Рішення

від 05.04.2023 по справі 541/2986/21

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2986/21

Номер провадження 2/541/32/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 квітня 2023 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В. за участі секретарів судового засідання Калініченко Л. О., Непокупної Л. М., Балко Л.М., представників позивача: ОСОБА_1 , адвоката Батієнка Я. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Батієнко Я. І. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та визнання права власності в порядку спадкування. Позивач просить суд:

встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Клюшниківка Миргородського району, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на:

-1/2 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,76 га, кадастровий номер 5323283400:00:006:0252, розташована на території Комишнянської селищної ради Миргородського району

-1/2 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8073 га, кадастровий номер 5323283400:00:011:0092, розташована на території Комишнянської селищної ради Миргородського району;

-1/2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,4509 га, кадастровий номер 5323255407:07:001:0140, розташована в с. Шульги Миргородського району Полтавської області;

-1/2 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1855 га, розташована в АДРЕСА_1 ;

-1/2 житлового будинку з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1 ;

-1/2 автомобіля марки «УАЗ 3303», д.н.з. НОМЕР_2 ;

покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позову зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Полтава помер батько позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 06.02.2021. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входять: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,76 га, кадастровий номер 5323283400:00:006:0252, розташована на території Комишнянської селищної ради Миргородського району; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8073 га, кадастровий номер 5323283400:00:011:0092, розташована на території Комишнянської селищної ради Миргородського району; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею. 0,4509 га, кадастровий номер 5323255407:07:001:0140, розташована в с. Шульги Миргородського району Полтавської області;

земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1855 га, розташована в АДРЕСА_1 ; житловий будинок з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1 ; автомобіль марки «УАЗ 3303», д.н.з. НОМЕР_2 .

27 серпня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Москівець Станіслава Володимировича із заявою про прийняття спадщини за місцем заведення спадкової справи. Постановою нотаріуса від 27.08.2021 ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину у зв`язку із тим, що нею не подано документи, які б підтверджували родинні зв`язки із спадкодавцем.

Позивачка ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Хорошки Лубенського району Полтавської області. Відомості про її батька в актовий запис внесено на підставі заяви матері від 27.04.2004 року відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

На час народження ОСОБА_2 , її мати ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , який згідно із заявою обох із подружжя не являється батьком ОСОБА_2 . Вказані обставини підтверджуються повним витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00029832049 від 06.03.2021 року.

На підтвердження факту батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_2 позивач наводить наступні доводи.

Починаючи із 1999 року мати позивачки ОСОБА_1 почала проживати однією сім`єю із ОСОБА_3 . Спочатку вони проживали в с. Клюшниківка Миргородського району Полтавської області, а потім у с. Хорошки Лубенського району.

Під час їх спільного проживання ОСОБА_1 завагітніла від ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5 народила дочку ОСОБА_5 (у подальшому прізвище змінено на ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 ).

Відомості про батька дитини в актовий запис про її народження були внесені за заявою ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Так було зроблено, оскільки на час народження дочки ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , який не являється батьком ОСОБА_5 , що підтверджується повним витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00029832049 від 06.03.2021 року.

У 2012 році ОСОБА_3 успадкував будинок в АДРЕСА_1 , і вони всі разом переїхали проживати до даного будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Сторона позивача зазначає, що за життя ОСОБА_3 визнавав себе біологічним батьком ОСОБА_2 , піклувався про неї, виховував, брав участь в її утриманні. На думку сторони позивача, вказані обставини знаходять своє підтвердження у довідці виконавчого комітету Комишнянської селищної ради № 02-25/497 від 09.03.2021, де вказано, що ОСОБА_3 постійно проживав без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_7 , та її дочкою ОСОБА_5 ; довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_8 , відповідно до якої місце її проживання зареєстроване по АДРЕСА_1 . Крім цього, ОСОБА_3 визнавав себе батьком дитини ОСОБА_8 і при вчиненні обряду таїнства хрещення останньої в Свято-Троїцькій церкві м. Лубни, на підтвердження чого подана копія відповідного свідоцтва. До позовної заяви додана фототаблиця із сімейними фотознімками, на яких зображені ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , якими підтверджуються обставини спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , їх родинні взаємовідносини.

Оскільки спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв також його син ОСОБА_2 , останній зазначений відповідачем по даному позову.

02 грудня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. (а.с.74)

17 грудня 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позов (а. с. 78-79), відповідно до якого позовні вимоги ним не визнаються. Відповідач зазначає, що за свідоцтвом про

народження ОСОБА_2 та Повним витягом з Державного реєстру актів вільного стану громадян щодо актового запису про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України її батьком вказано громадянина ОСОБА_10 , а не батька відповідача ОСОБА_3 . Відповідно до довідки виконавчого комітету Комишнянської селищної ради від 09.03.2021 року № 02-25/497, що долучена до позову, на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батько відповідача ОСОБА_3 1955 року народження постійно проживав без реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 і разом з ним постійно проживали та вели спільне господарство за даною адресою його співмешканка ОСОБА_1 , 1974 р.н. (без реєстрації місця проживання ) та дочка співмешканки ОСОБА_5 , 2004 р.н. На думку відповідача, зміст даної довідки може свідчити про те що з 2004 року (з дня народження позивачки) і до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто по день своєї смерті батько відповідача і матір позивачки ОСОБА_1 протягом 17 років не виявили бажання вирішити питання батьківства батька відповідача відносно позивачки, оскільки вірогідно позивачка не є його біологічною донькою.

Відповідач зазначає, що ні зі слів свого батька, ні зі слів його знайомих та родичів не було озвучено, що батько визнає за рідну доньку позивачку ОСОБА_2 .

Відповідач зазначає, що дивним є те, що позивачка вже після смерті батька відповідача, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 змінює своє прізвище з « ОСОБА_11 » на прізвище спадкодавця - « ОСОБА_6 », а при його житті і після його смерті не зверталася в суд з позовом про встановлення факту батьківства, не просила це зробити свого законного представника, матір ОСОБА_1 . Відповідач зазначає, що логічним є висновок про те, що таким чином позивачка мала наміри отримати у нотаріуса свідоцтво на спадщину після смерті батька відповідача без вирішення питання встановлення батьківства до цього. Це викликає сумніви щодо походження позивачки від батька відповідача.

Відповідач зазначає, що довести наявність кровного споріднення між його батьком та позивачкою шляхом отримання судом результатів висновків судово-біологічної (молекулярно-генетичної експертизи ) є доцільним по даній справі, але позивачка не заявляє в позові клопотання про призначення такої експертизи.

Відповідач зазначає, що самі по собі свідоцтво про хрещення позивачки та фототаблиці, що додані до позовної заяви є недостатніми і не можуть слугувати беззаперечними доказами походження позивачки від батька відповідача.

Ухвалою суду від 28.12.2021 року призначена по справі судова молекулярно генетична експертиза, проведення судової молекулярно генетичної експертизи доручено експертам Харківського науково- дослідного експертно криміналістичного центру МВС України (що знаходиться за адресою м. Харків вул. Ковтуна 34 ). 22.02.2022 року до суду надійшло клопотання експерта про надання зразків біологічного матеріалу, в якому експерт клопоче про надання зазначених зразків матеріалів відібраних фахівцями бюро СМЕ, або направлення неповнолітньої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС, за адресою: м. Харків, вул. Ковтуна, 34.

У зв`язку з агресивним вторгненням збройних сил іншої країни на територію держави Україна, запровадженням в Україні воєнного стану відповідно до указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, активними бойовими діями ворожих сил на території держави Україна, в тому числі на території м. Харків, дане клопотання не виконано. 08.07.2022 року до суду повторно надійшло клопотання експерта про надання зразків біологічного матеріалу, в якому експерт клопоче про надання зазначених зразків матеріалів відібраних фахівцями бюро СМЕ, або направлення неповнолітньої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС, за адресою: м. Харків, вул. Ковтуна, 34. Також експерт клопотав про надання зрізків біологічного матеріалу ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібраного фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку. 17.08.2022 року до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи від 25.07.2022 № СЕ-19/121-22/2557-БД, відповідно до якого до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС для відбору зразків для проведення молекулярно-генетичної експертизи неповнолітня особи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явилась, станом на 01.07.2022 зразок

біологічного матеріалу ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Харківського НДЕКЦ МВС України не надходив. Станом на 25.07.2002 зразки біологічного матеріалу вказаних осіб до Харківського НДЕКЦ МВС України не надходили, у зв`язку із зазначеним, відповідно до ст. 72 ЦПК України експерт повідомив про неможливість проведення експертизи. Провадження у справі зупинено. 19.08.2022 року до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Батієнка Я. І. про відновлення провадження у справі. Судове засідання щодо можливості відновлення провадження та можливості проведення підготовчого судового засідання призначено на 14.10.2022 рік.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2022 року відновлено провадження по справі, закрито підготовче провадження в цивільній справі, судове засідання призначено на 28 листопада 2022 року.

