Рішення

від 09.03.2023 по справі 911/1790/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1790/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця Костюченко Наталії Миколаївни

до Підприємства об`єднання громадян «Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова»

про стягнення 23 888,97 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Костюченко Н.М. та Книшов І.Г.

відповідача: Карманніков М.О.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця Костюченко Наталії Миколаївни (надалі позивач) до Підприємства об`єднання громадян «Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова» (надалі відповідач) про стягнення 23 888,97 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2022 року відкрито провадження у справі № 911/1790/22 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 17.11.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2022 року перенесено розгляд справи на 15.12.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2022 року розгляд справи відкладено на 19.01.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 03.01.2023 року позивачем подано додаткові пояснення б/н від 17.11.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.01.2023 року розгляд справи відкладено на 09.02.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 09.02.2023 року відповідачем подано клопотання б/н від 09.02.2023 року про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 09.02.2023 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача у судове засідання не з`явився. Розгляд справи відкладався на 09.03.2023 року.

В судовому засіданні 09.03.2023 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 09.03.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 31.12.2021 року між Підприємством об`єднання громадян «Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К.Антонова» (відповідач, Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Костюченко Наталією Миколаївною (позивач, Виконавець) було укладено Договір № 3112-1 про надання послуг з ведення діловодства, кадрової роботи та підготовки проектів договорів (надалі - Договір № 3112-1), за умовами якого Виконавець зобов`язався надавати Замовнику послуги з ведення діловодства, кадрової роботи та підготовки проектів договорів в період з 01.01.2022 року по 30.04.2022 року, а Замовник зобов`язався оплачувати Виконавцю надані послуги. Детальний перелік послуг, що надаються Виконавцем за Договором № 3112-1, визначений в п. 2.1. цього Договору.

З огляду на положення пунктів 2.4., 3.1., 4.1. та 4.2. Договору № 3112-1, Замовник зобов`язався оплачувати надані послуги в розмірі 10 800 грн. за місяць не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця, та без виставлення рахунку-фактури.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору № 3112-1 від 31.12.2021 року Виконавець належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, надавав Замовнику послуги, обумовлені п. 2.1. вищезазначеного Договору.

Натомість, Замовник станом на дату подання позовної заяви, ухиляється від оплати послуг за березень - квітень 2022 року.

Позивач зазначає, що 28.06.2022 року направив на адресу відповідача претензію (вих. № 28/06-22-1 від 28.06.2022 року) про сплату заборгованості, та акти здачі-приймання наданих послуг в березні-квітні 2022 року (для підписання та повернення).

18.07.2022 року позивач отримав від відповідача відповідь на претензію, в якій відповідач відмовився сплачувати заборгованість.

Станом на 19.09.2022 року заборгованість Замовника перед Виконавцем за послуги, надані в березні - квітні 2022 року згідно Договору № 3112-1 від 31.12.2021 року про надання послуг з ведення діловодства, кадрової роботи та підготовки проектів договорів, становить 21 600 грн.

Керуючись положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач заявив у позові також про стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3% річних, які з огляду на положення п. 4.2. Договору №3112-1 від 31.12.2021 року, нараховані з 06.04.2022 року на суму 10800 грн. (заборгованість за послуги надані в березні 2022 року), та з 06.05.2022 року на суму 21600 грн. (заборгованість за послуги надані в березні-квітні 2022 року).

З огляду на викладене, позивач у позові просить стягнути з відповідача 21 600,00 грн. основного боргу, 2 019,12 грн. інфляційних, 269,85 грн. 3% річних за період прострочення грошовою зобов`язання 167 днів.

В ході розгляду спору відповідачем надано пояснення, в яких відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначив, що не укладав Договір від 31.12.2021 року №3112-1 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку строком до 30.04.2022 року та не замовляв у позивача наведені в ньому послуги.

Щодо наданих позивачем на підтвердження факту надання послуг за Договором Акту №К-00000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2022 року та Акту №К-00000012 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2022 року, відповідач зазначив, що вказані Акти не підтверджують фактів надання послуг, оскільки після 24.02.2022 року діяльність відповідача була повністю припинена у зв`язку із збройною агресією РФ, а територія відповідача була тимчасово зайнята українськими військовими формуваннями для виконання завдань, пов`язаних із захистом інтересів України. Також, на думку відповідача, надані позивачем докази є сфальсифікованими.

В той же час, відповідач у відзиві також наводить незгоду з обсягом та якістю наданих послуг, що свідчить про те, що послуги все ж надавались і між сторонами тривали правовідносини.

Суд критично оцінює заперечення відповідачем фактів існування правовідносин з позивачкою та виконання нею наведеної в Договорі від 31.12.2021 року №3112-1 роботи.

