Постанова

від 13.04.2023 по справі 160/3596/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 160/3596/20

адміністративне провадження № К/990/24007/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Дашутіна І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №160/3596/20

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 (суддя Турова О.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022 (головуючий суддя Божко Л.А., судді: Дурасова Ю.В., Лукманова О.М.),

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.11.2018 №7171-5050-0465 та №7170-5050-0465; зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області внести відповідні коригування до інтегрованої картки платника щодо скасування нарахованих податкових зобов`язань та податкового боргу за зазначеними податковими рішеннями та податковими вимогами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 14.11.2018 №7171-5050-0465, №7170-5050-0465 йому безпідставно нараховано грошові зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2018 рік в загальному розмірі 27195,49грн за користування земельними ділянками, що розташовані під приміщенням аптеки «Матері і дитини» за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вказане приміщення було передано позивачем до статутного капіталу ТОВ «Реал Естейт Днепр», що підтверджується актом приймання-передачі майна від 31.12.2015. В подальшому були внесені відповідні зміни щодо власника нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у зв`язку із чим землекористувачем земельних ділянок у 2018 році у розумінні приписів ст.120 Земельного кодексу України (далі також - ЗК України), п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) було саме ТОВ «Реал Естейт Днепр».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022, позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.11.2018 № 7171-5050-0465 та № 7170-5050-0465.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Так, судами встановлено, що 25.11.2000 відповідно до договору дарування (серія та номер: 72752, виданий 29.11.2000, видавник: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Якуба Ю.А.) ОСОБА_1 отримав у власність об`єкт нерухомого майна (в житловому будинку літ. А-9 та у прибудові літ. А-1 на 1му поверсі прим.№ 55 поз. 1-9, І-ІІІ, загальною площею 86,8 кв.м. приміщення аптеки «Матері та дитини», ганок площею 1,6 кв.м., об`єкт житлової нерухомості: ні), загальною площею 86,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з перебуванням у володінні позивача вищезазначеного нерухомого майна між Дніпровською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) було укладено:

- договір оренди земельної ділянки від 11.05.2004, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №2803, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди частку (12,47%) у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,1061 га (площа частки складає 0,0132 га), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:06:075:0107, для фактичного розміщення аптеки;

- договір оренди земельної ділянки від 11.05.2004, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №2802, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0002 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:06:075:0113, для фактичного розміщення аптеки.

Відповідно до акта приймання-передачі майна, яке передається до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Естейт Днепр» (ідентифікаційний код юридичної особи 40099375) від 31.12.2015, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер Я.В. та зареєстрованого в реєстрі за №№1246, 1247, ОСОБА_1 передав до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Естейт Днепр», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал Естейт Днепр» прийняло нерухоме майно, зокрема, в житловому будинку та у прибудові на першому поверсі приміщення №55, поз. 1-9, І-ІІІ, загальною площею 86,8 кв.м., за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Пушкіна, 21 (пункт 8).

На підставі вищевказаного акта приймання-передачі майна та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30594883, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Райською Т.М. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №15538337 від 21.07.2016, згідно з яким об`єкт нерухомого майна в житловому будинку літ. А-9 та у прибудові літ. А-1 на 1му поверсі прим.№ 55 поз. 1-9, І-ІІІ, загальною площею 86,8 кв.м., приміщення аптеки «Матері та дитини», ганок площею 1,6 кв.м., об`єкт житлової нерухомості: ні, загальною площею 86,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є приватною власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Естейт Днепр» (код ЄДРПОУ 40099375).

14.11.2018 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №7170-5050-0465, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб (18010900) за 2018 рік у сумі 26789,59грн та №7171-5050-0465, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб (18010900) за 2018 рік у сумі 405,90 грн.

Згідно розрахунку грошових зобов`язань, визначених вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вони нараховані позивачеві як землекористувачу за користування земельними ділянками під приміщенням аптеки «Матері та дитини» за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що в силу приписів статті 120 Земельного кодексу України та статті 287 Податкового кодексу України у зв`язку з відчуженням платником нерухомого майна, право користування земельними ділянками, на якій воно розташоване, перейшло до нового власника об`єкта нерухомості, а відтак прийшли до висновку про безпідставне нарахування позивачу у 2018 році орендної плати з фізичних осіб на зазначені земельні ділянки.

Ухвалюючи ж рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача внести відповідні коригування до інтегрованої картки платника щодо скасування нарахованих податкових зобов`язань та податкового боргу за оскаржуваними податковими рішеннями, суди вказали на їх передчасність, оскільки відповідні коригування до ІКП вносяться за наявності відповідної підстави, зокрема, рішення суду (у разі набрання ним законної сили) і лише тоді у контролюючого органу виникне обов`язок внести відповідні коригування, водночас, підстав стверджувати на даний час, що такі дії ним виконані не будуть, чим може бути порушено права позивача в майбутньому, немає.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Касаційна скарга контролюючого органу обґрунтована неможливістю переходу права власності на об`єкти нерухомості на підставі акту приймання-передачі, а відтак твердження судів про те, що з 21.07.2016 власником нерухомого майна (в житловому будинку літ. А-9 та у прибудові літ. А-1 на 1му поверсі прим.№ 55 поз. 1-9, І-ІІІ, загальною площею 86,8 кв.м. приміщення аптеки «Матері та дитини», ганок площею 1,6 кв.м., об`єкт житлової нерухомості: ні), загальною площею 86,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , стало ТОВ «Реал Естейт Днепр», є хибними, що, на думку відповідача, свідчить про правильність нарахування податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб саме ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2022 відкрито касаційне провадженні за касаційною скаргою контролюючого органу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022.

У відзиві на касаційну скаргу позивач проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судові рішення фактично оскаржуються в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині судові рішення відповідачем не оскаржуються, то колегія суддів перевіряє їх законність та обґрунтованість лише у цій частині.

Відтак, предметом перевірки в касаційному порядку є питання правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень про нарахування позивачеві податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2018 рік за користування земельними ділянками

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено пунктом 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (пункт 287.7 статті 287 ПК України).

Згідно статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (стаття 120 ЗК України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 5 листопада 2009 року N 1702-VI внесено ряд уточнюючих змін, зокрема до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», якими вдосконалено регулювання порядку переходу права користування земельною ділянкою у разі переходу до іншої особи права власності на розташоване на ній нерухоме майно.

Відповідно до пункту «е» статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з статтею 31 Закону України «Про оренду землі», договір землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці іншою особою.

Окрім цього, частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Законом України від 5 листопада 2009 року N 1702-VI статтю 7 Закону України «Про оренду землі» доповнено частиною третьою, за якою до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 квітня 2019 року (справа №807/292/18), від 02 липня 2019 року (справа №819/1365/17), від 23 червня 2020 року (справа №817/492/17) та від 28 грудня 2021 року (справа №803/846/17), від 19 січня 2023 року (справа №803/806/17) та від 17 лютого 2023 року (справа № 420/23645/21).

Суди попередніх інстанцій встановили, що на земельних ділянках, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться об`єкт нерухомості, який належав позивачу на праві власності з листопада 2000 року по 20.07.2016 включно та був переданий до статутного капіталу ТОВ «Реал Естейт Днепр» на підставі акту приймання-передачі майна (право власності за Товариством зареєстровано 21.07.2016).

Відтак, проаналізувавши наведені вище законодавчі положення, суди дійшли правильного висновку, що після 20.07.2016 до ТОВ «Реал Естейт Днепр» перейшов встановлений податковим законом обов`язок зі сплати орендної плати за вищевказані земельні ділянки, а тому контролюючим органом безпідставно нараховано позивачеві таке грошове зобов`язання згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв`язку із чим останні є протиправними й підлягають скасуванню.

Що ж стосується посилання контролюючого органу у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Вищого господарського суду України від 26.01.2017 у справі №911/1601/16, Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12827/17, від 11.06.2018 у справі №916/613/17 та 22.05.2018 у справі №910/12258/17 щодо неможливості переходу права власності на об`єкти нерухомості на підставі акту приймання-передачі, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки усі ці справи розглянуті у порядку господарського судочинства, а предметом спору є визнання договору та/або актів приймання-передачі недійсними, а відтак не є релевантними до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі №160/3596/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва І.В. Дашутін