В судовому засіданні 28.11.2022 року сторона позивача позов підтримали та прохали його задовольнити на підставі зазначених доказів в матеріалах справи , ОСОБА_1 , яка є законним представником неповнолітньої своєї дочки ОСОБА_2 , ( яка на час подання позову до суду була неповнолітньою) суду пояснила, що проживала із ОСОБА_3 у цивільному шлюбі із 1999 року , разом з ними ще проживала мати померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_12 , остання померла у 2012 році , все нажите майно було зареєстроване то на матір чоловіка то на нього , також сплачував аліменти на старшого сина ОСОБА_2 . Коли померла мати ОСОБА_3 , то вони проживали у с. Бакумівка , потім будинок продали та переїхали у с. Шульги Миргородського району де і проживали до самої його смерті . Він увесь час визнавав ОСОБА_2 своєю дочкою. Вказала , що все майно яке нажито разом оформлене на чоловіка , іти їм нікуди , а син старший ОСОБА_3 - ОСОБА_2 навіть на похорон батька не приїхав , але спадщину не забув прийняти після його смерті.

Відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що проживав все життя з своєю матір`ю ОСОБА_13 у с. Клюшниківка Миргородського району , батька пам`ятає, але спілкувався з ним рідко , коли ходив до своєї баби то бачив що з батьком жила ОСОБА_14 , спочатку вона жила на квартирі у баби , потім не знаю. Батько сплачував аліменти . На запитання суду відповів , що на похороні не був у батька . Вказав, що позов не визнає , нехай доведуть експертизою , що то батькова дочка , якщо доведуть , то це ж таке ..не буду заперечувати .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає с. Малі Сорочинці Миргородського району Полтавської області ( попереджена про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України ) суду пояснила , що сім`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 я знаю давно , з 2000 років , ми познайомились випадково , бо ми почали шукати козу в с. Хорошки Лубенського району , а ті продавали , мій чоловік зв`язався із ОСОБА_3 і після цього наші сім`ї подружились. Це десь початок 2002 - 2003 роки , ми часто зустрічались , на свята , на вихідні , пізніше я дізналась що ОСОБА_16 завагітніла , сама мені розповіла, та і я ж побачила це пізніше , оскільки ми спілкувались та приятелювали сім`ями . ОСОБА_17 все говорив , вже мені і за сорок , а ось яка в мене ОСОБА_18 народилась, моя ОСОБА_18 це він так завжди називав дівчинку. Вони жили як сім`я , я ніколи не чула і не знала , що то може бути не його дитина. На запитання адвоката ОСОБА_19 свідок відповіла, що також сама чула особисто і не раз , що ОСОБА_3 хотів записати на себе ОСОБА_20 , все щось мішало , вони декілька разів переїздили , то ще щось , то карантини , не знаю . За сина від першого шлюбу я чула від самого ОСОБА_3 , він на нього якось скаржився , що не спілкуються зовсім , допомоги також не було від нього , якісь там дрова прохав один раз допомогти йому чи порубати , чи що , а той відмовив , в общим спілкування і допомоги не було від сина.

Ухвалою суду від 02.12.2022 року за клопотанням представника позивача адвоката Батієнка Я. І. по справі призначено проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої доручено експертам Харківського науково- дослідного експертно криміналістичного центру МВС України. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

18.01.2023 року до суду надійшло клопотання експерта Харківського науково- дослідного експертно криміналістичного центру МВС України про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, а саме: зразків біологічного матеріалу, необхідних для виконання експертизи.

Разом із зазначеним клопотанням до суду було повернуто із Харківського науково- дослідного експертно криміналістичного центру МВС України матеріали цивільної справи № 541/2986/21, які надійшли до суду 18.01.2023.

Ухвалою суду від поновлено провадження у справі та призначено по справі судове засідання на 25.01.2023 року.

Ухвалою суду від 09.02.2023 задоволено клопотання судового експерта Харківського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Зюбрій С. О. про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи. Копію даної ухвали разом з матеріалами цивільної справи № 541/2986/21 направлено на адресу Харківського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України: м. Харків вул. Ковтуна 34- для продовження проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. На час проведення експертизи провадження по цій справі зупинено.

30.03.2023 року до суду від Харківського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов висновок експерта № СЕ-19/121-23/6-БД від 14.03.2023 за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, проведеної за матеріалами справи № 541/2986/21.

Ухвалою від відновлено провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та визнання права власності в порядку спадкування, судове засідання призначено на04 квітня 2023 року.

В судове засідання 04квітня 2023року позивач та представник позивача адвокат Батієнко Я. І. не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання з`явився відповідач, який проти позову заперечував та просив відмовити позивачу у задоволені позовних вимог та прийняти до уваги міркування викладені у відзиві при винесенні рішення у цивільний справі та на висновок експерта , з якого вбачається, що батьківство виключається.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та докази надані сторонами, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який було розірвано 28 березня 2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 28 березня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Решетилівського районного управління юстиції Полтавської області (а. с. 16)

Позивачка ОСОБА_21 у позові стверджує, що починаючи із 1999 року її мати - ОСОБА_1 почала проживати однією сім`єю із ОСОБА_3 та під час їх спільного проживання ОСОБА_1 завагітніла від ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5 народила дочку ОСОБА_5 , тобто її , і в подальшому вона змінила прізвище на ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 , виданим 06 квітня 2021 року Миргородським місткрайооним відділом державного реєстру актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а. с. 10).

Відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_6 , виданого 27 квітня 2004 року Хорошківською сільською радою Лубенського району Полтавської області ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_5 , матір`ю якої записана ОСОБА_1 , а батьком - ОСОБА_10 (а.с. 9).

Відповідно до повного витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00029832049 від 06.03.2021 року ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , у актовому записі про народження зроблено відмітку, що мати дитини перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , актовий запис № 8 від 07.08.1993 р. по Машівській с/раді Семенівського району Чернігівської області, який згідно із заявою обох з подружжя не є батьком цієї дитини (а. с. 12-13).

ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Полтава помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 06.02.2021 (а. с. 14).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входять: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,76 га, кадастровий номер 5323283400:00:006:0252, розташована на території Комишнянської селищної ради Миргородського району; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,8073 га, кадастровий номер 5323283400:00:011:0092, розташована на території Комишнянської селищної ради Миргородського району; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,4509 га, кадастровий номер 5323255407:07:001:0140, розташована в с. Шульги Миргородського району Полтавської області; земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1855 га, розташована в АДРЕСА_1 ; житловий будинок з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1 ; автомобіль марки «УАЗ 3303», д.н.з. НОМЕР_2 .

27 серпня 2021 року позивач ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Москівець Станіслава Володимировича із заявою про прийняття спадщини за місцем заведення спадкової справи. Постановою приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Москівець Станіслава Володимировича від 27.08.2021 № 164/02-31 ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із тим, що нею не подано документи, які б підтверджували родинні зв`язки із спадкодавцем (а. с. 69).

Позивач ОСОБА_2 стверджує,що ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 бувїї батьком.На підтвердженняцього позивачнадала судукопію довідкипро реєстраціюмісця проживанняособи,відповідно доякої місцепроживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровано заадресою: АДРЕСА_1 ,та копіюдовідки виконавчогокомітету Комишнянськоїселищної радивід 09.03.2021№ 02-25/497,відповідно доякої,на деньсмерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 постійно проживавбез реєстраціїмісця проживанняза адресою: АДРЕСА_1 .Разом зним постійнопроживали тавели спільнегосподарство заадресою: АДРЕСА_1 співмешканка ОСОБА_1 ,1974року народження(безреєстрації місцяпроживання)та дочкаспівмешканки ОСОБА_5 , 2004 року народження (а. с. 8, 17).

Також, на підтвердження факту батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_2 позивачем до позовної заяви додана фототаблиця із сімейними фотознімками, на яких зображені ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , якими на думку позивача підтверджуються обставини спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , їх родинні взаємовідносини (а. с. 19-22).

Крім цього, позивачка вказує, що ОСОБА_3 визнавав себе батьком дитини ОСОБА_8 і при вчиненні обряду таїнства хрещення останньої в Свято-Троїцькій церкві м. Лубни, на підтвердження чого до позовної заяви додана копія відповідного свідоцтва (а. с. 18).

