Ухвала

від 12.04.2023 по справі 752/17596/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12.04.2023 Справа № 752/17596/22

Унікальний номер 752/17596/22

Номер провадження 2/756/2515/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 квітня 2023 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянула матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Деревообробний комбінат № 7» про стягнення коштів,

УСТАНОВИЛА:

В листопаді 2022 року позивач ОСОБА_1 за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з ПАТ «Деревообробний комбінат № 7» на його користь грошові кошти в розмірі 298151,82 грн та судові витрати.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року справу передано для розгляду за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.

03 березня 2023 року справа надійшла на адресу Оболонського районного суду м. Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року справу повернуто до Голосіївського районного суду м. Києва для належного до оформлення, оскільки в матеріалах справи відсутні додатки до позовної заяви, як і відсутній акт про їх ненадання.

11 квітня 2023 року матеріали справи повернулися на адресу Оболонського районного суду м. Києва разом з актом про відсутність додатків до позовної заяви.

Дослідивши позовну заяву та додані в її обґрунтування матеріали, приходжу до переконання про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Слід звернути увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст.175 ЦПК України.

За приписами ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Дослідивши текст поданої ОСОБА_1 позовної заяви, суд вважає, що вона не відповідає вищевказаним нормам.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту законних прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звертається до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 298151,82 грн, однак не конкретизує розмір щодо кожної заявленої вимоги.

Отже, на виконання вимог судді позивачу слід викласти прохальну частину позовної заяви із визначенням відповідних сум (розміру) щодо кожної заявленої вимоги.

Як вбачається з акту Голосіївського районного суду м. Києва про втрату документів або пере підшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодженого конверта (пакування) від 31 березня 2023 року, після отримання позовної заяви ОСОБА_1 виявлено відсутність додатків, які зазначені в позовній заяві.

На виконання вказаної норми позивачу необхідно надати документи, які зазначені ним в додатках до позовної заяви.

Також, суддя звертає увагу, що позовна заява ОСОБА_1 подана за допомогою документа сформованого в системі "Електронний суд".

У відповідності до п.п. 15.1, 15.3, 15.5 п.15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: 1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; 2) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі; 3) апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Крім того, пунктом 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

Так, рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) (далі - Положення).

Згідно пункту 2 розділу І Положення визначено, що воно визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Пунктом 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» визначено, що підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистем відеоконференцзв`язку. У вказаному оголошенні зазначено про те, що зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.6 підпункту 15 пункту 1 розділу VIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС розпочали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року та змінився порядок вчинення процесуальних (та інших) дій, особливості вчинення яких, передбачалося відповідними положеннями Перехідних положень ЦПК України.

Так, у зв`язку із вищевикладеним, у зв`язку із початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистем відео-конференцзв`язку змінився, зокрема, порядок подання, реєстрації, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи.

Положеннями частин п`ятої та шостої статті 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно частини сьомої статті 43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій доданих до суду документів.

Проте, в порушення вимог процесуального законодавства, позивачем не надано доказів надсилання листом з описом вкладення позовної заяви з додатками іншим учасникам справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити позов без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 293 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Деревообробний комбінат № 7» про стягнення коштів- залишити без руху та надати позивачу строк десять днів для усунення недоліків, з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шролик І.С.