Рішення

від 06.07.2023 по справі 914/3198/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2023 Справа № 914/3198/22

м.Львів

за позовом: Акціонерного товариства Таскомбанк, м.Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвестсіті, м.Жовква Львівської області

до відповідача-2: ОСОБА_1 , м.Жовква Львівської області

про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. Ціна позову: 1038192,40 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Сосницької А.А.

Представники сторін:

від позивача: Писаренко О.В.-представник (в режимі відеоконференції)

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду поступив позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті», до відповідача-2, ОСОБА_1 , про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 911932,81 грн.

Ухвалою від 29.12.2022 судом відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.01.2023.

26.12.2022, за вх. №26678/22, від відповідача-2 поступила заява про участь в підготовчому засіданні, яке призначене на 11.01.2023 р. о 11:00 год., в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою від 29.12.2022 судом задоволено.

02.01.2023, за вх. №134/23, від позивача поступила заява про участь в підготовчому судовому засіданні, яке призначене на 11.01.2023 р. о 11:00 год., в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою від 04.01.2022 судом задоволено.

26.12.2022, за вх.№26680/22, від відповідача-2 поступив відзив на позовну заяву з долученими документами. Доказів надіслання відзиву іншим учасникам справи відповідачем-2 до відзиву не долучено.

11.01.2023, за вх.№602/23, в системі документообігу суду зареєстровано клопотання відповідача-2, сформоване в системі «Електронний суд» 10.01.2023, про відкладення розгляду справи, у зв`язку із здійсненням представництва ОСОБА_1 в справі №462/1954/20 у Залізничному районному суді м.Львова. Доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, відповідачем-2 не подано.

Ухвалою суду від 11.01.2023 підготовче засідання відкладено на 01.02.2023.

16.01.2023, за вх. № 1000/23, від представника позивача поступила заяву про вступ у справу як представника.

26.01.2023, за вх. №1931/23, від представника позивача поступила заява про участь в підготовчому засіданні, яке призначене на 01.02.2023 р. о 14:00 год., в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою від 27.01.2023 судом задоволено.

27.01.2023, за вх. №1996/23, від позивача поступила відповідь на відзив, у прохальній частині якої, позивач просив поновити пропущений процесуальних строк на подачу відповіді на відзив та долучити відповідь на відзив до матеріалів справи, а також задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

01.02.2023, за вх.№2367/23, від ОСОБА_1 , надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з отриманням заяви від позивача про збільшення розміру позовних вимог та з необхідністю підготувати заперечення на вказану заяву позивача.

Ухвалою суду від 01.02.2023 суд постановив: задоволити клопотання позивача викладене у відповіді на відзив на позовну заяву, поновити позивачу строк для подання відповіді на відзив та прийняти відповідь на відзив, продовжити строк підготовчого провадження і відкласти підготовче засідання на 01.03.2023.

06.02.2023,за вх.№473/23, від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог з додатками.

23.02.2023,за вх.№755/23, від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

27.02.2023,за вх.№4881/23, від представника відповідача-2, надійшов відзив на позовну заяву.

01.03.2023,за вх.№5223/23, від представника відповідача-2, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 01.03.2023 підготовче засідання відкладено на 15.03.2023.

07.03.2023,за вх.№5777/23, від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 08.03.2023 заяву позивача задоволено

З підстав, викладених в ухвалі суду від 15.03.2023 суд постановив заяву позивача від 31.01.2023 про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення сум відповідальності (інфляційних втрат у розмірі 245 701,97 грн та 3% річних, у розмірі 37 397,87 грн.) залишити без розгляду; заяву позивача від 31.01.2023 про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 597 907,23 грн. та заборгованості по відсоткам у розмірі 340 599,11 грн. прийняти до розгляду; вирішення заяви позивача від 22.02.2023 про зміну предмету позову відкласти; підготовче засідання відкласти 05.04.23

Ухвалою суду від 15.03.2023 підготовче засідання відкладено на 05.04.2023.

22.03.2023,за вх.№7201/23, від представника позивача поступила заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 24.03.2023 заяву позивача задоволено

05.04.2023, за вх.№8569/23, від відповідача-2 поступило клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, а саме: у Стрийському міськрайонному суді Львівської області

З підстав, викладених в ухвалі суду від 05.04.2023 суд постановив заяву позивача від 22.02.2023 (вх.№755/23 від 23.02.2023) про зміну предмету позову в частині вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 597 907,23 грн. заборгованості по тілу кредиту, 340 599,11 грн. заборгованості по відсоткам, 79095,12 грн. інфляційних втрат та 20590,94 грн. 3% річних - прийняти до розгляду; закрити підготовче провадження у справі №914/3198/22 та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.05.2023.

24.04.2023, за вх.№9929/23, на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача від 21.04.2023 про участь в судовому засіданні, призначеному на 10.05.2023 о 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 01.05.2023 заяву позивача задоволено.

10.05.2023, за вх.11596/23, від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Судове засідання, призначене на 10.05.2023 о 11:00 год, не відбулось, у зв`язку з повідомленням про замінування приміщення суду.

Ухвалою суду від 10.05.2023 призначено розгляд справи на 24.05.2023.

В судовому засіданні 24.05.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 14.06.2023., про що ухвалою від 24.05.2023 повідомлено відповідачів.

14.06.2023, за вх.№ 14942/23, від відповідача-1 поступило клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Однак, представник відповідача-1 не прибув до суду та не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою від 14.06.2023 судом повідомлено відповідача-2 про оголошення перерви в судовому засіданні до 27.06.2023.

Судове засідання 27.06.2023 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Кітаєвої С.Б. у відпустці.

Ухвалою суду від 28.06.2023 відкладено розгляд справи на 06.07.2023.

05.07.2023, за вх.16669/23, від представника відповідача-2 надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання 06.07.2023 з`явився. Зазначив, що при достроковому стягненні заборгованості за кредитним договором, нарахування процентів за користування кредитними коштами, нарахування 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до ст.625 ЦК України, мають враховуватись висновки Великої Палати Верховного Суду висловлені з них питань у відповідних постановах.

Представники відповідачів в судове засідання 06.07.2023 не з`явилися.

Розглянувши клопотання відповідача-2, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Також суд враховує, що відповідач не вперше просить відкласти розгляд справи з аналогічних підстав (зайнятість в іншому судовому засіданні), яке судом вже неодноразово задовольнялось. Доказів на підтвердження обставин наведених у клопотанні відповідач-2 не подав. Окрім того, явка представників сторін в судове засідання 06.07.2023 не визнавалась судом обов`язковою.

В судовому засіданні 06.07.2023, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція сторін у справі.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконання зобов`язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті» (Відповідачем-1) за Генеральним договором про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К2379 від 15.01.2020 в частині повного та своєчасного повернення кредиту. В обґрунтування позовних вимог до ОСОБА_1 (відповідача-2) позивач посилається на невиконання останнім договору поруки №НІ8268 від 15.01.2020, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті» (відповідачем-1) своїх обов`язків за Генеральним договором про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К2379 від 15.01.2020.

АТ «ТАСКОМБАНК» надіслав відповідні листи-повідомлення від 04.03.2021 за вих. №3765/70 та від 04.03.2021 №3767/70 на адресу ТОВ «АГРОІНВЕСТСІТІ» та ОСОБА_1 про наявність заборгованості за Кредитним договором та про необхідність її дострокового погашення.

У зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем-1 умов Кредитного договору станом на 31.01.2023 позивач (із врахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог та заяви про зміну предмету) вважає, що заборгованість Позичальника за Кредитним договором становить 1038192,40 гривень: заборгованість по тілу кредиту 597907,23 грн.; заборгованість по відсоткам 340599,11 грн.; інфляційні втрати 79095,12 грн, 3% річних 20590,94 грн., що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по Кредитному договору та Виписками, що подані позивачем.

Відтак, з врахуванням заяви про зміну предмету позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів: заборгованість по тілу кредиту 597907,23 грн.; заборгованість по відсоткам 340599,11 грн.; інфляційні втрати 79095,12 грн, 3% річних 20590,94 грн

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 заперечує позовні вимоги та зазначає, що з моменту укладення Генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 2379, а саме з 15.01.2020 року ТзОВ «Агроінвестсіті» вступило в договірні відносини з АТ «Таскомбанк».

Предметом цих відносин були банківські послуги, зокрема АТ «Таскомбанк» встановлено генеральний кредитний ліміт у розмірі 600000,00 грн. з Генеральним строком користування до 14.01.2023 року та цільовим призначенням для поповнення обігових коштів ТзОВ «Агроінвестсіті».

Відповідач підтверджує, що позивачем на розрахунковий рахунок відповідача-1 було зараховано грошові кошти в розмірі 600000,00 грн.

У відповідності до п.2.1 частини 2 Генерального договору відповідачем за період з 11.02.2020 року по 11.12.2020 року на погашення тіла кредиту було сплачено позивачу 123118,07 грн., що, як вважає відповідач-2, заперечує твердження позивача що заборгованість по тілу кредиту складає 597907,23 грн.

Порядок погашення кредиту передбачено розділом 2 частини 2 Генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 2379 від 15.01.2020 року.

Плата за користування кредитом передбачена розділом 3 частини 2 Генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 2379 від 15.01.2020 року. Тому дії позивача, щодо зарахування коштів, які надходили від відповідача як плату за користування кредитом вважає неправомірною.

Відповідач сплачував кошти позивачу в порядку, визначеному Генеральним договором про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 2379 від 15.01.2020 року. Тобто кошти перераховувались відповідачем виключно на погашення тіла кредиту.

При укладенні Генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 2379 від 15.01.2020 року сторони погодили, що кредит надається строком на 3 роки з 15.01.2020 року до 14.01.2023 року включно. Отже, строк його дії до 14.01.2023 року.

24.11.2021 року позивач направив на адресу позичальника та поручителя вимогу про дострокове повернення кредиту. Вимога містять посилання на те, що у випадку її невиконання термін повернення кредиту визнається позивачем таким, що настав достроково на 30 день з моменту отримання цієї вимоги.

З посиланням на позицію у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 року відповідач вважає, що позивачем безпідставно проведено нарахування відсотків за користування кредитом в період з 24.12.2021 року.

Відповідач зазначає, що Позивач подаючи заяву про зміну предмету позову просить суд здійснити з Відповідача подвійне стягнення за період з 01.01.2021 року по 23.02.2023 року як відсотки від суми позики у відповідності до ст.1048 ЦК України так і річні проценти відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відтак вважає, що Позивачем безпідставно нараховано 340599,11 грн. відсотків від суми позики у відповідності до ст. 1048 ЦК України, так як ця сума нарахована після виникнення заборгованості за Кредитним договором.

Що стосується позовних вимог заявлених до ОСОБА_1 , то зазначає наступне:

Відповідачем підтверджується укладення в якості забезпечення виконання зобов`язання за Генеральним договором про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 2379 від 15.01.2020 року між Позивачем та ОСОБА_1 (надалі Відповідач-2) Договору поруки №НІ 8268 від 15.01.2020 року.

Відповідач зазначає, що як свідчить інформація, надана Позивачем в якості доказів, а саме обґрунтований розрахунок сум що стягуються, 11.12.2020 року Відповідач-1 здійснив періодичний платіж на погашення тіла кредиту та процентів. Наступний періодичний платіж, який мав би бути проплачений Відповідачем-1 01.01.2021 року ним не був здійснений. Зважаючи на вищенаведене, вважає, що у відповідача-1, заборгованість за Генеральним договором про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 2379 від 15.01.2020 року виникла з 01.01.2021 року.

Оскільки кредитним договором передбачено сплату періодичних платежів, а за договором поруки поручитель відповідає за зобов`язаннями згідно з кредитним договором перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя. Тобто Позивач мав би пред`явити вимоги до Відповідача-2 ( ОСОБА_1 ) до 01.07.2021 року.

Як свідчать матеріали справи Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути солідарно з Відповідачів суму заборгованості за кредитним договором, 09.12.2022 року.

Тобто, якщо до вимог, заявлених до боржника (Відповідача), застосовується загальний строк давності, передбачений статтею 257 ЦК України, то до вимог, заявлених до поручителя (Відповідача-2), вказаний строк обмежується строком дії поруки відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України, зазначає відповідач-2.

З огляду на положення другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України Відповідач вважає, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами).

Зазначений шестимісячний строк є преклюзивним, тобто його сплив є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові до поручителя. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати.

Відтак відповідач вважає, що позивачем безпідставно проведено нарахування відсотків за користування кредитними коштами, Позовні вимоги до Відповідача-2 (поручителя) заявлено поза межами шестимісячного строку з моменту виникнення основного зобов`язання, тому на думку відповідача-2 не підлягають задоволенню.

Обставини справи.

15.01.2020 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті» (Позичальник/Боржник/Відповідач-1) було укладено Генеральний договір про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К2379, відповідно до умов якого Позичальнику було встановлено Генеральний кредитний ліміт у розмірі 600000,00 грн. з Генеральним строком користування до 14.01.2023, з валютою надання банківських послуг у гривні.

Відповідно до п. 2. Частини №1 на умовах даного Кредитного договору про надання банківських послуг Банк має право надавати Позичальнику банківські послуги на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим Договором, а Позичальник зобов`язується сплачувати Кредит у строки/терміни та в порядку, визначених цим договором, сплачувати проценти та комісії у розмірі та у порядку, визначених цим Договором, а також виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором та чинним законодавством.

Згідно пп. 1.1.1 п. 1. Частини №2 Кредитного договору Банк за наявності вільних грошових коштів надає Позичальнику Банківські послуги (Кредит) в залежності від їх типу в т. ч.: шляхом перерахування коштів з відповідних внутрішньобанківських позичкових рахунків на Поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку.

Так, в межах Кредитного договору Позичальнику була відкрита відновлювальна кредитна лінія з лімітом кредитування в сумі 600 000,00 грн., з цільовим призначенням: для поповнення обігових коштів та терміном користування до 14.01.2023, з фіксованою процентною ставкою за безперервний період користування кредитними коштами, а саме: до 30 календарних днів (включно) - 23,0% річних; до 90 календарних днів (включно) - 24,0% річних; понад 90 календарних днів - 25,0% річних.

При цьому, умовами Кредитного договору (Додатком №13) передбачено, що кожний транш повинен бути погашений не пізніше, ніж через 365 календарних днів після її видачі, з урахуванням Графіку зміни розміру Ліміту Банківської послуги.

У відповідності з п. 1.5. Частини №2 Кредитного договору надання Траншу Кредитної лінії здійснюється на підставі Заявки на видачу кредиту, наданої Позичальником, у тому числі, засобами комплексу електронного банкінгу. Заявка на видачу кредиту повинна бути надана у формі або близько до форми, наведеної в Додатку №2 до Кредитного договору.

Отже, кошти Відповідачем-1, було отримано у передбачений Кредитним договором спосіб, згідно додатку №13 до Кредитного договору, на підставі Заявки на отримання кредиту №1 від 16.01.2020, шляхом перерахування на відповідний рахунок Позичальника, зазначений в Заявці на отримання кредиту, що підтверджується відповідною Випискою Банку, отже Позивач, як Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

Згідно п. 2.1. ч. 2 Кредитного договору сума непогашених Боргових зобов`язань за Кредитом підлягає поверненню не пізніше Терміну користування відповідною Банківською послугою з урахуванням Графіку (за наявності), але в будь-якому випадку не пізніше останнього Робочого дня-Генерального строку, встановленого Частиною №1 цього Договору, якщо інше не встановлено цим Договором.

У відповідності до п. 3.1. ч.2 Кредитного договору розмір та тип процентної ставки (змінювана або фіксована) для кожної Банківської послуги визначається згідно з умовами того Додатку до цього Договору, на підставі якого таку Банківську послугу було надано.

Банківські послуги (крім Документарних інструментів) надаються Позичальнику із щомісячною сплатою процентів у Строк сплати процентів за користування Банківськими послугами (крім Документарних інструментів), встановлений Частиною №1 цього Договору.

Пунктом 3.2. Частини 2 Кредитного договору передбачено, що проценти на відповідну суму заборгованості за Кредитом (крім Документарних інструментів) нараховуються та сплачуються за час фактичного користування грошовими коштами Банку відповідно до умов, визначених цим Договором, виходячи з розміру Процентної ставки, що діє на відповідну дату для відповідної Банківської послуги (крім Документарних інструментів). Нарахування та сплата процентів здійснюються у валюті отриманого Кредиту.

Згідно п. 3.3 Частини 2 Кредитного договору проценти за користування Кредитною лінією нараховуються Банком щоденно за фактичну кількість днів користування грошовими коштами, на суму щоденного залишку заборгованості за Кредитною лінією, за методом «факт/360» (метод розрахунку процентів, за яким кількість днів у місяці береться фактична, а в році - 360 днів). При цьому, враховується перший день та не враховується останній день користування кредитними коштами.

Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування Кредитною лінією щомісячно в межах Строку сплати процентів за користування Банківськими послугами (крім Документарних інструментів), за попередній місяць і на дату повернення в повному обсязі кредитних коштів за відповідною Банківською послугою, з урахуванням вимог п.8.10. Частини №2 Кредитного договору; проценти, нараховані за останній період користування Кредитною лінією/Разовим кредитом/Спеціальним кредитом, сплачуються одночасно з погашенням заборгованості за відповідною Банківською послугою.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 15.01.2020 між Банком та ОСОБА_1 (надалі по тексту, також, «Поручитель»/ Відповідач-2») був укладений Договір поруки №НІ 8268, відповідно до умов якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ТОВ «Агроінвестсіті» зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору.

У відповідності до п. 1.1 Договору поруки, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Боржником зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору, що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно п. 1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором, в тому числі: по сплаті Кредиту, відсотків, комісій, штрафів та інших платежів та сум відповідальності за Кредитним договором.

Відповідно п. 2.1 Договору поруки у випадку невиконання або прострочення виконання Боржником зобов`язань, що випливають з договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник в тому ж обсязі, що й Боржник.

За умовами п. 2.2. Договору поруки передбачена п. 2.1. відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник порушить зобов`язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого з зобов`язань, зазначених у пунктах 1.2., 1.3. Договору поруки.

У випадку невиконання Боржником будь-яких зобов`язань за Кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені Кредитним договором, Кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу Поручителя та копію надсилає Боржнику (п. 3.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 3.3 Договору поруки, Поручитель не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дати відправлення вимоги Кредитора (п. 3.1. Договору поруки) зобов`язаний погасити суму у розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання Поручителем вимоги Кредитора з будь-яких причин не звільняє Поручителя від обов`язку виконати умови цього Договору.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу 1 кредитні кошти в обсязі, обумовленому Кредитним договором, які отримані останнім, шо підтверджується виписками по особовому рахунку Відповідача 1.

Однак, Позичальником було порушено норми чинного законодавства України та умови Кредитного договору, зокрема: п. 3.1., 3.2. 3.3. Частини 2 Кредитного договору.

Відповідно п. 3.9. Частини 2 Кредитного договору у випадку нездійснення/відмови здійснювати Позичальником сплати процентів/комісій за користування Кредитом, розрахунок розміру яких здійснено згідно цього Договору та з урахуванням інших умов цього Договору, Сторони, підписанням цього Договору, домовились та дійшли взаємної згоди, що Банк набуває право вимагати від Позичальника повного виконання всіх Боргових зобов`язань за цим Договором, а Позичальник зобов`язаний повністю, виконати Боргові зобов`язання, в тому числі, шляхом дострокового виконання всіх Боргових зобов`язань за цим Договором, після спливу Строку сплати процентів за користування Банківськими послугами (крім Документарних інструментів).

За умовами п. 5.1. Частини 2 Кредитного договору протягом всього строку дії Кредитного договору Позичальник зобов`язався: п.п. 5.1.1. виконувати боргові зобов`язання у строки, визначені цим Договором; п.п. 5.1.11. достроково повернути заборгованість за Кредитом та сплатити проценти та інші належні до сплати платежі за користування ним на письмову вимогу Банку та у строк, зазначений в такій вимозі, у випадках, передбачених цим Договором та/або діючими Договорами забезпечення, чинним законодавством України. При цьому, у випадку, якщо згідно з умовами цього Договору або отриманої від Банку вимоги Позичальник зобов`язаний здійснити повне дострокове погашення Боргових зобов`язань, Сторони домовились, що дата повернення заборгованості за Кредитом, зазначена в п.2.1 Частини №2 цього Договору, за домовленістю Сторін, вважається перенесеною та такою, що змінена на дату чи строк, що зазначений у письмовій вимозі Банку про дострокове погашення чи настає в інших випадках, передбачених цим Договором;

У відповідності до п. 5.4.1. Кредитного договору Банк має право при порушенні/невиконанні Позичальником будь-яких зобов`язань за цим Договором відмовити Позичальнику у наданні Кредиту, призупинити/зупинити надання Позичальнику Кредиту без попереднього повідомлення Позичальника, та/або зменшити Генеральний ліміт/Ліміт Банківської(их) послуг(и), та/або вимагати дострокового виконання Позичальником Боргових зобов`язань перед Банком за цим Договором, та/або вимагати за рахунок власних коштів Позичальника формування грошового забезпечення на Рахунках покриття за Акредитивами та Гарантіями, відкритими/наданими на підставі цього Договору, змінивши при цьому строк виконання Боргових зобов`язань в порядку, визначеному п. 8.13. Частини №2 цього Договору.

Пунктом. 8.13. Частини №2 Кредитного договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст. ст. 525, 611 Цивільного кодексу України, Сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин, визначених п. 5.4.1. Частини №2 Кредитного договору, Банк направляє Позичальнику повідомлення з вимогою виконання Позичальником Боргових зобов`язань за цим Договором та/або формування Позичальником грошового забезпечення на Рахунках покриття за діючими Акредитивами та Гарантіями, у визначеній Банком частині або в цілому (надалі - Повідомлення). При цьому, строк виконання Позичальником Боргових зобов`язань та/а бо формування Позичальником грошового забезпечення на Рахунках покриття за діючими Акредитивами та Гарантіями, за взаємною згодою Сторін, вважається таким, що настав на 10 (десятий) календарний день з дня направлення Позичальнику повідомлення, якщо інший новий строк не передбачений в такому повідомленні. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв`язку при відправленні листа з повідомленням про вручення на адресу Позичальника, зазначену в реквізитах цього Договору або адресу, повідомлену Позичальником відповідно до п. 5.1.5. Частини №2 цього Договору.

У цьому випадку Позичальник зобов`язаний достроково повернути заборгованість за Кредитом, сплатити проценти/комісії за користування Кредитом та інші платежі, що належать до сплати за цим Договором, у встановлений відповідно до цього пункту Договору новий строк у визначеному Банком обсязі.

Позивачу надано кредитні кошти у розмірі 600000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками. Зазначені обставини відповідачами не заперечуються.

Відповідачем частково сплачено заборгованість у розмірі 123121,15 грн, з яких: 121028,38 грн. по процентах та 2092,77 грн. по тілу кредиту, що підтверджується банківською випискою.

АТ «Таскомбанк» надіслав листи-повідомлення від 04.03.2021 за вих. №3765/70 на адресу ТОВ «Агроінвестсіті» та від 04.03.2021 №3767/70 - на адресу ОСОБА_1 про наявність заборгованості за Кредитним договором та про необхідність її дострокового погашення (копії листів-повідомлень та доказів направлення додано до даної позовної заяви). Зазначені порушення не були усунені, а заборгованість не була погашена.

До позовної заяви у даній справі Позивачем було додано розрахунок заборгованості за Кредитним договором станом на 28.11.2022, згідно якого розмір заборгованості за Кредитним договором становив 911 932,81 (дев`ятсот одинадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві) гривні 81 копійка, в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту 597 907,23 грн.; заборгованість по відсоткам 314 025,58 грн.

Користуючись своїм правом в порядку ст.46 ГПК України, згідно умов Кредитного договору, станом на 31.01.2023 Позивачем донараховано відсотки за Кредитним договором за період з 29.11.2022 по 31.01.2023 в розмірі 26 573,53 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості по відсоткам за Кредитним договором становить 340 599,11 грн. Відповідно, сума заборгованості по тілу кредиту та відсоткам станом на 31.01.2023 становить 938 506,34 грн. (дев`ятсот тридцять вісім тисяч п`ятсот шість) гривень 34 копійки, з яких: 597 907,23 грн. по кредиту; 340 599,11 грн. по відсоткам.

Позивачем нараховано суми відповідальності за невиконання умов Кредитного договору у відповідності до ст. 625 ЦК України, а саме: 79095,12 грн. інфляційних втрат та 20590,94 грн. 3% річних.

Оцінка суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно із частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1052 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, 15.01.2020р. між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (банк) та ТзОВ «Агроінвестсіті» було укладено Генеральний договір про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 2379. Предметом цих відносин були банківські послуги, зокрема АТ «Таскомбанк» встановлено генеральний кредитний ліміт у розмірі 600000,00 грн. з Генеральним строком користування до 14.01.2023 року та цільовим призначенням для поповнення обігових коштів ТзОВ «Агроінвестсіті». За умовами даного Кредитного договору про надання банківських послуг Банк має право надавати Позичальнику банківські послуги на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим Договором, а Позичальник зобов`язується сплачувати Кредит у строки/терміни та в порядку, визначених цим договором, сплачувати проценти та комісії у розмірі та у порядку, визначених цим Договором, а також виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором та чинним законодавством

Згідно із частинами 1 та 2 статті 345 Господарського кодексу України, кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме розрахунку позовних вимог та підтверджується банківськими виписками по рахунку клієнта, відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 600000,00 грн.

Згідно із пунктом 42 Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/10254/18, виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості. При цьому банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належним доказами надання позичальнику кредитних коштів.

Відповідач 2 стверджує, що за період з 11.02.2020 по 11.12.202 ним було сплачено по тілу кредиту 123 118,07 грн., а тому заборгованість по тілу кредиту в розмірі 597 907,23 грн., яку просить стягнути Позивач за Кредитним договором не відповідає дійсності.

За умовами Кредитного договору Позичальнику було встановлено Генеральний кредитний ліміт у розмірі 600 000,00 грн. (шістсот тисяч) гривень 00 копійок з Генеральним строком користування до 14.01.2023, з валютою надання банківських послуг у гривні, та надано кредитні кошти, що підтверджується заявою на видачу кредиту та виписками по рахункам Позичальника (додавалися до позовної заяви).

У відповідності до п. 5.3.5. частини 2 Кредитного договору Банк зобов`язаний прийняти від Позичальника суму коштів, що направлені на погашення заборгованості за Кредитом, процентів, комісій за користування ним, а також можливої неустойки, пені, штрафу, як виконання Боргових зобов`язань за цим Договором, в наступній черговості: заборгованість за простроченими комісіями; заборгованість за простроченими процентами; прострочена заборгованість за наданими кредитними коштами; поточна заборгованість за комісіями, строк сплати яких настав; поточна заборгованість за процентами, строк сплати яких настав; поточна заборгованість за наданими кредитними коштами згідно Графіку(ів); неустойка за невиконання або неналежне виконання умови чи зобов`язання; пеня за порушення строків погашення заборгованості за наданими кредитними коштами, процентами, комісіями та інші штрафні санкції та платежі, передбачені цим Договором та Договорами забезпечення.

При цьому, Банк має право самостійно та на власний розсуд змінити черговість погашення Боргових зобов`язань за цим Договором і Позичальник шляхом укладення цього Договору надає свою згоду на таку зміну. У випадку зміни черговості погашення Боргових зобов`язань після укладання цього Договору Банк інформує Позичальника в письмовій формі про це, а Позичальник зобов`язаний дотримуватися такої черговості, яка визначена у відповідному повідомленні Банку.

При надходженні до Банку коштів для виконання Боргових зобов`язань з порушенням встановленої на момент такого надходження коштів черговості, це вважається неналежним виконанням Позичальником його Боргових зобов`язань. Шляхом укладення цього Договору Позичальник надає свою згоду Банку своїм відповідним меморіальним ордером направити отримані кошти на погашення Боргових зобов`язань в належній черговості, а Банк має право на направлення отриманих грошових коштів на погашення Боргових зобов`язань в належній черговості.

У випадку перерахування Позичальником грошових коштів у розмірі більшому, ніж передбачено Графіком(ами) та за умови відсутності заборгованості по сплаті інших платежів, строк сплати яких настав, різниця зараховується в рахунок часткового дострокового погашення заборгованості за Кредитом. Погашення Траншів Кредиту здійснюється відповідно до черговості їх надання.

Таким чином, з урахуванням умов Кредитного договору здійснювалось погашення заборгованості за Кредитним договором, в першу чергу проценти, потім тіло кредиту, зокрема відповідачем погашено 123 121,15 грн, з яких позивачем зараховано 121 028,38 грн. в погашення процентів, а 2 092,77 грн - в погашення тіла кредиту.

Відтак, як вбачається із розрахунку позовних вимог та вказаних первинних документів бухгалтерського обліку, заборгованість відповідача по тілу кредиту становить 597907,23 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Щодо нарахованих відсотків за кредитним договором

У відповідності до п. 3.1. Частини 2 Кредитного договору розмір та тип процентної ставки (змінювана або фіксована) для кожної Банківської послуги визначається згідно з умовами того Додатку до цього Договору, на підставі якого таку Банківську послугу було надано.

Банківські послуги (крім Документарних інструментів) надаються Позичальнику із щомісячною сплатою процентів у строк сплати процентів за користування Банківськими послугами (крім Документарних інструментів), встановлений Частиною №1 цього Договору.

Так, у межах Кредитного договору, згідно Додатку №13 до Кредитного договору, Позичальнику була відкрита відновлювальна кредитна лінія з лімітом кредитування в сумі 600 000 000,00 грн., з цільовим призначенням: для поповнення обігових коштів та терміном користування до 14.01.2023, з фіксованою процентною ставкою за безперервний період користування кредитними коштами, а саме: до 30 календарних днів (включно) 23,0% річних; до 90 календарних днів (включно) 24,0% річних; понад 90 календарних днів 25,0% річних.

Пунктом 3.2. Частини 2 Кредитного договору передбачено, що проценти на відповідну суму заборгованості за Кредитом (крім Документарних інструментів) нараховуються та сплачуються за час фактичного користування грошовими коштами Банку відповідно до умов, визначених цим Договором, виходячи з розміру Процентної ставки, що діє на відповідну дату для відповідної Банківської послуги (крім Документарних інструментів). Нарахування та сплата процентів здійснюються у валюті отриманого Кредиту.

Згідно п. 3.3. Частини 2 Кредитного договору проценти за користування Кредитною лінією нараховуються Банком щоденно за фактичну кількість днів користування грошовими коштами, на суму щоденного залишку заборгованості за Кредитною лінією, за методом «факт/360» (метод розрахунку процентів, за яким кількість днів у місяці береться фактична, а в році - 360 днів). При цьому, враховується перший день та не враховується останній день користування кредитними коштами.

Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування Кредитною лінією щомісячно в межах Строку сплати процентів за користування Банківськими послугами (крім Документарних інструментів), за попередній місяць і на дату повернення в повному обсязі кредитних коштів за відповідною Банківською послугою, з урахуванням вимог п. 8.10. Частини №2 Кредитного договору; проценти, нараховані за останній період користування Кредитною лінією/Разовим кредитом/Спеціальним кредитом, сплачуються одночасно з погашенням заборгованості за відповідною Банківською послугою.

Як встановлено судом, у зв`язку із наявністю заборгованості зі сплати платежів, згідно погодженого графіку строків погашення кредиту, АТ «ТАСКОМБАНК» надіслав відповідний лист-повідомлення від 04.03.2021 за вих. №3765/70 на адреси ТОВ «АГРОІНВЕСТСІТІ» (80300, Львівська область, м.Жовква, вул.Львівська, буд.98а,кв.19 та 79019, м.Львів, пр.Чорновола, буд.63, кв.203) та лист-повідомлення від 04.03.2021 №3767/70 на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про наявність заборгованості за Кредитним договором та про необхідність її дострокового повернення заборгованості, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи фіскальний чек від 05.03.2021 та список згрупованих поштових відправлень від 05.03.2021. Доказів вручення даний листів до матеріалів справи не додано.

Разом з тим, ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зважає, що на веб-сайті АТ «Укрпошта» інформація щодо відстеження поштового відправлення, в тому числі і про дату вручення такого адресату, відсутня, оскільки згідно відомостей офіційного сайту "Укрпошта" інформація про наявність та стан пересилань поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації.

Разом з тим, відповідно до п.1, п.2 глави II "Нормативні строки пересилання поштових відправлень" Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. № 958, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 січня 2014 р. за № 173/24950, встановлено наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної-Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день (п.2 глави II "Нормативні строки пересилання поштових відправлень").

Отже, з врахуванням наведених нормативів, днем отримання відповідачами поштового відправлення надісланого 05.03.2021 (листів повідомлень від 04.03.2021 про дострокове повернення коштів) є день - 11.03.2021.

Разом з тим, ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки у вимогах-повідомленнях від 04.03.2021 №3765/70 та №3767/70 не вказано строку повернення кредиту, то з врахуванням вимог ч.2 ст.530 ЦК України ч.2 ст.530 ЦК України зазначена вимога повинна була бути виконана у семиденний строк з дня отримання вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч.1 ст.255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Враховуючи на викладене, відповідачі зобов`язані були протягом 7-ми днів (з 12.03.2021 по 18.03.2021) з моменту отримання листів-вимог достроково повернути кредитні кошти, а відтак останнім днем строку для повернення цих коштів 18.03.2023.

При цьому, суд критично ставиться до твердження відповідача-2 про отримання ним та відповідачем-1 вимоги від 24.11.2021 про дострокове погашення кредитної заборгованості, оскільки, по-перше: на зазначену вимогу в обґрунтування заявлених позовних вимог не посилається позивач; по-друге: в матеріалах справи не містяться докази надіслання Банком цієї вимоги позичальнику та поручителю (при цьому доказів адресування Банком цієї вимоги відповідачу-1 немає взагалі в матеріалах справи), а відповідно, не доведено моменту отримання її відповідачами, що унеможливлює встановлення строку для виконання ними зобов`язання саме за цією вимогою.

Пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому, у разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту (відповідний правовий висновок наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018р. у справі № 310/11534/13-ц, від 13.06.2018р. у справі № 548/981/15-ц, від 31.10.2018р. у справі № 202/4494/16-ц, від 04.02.2020р. у справі № 912/1120/16).

Позивачем здійснено нарахування відсотків за користування кредитом за період з 16.01.2020р. по 31.01.2023р.в розмірі 340599,11 грн. Однак, як вбачається із матеріалів справи та як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачу скеровано повідомлення про дострокове повне погашення кредиту, у зв`язку із чим право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення. Відтак, з врахуванням вищенаведеного позивач вправі нараховувати відсотки за користування кредитом за період 16.01.2020 по 18.03.2021. За перерахунком суду сума заборгованості по відсотках становить 57009,68 грн. В решті позовних вимог, щодо відсотків належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постанова неодноразово вказувала на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною 1 статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною 1 статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Близька за змістом правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

З врахуванням наведено суд вважає, що підставним є нарахуванням 3% річних та інфляційних втрат з 19.03.2021 (перший день прострочення виконання зобов`язання з повернення кредитних коштів) по 23.02.2022 (кінцевий строк визначений позивачем у заяві про зміну предмету позову).

Суд здійснивши перерахунок встановив, що за період з 19.03.2021 по 23.02.2022 від суми заборгованості 597907,23 грн. розмір інфляційних втрат становить 52729,24 грн.

За перерахунком суду за період з 19.03.2021 по 23.02.2022 від суми заборгованості 597907,23 грн. розмір 3% річних становить 16806,93 грн.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язання Компанії, 15.01.2020 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 (надалі по тексту, також, «Поручитель»/ Відповідач-2») був укладений Договір поруки №НІ 8268, відповідно до умов якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ТОВ «АГРОШВЕСТСІТІ», зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору.

У відповідності до п. 1.1 Договору поруки, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Боржником зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору, що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно п. 1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором, в тому числі: по сплаті Кредиту, відсотків, комісій, штрафів та інших платежів та сум відповідальності за Кредитним договором.

Відповідно п. 2.1 Договору поруки у випадку невиконання або прострочення виконання Боржником зобов`язань, що випливають з договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник в тому ж обсязі, що й Боржник.

За умовами п. 2.2. Договору поруки передбачена п. 2.1. відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник порушить зобов`язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого з зобов`язань, зазначених у пунктах 1.2., 1.3. Договору поруки.

У випадку невиконання Боржником будь-яких зобов`язань за Кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені Кредитним договором, Кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу Поручителя та копію надсилає Боржнику (п. 3.1. Договору поруки).

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно також до статті 599 ЦК України та статті 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

За статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, в яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Матеріалами справи підтверджується звернення Банку до фізичної особи ОСОБА_1 з повідомленням-вимогою про сплату боргу від 04.03.2021 року про виконання обов`язків боржника щодо погашення заборгованості та санкцій за кредитним договором (його копія і належні докази направлення долучені до справи). Однак вказаним відповідачем зазначена вимога залишена без відповіді та задоволення. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача-2 щодо пропущеного, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя з врахуванням наступного.

Як свідчать матеріали справи Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути солідарно з Відповідачів суму заборгованості за кредитним договором 09.12.2022 року.

12.03.2020 на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на всій території України встановлено карантин. На підставі ряду постанов Кабінету Міністрів України карантин продовжувався і станом на день подання позовної заяви карантин не припинив своєї дії.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Тобто, на весь період карантину продовжено строк позовної давності.

Таким чином, позивач, користуючись наданим йому за договором поруки та статтями 543, 554 ЦК України правом, правомірно звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за вказаним кредитним договором.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.ст.76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково і до солідарного стягнення з відповідачів 1,2 належить: 597907,23 грн заборгованість по тілу кредиту, 57009,68 грн заборгованості по відсотках, 52729,24 грн інфляційних втрат, 16806,93 грн 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Позовні вимоги у даній справі задоволено частково, а відтак витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 10011,64 грн покладаються на відповідачів порівну на кожного з відповідачів (по 5005,82 грн) та підлягають стягненню на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк".

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвестсіті (80300, Львівська область, м.Жовква, вул.Львівська, буд..98а, кв.19, код ЄДРПОУ 39678604) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Таскомбанк (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443) 597907,23 грн заборгованість по тілу кредиту, 57009,68 грн заборгованості по відсотках, 52729,24 грн інфляційних втрат, 16806,93 грн 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвестсіті (80300, Львівська область, м.Жовква, вул.Львівська, буд..98а, кв.19, код ЄДРПОУ 39678604) на користь Акціонерного товариства Таскомбанк (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443) 5005,82 грн. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Таскомбанк (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443) 5005,82 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 17.07.2023.

Суддя Кітаєва С.Б.