без задоволення.

Визнати неповажними зазначені в клопотанні причини пропуску строку звернення Харківської митниці з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 по справі №520/26239/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Курило Л.В. Мельнікова Л.В.