Ухвала

від 12.04.2023 по справі 911/1018/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

"12" квітня 2023 р. Справа № 911/1018/23

Суддя Карпечкін Т.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсоніндустріалпарк»

до фізичної особи-підприємця Гриненко Вікторії Володимирівни

про стягнення 55 164,13 грн.

встановив:

До Господарського суду Київської області 06.04.2023 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсоніндустріалпарк» до фізичної особи-підприємця Гриненко Вікторії Володимирівни про стягнення 55 164,13 грн.

Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Позивач у вступній частині позовної заяви визначив ціну позову у розмірі 55 164, 13 грн. Водночас у прохальній частині позовної заяви викладено зміст позовних вимог та заявлено до стягнення з відповідача:

- основна заборгованість 38 258,06 грн. у т.ч. ПДВ (підпункт 2.1 прохальної частини позову);

- пеня 8 032,19 грн. (підпункт 2.2 прохальної частини позову);

- інфляційні збитки 5 631,27 грн (підпункт 2.3 прохальної частини позову);

- відсотки за користування грошовими коштами 920,03 грн. (підпункт 2.4 прохальної частини позову);

- неустойка в розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення в розмірі 4 000,00 грн з ПДВ за повний місяць користування за період з 14.03.2023 і по дату винесення судового рішення (пункт 3 прохальної частини позову), зокрема: за березень 2023 року за період з 14.03.2023 і до 31.03.2023 в розмірі 0 322,58 грн. з ПДВ (підпункт 3.1 прохальної частини позову); з квітня 2023 року і до винесення судового рішення в розмірі 4 000,00 грн з ПДВ за повний місяць невиконання приписів статті 785 Цивільного кодексу України (підпункт 3.2 прохальної частини позову).

Підсумувавши викладені у підпунктах 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 та у пункті 3 прохальної частини позову вимоги, суд установив, що сума заявлених до стягнення грошових коштів становить загалом 56 841,52 грн. Проте, якщо врахувати деталізацію заявленої у пункті 3 вимоги (неустойка), яка наведена у підпунктах 3.1 та 3.2 прохальної частини позову, ціна позову ймовірно становить 59 164,01 грн.

Водночас сума вимог, викладена у підпунктах 3.1 та 3.2 прохальної частини позову складає загалом 6 322,58 грн., що не відповідає сумі, яка зазначена у пункті 3 прохальної частини позовної заяви.

Вказане свідчить про те, що позивач у позовній заяві допустив розбіжності між зазначеною ціною позову та викладеними у прохальній частині позову вимогами, заявленими до стягнення з відповідача.

Суд також зауважує, що неустойка та інші нарахування у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань визначаються позивачем у твердій сумі на час подання позову і включаються в ціну останнього, розрахунок відповідної суми може бути викладений у позовній заяві або доданий до неї. При цьому розрахунок зазначених нарахувань не може бути виконано на майбутнє, як у цьому випадку зроблено позивачем у пункті 3 прохальної частини позову до ухвалення рішення. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 905/866/19.

За таких умов позивач повинен навести обґрунтований розрахунок неустойки, яка заявлена у пункті 3 прохальної частини позову, із зазначенням дати закінчення такого нарахування, а також загальну суму, яка заявляється до стягнення за такий період.

Частиною 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

У відповідності до ч. 4 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.26. Національного стандарту України ДСТУ 4163:2020 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів, прийнятого наказом державного підприємства Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості від 01.07.2020 року № 144, який набрав чинності 01.09.2021 року.

Так, зазначеним пунктом передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки Для копій. Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту Підпис на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Суд зазначає, що додані позивачем до позовної заяви докази подані з порушенням наведених норм законодавства, оскільки на них відсутня дата засвідчення копій.

Відтак, позовна заява подана з порушенням п. 3 ч. 3 ст. 162 та ч. 4 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсоніндустріалпарк» до фізичної особи-підприємця Гриненко Вікторії Володимирівни про стягнення 55 164, 13 грн. залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- засвідчених належним чином, копій документів, долучених до позовної заяви;

- обґрунованих пояснень, щодо розбіжностей у визначеній ціні позову та змістом позовних вимог;

- обґрунтованого розрахунку неустойки з урахуванням того, що відповідні нарахування не можуть бути виконані на майбутнє.

3. На підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановити позивачу десятиденний строк на усунення недоліків, перебіг якого, в силу положень ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, розпочинається з дня наступного за днем вручення даної ухвали.

4. Зобов`язати позивача заяву про усунення недоліків разом з доданими до неї документами надіслати відповідачу, докази надіслання надати суду у відповідності до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

5. Копію ухвали Господарського суду Київської області надіслати позивачу.

6. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

7. Відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.П. Карпечкін