Рішення

від 04.04.2023 по справі 916/2859/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2023 р. Справа № 916/2859/21Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр-т Миру, 33, код ЄДРПОУ 25932851);

до: Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СТРОЙТЕКС (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Набережна, буд. 13-В, код ЄДРПОУ 33202878);

за участю Чорноморської окружної прокуратури Одеської області (68004, Одеська обл., м. Чорноморськ вул. В.Шума, 9/102Н).

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.

За участю представників:

від позивача Охотніков В.В., посвідчення № 22;

від відповідача адвокат Якових Є.В., ордер серія ВН № 1211567;

від прокуратури прокурор Дичко В.О.

Обставини справи.

Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №2954/21) до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Стройтекс, в якій просить:

- Визнати незаконним та скасувати рішення Чорноморської міської ради № 564/31 -VII від 17.04.2020 Про поновлення ТОВ Будівельна фірма Стройтекс договору оренди землі площею 0,7818 га за адресою Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13Д.

- Визнати недійсним договір оренди землі № 40, укладений 13.05.2020 між Чорноморською міською радою Одеської області код ЄДРПОУ 25932851 та ТОВ Будівельна фірма Стройтекс (Код ЄДРПОУ -33202878).

- Зобов`язати ТОВ Будівельна фірма Стройтекс (Код ЄДРПОУ - 33202878) повернути у комунальну власність в особі Чорноморської міської ради земельну ділянку площею 0,7818 га з кадастровим номером 5110800000:02:026:0066, шляхом складання та підписання акту прийому-передачі між Чорноморською міською радою та ТОВ Будівельна фірма Стройтекс.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Чорноморської міської ради № 564/31 -VII від 17.04.2020, яке прийняте з порушенням земельного законодавства України та яке підлягає скасуванню, укладено спірний договір оренди з ТОВ Будівельна фірма Стройтекс, який повинен бути визнаний недійсним, а об`єкт оренди повернутий у комунальну власність.

На думку позивача, фактично було здійснено нову передачу права на земельну ділянку, а не поновлення договору оренди землі, оскільки договір оренди земельної ділянки припинено внаслідок його розірвання 13.04.2020 та земельна ділянка повернута Чорноморській міській раді за актом прийому-передачі, отже Чорноморською міською радою прийнято 17.04.2020 оскаржуване рішення про поновлення договору оренди, з порушенням вимог земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі". Позивач вказує, що, виходячи зі змісту положень ст. 134 Земельного кодексу України, земельна ділянка або права на неї могли бути передані повторно лише на конкурентних засадах (земельних торгах).

Крім того, позивач стверджує, що спірну земельну ділянку водного фонду, яка перебуває в межах прибережної захисної смуги, передано в оренду юридичній особі, для цілей, що суперечать цілям використання землі вказаної категорії, що призвело до зміни цільового призначення земельної ділянки під прибережною захисною смугою у спосіб не передбачений законом, а саме при передачі земельної ділянки порушено вимоги ст. 88 Водного кодексу України, ст. 134 Земельного кодексу України, за відсутності проектної документації із встановлення прибережної захисної смуги на земельній ділянці 5110800000:02:026:0066.

Рішенням Господарського суду Одеської області у від 10.01.2022 у справі № 916/2859/21 (суддя Невінгловська Ю.М.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2022 року у справі № 916/2859/21 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2022 року у справі № 916/2859/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 10.01.2022 у справі №916/2859/21 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Зокрема, у постанові від 02.11.2022 по справі № 916/2859/21 Верховний Суд зазначив наступне: "За вказаних обставин всупереч вказаним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, та зазначеним положенням статті 33 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції, судами обох інстанцій не досліджено чи добросовісно виконував відповідач як орендар свої обов`язки за договором оренди землі за договором оренди № 67.

Також судами обох інстанцій не враховано положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції щодо того, що переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) виникає у орендаря по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі".

Суд зазначає, що за приписами ч. 5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022 справу № 916/2859/21 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою від 29.11.2022 прийнято справу до провадження судді Нікітенка С.В. Справу № 916/2859/21 ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 22.12.2022 об 11:00 год.

У підготовчому засіданні 22.12.2022 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17.01.2023 о 13:30 год.

22 грудня 2022 року до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому відповідач просить долучити до матеріалів справи копію листа виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 09.12.2022 року та копію довідки від 05.12.2022 року.

Клопотання відповідача про долучення доказів суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

16 січня 2023 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Письмові пояснення відповідача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою від 17.01.2023 суд закрив підготовче провадження у справі № 916/2859/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.02.2023. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 14.02.2023 о 14:40 год.