Зокрема, наданий позивачкою примірник Договору від 31.12.2021 року №3112-1 містить підпис та печатку відповідача, які ним не заперечені.

В разі неналежності виконання позивачкою Договору, відповідач мав заявити про це чи вжити заходів щодо розірвання Договору. Натомість, відповідач усвідомлював чинність Договору з позивачкою, який передбачав необхідність сплати саме абонементних (регулярних) платежів в фіксованій сумі щомісячно протягом наведеного в Договорі періоду.

Позивачкою з врахуванням наведених відповідачем обставин надано додаткові пояснення, в яких наведено перелік послуг, які надавались у період дії Договору від 31.12.2021 року №3112-1 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку протягом березня-квітня 2022 року. Також позивачкою надано наявні у неї документи, які складались для відповідача у лютому та квітні 2022 року, що свідчить про існування між сторонами правовідносин у наведений період та ведення позивачкою діловодства стосовно підприємства відповідача.

Судом було відхилено клопотання відповідача про призначення судової експертизи, оскільки заявлені для дослідження питання не потребують спеціальних знань і підлягають встановленню в інший спосіб. Зокрема, записи в Журналі та Особових картках не ототожнюються зі складенням самих наказів, копії яких надано позивачкою. Відповідні накази та інші документи могли бути виготовлені позивачкою та зареєстровані іншою особою. При цьому, відповідач не заперечує існування відповідних наказів і не зазначає та не надає доказів хто їх виготовив та пояснень яким чином відповідні примірники наявні у позивачки.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається зі змісту Договору від 31.12.2021 року №3112-1, зобов`язання Виконавця полягало у наданні Замовнику послуг з ведення діловодства, кадрової роботи та підготовки проектів договорів в період з 01.01.2022 року по 30.04.2022 року в межах наведеного в п. 2.1. Договору переліку послуг, з огляду на який, послуги надаються в разі необхідності виконання певної роботи в якій є потреба протягом місяця.

Враховуючи встановлення фіксованої суми оплати послуг щомісячно, відповідна плата в сумі 10 800 грн. за місяць не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, має сплачуватись не залежно від обсягу та видів наданих послуг, в яких була потреба.

Таким чином, протягом дії Договору тривають зобов`язання позивачки щодо надання послуг з ведення діловодства, кадрової роботи та підготовки проектів договорів в період з 01.01.2022 року по 30.04.2022 року в обсягах та за видами, в яких є потреба, і в разі неналежного виконання відповідач мав про це заявити.

В свою чергу, відповідач протягом наведеного періоду мав сплачувати позивачці абонентську плату за надання послуг з ведення діловодства, кадрової роботи та підготовки проектів договорів в період з 01.01.2022 року по 30.04.2022 року, в яких є потреба, не залежно від обсягу та видів наданих протягом місяця послуг.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Статтею 631 цього ж Кодексу передбачено, що договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599, 604 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, або за домовленістю сторін.

Однак, відповідач, стверджуючи про ненадання позивачкою послуг, не надав доказів припинення договірних зобов`язань чи заявлення претензій щодо належності та якості послуг. Стверджуючи, що позивачка не надавала послуги з ведення діловодства, кадрової роботи та підготовки проектів договорів в період з 01.01.2022 року по 30.04.2022 року, відповідач не обґрунтував хто забезпечував виконання відповідних робіт і чому Договір з позивачкою не було припинено.

Статтею ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, які не спростовані відповідачем. У зв`язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача 21600 грн. боргу за послуги за Договором у березні-квітні 2022 року підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач має право на стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3% річних, які з огляду на положення п. 4.2. Договору №3112-1 від 31.12.2021 року, нараховуються з 06.04.2022 року на суму 10800 грн. 00 коп. (заборгованість за послуги надані в березні 2022 року), та нараховуються з 06.05.2022 року на суму 21600 грн. 00 коп. (заборгованість за послуги надані в березні-квітні 2022 року).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 2 019,12 грн. інфляційних та 269,85 грн. 3% річних за період прострочення грошовою зобов`язання 167 днів.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 2481,00 грн.

З урахуванням приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України заявлені позивачем витрати на правову допомогу в сумі 6500,00 грн. доведені, співмірні і підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 126, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Костюченко Наталії Миколаївни до Підприємства об`єднання громадян «Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова» про стягнення 23 888,97 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова» (08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, Аеродром «ЧАЙКА», вул. Антонова, 5, код ЄДРПОУ 02725836) на користь Фізичної особи-підприємця Костюченко Наталії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 21 600,00 грн. боргу, 2 019,12 грн. інфляційних, 269,85 грн. 3% річних, 2 481,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 6 500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 14.04.2023 року