Ухвала

від 12.04.2023 по справі 640/26079/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 квітня 2023 року

м. Київ

справа №640/26079/21

адміністративне провадження № К/990/4493/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі №640/26079/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТМ Україна» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТМ Україна» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00619760702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства на суму 2213071,00грн та №00619750702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2307141,00грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2022 скасовано Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у місті Києві 06.02.2023 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2023 касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом та встановлено строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 15.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102937716793.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідачем надіслано клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2023 задоволено заяву про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 31.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102937673202.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідачем вдруге надіслано клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги мотивовано неможливістю сплати судового збору у відведений судом строк у зв`язку з відсутністю на рахунку Головного управління ДПС у місті Києві грошових коштів необхідних для такої сплати. На думку відповідача, відсутність бюджетних асигнувань є поважною причиною неможливості сплати судового збору.

При цьому жодних доказів надано не було.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання відповідача, оскільки податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №640/26079/21 та отримання відповідного фінансування.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Таким чином, клопотання відповідача про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної інстанції задоволенню не підлягає.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали заявником не усунуто недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, а саме щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС у місті Києві не виконано вимоги ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у місті Києві в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі №640/26079/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТМ Україна» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді В.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова