Ухвала

від 03.04.2023 по справі 910/7154/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"03" квітня 2023 р. Справа№ 910/7154/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Полякова Б.М.

за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О.

за участю представників:

арбітражний керуючий - Кандаурова А.П.

уповноважена особа учасників боржника - ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду м.Києва від 25.05.2021

у справі №910/7154/21 (суддя Пасько М.В.)

за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Томас"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст суті спору.

ОСОБА_2 (далі - заявник) звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Томас" (далі - боржник), оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2021, зокрема відкрито провадження у справі № 910/7154/21 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Томас" (ідентифікаційний код 37615029).

Господарський суд, перевіривши обґрунтованість вимог заявника та вжиття ним заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, дійшов висновку, про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Апеляційне провадження (рух справи).

ОСОБА_1 (далі - апелянт) звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить ухвалу господарського суду першої інстанції в частині визнання заявника кредитором боржника скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким провадження у справі закрити.

В обґрунтування підстав для скасування ухвали господарського суду першої інстанції апелянт наводить наступні аргументи:

- судом не враховано, що заборгованість боржника в сумі 348 000 євро була частково погашена в сумі 35 000 євро та процентів в сумі 4850 євро;

- судом не враховано висновки Постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 18.01.2023 для розгляду апеляційної скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" визначено склад колегії суддів: Грек Б.М. - головуючий суддя, Отрюх Б.В., Поляков Б.М.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 20.01.2023 для розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві визначено склад колегії суддів: Грек Б.М. - головуючий суддя, Отрюх Б.В., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 витребувано матеріали справи №910/2764/20 з Господарського суду міста за заявою ОСОБА_3 про неплатоспроможність.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2764/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 (про затвердження звіту керуючого реалізацією) у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Поляков Б.М., Отрюх Б.В.; призначено справу до розгляду на 20.03.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2764/20 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 (про затвердження звіту керуючого реалізацією) у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Поляков Б.М., Отрюх Б.В.; призначено справу до розгляду на 03.04.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 (про затвердження звіту керуючого реалізацією) по справі №910/2764/20 відкладено на 03.04.2023.

Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

25.05.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі №910/7154/21 про банкрутство ТОВ "Фірма Томас". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Визнано ОСОБА_2 кредитором ТОВ "Фірма Томас" на загальну суму 1 331 991,56 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну.

Апелянт звернувся до господарського суду з заявою про грошові вимоги до боржника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.11.2021, зокрема відмовлено ОСОБА_1 у визнанні кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Томас" на суму 19.412.368, 92 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; ухвалу господарського суду м.Києва від 25.11.2021 у справі №910/7154/21 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови; в іншій частині ухвалу господарського суду м. Києва від 25.11.2021 у справі №910/7154/21 залишено без зміни.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, зокрема. про відсутність підстав для визнання апелянта кредитором боржника.

Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За приписами частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 9 частини третьої статті 2 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (частина п`ята статті 41 ГПК України).

Згідно із частиною першою статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство (до 21.10.2019), КУзПБ (з 21.10.2019), однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.

Відповідно до абзацу двадцять четвертого статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 09.03.2023 у справі № 908/3077/21:

"Тлумачення наведеної норми дозволяє дійти висновку про умовний розподіл учасників у справі про банкрутство на три групи, а саме:

І група - сторони справи - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

ІІ група - учасники справи - арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;

ІІІ група - інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 911/698/21).

Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 визначається статтею 45 КУзПБ.

Приписами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 931 цього Кодексу. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (див. пункт 56.8 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).

За висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладеного у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України).

Кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (див. пункт 56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

Хоча КУзПБ, не регламентує особливостей вступу інших учасників у справу, в частині першій статті 47 КУзПБ законодавець зазначає про визнання їх такими відповідно до цього Кодексу, отже, передбачає певну процесуальну фіксацію статусу учасника справи про банкрутство та моменту його набуття.

Зі змісту господарських процесуальних правовідносин в цілому і у справах про банкрутство зокрема видається правильним, що за загальним правилом набуття процесуального статусу заінтересованими суб`єктами схвалюється судом за наслідками перевірки підстав його набуття.

Такий підхід викладено в постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 в якій Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство наголосив, що було б доцільно формалізувати статус наведених учасників у справі про банкрутство шляхом прийняття господарським судом відповідного судового рішення (ухвали) задля впорядкування процесу здійснення провадження у справі.

У розвиток цієї позиції Верховний Суд акцентує, що вступ у справу про банкрутство інших учасників має відбуватися шляхом подання ними заяв із процесуальних питань відповідно до статей 169, 170 ГПК України, яка підлягає розгляду судом.

Таким чином, набуття статусу учасника справи про банкрутство та можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України Саме з набранням законної сили такою ухвалою така особа, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України (подібний висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 911/698/21).

Як виняток, інша особа може набути статусу учасника справи про банкрутство після прийняття оскаржених судових рішень шляхом його схвалення (легітимізації) за наслідком участі цієї особи в судовому засіданні в суді відповідної інстанції (близький за змістом висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14).

Отже, законодавством про банкрутство, яке допускає участь у справі про банкрутство багатьох учасників провадження з різним обсягом повноважень, передбачено певну процедуру набуття особою статусу учасника справи про банкрутство за наявності якого вона має право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство в апеляційному порядку.

Особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на судові рішення, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 908/1083/19 та від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

Наведений висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112 та від 16.01.2020 у справі №925/1600/16.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що апелянт звернувся до господарського суду в порядку частини першої статті 45 КУзПБ із заявою з грошовими вимогами до боржника, однак кредитором у справі не визнавався.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство в обґрунтування наявності у апелянта права на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду зазначив про вирішення оскарженим судовим рішенням питання про його права, інтереси та обов`язки з огляду на наявність у нього грошових вимог до боржника.

Тобто, апелянт шляхом звернення з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду першої інстанції фактично прагне захистити стверджене ним порушене належне йому право щодо боржника щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство.

За встановлених обставин спарви щодо відсутності підстав для визнання грошових вимог апелянта, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, звернення апелянта для захисту та подальшого відновлення його порушеного права щодо боржника з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду першої інстанції не може вважатися таким, що забезпечує захист, а відтак і сприяє відновленню його порушеного права.

У такому разі надання можливості такій особі права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду першої інстанції за відсутності прямого зв`язку між прийнятим судовим рішенням та правами апелянта, своїм наслідком матиме порушення балансу інтересів кредиторів й боржника і сприятиме недотриманню принципу строковості судових процедур у справі про банкрутство, надмірна тривалість яких негативно впливає на права та інтереси як кредиторів так і боржника, оскільки зумовлює порушення прав кредиторів на своєчасне задоволення кредиторських вимог, збільшення витрат, пов`язаних із здійсненням процедур банкрутства, зростання (нарощування) грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі.

Ураховуючи наведене, у апелянта відсутнє право на апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали господарського суду першої інстанції.

За відсутності підстав для висновку про те, що господарським судом першої інстанції були вирішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, інші доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню, оскільки їх перевірка напряму залежить від того чи встановлено вирішення питання про права (інтереси) та обв`язки скаржника та їх порушення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Керуючись статтями 234, 264 ГПК України, апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.05.2021 у справі №910/7154/21 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді С.В. Сотніков

Б.М. Поляков

Повний текст ухвали складено 14.04.2023.