Рішення

від 13.04.2023 по справі 910/1898/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2023Справа № 910/1898/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД КОРПОРЕЙТЕД»

про стягнення 64 960, 25 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД КОРПОРЕЙТЕД» про стягнення 64 960, 25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №0199/21 від 27.10.2021.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1898/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 09.02.2023, яку було отримано 11.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105493123617.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів №0199/21 від 27.10.2021 позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 318 112,67 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін Актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № ГОФР0000799 від 4 листопада 2021 р., № ГОФР0000802 від 5 листопада 2021 р., № ГОФР0000806 від 6 листопада 2021 р., № ГОФР0000807 від 7 листопада 2021 р., № ГОФР0000818 від 8 листопада 2021 р., № ГОФР0000822 від 9 листопада 2021 р., № ГОФР0000832, № ГОФР0000858 від 10 листопада 2021 р., № ГОФР0000852 від 17 листопада 2021 р., № ГОФР0000854 від 18 листопада 2021 р., № ГОФР0000865 від 22 листопада 2021 р., № ГОФР0000112 від 3 лютого 2022 р., № ГОФР0000189 від 12 лютого 2022 р.

Відповідачем частково сплачено на користь позивача надані послуги у розмірі 103 537, 67 грн, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 214 575,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/6609/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Форвардінг" задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Корпорейтед" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Форвардінг" 214575 грн. боргу, 3218,63 грн. витрат по оплаті судового збору, 20000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів №0199/21 від 27.10.2021, у зв`язку із чим позивачем нараховані 3% річних у сумі 6 820,92 грн та інфляційні втрати у сумі 58 139,33 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

27.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД КОРПОРЕЙТЕД» (замовник, відповідач) було укладено договір про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів №0199/21 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов`язався на власний ризик та власними засобами надавати відповідачу послуги великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4.1. договору ціна договору визначається в національній валюті України - гривні та складається із ціни витрат виконавця та мобілізацію/демобілізацію, монтаж/демонтаж техніки та ціни (загальної вартості) наданих технікою послуг, згідно з погодженими актами приймання-передачі наданих послуг.

Пунктами 4.5., 4.6. договору визначено, що оплата наданих технікою послуг здійснюється замовником на умовах відстрочки платежу протягом 10 банківських днів з моменту актування на підставі погодженого сторонами замовлення та виставлених виконавцем рахунків-фактур. При цьому рахунок-фактура не є первинним документом бухгалтерського обліку та його відсутність не звільняє замовника від обов`язку щодо оплати наданих послуг. За погодженням сторін може використовуватися інший порядок розрахунків.

Остаточний розрахунок за фактично надані послуги техніки здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дати погодження сторонами акту приймання-передачі наданих послуг безпосередньо на підставі цього акту, без необхідності виставлення окремого рахунку-фактури.

Відповідно до п. 5.1. договору надані послуги передаються виконавцем та приймаються замовником за актом приймання-передачі наданих послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання належним чином уповноваженими представниками і засвідчення печатками (за наявності) сторін та діє до 31 грудня 2022 року. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не направить іншій стороні письмове повідомлення з відмовою від продовження цього договору, то дія договору автоматично продовжується на один рік на тих самих умовах. Кількість пролонгації не обмежена (п. 9.1. та 9.2. договору).

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін Актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № ГОФР0000799 від 4 листопада 2021, № ГОФР0000802 від 5 листопада 2021, № ГОФР0000806 від 6 листопада 2021, № ГОФР0000807 від 7 листопада 2021, № ГОФР0000818 від 8 листопада 2021, № ГОФР0000822 від 9 листопада 2021, № ГОФР0000832, № ГОФР0000858 від 10 листопада 2021, № ГОФР0000852 від 17 листопада 2021, № ГОФР0000854 від 18 листопада 2021, № ГОФР0000865 від 22 листопада 2021, № ГОФР0000112 від 3 лютого 2022, № ГОФР0000189 від 12 лютого 2022, копії яких наявні в матеріалах справи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/6609/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ Форвардінг» задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Корпорейтед» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ Форвардінг» 214575 грн. боргу, 3218,63 грн. витрат по оплаті судового збору, 20000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

31 жовтня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Євгенієм Станіславовичем на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 № 910/6609/22 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70194471.

