Ухвала

від 05.04.2023 по справі 914/3198/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.04.2023 Справа № 914/3198/22

м.Львів

за позовом: Акціонерного товариства «Таскомбанк», м.Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті», м.Жовква Львівської області

до відповідача-2: ОСОБА_1 , м.Жовква Львівської області

про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. Ціна позову: 938506,34 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Сосницької А.А.

Представники сторін:

від позивача: Писаренко О.В.-представник (в режимі відеоконференції)

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився.

Суть спору:

Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 911932,81 грн.

Рух справи, викладено у відповідних ухвалах суду у справі. Так, зокрема, ухвалою суду від 15.03.2023 підготовче засідання відкладено на 05.04.2023.

22.03.2023,за вх.№7201/23, від представника позивача поступила заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

05.04.2023, за вх.№8569/23, від відповідача-2 поступило клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, а саме: у Стриському міськрайонному суді Львівської області.

Позивач явку представника в підготовче засідання 05.04.2023 забезпечив у режимі відеконференції, заперечив проти клопотання відповідача-2 .

Відповідач-1 явку представника в підготовче засідання 05.04.2023 не забезпечив.

Відповідач-2 явку представника в підготовче засідання 05.04.2023 не забезпечив.

Розглянувши заяву позивача від 22.02.2023 (вх.№755/23 від 23.02.2023) суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 тау постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Такі висновки щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/18389/20.

Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19).

В заяві зміну предмету від 22.02.2023 позивач доповнив первісні позовні вимоги новими, а саме: вимогами про стягнення з відповідача індексу інфляції у сумі 79095,12 грн та 3% річних у сумі 20590,94 грн. При цьому підстави позову, а саме обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, залишились незмінними.

Враховуючи, що доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, суд вважає за можливе заяву позивача про зміну предмету в частині вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 597 907,23 грн. заборгованості по тілу кредиту, 340 599,11 грн. заборгованості по відсоткам, 79095,12 грн. інфляційних втрат та 20590,94 грн. 3% річних - прийняти до розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, суд відмовив в його задоволенні, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи заперечення представника позивача, а також те, що неявка представника відповідача-2 не перешкоджає проведенню підготовчого засідання, суд вважає за можливе провести підготовче засідання за його відсутності.

Крім того, Представник позивача в підготовчому засіданні інформував суд про те, що станом на даний час спір між сторонами по справі не врегулювано, а відтак попросив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч.1 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Приписами ст.185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1)залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відтак, заслухавши думку представника позивача і зважаючи на те, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені ч.2 ст.182 ГПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, строки підготовчого провадження у даній конкретній справі, суд приходить до висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст.42, 46, 177, 182, п.3 ч.2 ст.185, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву позивача від 22.02.2023 (вх.№755/23 від 23.02.2023) про зміну предмету позову в частині вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 597 907,23 грн. заборгованості по тілу кредиту, 340 599,11 грн. заборгованості по відсоткам, 79095,12 грн. інфляційних втрат та 20590,94 грн. 3% річних - прийняти до розгляду.

2. Закрити підготовче провадження у справі №914/3198/22 та призначити справу до судового розгляду по суті.

3. Судове засідання з розгляду справи по суті призначити на: 10.05.2023 р. о 11:00 год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: вул.Личаківська, 128, зал судових засідань № 9 (ІІ-й поверх).

4. Сторонам: явка повноважних представників в судове засідання на власний розсуд.

5. Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.

6. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

Суддя Кітаєва С.Б.