Рішення

від 30.03.2023 по справі 450/2197/21

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2197/21 Провадження № 2/450/326/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2023 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

з участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» - Деревецького В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору Львівське комунальне підприємство «Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району», ОСОБА_3

про (предмет позову):

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ: 20474912) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) страхове відшкодування у розмірі 25 038 (двадцять п`ять тисяч тридцять вісім) гривень 00 копійок моральної шкоди, 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на поховання, а всього 32 538 (тридцять дві тисячі п`ятсот тридцять вісім) гривень 00 копійок.

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ: 20474912) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пеню з розрахунку Подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 19 475 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 63 копійки, три відсотки річних у 2733 (дві тисячі сімсот тридцять три) гривні 38 копійок, інфляційні втрати у розмірі 12 297 (дванадцять тисяч двісті дев`яносто сім) гривень 47 копійок, а всього 34 506 (тридцять чотири тисячі п`ятсот шість) гривень 48 копійок.

стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ: 20474912) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 16 години 25 хвилин поблизу с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області водій транспортного засобу «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у АДРЕСА_1 , виконуючи маневр розвороту не надав перевагу в зустрічному русі внаслідок чого здійснив зіткнення з маршрутним таксі «БАЗ» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , з подальшим наїздом на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був госпіталізований в реанімаційне відділення, де від отриманих травм помер. За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди ІНФОРМАЦІЯ_4 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140270001532 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 транспортного засобу - автомобіля марки «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-п відповідальності власників транспортних засобів у АТ «СК «АРКС» згідно Полісу № 8774883. 23 жовтня 2019 року приватним нотаріусом ЛМНО посвідчено заяву ОСОБА_5 дружини загиблого ОСОБА_5 , про те, що належне їй страхове відшкодування, пов`язане із дорожньо-транспортною пригодою, що відбулось ІНФОРМАЦІЯ_4 відшкодовувати на користь сина ОСОБА_1 . 23 жовтня 2019 року на адресу відповідача було направлено заяву про виплату страхового відшкодування сину загиблого - ОСОБА_1 .

Листом № 9429/12цв від 29 жовтня 2019 року АТ «СК «АРКС» повідомлено про те, що рішення про виплату страхового відшкодування буде прийнято після отримання Відповідачем відповідного рішення по кримінальній справі за фактом даної ДТП, вказавши, що відповідно до ст. 36 Закону страховик зупиняє розгляд справи до отримання вироку суду по кримінальній справі, який вступив у законну силу. 31 березня 2021 року на адресу відповідача було скеровано заяву про долучення документів, а саме обвинувального акту відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та виплату страхового відшкодування сину загиблого - ОСОБА_1 , а саме моральної шкоди у розмірі 25 038,00 грн та витрати на поховання - 7 500,00 грн.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача, коли це є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Враховуючи вищенаведене, вина водія у вчиненому кримінальному правопорушенні не має правового значення для вирішення справи щодо виплати страхового відшкодування. Кримінальне провадження проводиться з метою встановлення вини водія у вчиненні правопорушення. При цьому факт завдання шкоди позивачем є встановленим та не підлягає доказуванню.

Вважає, що відповідач всупереч вимогам ст. 36.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) не здійснив виплати страхового відшкодування протягом 90 днів з моменту звернення позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Просив стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «АРКС» страхове відшкодування в розмірі 25 038,00 грн., 7 500, 00 грн. витрат на поховання, а всього 32 538, 00 грн.; Згідно ст. 36.5 Закону, ст.625 ЦК України вважає, що з відповідача підлягає стягненню за період з 27.01.2020 р. по 14.11.2022 р. пеня у розмірі 19475,6 грн., 3 відсотки річних у розмірі 2733,38 грн., інфляційні втрати - 12297,47 грн. На підставі викладеного просить позовні вимоги задоволити та стягнути судові витрати на правову допомогу.

