Постанова

від 12.04.2023 по справі 927/383/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2023 р. Справа№ 927/383/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Гевко А.В.,

від відповідача - не з`явились,

вільний слухач - Путря Д.О.,

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного підприємства "СПЕЦТРАНС"

на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2023 (повний текст рішення складено 17.01.2023)

у справі № 927/383/22 (суддя Демидова М.О.)

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-БІЗНЕС ТРЕЙД"

до Приватного підприємства "СПЕЦТРАНС"

про відшкодування збитків у сумі 112065 грн. 36 коп.

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "СПЕЦТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-БІЗНЕС ТРЕЙД"

про стягнення 26000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У 2022 році Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-БІЗНЕС ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "СПЕЦТРАНС" про відшкодування збитків у сумі 112 065 грн. 36 коп.

03.08.2022 року Приватне підприємство "СПЕЦТРАНС" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-БІЗНЕС ТРЕЙД" про стягнення 26 000 грн. за надані послуги з перевезення.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.11.2022 року первісні позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "СПЕЦТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-БІЗНЕС ТРЕЙД" збитки у сумі 112 065 грн. 36 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2023 року присуджено до стягнення з Приватного підприємства "СПЕЦТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-БІЗНЕС ТРЕЙД" 25 593 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надані позивачем за первісним позовом докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, підтверджують те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-БІЗНЕС ТРЕЙД" доведено факт надання Адвокатським об`єднанням "Берген", адвокатом Нікіфоровим Д.О. вказаних послуг на суму 25 593, 00 грн., які є документально підтвердженими, співмірними із складністю справи та наданими послугами.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2023 року виправлено описку, допущену у частині дати ухвалення додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2023 у справі №927/383/2022 та ухвалено вважати належною датою ухвалення додаткового рішення - 17 січня 2023 року.

Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, Приватного підприємства "СПЕЦТРАНС" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2023 року та прийняти нове рішення, яким в заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що додаткове рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема скаржник вважає, що договір про правову допомогу №14/09/2020 від 14.09.2020 року не містить інформації про те, що він укладено щодо захисту інтересів клієнта саме стосовно стягнення збитків з ПП «Спецтранс» за договором №23/02/2022 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 23.02.2022 року. Також скаржник вважає, що неможливо ідентифікувати за які саме послуги було сплачено позивачем за первісним позовом згідно поданих платіжних інструкцій, оскільки посилання на конкретний акт приймання-передачі вони не містять, а посилання на договір не підтверджує їх понесення саме у зв`язку з розглядом даної справи. Крім того скаржник зазначає, що витрати є завищеними і неспівмірними з розміром суми збитків, яка заявлена ТОВ "Укр-Бізнес Трейд" до стягнення та становлять майже 23% від ціни позову. Й наостанок скаржник звертає на процесуальні помилки місцевого господарського суду, а саме в частині оформлення додаткового рішення. Так, скаржник звертає увагу, що у вступній частині додаткового рішення суду першої інстанції вказано, що датою ухвалення є 18.01.2023 року, натомість в резолютивній частині вказано, що додаткове рішення підписано 17.01.2023 року, тобто рішення було підписано судом до дати його ухвалення.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 02.02.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного підприємства "СПЕЦТРАНС" на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2023 року, витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/383/22.

06.02.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали справи №927/383/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "СПЕЦТРАНС" на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2023 року у справі №927/383/22, розгляд справи призначено на 22.03.2023 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 року розгляд справи відкладено на 12.04.2023 року.

В судовому засіданні 12.04.2023 року представник позивача за первісним позовом надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача за первісним позовом.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, рішенням Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.11.2022 року первісні позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "СПЕЦТРАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-БІЗНЕС ТРЕЙД" збитки у сумі 112 065 грн. 36 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі 910/7520/20).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження понесених ним судових витрат заявник долучив до матеріалів справи:

- договору про правову допомогу №14/09/2020 від 14.09.2020 року; (а.с. 205-206)

- витяг з акту приймання - передачі наданих послуг №15 від 27.06.2022 року на суму 14 625,00 грн.; (а.с. 207)

- витяг з акту приймання - передачі наданих послуг №19 від 28.10.2022 року на суму 10 054,00 грн.; (а.с. 208)

- витяг з акту приймання - передачі наданих послуг №20 від 28.11.2022 року на суму 914,00 грн.; (а.с. 209)

- платіжну інструкцію №342 від 14.07.2022 року на суму 29 400, 00 грн. з призначенням платежу "Оплата за послуги згідно дог. 14/09/2020 14.09.20, без ПДВ"; (а.с. 210)

- платіжну інструкцію №606 від 09.11.2022 року позивачем за первісним позовом було сплачено 18 000, 00 грн. з призначенням платежу "Оплата за послуги згідно дог. 14/09/2020 14.09.20, без ПДВ". (а.с. 211).

Також, в матеріалах справи наявний ордер серії ВТ №1029357 від 27.06.2022 року на ім`я Никифоров Д.О.. відповідно до договору №14/09/2020 від 14.09.2020 року для представництва інтересів клієнта у Господарському суді Чернігівської області. (а.с. 27) та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХС №000091 на ім`я Никифоров Д.О. (а.с. 26).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у первісному позові було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, понесених відповідачем становить 15 000, 00 грн., водночас позивач за первісним позовом не виключав понесення додаткових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді, докази чого будуть надані суду додатково. (а.с. 7).

Відповідно до п. 2.3 договору замовник сплачує за правову допомогу, надану за договором, на підставі актів приймання-передачі протягом 5 (п`яти) банківський днів з дня отримання такого акта.

Згідно з п. 2.5 договору правова допомога вважатиметься наданою замовнику на дату підписання акта приймання-передачі обома сторонами. Якщо замовник не підпише акт приймання-передачі протягом 5 (п`яти) календарних днів після отримання акта від виконавця або не надасть обгрунтованих письмових заперечень у цей же термін, то правова допомога буде вважатися наданою виконавцем у повному обсязі та відповідно до умов договору на дату. Коли акт приймання-передачі мав бути підписаний замовником.

Також, колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про, що вже колегією суддів зазначалось вище. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. (зазначений правовий висновок викладено також в постанові Верховного Суду від 11.11.2021 року у справі №910/7520/20 та від 24.01.2022 року №911/2737/17).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів дослідивши надані позивачем за первісним позовом докази понесення витрата на правову допомогу в розмірі 25 593, 00 грн., встановила, що відповідно до витягу з акту приймання - передачі наданих послуг №15 від 27.06.2022 року на суму 14 625, 00 грн. виконавець надав, а замовник отримав послуги, передбачені умовами договору про правову допомогу №14/09/2020 від 14.09.2020 року у вигляді:

- Правовий аналіз положень договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №23/02/2022 від 23.02.2022, збір доказів та проаналізовано актуальну судову практику; формування правової позиції, підготовка та направлення до суду позовної заяви до ПП "Спецтранс" про відшкодування збитків; затрачений час - 10 год.; ціна за 1 годину роботи - 1462,5 грн.; вартість послуги -14625,00 грн.

Також, відповідно до витягу з акту приймання - передачі наданих послуг №19 від 28.10.2022 року на суму 10 054,00 грн. виконавець надав, а замовник отримав послуги, передбачені умовами договору про правову допомогу №14/09/2020 від 14.09.2020 року у вигляді:

- аналізу зустрічної позовної заяви ПП "Спецтранс" про стягнення 26 000,00 грн.; підготовка на направлення до суду відзиву на зустрічну позовну заяву; затрачений час - 5 год.; ціна за 1 годину роботи - 1 828,00 грн.; вартість послуги - 9 140,00 грн.; підготовка до судового засідання та представництво інтереси ТОВ "Укр-Бізнес Трейд" у підготовчому засіданні 18.10.2022 року у Господарському суді Чернігівської області; затрачений час - 0,5 год.; ціна за 1 годину роботи - 1 828,00 грн.; вартість послуги - 914,00 грн.

Отже, дослідивши зазначені вище докази, колегія суддів зазначає, що з вказаних актів приймання - передачі наданих послуг, достеменно можливо встановити надання юридичних послуг позивачу за первісним позовом саме по справі №927/383/22, оскільки у вказаних актах зазначено сторін, зокрема ПП «Спетранс», складання відзиву на зустрічну позову заяву ПП «Спецтранс» про стягнення 26 000, 00 грн., а також про участь в підготовчому судовому засіданні 18.10.2022 року, яку дійсно було проведено, що вбачається з ухвали Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2022 року у справі №927/383/22. (а.с. 165).

Відтак, оскільки у даному випадку виконавець із замовником дійшли взаємної домовленості щодо визначених в актах приймання - передачі наданих послуг видів послуг з яких можливо ідентифікувати надання послуг саме по справі №927/383/22 про, що колегіє суддів зазначено вище, а також погодили загальну вартість наданих послуг, підписанням вказаних актів сторонами договору, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції, що Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-БІЗНЕС ТРЕЙД" доведено факт надання Адвокатським об`єднанням "Берген" вказаних послуг на суму 25 593, 00 грн. обґрунтованим.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та додаткового рішення, судом першої інстанції було вірно та детально враховано, що вартість послуг визначена за погодженням адвокатським об`єднанням з клієнтом, послуги адвоката були реально надані позивачу, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, їх значення для спору.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що ПП «Спецтранс» будь-яких заперечень щодо складання, підписання, змісту наданих послуг та витраченого часу у вищезазначених актах приймання-передачі наданих послуг не зазначає, а лише вказує на завищення і неспівмірність з розміром суми збитків таких витрат.

Однак, як вірно зазначив місцевий господарський суд, контррозрахунку суми витрат відповідачем за первісним позовом не надано, конкретних заперечень за кожним актом з урахуванням вартості, змісту та часу наданих послуг не зазначено.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відтак, дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що витрати позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, та оскільки первісний позов задоволено повністю, витрати позивача за первісним позовом на правничу допомогу мають бути йому відшкодовані за рахунок відповідача за первісним позовом в сумі 25 593, 00 грн.

В свою чергу скаржником в апеляційній скарзі не наведено жодної підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції, а лише зазначено про не відповідність критеріям реальності та розумності таких витрат, по суті доводи апеляційної скарги аналогічні доводам викладеним в суді першої інстанції у запереченнях на клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Також, колегія суддів звертає увагу, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 року рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.11.2022 року у справі №927/383/22 в частині первісного позову залишено без змін.

Щодо доводів скаржника стосовно процесуальних помилок місцевого господарського суду, а саме в частині оформлення додаткового рішення, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2023 року виправлено описку, допущену у частині дати ухвалення додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2023 у справі №927/383/2022 та ухвалено вважати належною датою ухвалення додаткового рішення - 17 січня 2023 року.

В той же час, допущення технічної описки в додатковому рішенні судом першої інстанції ніяк не спростовує висновків викладених в такому рішенні.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2023 року у справі № 927/383/22.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному додатковому рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, додаткове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 240, 244, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "СПЕЦТРАНС" на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2023 року у справі №927/383/22 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2023 року у справі № 927/383/22 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/383/22.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.04.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко