Постанова

від 13.04.2023 по справі 620/6410/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/6410/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Ткаченко О.Є.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2023 рокуз м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 22 грудня 2022 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та Варвинського районного відділу УМВС в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2022 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - відповідач 1), Варвинського районного відділу УМВС в Чернігівській області (далі - відповідач 2), в якому просить:

- стягнути з Варвинського районного відділу УМВС в Чернігівській області на його користь заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 13.09.2018 по 18.06.2019, з 07.02.2020 по 06.05.2020 та з 13.01.2021 по 10.06.2021;

- стягнути з Варвинського районного відділу УМВС в Чернігівській області на його користь компенсацію за не використані дні щорічної відпустки у кількості 203 дня;

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що його неодноразово поновлювали на службі за рішеннями судів, проте заробітна плата за час вимушеного прогулу за період з 13.09.2018 по 18.06.2019, з 07.02.2020 по 06.05.2020 та з 13.01.2021 по 10.06.2021 Варвинським районним відділом УМВС в Чернігівській області не виплачена. Крім того, під час поновлень на роботі йому не виплачено компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 2015 рік - 8 днів, 2016 - 45 днів, 2017 - 45 днів, 2018 - 45 днів, 2019 - 45 днів, 2020 - 15 днів.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Відповідно до витягу з наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 06.11.2015 №416 о/с згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 (У-033057), дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського районного відділу УМВС (а.с.145).

Згідно з витягом з наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 08.02.2019 №6 о/с (по особовому складу) скасовано пункт наказу УМВС від 06.11.2015 № 416 о/с в частині звільнення з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за пунктом 64 г» (через скорочення штатів) згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 (У-033057), дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського районного відділу УМВС на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 по справі №825/3735/15-а (а.с.122).

Згідно з витягом з наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 22.02.2019 №7 о/с (по особовому складу) поновлено майора міліції ОСОБА_1 (У-033057), дільничного інспектора Варвинського відділення міліції Прилуцького відділу поліції ГУ Національної поліції в Чернігівській області з 07.11.2015 на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 по справі №825/3735/15-а (а.с.153).

Відповідно до витягу з наказу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 18.06.2019 №13 о/с (по особовому складу) згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 64 г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 (У-033057), дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського районного відділу УМВС, з 18.06.2019 на підставі попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 від 18.04.2019 (а.с.120).

Згідно з витягом з наказу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 28.02.2020 №1 о/с (по особовому складу) скасовано наказ УМВС під 18.06.2019 № 13 о/с про звільнення з 18.06.2019 у запас Збройних Сил за пунктом 64 „г» (через скорочення штатів) згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України „Про Національну поліцію» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 (У-033057), дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського районного відділу УМВС на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі №620/2062/19 (а.с.119).

Відповідно до вказаного витягу з наказу майора міліції ОСОБА_1 (У-033057) поновлено на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області з 19.06.2019 на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі №620/2062/19.

Згідно з витягом з наказу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 06.05.2020 №3 о/с (по особовому складу) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено у запас Збройних Сил України за пунктом 64 г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 (У-033057), дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського районного відділу УМВС, з 06.05.2020 на підставі попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 від 06.03.2020 (а.с.118).

Відповідно до витягу з наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 10.02.2021 №1 о/с (по особовому складу) скасовано наказ УМВС від 06.05.2020 №3 о/с про звільнення з 06.05.2020 у запас Збройних Сил за пунктом 64 „г» (через скорочення штатів) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 (У-033057), дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського районного відділу УМВС на підставі постанови Шостого апеляційною адміністративного суду від 12.01.2021 у справі №620/2006/20 (а.с.117).

Відповідно до вказаного наказу майора міліції ОСОБА_1 (У-033057) поновлено на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області з 07.05.2020 на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі № 620/2006/20.

Згідно з витягом з наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 14.06.2021 № 5о/с (по особовому складу) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів МВС у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за п. 64 «а» (за віком) майора міліції ОСОБА_1 (У-ОЗЗО57), дільничною інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського районного відділу УМВС, з 14.06.2021 на підставі доповідної записки члена ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_2 від 14.06.2021 (а.с.116).

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дані правовідносини регулюються Законом України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію» (чинний на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 565-ХІІ), Законом України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Як встановлено матеріалами справи, наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області «Про встановлення днів прогулів майору міліції ОСОБА_1 » від 14.06.2021 №1, у зв`язку з відсутністю на роботі без поважних причин, такі дні: з 10 по 12 лютого 2021 року, з 15 по 19 лютого 2021 року, з 22 по 26 лютого 2021 року, з 01 по 05 березня 2021 року, з 09 по 12 березня 2021 року, з 15 по 19 березня 2021 року, з 22 по 26 березня 2021 року, з 29 березня по 31 березня 2021 року, з 05 по 08 квітня 2021 року, з 12 по 16 квітня 2021 року, з 19 по 23 квітня 2021 року, з 26 по 30 квітня 2021 року, з 03 по 07 травня 2021 року, з 10 по 14 травня 2021 року, з 17 по 21 травня2021 року, з 24 по 28 травня 2021 року, з 31 травня по 04 червня 2021 року, з 07 по 11 червня та 14 червня 2021 року - вважати прогулами (а.с.159). Даний наказ позивачем не оскаржувався.

За своєю суттю вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, але якби не винна поведінка власника або уповноваженого ним органу, то працівник міг би і надалі реалізовувати своє право на працю.

Як встановлено матеріалами справи, позивачу згідно рішень судів, а саме: рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 по справі №825/3735-15-а; постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 по справі №620/2062/19; постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 по справі №620/2006/20, були виплачені кошти за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі №620/15733/21, яке набрало законної сили 27.07.2022, визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років вимушений прогул за період з 07.11.2015 до 14.06.2021 - 5 років 7 місяців 7 днів та часу навчання у вищому навчальному закладі, що становить 2 роки 4 місяці 22 дні. Зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 вислугу років з урахуванням вимушеного прогулу за період з 07.11.2015 до 14.06.2021 - 5 років 7 місяців 7 днів та час навчання у вищому навчальному закладі, що становить 2 роки 4 місяці 22 дні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Крім того, суд у рішенні від 27.06.2022 у справі №620/15733/21 зазначає, що факт неодноразового поновлення позивача на посаді означає, що у період вимушеного прогулу позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а безпосередньо саме зарахування до вислуги років періоду вимушеного прогулу є однією з гарантій відновлення порушених незаконним звільненням прав працівника, а відтак відповідний період вимушеного прогулу має зараховуватися до вислуги років.

З цих підстав колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанціх та визнає необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства посилання відповідача на те, що посади в органах внутрішніх справ України перебували в штатних розписах територіальних органів внутрішніх справ до моменту їх ліквідації, тобто до 06.11.2015, а також на те, що поновлення позивача з 07.11.2015 на виконання судових рішень на неіснуючій посаді, у зв`язку з чим позивач не проходив та не міг проходити службу та виконувати службові обов`язки.

Таким чином, період служби позивача в органах внутрішніх справ з 07.11.2015 по 14.06.21 слід вважати безперервним.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також звертає увагу на те, що відпустка співробітникам міліції нараховується за фактичну кількість днів їх перебування на службі.

У відповідності до п. 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров`я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення. Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

У період з 07.11.2015 по 14.06.2021 позивач перебував у вимушеному прогулі і права на відпустку, за цей період, не має.

Відповідно і не має право на грошову компенсацію за її не використання.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позов не підлягає задоволенню з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль