Рішення

від 30.03.2023 по справі 910/9415/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.03.2023Справа № 910/9415/22

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за первісним позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц"

про стягнення 39 979,11 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц"

до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва

про стягнення 27 573,57 грн.

Представники учасників справи:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Маланчук В.М.;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Голубок А.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" (відповідач) про стягнення 39 293,75 грн., у тому числі 33 354,00 грн. основного боргу, 5 939,75 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не зміг отоварити оплачені талони загальною вартістю 33 354,00 грн. на підставі укладеного з відповідачем Договору № 06/01/2022 від 06.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 відкрито провадження у справі № 910/9415/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

14.10.2022, 17.10.2022 та 18.10.2022 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва надійшли заперечення щодо прийняття судом зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц".

17.10.2022 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" надійшла зустрічна позовна заява до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про стягнення 27 573,57 грн., у тому числі 26 982,18 грн. інфляційних втрат, 591,39 грн. 3 % річних.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва своїх зобов`язань за Договором № 06/01/2022 від 06.01.2022 в частині здійснення своєчасної оплати поставленого товару.

18.10.2022 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві зазначено, що позовні вимоги про стягнення основного боргу та пені є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Надані Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва акти є неналежними доказами неможливості отримати товар. Вимога про стягнення вартості отриманих замовником талонів без повернення постачальнику оригіналів таких талонів є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва пропустивши строк використання талонів та не повернувши оригіналів таких талонів, намагається безпідставно відшкодувати їх вартість за рахунок відповідача. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" повідомляло Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про існування форс-мажорних обставин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/9415/22. Суд вирішив перейти до розгляду справи № 910/9415/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.11.2022.

08.11.2022 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що твердження відповідача не підтверджені належними доказами, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

11.11.2022 від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва надійшов відзив на зустрічну позовну заяву. У поданому відзиві зазначено, що 25.02.2022 Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва було направлено лист № 077/230-278 щодо застосування до Договору № 06/01/2022 форс-мажору в частині своєчасності здійснення оплати за товар.

21.11.2022 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва надійшла позовна заява зі збільшенням позовних вимог. Відповідно до поданої заяви Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" 33 354,00 грн. основного боргу, 6 625,11 грн. пені, 24 645,60 грн. збитків.

У судовому засіданні 24.11.2022 судом часткового задоволено заяву Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про збільшення позовних вимог. Первісні позовні вимоги розглядуються з урахуванням ціни позову у розмірі 39 979,11 грн., у тому числі 33 354,00 грн. основного боргу, 6 625,11 грн. пені.

У судовому засіданні 24.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання для розгляду справи по суті відбудеться 09.02.2023.

03.01.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" надійшли заперечення на відповідь на відзив та відповідь на відзив.

16.01.2023 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва надійшли додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 09.02.2023 розгляд справи відкладено на 09.03.2023.

07.03.2023 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва надійшли додаткові пояснення по справі.

Розгляд справи у судовому засіданні 09.03.2023 відкладено на 30.03.2023.

У судовому засіданні 30.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.01.2022 року між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" (надалі - постачальник) був укладений Договір № 06/01/2022 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити замовнику у 2022 році згідно заявок замовника Нафта і дистиляти 09130000-9 (бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо) (далі - товар) у кількості та за цінами, які відповідають тендерній пропозиції постачальника та визначені специфікацією, а замовник зобов`язаний прийняти і оплатити товар на умовах цього Договору. Відпуск нафтопродуктів замовнику на АЗС здійснюється шляхом обміну талонів або скретч-карток віповідного бренду АЗС номіналом 10 літрів, 20 літрів.

Згідно з п. 1.2. та 3.1. Договору загальна вартість товару з ПДВ становить 7 398 000,00 грн.: 6 500 000,00 грн. - кошти спеціального фонду місцевого бюджету, 898 000,00 грн. - власні кошти підприємства.

Відповідно до п. 5.1. Договору місце поставки талонів або скретч-карток на товар: 02125, м. Київ, просп. Визволитеів, 6.

Відпуск нафтопродуктів замовнику здійснюється з АЗС, що розміщені на відстані, що не перевищує п`яти кілометрів від місцезнаходження замовника. (п. 5.3. Договору).

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що відпуск нафтопродуктів замовнику з АЗС за допомогою талонів або скретч-карток відповідного бренду АЗС повинен здійснюватись щоденно та цілодобово.

Відповідно до п. 5.6. Договору період здійснення поставок товару: з дати укладення договору до 31.12.2022 року.

Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2022 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1. Договору).

Відповідно до умов Договору Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва складено замовлення на поставку товару №077/230-71 від 13.01.2022 року, а саме на Бензин А-92 номіналом 10 літрів в кількості 1 000 на суму 28 200,00 грн. з ПДВ, Бензин А-95 номіналом 10 літрів в кількості 1 000 на суму 28 560,00 грн. з ПДВ, Бензин А-95 номіналом 20 літрів в кількості 3 000 на суму 85 680,00 грн. з ПДВ, Дизельне паливо номіналом 10 літрів в кількості 2 000 на суму 55 080,00 грн. з ПДВ, Дизельне паливо номіналом 20 літрів в кількості 14 600 на суму 402 084,00 грн. з ПДВ. Загальна сума товару з ПДВ 599 604,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної № Рн220112/002/1 від 14.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" передано Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва талони на Бензин А-95, Бензин А-92 та Дизельне пальне на суму 599 604,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до платіжного доручення №11 від 08.03.2022 (проведено банком 09.03.2022) року Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" суму коштів в розмірі 599 604,00 грн.

Як стверджує Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва у первісному позові, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" припинило виконання зобов`язання по вищезазначеному Договору, а саме АЗС постачальника припинили відпуск палива покупцю по талонах, які є підставою для відвантаження палива з всіх АЗС постачальника.

Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва було складено акти комісійного виїзду щодо відмови відпуску палива по талонам від 30.03.2022, від 18.04.2022, від 01.06.2022 та від 27.07.2022.

Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" лист № 077/230-307 від 19.04.2022 з вимогою повернути кошти у сумі 33 354,00 грн. за оплачені талони на пальне, по яких підприємство не може отримати паливо.

За доводами Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, станом на момент пред`явлення первісної позовної заяви, відповідачем залишились неотоварені талони на 60 літрів дизельного палива вартістю 1 652,40 грн. та 1 110 літрів бензину А-95 вартістю 31 701,60 грн.

Звертаючись до суду з первісним позовом Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" суму основної заборгованості в розмірі 33 354,00 грн. та суму пені в розмірі 6 625,11 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва здійснено оплату поставленого товару з порушенням встановленого Договором строку, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" нараховано до стягнення з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва 26 982,18 грн. інфляційних втрат, 591,39 грн. 3 % річних.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" передало Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва талони на загальну суму 599 604,00 грн. (видаткова накладна № Рн220112/002/1 від 14.01.2022), які були повністю оплачені Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва згідно платіжного доручення №11 від 08.03.2022 (проведено банком 09.03.2022) на суму 599 604,00 грн.

Із змісту укладеного між сторонами Договору слідує, що товар відпускається по талонах і постачальник зобов`язаний забезпечити передачу товару через АЗС покупцю щоденно та цілодобово, у відповідності до кількості, визначеної в пред`явлених талонах/скретч-картках на пальне.

В той же час, за твердженнями Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, право на отримання палива було реалізоване останнім частково у зв`язку з відсутністю відпуску палива по придбаним талонам на АЗС.

Так, не отовареними Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" є талони на 60 літрів дизельного палива вартістю 1 652,40 грн. та 1 110 літрів бензину А-95 вартістю 31 701,60 грн.

Окрім того, Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва було складено акти комісійного виїзду щодо відмови відпуску палива по талонам від 30.03.2022, від 18.04.2022, від 01.06.2022 та від 27.07.2022.

При цьому матеріали справи не містять, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту отримання (відпуску) Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва оплаченого на підставі Договору палива на загальну суму 33 354,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За змістом ст. 667 Цивільного кодексу України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов`язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки, законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відсутність дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" щодо фактичного передання товару на АЗС постачальника у визначений договором строк, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" не було виконано своїх зобов`язань за Договором стосовно передачі (відпуску) Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва оплаченого товару - палива в повному обсязі, позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" 33 354,00 грн. визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" 6 625,11 грн. пені.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про факт передачі товару, а лише підтверджує факт передачі скетч-карток/талонів, які надають право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується штраф, від суми непоставленого товару за кожен день затримки.

Визначена у п. 7.2. Договору неустойка за своєю природою є пенею.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 6 625,11 грн. пені за розрахунком позивача за первісним позовом.

Стосовно зустрічних позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата за поставлений товар буде здійснюватися на умовах відстрочки платежу до 30 (тридцяти) банківських днів з дати отримання товару шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до видаткової накладної № Рн220112/002/1 від 14.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" передано Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва талони на Бензин А-95, Бензин А-92 та Дизельне пальне на суму 599 604,00 грн. з ПДВ.

Таким чином, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва зобов`язано було оплатити товар у строк до 24.02.2022.

Проте згідно платіжного доручення №11 від 08.03.2022 (проведено банком 09.03.2022) на суму 599 604,00 грн. товар було оплачено Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва 09.03.2022.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши заявлений до стягнення розмір 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 26 982,18 грн. інфляційних втрат та 591,39 грн. 3 % річних за розрахунком Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц".

Посилання як на підставу неможливості виконання зобов`язань за Договором на наявність форс-мажорної обставини, що підтверджується листом Торгово-промислова палата України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з п. 8.1 Договору сторони не відповідають за невиконання або неналежне виконання дійсного цього договору, якщо невиконання є наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю не виконуючої сторони, таких, як стихійні лиха, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадське безладдя, втручання з боку влади, а також інші не перераховані подібні обставини.

Відповідно до п. 8.4 Договору належним підтвердженням наявності форс-мажорних обставин являється відповідний документ (сертифікат, довідка) Торгово-промислової палати, який отримується в порядку, встановленому Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України № 44 (5) від 18.12.2014 зі змінами та доповненнями, яку постачальник має отримати в ТПП та надати належним чином засвідчену копію замовнику.

Пунктом 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований Всім кого це стосується, згідно якого на підставі ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Також, на своєму сайті в мережі Інтернет ТПП України розмістила повідомлення з наступним змістом: «Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.»

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Враховуючи те, що Договором встановлено порядок підтвердження наявності форс-мажорних обставин та те, що в матеріалах справи відсутній відповідний сертифікат Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за Договором № 06/01/2022 від 06.01.2022, який би підтверджував неможливість виконання сторонами зобов`язань за договором суд вважає, що відповідні заперечення учасників справи є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" про стягнення 39 979,11 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" (12201, Житомирська обл., Радомишльський р-н, місто Радомишль, вулиця Толбухіна , будинок 12, квартира 25, ідентифікаційний код 23722888) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (02125, місто Київ, проспект Визволителів, будинок 6, ідентифікаційний код 03359813) 33 354 (тридцять три тисячі триста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 6 625 (шість тисяч шістсот двадцять п`ять) грн. 11 коп. пені, 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

3.Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва про стягнення 27 573,57 грн. задовольнити.

4.Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (02125, місто Київ, проспект Визволителів, будинок 6, ідентифікаційний код 03359813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" (12201, Житомирська обл., Радомишльський р-н, місто Радомишль, вулиця Толбухіна , будинок 12, квартира 25, ідентифікаційний код 23722888) 26 982 (двадцять шість тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 591 (п`ятсот дев`яносто одну) грн. 39 коп. 3 % річних, 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.04.2023.

Суддя С. В. Стасюк