Ухвала

від 13.04.2023 по справі 638/2981/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/2981/23

Провадження № 2-з/638/25/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

за участю секретаряБондаренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АССІСТО», товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Констракшн Груп Інтернешнл», третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно Оксана Андріївна про визнання іпотеки такою, що припинена, зняття заборони відчуження нерухомого майна, вилучення запису про іпотеку,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову по вищевказаній справі шляхом заборони ТОВ «Фінансова Компанія «АССІСТО» та Державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в тому числі органам нотаріату, здійснювати будь-які дії з перереєстрації прав власності щодо квартири АДРЕСА_1 на підставі ст.ст.37,38 Закону України «Про іпотеку», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 438899963000, яка належить ОСОБА_1 . Свою заяву обґрунтовує тим, що підставою подання позову є отримання позивачем повідомлення-вимога від 22.02.2021 року ТОВ «Фінансова Компанія «АССІСТО», якою він попереджений про можливе звернення стягнення на користь ТО «ФК «АССІСТО» належного йому на праві власності нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 в порядку ст.ст.37,38 Закону України «Про іпотеку». Задоволення заяви про забезпечення позову зможе забезпечити в подальшому реальне виконання судового рішення та унеможливить його невиконання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, клопотання про забезпечення позову не підлягаю задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, забороною вчиняти певні дії.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 на праві власності з 05.05.2018 року належить позивачу. У лютому 2021 року позивачем та ТОВ «Фірма «СКС» отримано повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «АССІСТО» про усунення порушення виконання порушеного зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії в судовому порядку та в порядку ст.ст.37,38 Закону України «Про іпотеку».

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання такою, що припинена, іпотека щодо квартири АДРЕСА_2 , зняття заборони відчуження нерухомого майна та вилучення з Державного реєстру Іпотек реєстраційного номеру запису про іпотеку №6792878.

Як зазначено в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 1 Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно абзацу першогост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначено, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 756/14940/20 викладено правовий висновок про те, зокрема, що «в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду».

У справі з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (постанова Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 910/2287/21).

Так, з повідомленням-вимогою відповідач звернувся у лютому 2021 року, з позовними вимогами до суду позивач звернувся 12.04.2023 року, при цьому представник позивача просить забезпечити позов немайнового характеру, шляхом заборони вчиняти певні дії щодо майна позивача, а відтак суд приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, вказаний позивачем, суперечить вимогам процесуального закону, не узгоджується предметом позовних вимог, не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Крім того, відповідно до п. 5-2 Розділу IV Закону України «Про іпотеку», у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Враховуючи наведені норми процесуального законодавства, оцінивши доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову з огляду на розмір і зміст позовних вимог та зміст такої заяви і обсяг заходів забезпечення позову на даний час задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено факт того, що невжиття саме таких за обсягом заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

постановив:

Заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АССІСТО», товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Констракшн Груп Інтернешнл», третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно Оксана Андріївна про визнання іпотеки такою, що припинена, зняття заборони відчуження нерухомого майна, вилучення запису про іпотеку залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий Є.В.Невеніцин