позиція відповідача: згідно відзиву на позовну заяву у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю, оскільки як вбачається з документів, долучених до позовної заяви, дорожньо-транспортна пригода розглядається в кримінальній справі, та відповідно відсутні документи, які підтверджують вину та настання цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого ТЗ МАЗ 5551, д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_4 року, а отже відсутні правові для настання цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 , та відповідно настання відповідальності Страховика за умовами Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8774883.

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або і справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили (абз. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України). Системний аналіз вищезазначених положень ст. 36 Закону України свідчить, що у випадку розгляду дорожньо-транспортної пригоди в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг строку для прийняття Страховиком припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Звернення представника Позивача до суду є передчасним, оскільки страхова компанія не відмовляла останньому у виплаті страхового відшкодування, а лише зупинила її до судового рішення по кримінальному провадженні, відповідно до положень п.36.2. ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів».

В судове засідання з`явився представник позивача, яка заявлені позовні вимоги підтримала, просила такі задоволити з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача заперечив, щодо заявлених позовних вимог, просив в задоволенні таких відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Представник третьої особи Львівське комунальне підприємство «Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району», в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши позовну заяву, а також долучені письмові докази, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 16 години 25 хвилин поблизу с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області водій транспортного засобу «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у АДРЕСА_1 , виконуючи маневр розвороту не надав перевагу в зустрічному русі внаслідок чого здійснив зіткнення з маршрутним таксі «БАЗ» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , з подальшим наїздом на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був госпіталізований в реанімаційне відділення, де від отриманих травм помер.

За фактом ДТП ІНФОРМАЦІЯ_4 року відкрито кримінальне провадження №12019140270001532, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 транспортного засобу - автомобіля марки «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів у АТ «СК «АРКС», що підтверджується Полісом № 8774883 від 19.12.2018 року.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2014 року.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно вказаного Закону є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. ст. 3, 5 Закону).

Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. При цьому у даній статті не встановлено межі відшкодування таких витрат.

У ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст.23 цього Закону такою шкодою є шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок ДТП, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 07.10.2019 року.

Відповідно до ч.ч. 2,5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).

Відтак, незалежно від вини фізичної особи, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника.

23 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я. посвідчено заяву ОСОБА_6 , дружини загиблого ОСОБА_5 , про те, що належне їй страхове відшкодування, пов`язане із дорожньо-транспортною пригодою, що відбулось ІНФОРМАЦІЯ_4 року відшкодовувати на користь сина ОСОБА_1 .

23 жовтня 2019 року на адресу АТ «СК «АРКС» направлено заяву про виплату страхового відшкодування сину загиблого - ОСОБА_1 .

До матеріалів страхової справи долучено копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202014000000270 від 18.04.2020 року за ч. 2 ст.286 КК України.

Загальна сума вимоги страхового відшкодування становить 32 538,00 грн. з яких 25038,00 (двадцять п`ять тисяч тридцять вісім) гривень 00 копійок моральної шкоди, 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на поховання.

Відповідно до частини 1 статті 1187 Цивільного кодексу України: «Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб». «Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку» (ч.2 ст.1187 ЦКУ).

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Враховуючи вищенаведене, вина водія у вчиненому кримінальному правопорушенні не має правового значення для вирішення справи щодо виплати страхового відшкодування.

Кримінальне провадження проводиться з метою встановлення вини водія у вчиненому правопорушенні. При цьому факт завдання шкоди позивачам є встановленим.

Верховний Суд України 03.12.2014 року при розгляді цивільної справи №6-183цс14 зробив правовий висновок, відповідно до якого законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини водія в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).

Відтак, незалежно від вини фізичної особи, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника.

Згідно п.35.1. ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п.35.2. ст.35 Закону до заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Положення статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не містять вимог щодо подання разом із заявою про виплату страхового відшкодування доказів на підтвердження вини страхувальника у вчиненні ДТП.