Відповідно до ч. 1, ст. 121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до ст. 128 Сімейного кодексу України батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 Сімейного кодексу України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі в матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно із ст. 135 Сімейного кодексу України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько і інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки й піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.

Підставою для визнання батьківства є будь- які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

По справі призначалося проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої доручено експертам Харківського науково - дослідного експертно криміналістичного центру МВС України. На розгляд та вирішення експерта ставилися такі питання:

1) Встановити генетичні ознаки біологічних зразків трупа ОСОБА_3 ;

2) Встановити генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

3) Чи був ОСОБА_3 біологічним батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .?

30.03.2023 року до суду від Харківського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов висновок експерта № СЕ-19/121-23/6-БД від 14.03.2023 за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, проведеної за матеріалами справи № 541/2986/21. Згідно зазначеного висновку експерта біологічне батьківство особи, біологічний матеріал трупу № S. 504-2421 (гр. ОСОБА_3 ) якої надано на дослідження, відносно дитини гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виключається (а. с. 167-177).

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 квітня 2021 року в рамках справи № 361/2653/15-п, провадження № 61-2239св21 (ЄДРСРУ № 96281916) для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «Калачова проти Російської Федерації». заява №3451/05, § 34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Таким чином висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з яками жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність і допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, те що за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, експерт зробив висновок, що біологічне батьківство ОСОБА_3 відносно дитини гр. ОСОБА_2 виключається і доказова цінність цього висновку суттєво переважає будь-який інший доказ, а в матеріалах справи немає, а позивачем не представлено належних доказів на ствердження спільного проживання та ведення спільного господарства матір`ю позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до народження позивачки, або спільне виховання чи її утримання ними, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання ОСОБА_3 батьківства щодо позивачки, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення батьківства.

Крім того,копія довідкипро реєстраціюмісця проживанняпозивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 такопія довідкивиконавчого комітетуКомишнянської селищноїради від09.03.2021№ 02-25/497,відповідно доякої,на деньсмерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 постійно проживавбез реєстраціїмісця проживанняза адресою: АДРЕСА_1 таразом зним постійнопроживали тавели спільнегосподарство завказаною адресоюспівмешканка ОСОБА_1 (безреєстрації місцяпроживання)та дочкаспівмешканки ОСОБА_5 , свідоцтво про хрещення позивачки та фототаблиця із сімейними фотознімками додані до позовної заяви, не доводять факт батьківства ОСОБА_3 батьківства щодо позивачки та не спростовують результати судової молекулярно-генетичної експертизи та зроблений експертом висновок.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в частині позовних вимог про встановлення факту батьківства померлої особи.

Суд зазначає , що розглядає позов в межах заявлених позовних вимог , встановлення інших фактів не було заявлено у вимогах.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 відкрилась спадщина.

Відповідно до копії постанови приватного про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Москівець Станіслава Володимировича від 27.08.2021 № 164/02-31 спадкова справа після померлого ОСОБА_3 заведена 16.03.2021 за № 24/2021 на підставі заяви про прийняття спадщини від імені сина померлого ОСОБА_2 . 15.06.2021 була подана заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_2 , якій відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на житловий будинок з

господарськими будівлями та спорудами, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 3,8073 га, кадастровий номер 5323283400:00:011:0092 в зв`язку із тим, що позивачем ОСОБА_2 не подано документи, які б підтверджували її родинні відносини із спадкодавцем (а. с. 69).

Відповідно до рекомендацій викладених в п.23 ППВС України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті. У спадщину можуть передаватися як певні речі (жилі будинки, квартири, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, предмети особистого користування, земельні ділянки, транспортні засоби, грошові суми, цінні папери тощо), так і майнові права.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разу неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в частині позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно. Оскільки батьківство ОСОБА_3 відносно позивачки ОСОБА_2 не встановлено, а тому ОСОБА_2 не є спадкоємцем першої черги померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та визнання права власності в порядку спадкування, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 81, 130, 141, 229, 247, 258, 259, 263-265, 350, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та визнання права власності в порядку спадкування відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Хорошки Лубенського району Полтавської області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повний текст рішення виготовлено 13 квітня 2023 року.

Суддя: О. В. Ситник