Ухвалою від 14.02.2023 суд постановив здійснити розгляд справи № 916/2859/21 по суті впродовж розумного строку та відклав судове засідання на 21.03.2023.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.03.2023 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, запереченнях та додаткових поясненнях по справі.

У судовому засіданні 21.03.2023 судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву у засіданні суду до 09:40 год. 04.04.2023.

Представник позивача у судовому засіданні 04.04.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.04.2023 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити.

Прокурор у судовому засіданні 04.04.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

У судовому засіданні 04.04.2023 після повернення з нарадчої кімнати судом відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено присутніх учасників справи про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 23.08.2013 між Іллічівською міською радою Одеської області (надалі - орендодавець або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Стройтекс (надалі - орендар або відповідач ) був укладений договір оренди землі № 67, відповідно до умов якого орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Іллічівської міської ради від 06.10.2010 № 696/14-V Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Стройтекс земельної ділянки площею 1,0528 га, від 16.12.2011 №132/33-VI Про внесення змін в рішення Іллічівської міської ради від 06.10.2010 №696/14-V, рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 16.05.2013 № 147 Про присвоєння адреси земельній ділянці ТОВ Будівельна фірма Стройтекс надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,7818 га несільськогосподарського призначення, із земель рекреаційного призначення (кадастровий номер 5110800000:02:026:0066), що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Набережна, 13-Д, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору, строком на 10 років.

Згідно п. 3.2 договору № 67, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 5.1, п. 5.2 договору № 67, земельна ділянка передається в оренду для розташування спортивно-оздоровчого комплексу з яхт-клубом та облаштування прибережної зони (берегоукріплення та будівництво гідротехнічних протизсувних споруд) в районі кемпінгу Україна та прикордонної застави (район вул. Набережна) в прибережній зоні м. Іллічівська. Категорія земель за основним цільовим призначенням: Е.07.02 - для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту.

Як встановлено п. 6.1 договору № 67, передача земельної ділянки в оренду здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (на підставі ст. 123 Земельного кодексу України).

Пунктом 9.1 договору № 67 встановлено, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051, враховуючи Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку Відділу Держземагенства у м. Іллічівську Одеської області від 10.06.2013 № НВ-5100275662013, відомості про обмеження на даній земельній ділянці не зареєстровані.

За п. 13.1, п. 13.2 договору № 67, зміни умов договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Цей договір може бути достроково розірвано за взаємною згодою сторін.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу станом на 17.09.2013 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1, а.с. 34-35) 02.09.2013 проведено державну реєстрацію іншого речового права на підставі договору оренди землі № 67 від 23.08.2013 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5110800000:02:026:0066 (цільове призначення для розташування спортивно-оздоровчого комплексу з яхт-клубом та облаштування прибережної зони) берегоукріплення та будівництво гідротехнічних протизсувних споруд).

Відповідно до Постанови Верховної ради України № 984-VIII Про перейменування окремих населених пунктів та районів, місто Іллічівськ було перейменовано на місто Чорноморськ.

17 квітня 2020 року рішенням Чорноморської міської ради "Про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністюБудівельна фірма Стройтекс договору оренди землі площею 0,7818 га за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13-Д" № 564/31-VII, було поновлено ТОВ БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СТРОЙТЕКС договір оренди землі площею 0,7818 га (кадастровий номер 5110800000:02:026:0066), (код КВЦПЗ: 07.02 "для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту"), за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13-Д, строком на 49 років та вирішено, зокрема, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Стройтекс укласти договір оренди землі в новій редакції, оформити речові права на земельну ділянку відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". А також вирішено припинити договір оренди землі № 67 від 23 серпня 2013 року, номер запису про інше речове право 2517642 від 02.09.2012, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 141920851108, шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, враховуючи пункт 2.1 цього рішення.

13 травня 2020 року між Чорноморською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СТРОЙТЕКС укладено договір про розірвання договору оренди землі №1 1, відповідно до умов якого, на підставі рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 17.04.2020 №564/31-VII "Про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СТРОЙТЕКС договору оренди землі площею 0,7818 га за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13-Д", орендодавець і орендар дійшли згоди добровільно розірвати договір оренди землі від 23.08.2013 № 67, право оренди зареєстровано згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.09.2013 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 141920851108, номер запису про інше речове право: 2517642. З моменту набрання чинності цього договору Договір оренди землі від 23.08.2013 №67, право оренди зареєстровано згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.09.2013 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 141920851108, номер запису про інше речове право: 2517642 припиняє свою дію. Зобов`язання сторін, що виникли з Договору оренди землі припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками. Орендар повертає орендодавцю земельну ділянку несільськогосподарського призначення до земель рекреаційного призначення з видом використання: для розташування спортивно-оздоровчого комплексу з яхт-клубом та облаштуванням прибережної зони (берегоукріплення та будівництво гідротехнічних протизсувних споруд) в районі кемпінгу Україна та прикордонної застави (район вул. Набережна) в прибережній зоні м. Іллічівська з кадастровим номером 5110800000:02:026:0066, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13-Д, в якісному стані, придатному для її використання за цільовим призначенням, не гіршому, ніж на час передачі її в оренду, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13-Д, на 13 квітня 2020 року, вказану земельну ділянку було повернуто Чорноморській міській раді.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу станом на 25.05.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 25.05.2020 проведено державну реєстрацію припинення іншого речового права на підставі договору про розірвання договору оренди землі № 11 від 13.04.2020 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5110800000:02:026:0066 (цільове призначення для розташування спортивно-оздоровчого комплексу з яхт-клубом та облаштування прибережної зони) берегоукріплення та будівництво гідротехнічних протизсувних споруд).

Надалі 13.05.2020 між Чорноморською міською радою (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Стройтекс (Орендар) було укладено договір оренди землі № 40, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 17.04.2020 № 564/31-VII "Про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Стройтекс договору оренди землі площею 0,7818 га за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13-Д" надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,7818 га із земель рекреаційного призначення, для розташування спортивно-оздоровчого комплексу з яхт-клубом та облаштуванням прибережної зони (берегоукріплення та будівництво гідротехнічних протизсувних споруд) в районі кемпінгу Україна та прикордонної застави (район вул. Набережна) в прибережній зоні м. Іллічівська, з кадастровим номером 51 10800000:02:026:0066, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13-Д., строком на 49 років.

Згідно п.п. 5.1, 5.2 договору № 40, земельна ділянка передається в оренду (вид використання земельної ділянки) - для розташування спортивно-оздоровчого комплексу з яхт-клубом та облаштування прибережної зони (берегоукріплення та будівництво гідротехнічних протизсувних споруд) в районі кемпінгу Україна та прикордонної застави (район вул. Набережна) в прибережній зоні м. Іллічівська. Цільове призначення земельної ділянки 07.02 - для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури та спорту.

Відповідно до п. 8.1 договору № 40, відповідно до ст. ст. 100, 111 Земельного кодексу України та згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, наданого Відділом у м. Чорноморську Міськрайонного управління в Овідіопольсьлсому районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 06.03.2020 № НВ-5113975972020, відомості про обмеження у використані земельної ділянки встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051, не зареєстровані.

Як встановлено п. 14.1 договору № 40, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

За актом прийому-передачі б/н земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13-Д, який є невід`ємною частиною договору оренди землі № 40, було передано вказану земельні ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Стройтекс.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу станом на 28.05.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1, а.с. 52-53), 28.05.2020 проведено державну реєстрацію іншого речового права на підставі договору оренди землі №40 від 13.05.2020 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5110800000:02:026:0066 (цільове призначення для розташування спортивно-оздоровчого комплексу з яхт-клубом та облаштування прибережної зони) берегоукріплення та будівництво гідротехнічних протизсувних споруд).

Відповідно до витягу станом на 10.12.2020 з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель (т. 1, а.с. 34-35), земельна ділянка за кадастровим номером 5110800000:02:026:0066 має обмеження на проведення господарської діяльності згідно ст. 87 Водного кодексу України

Як вказує позивач, фактично було здійснено нову передачу права на земельну ділянку, а не поновлення договору оренди землі, а новий договір укладено з порушенням законодавства, що стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Чорноморської міської ради № 564/31 -VII від 17.04.2020, визнання недійсним договору оренди землі № 40, від 13.05.2020 та зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма Стройтекс повернути у комунальну власність земельну ділянку площею 0,7818 га з кадастровим номером 5110800000:02:026:0066.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Щодо питання того, що судами обох інстанцій не досліджено чи добросовісно виконував відповідач як орендар свої обов`язки за договором оренди землі за договором оренди № 67, суд зазначає наступне.

Так, під час нового розгляду справи, 22.12.2022 відповідач надав суду лист Виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 09.12.2022, з якого слідує, що ТОВ "БФ "Стройтекс" сплатив орендну плату за використання земельної ділянки у повному обсязі за весь період дії договору оренди землі № 67 від 23.08.2013, а також копію довідки про відсутність у ТОВ "БФ "Стройтекс" заборгованості з платежів, контроль за справляння яких покладено на контролюючі органи, від 05.12.2022 (т. 3, а.с. 19-20).

Інші наявні в матеріалах справи докази не підтверджують того, що відповідач як орендар недобросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі № 67.

Отже, станом на 04.04.2023 наявні в матеріалах справи № 916/2859/21 докази свідчать, що відповідач як орендар добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі № 67.

Також щодо питання того, що судами обох інстанцій не враховано положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції щодо того, що переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) виникає у орендаря по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла станом на 13.05.2020) встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, зі змісту наведених положень статей 31, 32 Закону України «Про оренду землі» слідує, що розірвання договору оренди землі є одним із шляхів його припинення.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно п. 3.2. договору оренди землі № 67, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Тобто наведені в п. 3.2. договору № 67 та в частинах першій - п`ятій статті 33 Закону «Про оренду землі» правила стосуються реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Таке укладення договору є можливим лише після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі. Саме після закінчення цього строку орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, може скористатися своїм переважним (перед іншими особами) правом на укладення договору оренди землі на новий строк. З метою ініціювання виникнення такого переважного права орендар має, серед іншого, листом-повідомлення у визначений строку довести орендодавцю про свій намір продовжувати орендні договірні відносини.

За правовим висновком, викладеним у п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк.

Матеріали справи свідчать, що дію договору оренди спірної земельної ділянки від 23.08.2013 № 67 припинено за 3 (три) роки до спливу строку, на який його було укладено, договором про розірвання договору оренди землі від 13.05.2020 № 11, земельну ділянку повернуто за актом прийому-передачі, в якому вказано, що договір оренди землі № 67 від 23.08.2013 вважається розірваним, а земельна ділянка - повернутою.

Отже, суд вважає, що уклавши договір оренди землі № 40 від 13.05.2020, сторони фактично здійснили нову передачу права на користування земельною ділянкою, а не поновили договір оренди землі, оскільки договір № 67 свою дію вже припинив шляхом його розірвання 13.05.2020.

Викладене свідчить, що поновлення договору оренди земельної ділянки від 23.08.2013 № 67 після його розірвання 13.05.2020, шляхом укладення нового договору оренди землі № 40 від 13.05.2020, здійснено всупереч умов п. 3.2. договору оренди землі № 67, а також всупереч приписам частин першій-п`ятій ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки таке поновлення договору є можливим лише після закінчення строку, на який було укладено договір оренди земельної ділянки від 23.08.2013 № 67, тобто після 23.08.2023.

Таким чином, вказані обставини є достатніми підставами для визнання недійсним договору оренди землі № 40 від 13.05.2020.

Суд також погоджується з доводами позивача в частині того, що оскільки договір оренди землі № 67 від 23.08.2013 припинено внаслідок його розірвання, а тому Чорноморською міською радою оскаржуване рішення № 564/31 -VII від 17.04.2020 Про поновлення ТОВ Будівельна фірма Стройтекс договору оренди землі площею 0,7818 га за адресою Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13Д" прийняте в порушення вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Поновлення договору оренди землі № 67 допускається лише після закінчення строку, на який його було укладено.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

За правовим висновком, викладеним у п. 75 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/1356/13, земельним законодавством передбачений порядок відчуження земельних ділянок комунальної власності виключно на конкурентних засадах, за винятком випадків відчуження земельних ділянок, на яких розташоване належне особі на праві власності нерухоме майно.

Разом з тим, як вбачається зі змісту п. 2.2 договору оренди землі № 40 від 13.05.2020, спірна земельна ділянка площею 0,7818 га з кадастровим номером 5110800000:02:026:0066, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13-Д, вільна від забудови.

Таким чином, спірна земельна ділянка, що вільна від забудови, не відноситься до земель, які відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають передачі в оренду на конкурентних засадах, а тому не могла надаватись ТОВ «Будівельна фірма Стройтекс» інакше, ніж за наслідками земельних торгів.

З огляду на приписи ст. 134 ЗК України, спірна земельна ділянка або права на неї могли бути передані лише на конкурентних засадах (земельних торгах).

Також судом враховується, що згідно з ч. 1 ст. 58 ЗК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Згідно з ч. 4 ст. 59 ЗК України і ч. 3 ст. 85 Водного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 ЗК України режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 87 ВК України, для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 ВК України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

Згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Будівельна фірма Стройтекс», складеного суб`єктом підприємницької діяльності Столяром Ю.Я. у 2009 році (т. 1 а.с. 73-78), спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення та знаходиться на землях водного фонду.

Як вбачається з додатку до акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання та опису меж спірної земельної ділянки від 18.01.2012 (т. 1, а.с. 29-30), план до якого складено ПП «ГЕОІНФОРМСЕРВІС», земельна ділянка площею 0,7818 га з кадастровим номером 5110800000:02:026:0066 від пункту "Б" до пункту "В" межує з Чорним морем.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель від 10.12.2020 (т. 1, а.с. 21-22), спірна земельна ділянка має наступне обмеження у використанні: водоохоронна зона вздовж Чорного моря в межах міста Іллічівська Одеської області, обмеження господарської діяльності згідно зі ст. 87 ВК України.

Разом з тим, у п. 8.1 оскаржуваного договору оренди землі від 13.05.2020 № 40 зазначено про відсутність обмежень у використанні спірної земельної ділянки, що знаходиться в прибережній зоні і передана в користування ТОВ «БФ Стройтекс», що створює передумови для її використання та забудови всупереч вимогам земельного і водного законодавства.

З викладеного слідує, що будівництво спортивно-оздоровчого комплексу з яхт-клубом на спірній земельній ділянці не відповідає режиму використання земель водного фонду.

Матеріали справи також свідчать, що Рішенням Іллічівської міської ради від 12.06.2015 № 632/21-VI (т. 1, а.с. 64-65) затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж водоохоронної зони та прибережної захисної смуги Чорного моря, в межах м. Іллічівська Одеської області. До вказаного рішення долучено схему водоохоронної зони Чорного моря в межах м. Іллічівська Одеської області.

Дане рішення підтверджує відомості про знаходження даної земельної ділянки в межах водоохоронної зони, проте не встановлює межі прибережної захисної смуги саме за адресою м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13-Д, у зв`язку з чим необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг," установлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486.

Таким чином, земельну ділянку водного фонду яка перебуває в межах прибережної захисної смуги, передано в оренду юридичній особі, для цілей, що суперечать цілям використання землі вказаної категорії, що призвело до зміни цільового призначення земельної ділянки під прибережною захисною смугою у спосіб не передбачений законом.

Водночас, ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення та підлягає погодженню в порядку встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України.

Таким чином, при передачі земельної ділянки порушено вимоги ст. 88 Водного кодексу України, ст. 134 Земельного кодексу України, за відсутності проектної документації із встановлення прибережної захисної смуги на земельній ділянці 5110800000:02:026:0066 прийнято рішення про надання в оренду земельної ділянки та укладено договір оренди № 40 від 13.05.2020.

Також під час надання в оренду земельної ділянки порушено ст. 186-1 Земельного кодексу України порядок встановлення її цільового призначення, оскільки в силу вимог ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм є землями водного фонду України.

Частиною 1 ст. 391 Цивільного кодексу України визначено, то власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до ч. З вищевказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З огляду на вищевикладені порушення позивачем вимог законодавства України, рішення № 564/31-VII від 17.04.2020 «Про поновлення ТОВ «Будівельна фірма «Стройтекс» договору оренди землі площею 0,7818 га за адресою Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13Д» - є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, статтею 203 ЦК України, встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ч. 1 передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи незаконність рішення Чорноморської міської ради № 564/31-VII від 17.04.2020, яким передбачено передачу земельної ділянки, що знаходиться в межах прибережної захисної смуги, а також порушення вимог Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі № 40, укладений 13.05.2020 між Чорноморською міською радою та ТОВ «Будівельна фірма «Стройтекс» підлягає визнанню недійсним.

Оскільки договір оренди землі № 40 від 13.05.2020, визнаний судом недійсним, а тому відповідач зобов`язаний повернути позивачу земельну ділянку площею 0,7818 га з кадастровим номером 5110800000:02:026:0066, шляхом складання та підписання акту прийому-передачі.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях та поясненнях в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Чорноморської міської ради Одеської області № 564/31 -VII від 17.04.2020 Про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СТРОЙТЕКС договору оренди землі площею 0,7818 га, за адресою Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13Д.

3. Визнати недійсним договір оренди землі № 40, укладений 13.05.2020 між Чорноморською міською радою Одеської області (код ЄДРПОУ 25932851) і Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СТРОЙТЕКС (код ЄДРПОУ 33202878).

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СТРОЙТЕКС (код ЄДРПОУ 33202878) повернути у комунальну власність в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області земельну ділянку площею 0,7818 га з кадастровим номером 5110800000:02:026:0066, шляхом складання та підписання акту прийому-передачі між Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СТРОЙТЕКС.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ФІРМА СТРОЙТЕКС (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Набережна, буд. 13-В, код ЄДРПОУ 33202878) на користь Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, пр-т Миру, 33, код ЄДРПОУ 25932851) суму судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 6810,00 грн.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 13 квітня 2023 р.

Суддя Нікітенко С.В.