21 грудня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Євгенієм Станіславовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 70194471 у зв`язку з фактичним виконанням рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/6609/22 в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання за договором, позивачем нараховані 3 % річних у сумі 6 820,92 грн та інфляційні втрати у сумі 58 139,33 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі №910/6609/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ Форвардінг» задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Корпорейтед» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ Форвардінг» 214575 грн. боргу, 3218,63 грн. витрат по оплаті судового збору, 20000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, §77, від 25.07.2002, а також рішенні Європейського суду з прав людини Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§42 та 60, від 22.11.2007 встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Таким чином, враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі №910/6609/22 було встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язання за договором про надання послуг великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, будівельних машин і механізмів №0199/21 від 27.10.2021 щодо оплати наданих позивачем послуг у розмірі 214575,00 грн, а тому такі обставини в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягає доведенню при розгляді даної справи.

Згідно з матеріалів справи, 31 жовтня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Євгенієм Станіславовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70194471 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 № 910/6609/22 .

21 грудня 2022 року у зв`язку із фактичним виконанням рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/6609/22 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченком Євгенієм Станіславовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 70194471.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

При цьому, чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 у справі №3-57гс10, від 04.07.2011 у справі №3-65гс11, від 12.09.2011 у справі №3-73гс11, від 24.10.2011 у справі №3-89гс11, від 14.11.2011 у справі №3-116гс11, від 23.01.2012 у справі №3-142гс11 зі спорів, що виникли з подібних правовідносин.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних за весь час прострочення, тобто, до повного виконання грошового зобов`язання, оскільки у такому випадку зобов`язання відповідно до ст. 599 ЦК України припинилося внаслідок його виконання.

Наведене узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, зокрема, постанова від 10 квітня 2018 року по справі №914/1033/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.6. договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично надані послуги техніки здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дати погодження сторонами акту приймання-передачі наданих послуг безпосередньо на підставі цього акту, без необхідності виставлення окремого рахунку-фактури.

Згідно із розрахунку, наведеного у позові позивач здійснює нарахування 3% річних - за періоди: з 19.11.2021 по 20.12.2022, 20.11.2021 по 20.12.2022, 20.11.2021 по 20.12.2022, 20.11.2021 по 20.12.2022, 23.11.2021 по 20.12.2022, 24.11.2021 по 20.12.2022, 25.11.2021 по 20.12.2022, 25.11.2021 по 20.12.2022, 02.12.2021 по 20.12.2022, 03.12.2021 по 20.12.2022, 07.12.2021 по 20.12.2022, 18.02.2021 по 20.12.2022, 26.02.2021 по 20.12.2022, та інфляційних втрат - з грудня 2021 року по грудень 2022 року та з березня 2022 року по грудень 2022 року.

За розрахунком позивача сума 3% річних становить 6 820,92 грн та сума інфляційних втрат становить 58 139,33 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що сума 3% річних становить 6 820,92 грн та інфляційних втрат становить 58 139,33 грн, а тому вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд задовольняє повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД КОРПОРЕЙТЕД» про стягнення 64 960, 25 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем надано до матеріалів справи копію договору № 5 про надання правової допомоги від 15.01.2022, доручення № 1 від 30.10.2023, акт приймання-передачі правничих послуг від 16.02.2023, рахунок на оплату № 01/01/23 від 30.01.2023, платіжна інструкція № 378 від 30.01.2023 про оплату за юридичні послуги у сумі 9000,00 грн.

У відповідності до наданого позивачем доручення № 1 від 30.10.2023 та акту приймання-передачі правничих послуг від 16.02.2023, вартість наданих послуг адвокатом Трофимовим С.О. становить 9000,00 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У відповідності до попереднього розрахунку суми судових витрат, наведеного у позовній заяві позивачем визначено орієнтовну суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Відповідачем клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надано.

Дослідивши надані позивачем докази, з огляду на викладені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено понесені ним витрати на правничу допомогу по справі №910/1898/23.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД КОРПОРЕЙТЕД» (01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗВІРИНЕЦЬКА, будинок 63; ідентифікаційний номер 40948002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ФОРВАРДІНГ» (09108, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Біла Церква, вул.Чорних Запорожців, будинок 47, ідентифікаційний код 36858306) інфляційні втрати в сумі 58 139,33 грн, 3 % річних у сумі 6 820,92 грн, судовий збір у розмірі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9000,00 грн

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 13.04.2023.

Суддя О.В. Гулевець