Частиною 36.1 статті 36 Закону передбачено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до вищенаведеної статті страховик приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про зупинення розгляду справи Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено.

Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону «страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.»

Листом № 9429/12цв від 29.10.2019 року АТ «СК «АРКС» повідомлено, про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування через відсутність рішення по кримінальній справі за фактом вказаної ДТП, покликаючись на п.36.2 ст.36 Закону.

В порушення наведених норм матеріального закону відповідач АТ «СК «АРКС», отримавши інформацію про дорожньо-транспортну пригоду, не вчинив дій передбачених ст. 34 Закону і не встановивши підстав для відмови у прийняття такого рішення згідно ст. 37 цього Закону, не оспорюючи обставини страхового випадку і заявлені членом сім`ї загиблого (позивач являється матір`ю загиблого пішохода) вимоги про відшкодування шкоди, спричиненої витратами на спорудження надгробного пам`ятника, рішення про здійснення страхового відшкодування не прийняв, як і не прийняв рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Питання вирішено у не визначений Законом спосіб призупинення розгляду заяви через відсутність на час розгляду заяви документального підтвердження вини особи, у зв`язку із не набранням законної сили судового рішення за результатом розгляду кримінальної справи.

Тому, доводи відповідача з приводу призупинення розгляду заяви позивача про виплату страхового відшкодування суд вважає неспроможними з огляду на те, що відповідно до преамбули Закону, він регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтями 5 і 6 Закону визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Оскільки наведеним матеріальним законом визначено правовий механізм врегулювання обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу із чітко визначеними правами і обов`язками страхувальника, водія застрахованого транспортного засобу, страховика, потерпілої особи, а у разі настання її смерті,- права і обов`язки членів її сім`ї; АТ «СК «АРКС» в особі відповідача у справі після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду діяв неправомірно, бо при відсутності підстав у прийнятті рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, бо відсутня підстава як не встановлення винних дій водія незастрахованого транспортного засобу, вчинив не передбачені Законом дії - призупинив розгляд заяви на виплату страхового відшкодування, чим фактично позбавив позивача права на отримання такої страхової виплати у строки, встановлені Законом.

Оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула третя особа - пішохід, цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , в силу вимог ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, настає незалежно від вини.

Щодо позовних вимог про стягнення страхового відшкодування у відповідності до ст. 27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - відшкодування моральної шкоди, заподіяною смертю фізичної особи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 27.3 ст. 27 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» загальний розмір такого страхового відшкодування становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку (ІНФОРМАЦІЯ_4 року), і виплачується рівними частинами.

Нормами спеціального Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено відмови особи, яка має право на отримання страхового відшкодування, на користь іншої особи, натомість ним прямо передбачено поділ страхового відшкодування між всіма такими особами на рівні частини.

Відповідно до ст. 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Враховуючи положення ст. 515 України, те, що зобов`язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, нерозривно пов`язані з особою кредитора, те, що фактично ОСОБА_5 своєю заявою від 23.10.2019 року не просто відмовилася від виплати належної їй частини страхового відшкодування, а просила здійснити належну їй виплату позивачу ОСОБА_1 .

Суд вважає, що у зв`язку із загибеллю ОСОБА_5 позивачеві як сину загиблого, заподіяно моральну шкоду, яку слід стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

У відповідності до п.27.3 ст. 27 цього Закону Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Виходячи з наведеного, суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача про відсутність підстав відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

ДТП відбулася ІНФОРМАЦІЯ_4 р., розмір мінімальної заробітної плати на цей момент становив 4 173,00 грн. Загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди становить 25 038,00 грн.

