Ухвала

від 14.04.2023 по справі 953/2709/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/2709/23

н/п 1-кп/953/813/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2023 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023221130000529 від 02 лютого 2023 року за обвинуваченням :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 15.03.1995 судом Ізюмським міським судом Харківської області, за ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 142, ст.ст. 44, 42 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 08.12.2000 Лебединським районним судом Сумської області, за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 196-1 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 22.02.2005 Московським районним судом м. Харкова, за ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 29.05.2008 Ленінським районним судом м. Харкова, за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі;

- 15.11.2010 Червонозаводським районним судом м. Харкова, за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік;

- 14.12.2011 Червонозаводським районним судом м. Харкова, за ч. 115 ч.1, ст. 71 КК України до 11 років позбавлення волі. 20.03.2020 звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям терміну покарання.

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова 11 квітня 2023 року надійшов затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023221130000529 від 02 лютого 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

Ухвалою судді від 11 квітня 2023 року у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Прокурор ОСОБА_4 під час підготовчого провадження просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні. Крім того, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на строк 2 місяці. Клопотання обґрунтоване тим, що ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на представника потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшилися та не зникли. Враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованого йому злочину, того факту, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, проти власності, а також враховуючи суспільну небезпеку кримінального правопорушення, вважає, що існує ризик того, що обвинувачений усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на представника потерпілого, свідків, та може вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора, застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, також не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.

Враховуючи думку сторін та те, що всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені, суд вважає за необхідне закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем проживання ОСОБА_3 таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

У відповідності до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 суд бере до уваги те, що останній обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, враховуючи суспільну небезпеку кримінального правопорушення, відсутність міцних соціальних зв`язків, що може свідчити про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чинити вплив на представника потерпілого, свідків, та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Також, є доведеним ризик щодо вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше був судимий та обставини інкримінованого кримінального правопорушення.

Суд вважає, що прокурором доведено недостатність застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним вище. Наявні наведені ризики є дійсними та тривають, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який.

Враховуючи існування зазначених ризиків та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та оцінюючи сукупність наведених обставин, наявність на території України воєнних дій, застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту підлягає задоволенню.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Керуючись ст.ст. 217, 314-316, 178, 334, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023221130000529 від 02 лютого 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 18 квітня 2023 року о 13 годині 00 хвилин у приміщенні Київського районного суду м. Харкова, поверх 2, зал судових засідань № 13 (м. Харків, 61128, вул. Валентинівська, 7-б).

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , а саме, заборонити обвинуваченому залишати житло - будинок АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, суду цілодобово строком на 2 місяці, тобто до 14 червня 2023 року включно.

Покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не залишати місце мешкання - АДРЕСА_2 цілодобово без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - с. Кирилівка, Красноградського району, Харківської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Визначити строк дії ухвали суду тривалістю до 14 червня 2023 року до 24 години 00 хвилин включно.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома.

Ухвалу про продовження строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту передати для виконання Красноградському районному відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1