Рішення

від 04.04.2023 по справі 910/12003/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2023Справа № 910/12003/22Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клін стрім"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірідан"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Він Стрім"

про стягнення 41 486,20 грн

Представники:

від позивача: Єгоров С.О.

від відповідача: Курзін О.А.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клін стрім» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірідан» про стягнення 41 486,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем прав інтелектуальної власності позивача на комерційне найменування «Клін стрім» (Clean Stream), з огляду на що просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 41 486,20 грн.

За змістом ст. 176. Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Так, зважаючи на категорію та складність спору, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 13.12.22.

07.12.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

07.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про відмову від позову.

13.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

У підготовче засідання 13.12.2022 прибув представник відповідача, представник позивача не прибув.

Представник відповідача просив оголосити перерву з метою ознайомлення з відповіддю на відзив.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 13.12.2022 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та задоволено клопотання відповідача та оголошено перерву до 10.01.2023.

23.12.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

04.01.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції.

За наслідками розгляду клопотання позивача, головуючим суддею Картавцевою Ю.В. у справі № 910/12003/22 прийнято рішення про можливість проведення засідання 10.01.2023 в режимі відеоконференції, про що повідомлено заявника.

У підготовче засідання 10.01.2023 прибув представник відповідача, представник позивача взяв участь у режимі відеоконференції.

Представник позивача заперечив проти задоволення заяви про відмову від позову, представник відповідача підтримав зазначену заяву.

У підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 24.01.2023.

19.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява-пояснення щодо необхідності залишення без розгляду клопотання про відмову від позову.

У підготовче засідання 24.01.2023 прибув представник відповідача, представник позивача не прибув.

Представник відповідача підтримав заяву позивача про відмову від позову, розглянувши яку суд зазначає наступне.

Так, заяву про відмову від позову підписано Вірьовкіним Олександром Ігоровичем, який відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ є співзасновником та представником ТОВ "Клін стрім".

Водночас, в заяві-поясненнях щодо необхідності залишення без розгляду клопотання про відмову від позову, що підписана І.М. Коцюбою, який відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ є директором ТОВ "Клін стрім", позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви про відмову від позову, оскільки, зазначена заява не узгоджена з дирекцією Товариства, зокрема, директором Коцюбою І.М., та такі дії представника суперечать інтересам товариства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Враховуючи заперечення ТОВ "Клін стрім" (директора Коцюби І.М.) проти задоволення заяви представника про відмову від позову, беручи до уваги, що приписами чинного законодавства відповідальність за збитки, завдані товариству покладаються саме на посадових осіб (зокрема, директора), суд приходить до висновку, що заява про відмову від позову, яка підписана Вірьовкіним О.І. не відповідає принципу пропорційності та суперечить завданням господарського судочинства, оскільки, відмова від позову це одностороннє волевиявлення, спрямоване на відмову від судового захисту, разом з тим, як стверджує директор ТОВ "Клін стрім", права товариства були порушені діями відповідача і підлягають захисту в судовому порядку.

Відтак, оскільки, дії представника суперечать інтересам товариства, суд не прийняв відмову позивача від позову та без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Клін стрім", яка підписана Вірьовкіним О.І., про відмову від позову у справі № 910/12003/22.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем вказано, що ТОВ «Ірідан» не є виробником товарів стосовно продажу яких виник спір у даній справі, та що між ТОВ "Ірідан" (дистрибутор) та ТОВ «Він Стрім» (продавець) укладено Договір дистрибуції №150221 від 15.02.2021, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати належний йому на праві власності товар у власність дистрибутора, а дистрибутор зобов`язується прийняти товар та здійснити розрахунок за нього на умовах договору.

Також, відповідачем зазначено, що вся продукція ТОВ «Він Стрім», яка маркова «Клін стрім» (Clean Stream) вироблена та введена в господарський обіг з дозволу правовласника - ТОВ "Клін стрім". Право на виробництво продукції набуто ТОВ «Він Стрім» на підставі договору про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них, укладеного 16 січня 2020 року між ТОВ «Він Стрім» та «Клін стрім».

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з`ясовує, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

З огляду на предмет та підстави позовних вимог, ураховуючи, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Стрім», суд прийшов до висновку щодо необхідності залучення до участі у справі даної особи, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 суд ухвалив: залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Стрім»; підготовче засідання відкласти на 14.02.2023.

30.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказу.

14.02.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення.

14.02.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовче засідання 14.02.2023 прибув представник відповідача, представники позивача та третьої особи не прибули.

За наслідками розгляду клопотання позивача про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, судом відмовлено у його задоволенні з підстав відсутності у суду технічної можливості.

У підготовчому засіданні 14.02.2023 судом оголошено перерву до 07.03.2023.

У підготовче засідання 07.03.2023 прибули представники позивача та відповідача, представники третьої особи не прибули.

У підготовчому засіданні 07.03.2023 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.03.2023.

У судове засідання 21.03.2023 прибув представник відповідача, представники інших учасників судової справи у судове засідання не прибули.

Представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують витрати на правову допомогу.

У судовому засіданні судом оголошено перерву до 04.04.2023.

03.04.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення щодо клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують витрати на правову допомогу.

У судове засідання 04.04.2023 прибув представник відповідача, представник позивача взяв участь у режимі відеоконференції, представники третьої особи у судове засідання не прибули.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 04.04.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Клін стрім" є власником комерційного (фірмового) найменування, яке використовується українською мовою як «КЛІН СТРІМ» та англійською мовою як «CLEAN STREAM».

Позивачем виготовляються товари 03, 05 класу МКТП відповідно до Технічних умов ТУ У20.4-39353694-001:2015 «Гелі косметичні антисептичні для рук «КЛІН СТРІМ (CLEAN STREAM), що зареєстровані ДП «Житомирстандартметрологія» за №02568147/000107 від 16.09.2015 року та внесені до бази даних USM, має назву «КЛІН СТРІМ» що являє собою суміш запашних речовин (розчин спиртовий) з умістом екстрактів рослин та інших корисних добавок, призначених для гігієнічної обробки рук, очищення та догляду за шкірою.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клін стрім" зазначає, що проводячи моніторинг відкритих джерел, зокрема, сайту «PROZORRO», дізналося про укладання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірідан" (відповідачем) декількох договорів поставки товару замовникам, предметом яких визначено засоби дезінфекційні «CLEAN STREAM», а саме: Договору постачання товару № 102 від 28.12.2021 (замовник Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради), Договору про закупівлю № 378 від 19.11.2021 (замовник Чорноморська сільська рада), Договору про постачання товару № 69 від 15.09.2021 (замовник Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради), Договору про закупівлю № 50/01/11/21 від 06.09.2021 (замовник Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), Договору № А/66 від 17.09.2021 (замовник Всеукраїнська громадська організація «Федерація боксу України»).

Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Клін стрім" зазначає, що відповідачем у назві реалізованої за вказаними вище договорами продукції незаконно використано комерційне фірмове найменування позивача «КЛІН СТРІМ» або англійського варіанту «CLEAN STREAM», що свідчить про недобросовісну конкуренцію при реалізації такого товару, як дезінфекційні засоби, порушує права позивача та завдає останньому збитки.

Позивач зазначає, що продаж відповідачем товарів з неправомірно нанесеними позначень «КЛІН СТРІМ» або «CLEAN STREAM» позбавив позивача, як власника комерційного найменування, що використовується ним як торговельна марка, можливості отримати прибуток від продажу такої ж кількості оригінальної продукції. Так, розмір завданих позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди, дорівнює вартості проданого відповідачем контрафактного товару (41 486,20 грн). З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 41 486,20 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що він не є виробником товарів, які пропонувалися ним для продажу через систему «PROZORRO». Виробником зазначених товарів є Товариство з обмеженою відповідальністю «Він стрім» (третя особа), а відповідачем набуто право власності на такі товари на підставі договору дистрибуції від 15.02.2021. Відтак, позовні вимоги про стягнення 41 486,20 грн є безпідставними.

Третя особа, також, заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що передані відповідачу дезінфекційні засоби «КЛІН СТРІМ», які виробляє ТОВ «Він стрім» не є контрафактними товарами, оскільки, право на виробництво таких засобів набуто ТОВ «Він стрім» на підставі договору про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них, укладеного 16 січня 2020 року між ТОВ «Він стрім» та ТОВ «Клін стрім». Відтак, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов`язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).

Статтею 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Як зазначає позивач та не заперечують інші учасники справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Клін стрім" є власником комерційного (фірмового) найменування, яке використовується українською мовою як «КЛІН СТРІМ» та англійською мовою як «CLEAN STREAM» та власником Технічних умов ТУ У20.4-39353694-001:2015 «Гелі косметичні антисептичні для рук «КЛІН СТРІМ (CLEAN STREAM), що зареєстровані ДП «Житомирстандартметрологія» за №02568147/000107 від 16.09.2015 року та внесені до бази даних USM, має назву «КЛІН СТРІМ» що являє собою суміш запашних речовин (розчин спиртовий) з умістом екстрактів рослин та інших корисних добавок, призначених для гігієнічної обробки рук, очищення та догляду за шкірою.

Відповідно до ст. 420 ЦК України до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування.

Фактично, комерційним найменуванням є назва, якою юридична особа або громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, позначають себе на ринку і яка використовується для їх ідентифікації в господарських (комерційних) відносинах.

Згідно з ст. 489 Цивільного кодексу України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: 1) право на використання комерційного найменування; 2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання; 3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною (ст. 490 ЦК України).

Так, суд зазначає, що суд вправі захищати права на комерційне (фірмове) найменування у разі доведення заінтересованою стороною наявності у неї такого, з урахуванням вимог ЦК України та ГК України до комерційного найменування та умов чинності тощо.

За приписами ч. 3 ст. 159 ГК України правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб`єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.

З огляду на приписи вищезазначеного законодавства, правова охорона надається комерційному найменуванню за умов якщо:

- по-перше, комерційне найменування дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших;

- по-друге, комерційне найменування не вводить в оману споживачів щодо справжньої діяльності такої юридичної особи; при цьому, комерційне найменування повинно фактично бути використаним у господарському обороті.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що обґрунтовуючи підстави поданого позову, позивач посилається на порушення відповідачем прав інтелектуальної власності ТОВ «Клін Стрім» на комерційне найменування останнього, при цьому, зміст правопорушення позивач визначає, як обставину використання ТОВ «Ірідан» позначення «Клін Стрім» у назві реалізованого за спірними договорами товару.

Зокрема, позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок реалізації відповідачем «контрафактного» товару (товару, виготовленого з порушенням прав інтелектуальної власності позивача), позивачу було завдано збитки у формі упущеної вигоди, суму яких визначено як вартість товару, що вказана у договорах, укладених відповідачем з контрагентами щодо реалізації дезінфікуючих засобів.

Тобто, визначаючи наявність порушеного права, як порушення відповідачем прав інтелектуальної власності позивача на комерційне найменування, позивач фактично захищає належні йому права на технічні умови, оскільки, позивач не зазначає та не доводить належними доказами, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ірідан» використовується позначення «Клін Стрім» для ідентифікації його в господарських (комерційних) відносинах та те, що таке використання вводить в оману споживачів щодо товарів, які він виробляє та (або) реалізовує.

Так, як зазначає відповідач та підтверджує третя особа, ТОВ «Ірідан» не є виробником товару, що реалізується за Договором постачання товару № 102 від 28.12.2021 (замовник Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради), Договором про закупівлю № 378 від 19.11.2021 (замовник Чорноморська сільська рада), Договором про постачання товару № 69 від 15.09.2021 (замовник Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Аджамської сільської ради), Договором про закупівлю № 50/01/11/21 від 06.09.2021 (замовник Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), Договором № А/66 від 17.09.2021 (замовник Всеукраїнська громадська організація «Федерація боксу України»). Зазначений товар було придбано у ТОВ «Він Стрім», який виробляється останнім на підставі технічних умов, права на які третьою особою набуто на підставі укладеного з ТОВ "Клін Стрім" договору про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них 16.01.2020.

З наявного в матеріалах справи Договору дистрибуції №150221 від 15.02.2021, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Він Стрім» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ірідан» (дистрибутор) вбачається, що продавець зобов`язався передати належний йому на праві власності товар у власність дистрибутора, а дистрибутор зобов`язався прийняти товар та здійснити розрахунок за нього на умовах даного договору.

У Додатку №1 до Договору №150221 від 15.02.2021 - Специфікації №1 від 15.02.2021 товаром зазначено 26 одиниць товарів, найменування товарів "КЛІН СТРІМ (CLEAN STREAM)".

При цьому, судом встановлено, що 16.01.2020 між ТОВ "Клін Стрім" (власник) та ТОВ "Він Стрім" (користувач) укладено договір про передачу у тимчасове користування технічних умов та виключних прав на них.

Відповідно до пункту 1.1 Договору ТОВ "Клін Стрім", як власник, передає у тимчасове платне користування користувачу Технічні умови ТУ У 20.4-39353694-001:2015 "Технічних умов ТУ У 20.4-39353694-001:2015 "Засоби дезінфекційні (антисептичні) для рук та шкірних покривів "КЛІН СТРІМ (CLEAN STREAM)" (технічні умови) та виключні права на них (об`єкт користування), а ТОВ "Він Стрім" як користувач приймає об`єкт користування у тимчасове користування та зобов`язується сплачувати власнику винагороду за користування ним.

Також, 18.01.2020 між ТОВ "Клін Стрім" та ТОВ "Він Стрім" укладено додаткову угоду 1 до Договору, згідно з пунктом 1 якої сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 1.1 та викласти його у такій редакції: "За цим договором власник передає у тимчасове платне користування користувачеві Технічні умови ТУУ 20.4-39353694-001:2015 "Гелі косметичні Антисептичні для рук "Клін Стрім" (Clean Stream)" та Технічні умови ТУ У 20.4-39353694-001:2015 з урахуванням змін 1 від 01.02.2017 "Гелі косметичні Антисептичні для рук "Клін Стрім" (Clean Stream)" (далі - технічні умови) та виключні права на них (далі - об`єкт користування), а користувач приймає об`єкт користування у тимчасове користування та зобов`язується сплачувати власнику винагороду за користування ним".

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсними зазначених вище договорів, матеріали даної справи не містять.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними доказами обставин порушення відповідачем прав інтелектуальної власності ТОВ «Клін Стрім» на комерційне найменування, а також обставин реалізації відповідачем товару, який виготовлений з порушенням прав інтелектуальної власності позивача.

У силу частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до статті 224 Господарського кодексу України.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Окрім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина четверта статті 623 ЦК України).

Так, упущеною вигодою є неодержаний (не отриманий) дохід, який кредитор міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому, позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження N 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Тобто, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Разом з тим, позивачем не доведено як наявності порушеного права, так і складу правопорушення, зокрема, протиправної поведінки відповідача, що привела до завдання позивачу шкоди, а також, не доведено реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, не отриманих ним через винні дії відповідача, що в свою чергу виключає можливість застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.04.2023

Суддя Ю.В. Картавцева