Встановлено, що внаслідок загибелі ОСОБА_5 його син ОСОБА_1 зазнав шкоду на загальну суму 25038,00 грн. моральної шкоди, відтак з урахуванням статті 515 ЦК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 12 519 (дванадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень) гривень 00 копійок моральної шкоди, 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок витрат на поховання, а всього 16 269 (шістнадцять тисяч двісті шістдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

Слід звернути увагу, що вищезгадану шкоду в заявлених розмірах є мінімальною та обов`язковою до виплати і відсутність рішення по кримінальній справі за фактом вказаної ДТП не може бути підставою для невиплати відповідачем страхового відшкодування вищезгаданої суми мінімального розміру страхового відшкодування.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, трьох процентів річних від простроченої суми боргу та інфляційних втрат судом встановлено наступне.

Відповідач отримав заяву позивача про виплату страхового відшкодування 23.10.2019 року, що підтверджується листом, відтак 90-денний строк, передбачений частиною 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та виплати такого чи прийняття вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, почався 22.01.2020 року, останнім днем цього строку було 21.01.2020 року.

В зазначений строк відповідачем не було виплачено позивачу страхове відшкодування моральної шкоди та витрат на поховання, в будь-якому розмірі, таким чином відповідач з власної вини прострочив виплату даного виду страхового відшкодування позивачу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 27.01.2020 р. по 14.11.2022 р. 34 506,48 грн., з яких: пеня - 19475,63 грн., відсотки річні - 2733,38 грн., інфляційні втрати - 12297,47 грн.

Статтею 256 Цивільного Кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

У відповідності до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку ( ч. 1 ст. 254 ЦК України).

Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог строк нарахування пені становить більш ніж один рік.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 27.01.2020 р. по 14.11.2022 р. 34 506,48 грн., з яких: пеня - 19475,63 грн., відсотки річні - 2733,38 грн., інфляційні втрати - 12297,47 грн.

Однак, враховуючи те, що судом вирішено стягнути з відповідача в користь позивача страхове відшкодування в розмірі 12 519,00 грн. та період, за який мають бути нараховані санкції, з 27.01.2020 року по 21.01.2022 року, з відповідача в користь позивача потрібно стягнути: пені - 9 749,87 грн., відсотки річні - 941,47 грн., інфляційні втрати - 3 074,36 грн., розрахунок яких підтверджується звітом по здійсненим розрахункам.

Враховуючи викладене, те, що відповідач з власної вини прострочив в частині виплату страхового відшкодування позивачу на суму 16 269 грн., позовні вимог про стягнення з відповідача пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, трьох процентів річних від простроченої суми боргу та інфляційних втрат потрібно задовольнити частково.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи та обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

На підтвердження понесених витрат, стороною позивача надано договір від 12.05.2021 року про надання правової допомоги, укладений з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ордер до договору про надання правничої допомоги від 12.05.2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 84 від 30.12.2021 року на суму 10 000,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, те, що позивач по даній справі отримав послуги з професійної правової допомоги, з відповідача в користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України потрібно стягнути 5000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином оскільки позивач на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, суд стягує із відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 908, 00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 , - задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ: 20474912) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) страхове відшкодування у розмірі 12 519 (дванадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень) гривень 00 копійок моральної шкоди, 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок витрат на поховання, а всього 16 269 (шістнадцять тисяч двісті шістдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ: 20474912) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пеню з розрахунку Подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 9 749,87 (дев`ять тисяч сімсот сорок дев`ять гривень 87 копійок, три відсотки річних у 941,47 (дев`ятсот сорок одна гривня 47 копійок, інфляційні втрати у розмірі 3 074,36 (три тисячі сімдесят чотири гривні 36 копійок, а всього 13 495,70 (тринадцять тисяч чотириста дев`яносто п`ять гривень 70 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС код ЄДРПОУ - 20474912 в дохід держави судовий збір у розмірі 908, 00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ: 20474912) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 07.04.2023 року.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , с. Мавковичі, Городоцький район Львівська область; Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», м. Київ, вул. Іллінська, 8; Львівське комунальне підприємство «Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району», м. Львів, вул. Інструментальна, 13; ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .

СуддяЄ. О. Данилів