Рішення

від 12.04.2023 по справі 918/1099/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2023 р. Справа № 918/1099/22

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук А.А.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР"

про зобов`язання вчинити дії та стягнення пені

За участю представників сторін:

від позивача: Ільїн В.А. (ордер серія ВК № 1061816 від 08.12.2022 року);

від відповідача: Тарновецький Я.М. (довіреність від 10.01.2023 року).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.03.2023 року позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" на користь Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України" 421 974,38 грн пені, 6 329,62 грн витрат по сплаті судового збору та 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в решті позову відмовлено.

До господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відповідно до якої просить суд стягнути з Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.04.2023 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" про ухвалення додаткового рішення призначити на "12" квітня 2023 р.

Представник позивача в судовому засіданні 12.04.2023 року заперечив проти задоволення заяви ухвалення додаткового рішення, оскільки вважає їх розмір необгрунтованим і неспівмірним із скаладністю справи та виконаних адвокатом робіт.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.04.2023 року підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення з підстав, зазначених у заяві.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Частинами 2 - 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою та необхідною.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" у заяві про ухвалення додаткового рішення просить суд стягнути з Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано суду копії: договору № 03/01/23 про надання правової допомоги від 03.01.2023 р., укладеного між адвокатом Тарновецьким Я.М. (Адвокат) та ТОВ "Буд - Сквер" (Клієнт); акту від 30.03.2023 року про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. - 1.2. вказаного Договору, за цим договором адвокат зобов`язується надавати клієнту правову допомогу на умовах і в порядку, визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити адвокату надану правову допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За цим договором адвокат надає клієнту наступну правову допомогу: підготовка та подання до Господарського суду Рівненської області процесуальних документів у господарській справі № 918/1099/22, за позовом Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі ВСП "РФК "НУБіП України" до клієнта про зобов`язання вчинити дії та стягнення пені. Участь в судових засіданнях Господарського суду Рівненської області при розгляді останнім господарської справи № 918/1099/22.

Плата за надання правової допомоги складається з гонорару та з фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Сторони погодили, що розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої п. 1.2. договору, становить 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. Клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту ухвалення Господарським судом Рівненської області рішення у справі № 918/1099/22 (п. 3.1. - п. 3.3. Договору про надання правової допомоги).

Цей договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (у випадку їх наявності) і діє до його належного виконання. Моментом підписання сторонами та скріплення печатками сторін (у випадку їх наявності) цього договору є дата, зазначена в преамбулі до цього договору (п. 5.1. Договору про надання правової допомоги).

Згідно з актом від 30.03.2023 року про надання правової допомоги, загальний розмір гонорару складає 20 000,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас необхідно зазначити, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:

1) за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);

2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. За таких умов, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;

4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Розмір таких витрат також повинен бути обґрунтованим. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову та предмету спору, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Дослідивши акт від 30.03.2023 року про надання правової допомоги поданий представником відповідача, суд не знаходить підстав для повного покладення на позивача витрат.

Як вбачається з акту від 30.03.2023 року про надання правової допомоги, ознайомлення із позовною заявою, дослідження судових справ із аналогічним предметом та підставами позову, дослідження рішень Верховного суду з правовими позиціями по аналогічним справам, підготовка та подання до господарського суду відзиву на позовну заяву та участь у судових засіданнях, а також підготовка інших процесуальних документів, не потребувала дослідження значного обсягу законодавства, судової практики чи опрацюванню великого обсягу документів, а також не потребувала витрачання значного часу адвокатом.

Отже, при здійсненні розподілу витрат судом надано правову оцінку обґрунтованості заявлених витрат з врахуванням критеріїв: пов`язаності витрати з розглядом справи; обґрунтованості та пропорційним їх розміру до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З огляду на такі обставини суд вважає за можливе застосувати положення частини 5 статті 129 ГПК України та врахувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат наведені вище обставини. На думку суду заявлений відповідачем розмір витрат на правову допомогу не є в повній мірі обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Оцінюючи витрати відповідача, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, суд робить висновок про те, що обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення відповідачу 9000,00 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Решту заявлених представником витрат суд покладає на відповідача - ТОВ "БУД - СКВЕР".

Згідно з визначеннями статті 3 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з нормами статті 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За змістом статті 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного університету біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України" (33001, м. Рівне, вул. Коперника, 44, код ЄДРПОУ 40266301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" (33010, м. Рівне, вул. Павлюченка, 58, код ЄДРПОУ 41894833) 9 000,00 грн (дев`ять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД - СКВЕР" (33010, м. Рівне, вул. Павлюченка, 58, код ЄДРПОУ 41894833).

Боржник: Національний університет біоресурсів та природокористування України в особі відокремленого структурного підрозділу "Рівненський фаховий коледж "Національного університету біоресурсів та природокористування України" (33001, м. Рівне, вул. Коперника, 44, код ЄДРПОУ 40266301).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк