Постанова

від 13.04.2023 по справі 420/2785/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/2785/22

Головуючий першої інстанції Свида Л.І.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 08.12.2022р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі за позовом Громадської організації «Український інститут з прав людини» до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

26.01.2022р. Громадська організація «Український інститут з прав людини» звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову у наданні сканованих копій пропозицій/подань, рішень у справах про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників управління міграційної служби за 2021 рік; зобов`язання надати позивачу запитувану інформацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що запитувана інформація щодо дисциплінарних проваджень та з особових справ за 2021 рік, пов`язана з виконанням посадових/службових обов`язків працівниками відповідача, та не належить до конфіденційної інформації. При цьому, позивач просив надати запитувані документи з частково знеособленою інформацією, у разі наявності інформації з обмеженим доступом. Однак, відповідач протиправно відмовив у наданні сканованих копій документів, що порушує право позивача на інформацію, передбачене Законом України «Про публічну інформацію».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2022р. позов задоволений з підстав того, що запитувана позивачем інформація не віднесена до конфіденційної, таємної або службової, а відтак відсутні підстави вважати її такою, що має обмежений доступ.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що дисциплінарна справа є частиною особової справи державного службовця, яка є документом з обмеженим доступом, а тому у відповідача не має правових підстав для отримання будь-яких документів на запит про доступ до вказаної публічної інформації.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.10.2021р. Громадська організація «Український інститут з прав людини» звернулася до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із запитом на публічну інформацію, зокрема, щодо надання сканований копій пропозицій/подань, рішень по справам про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників управління міграційної служби за 2021 рік із врахуванням положень ч.8 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ч.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних». /а.с.9-10/

Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 04.11.2021р. №ЗПІ-ОГ/7/5101-29-21/5100.9/22-21 повідомлено Громадську організацію «Український інститут з прав людини» про те, що оскільки особові справи державних службовців є документами з обмеженим доступом, надати скановані копії пропозицій/подань та рішень про притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності/закриття дисциплінарного провадження не є можливим відповідно до ст.ст.6, 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Вважаючи протиправними дії щодо відмови у наданні документів на запит про публічну інформацію, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позову виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі ст.5 Закону України від 02.10.1992р. №2657-XII «Про інформацію» (надалі - Закон України №2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (ст.20 Закону України №2657-XII).

Частиною 1 ст.21 Закону України №2657-XII установлено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Відповідно до ст.1 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (надалі - Закон України №2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (ч.2 ст.6 Закону України №2939-VI).

Відповідно до ч.1 та 2 ст.9 Закону України №2939-VI до службової відноситься інформація: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до ч.2 ст.6 цього Закону.

Таким чином, наведене вище правові норми дають підстави для висновку, що інформація за порядком доступу до неї поділяється на відкриту та з обмеженим доступом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності вимог, визначених ч.2 ст.6 Закону України №2939-VI.

Забезпечення доступу до публічної інформації здійснюється двома способами: оприлюднення і систематичного її оновлення, зокрема, на офіційних веб-сайтах і надання інформації за запитами на інформацію. Спосіб забезпечення доступу до публічної інформації залежить, у тому числі, від виду (характеру, суті) такої інформації. За положеннями Закону України №2939-VI кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту, якому кореспондує обов`язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.

Належність запитуваної інформації до службової на підставі ст.9 Закону України №2939-VІ не є єдиною підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається за умови застосування її розпорядником у сукупності вимог п.п.1-3 ч.2 ст.6 Закону України № 2939-VІ.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.22 Закону України №2939-VІ відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, встановлені шляхом застосування «трискладового тесту», передбаченого ч.2 ст.6 Закону України №2939-VI.

Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з трьох складових, передбачених ч.2 ст.6 Закону України №2939-VI, означає, що відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Так, предметом розгляду даної справи є відмова суб`єкта владних повноважень у наданні особі публічної інформації, а саме сканованих копій пропозицій/подань, рішень у справах про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників управління міграційної служби за 2021 рік з посиланням на встановлення законодавчого обмеження доступу до неї.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.6 Закону України №2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

При цьому, частиною 8 вищезазначеної статті закону визначено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Отже, частиною 8 ст. ст.6 Закону України №2939-VI визначено, що не підлягає обмеженню доступ до документа.

Як вбачається з матеріалів справи, у своїй відповіді запитувачу Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повідомило про відмову у наданні сканованих копій відповідних пропозицій/подань та рішень про притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності/закриття дисциплінарного провадження, що свідчить про порушення суб`єктом владних повноважень ч.8 ст. ст.6 Закону України №2939-VI.

При цьому, п.п.3, 5 Порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016р. №49 дисциплінарна справа є складовою особової справи державного службовця та долучається до неї після прийняття суб`єктом призначення рішення щодо державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження.

Інформація, що міститься в дисциплінарній справі, належить до службової інформації, доступ до якої обмежується згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Особи, які працюють із дисциплінарною справою, в тому числі здійснюють її формування, зобов`язані запобігати розголошенню інформації, яка в ній міститься.

Статтею 1 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Отже, інформація, що міститься в дисциплінарній справі, належить до службової інформації, оскільки містить відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Як доречно зазначив суд першої інстанції, позивач не запитував дисциплінарні, особові справи або персональні дані державних службовців Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, а тому відповідач згідно вимог ч.8 ст. ст.6 Закону України №2939-VI був зобов`язаний надати скановані копії пропозицій/подань, рішень у справах про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників управління за 2021 рік шляхом знеособлення персональних даних працівників та закриття (затемнення) інформації з обмеженим доступом, яка міститься в таких документах.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи вірно застосував норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.