Ухвала

від 10.04.2023 по справі 921/769/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

10.04.2023Справа № 921/769/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саюз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Матана" про визнання зобов`язання припиненим, за участю представників позивача - не з`явився, відповідача - Янчик М.І.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року позивач звернулось до Господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача про визнання припиненим у повному обсязі зобов`язання позивача перед відповідачем за договором підряду № 23/12 від 23.12.2020 року, в частині виготовлення та поставки відповідачу продукції належної якості, у відповідності із технічним завданням, що додавалось до договору підряду № 23/12 від 23.12.2020 року на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 202, 509, 525, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 837, 882 ЦК України та ст. ст. 173, 174, 179, 193, 198 ГК України.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.11.2021 року матеріали справи передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.01.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 року сторін викликано в судове засідання на 09.03.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2022 року сторін викликано в судове засідання на 22.06.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2022 року сторін викликано в судове засідання на 23.11.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 року сторін викликано в судове засідання на 22.02.2023 року.

22.02.2023 року в судовому засіданні оголошено перерву на 20.03.2023 року.

10.04.2023 року відповідач подав до суду клопотання про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні.

Розглянувши в судовому засіданні 10.04.2023 року вищезазначене клопотання відповідача про повернення справи на стадію підготовчого провадження, заслухавши думку представника відповідача, суд встановив наступне.

Подане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що матеріалами даної справи володів та представляв інтереси відповідача адвокат Комлєв С., проте у зв`язку зі смертю цього адвоката, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17.01.2023 року, відповідач 15.03.2023 року уклав договір про надання правової допомоги з новим представником. Всі матеріали даної справи знаходились у попереднього адвоката та він був обізнаний зі справою, тому відповідач мав обґрунтовані підстави вважати, що представництво його інтересів та захист прав здійснюється належним чином. Однак, відзив відповідача не був пред`явлений у підготовчому провадженні в силу об`єктивних причин, тому відповідач просить повернутися до підготовчого провадження з метою подання відзиву та доказів відповідача.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Клінік дез Акація та інші проти Франції" вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, встановлено, що кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями "proprio motu", щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Приписами п. 7 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення у підготовче провадження для можливості подання відповідачем відзиву на позовну заяву та надання доказів у справі, які є необхідними для правильного вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 181, 182, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Перейти зі стадії розгляду справи по суті у справі № 921/769/21 до стадії підготовчого провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14.04.2023 року.

Суддя С.О. Чебикіна