Ухвала

від 12.04.2023 по справі 947/38478/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/556/23

Справа № 947/38478/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

потерпілої - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23.09.2022 у кримінальному провадженні №12021162480001919, внесеному до ЄРДР 02.11.21 відносно:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ознаками суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Зазначеною ухвалоюсуду першоїінстанції задоволено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та застосовано до ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №12021162480001919, внесеному до ЄРДР 02.11.21 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації його до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на висновок судово-психіатричної експертизи №609, відповідно до якого ОСОБА_10 на період часу, що відноситься до скоєння кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, ознак недоумства, іншого хворобливого стану психіки, будь-якого тимчасового розгляду психічної діяльності не виявляв, страждав на хронічне психічне захворювання, у вигляді «Шизофренії параноїдної форми, безперервний тип перебігу, змішаний тип дефекту. Декомпенсація» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «Р20.20» за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), в зв`язку з чим він був не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Зазначено, що на теперішній час ОСОБА_10 ознак недоумства, іншого хворобливого стану психіки не виявляє, страждає на хронічне психічне захворювання, у вигляді «Шизофренії параноїдної форми, безперервний тип перебігу, змішаний тип дефекту» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «Р20.20» за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), внаслідок свого психічного стану він не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У зв`язку з урахуванням актуального психічного стану ОСОБА_10 (шизофренії параноїдної форми, безперервний тип перебігу, змішаний тип дефекту. Декомпенсація), ступеня суспільної небезпеки кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, останній потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з вказаним рішенням заступник керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що ухвала суду підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає,що суд першої інстанції в порушення вимог ч. 1 ст. 512 КПК України провів судовий розгляд без участі ОСОБА_10 та у матеріалах справи не містяться посилання на документ щодо волевиявлення ОСОБА_10 не приймати участь у судових засіданнях або про неможливість бути присутнім на них. Вказує, що районним судом в порушення вимог ст. 506 КПК України не забезпечено участі у судовому засіданні законного представника (опікуна) ОСОБА_10 , чим позбавив його можливості реалізувати свої права учасника судового провадження відповідно до ст. 44 КПК України. Наголошує, що ототожнюючи в одній особі як потерпілого у кримінальному провадженні так і законного представника ОСОБА_10 суд тим самим порушив загальні засади кримінального провадження та процесуальні гарантії прав і свобод учасників кримінального провадження, передбачені ст. 44, 55 КПК України.

Просить ухвалусуду першоїінстанції скасуватита постановитинову ухвалу,якою призначитиновий судовийрозгляд клопотанняпро застосуванняпримусових заходівмедичного характеру відносно ОСОБА_10 в суді першої інстанції.

Позиції учасників судового розгляду.

Заслухавши:суддю-доповідача,прокурора ОСОБА_6 ,який підтримавподану апеляційнускаргу,захисника ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_8 які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Виконання завдань кримінального провадження може здійснюватися лише із застосуванням та дотриманням належної правової процедури, тобто встановленого кримінальним процесуальним законом порядку дій органів, що ведуть провадження, та його учасників, реалізація ними своїх прав і обов`язків у визначених законом межах.

Правова процедура є належною, коли вона ґрунтується на законі й є доступною як в інформаційному плані (ознайомлення учасників провадження з суттю відповідної процедури, їх правами і обов`язками під час її здійснення, результатами тощо), так і фактичному (можливість брати участь, звернутись за правовою допомогою до адвоката-захисника, спеціаліста тощо).

Належна правова процедура включає в себе дотримання загальних засад кримінального провадження, процесуальних засобів і способів їх реалізації, процесуальних гарантій прав і свобод учасників кримінального провадження та прийняття законних, обґрунтованих і справедливих рішень.

Належна правова процедура є базовою основою права на справедливий судовий розгляд, закріпленого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру регламентоване главою 39, в тому числі ч. 1 ст. 512 КПК України яка визначає, що судовий розгляд цієї категорії справ здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов`язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.

Отже КПК містить імперативну вимогу щодо обов`язкової участі особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника.

Натомість відповідно до матеріалів кримінального провадження вбачається, що судовий розгляд 22.12.2021 проведено без участі особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру та її законного представника.

Одночасно колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 506 КПК України взагалі не забезпечено участі у судовому засіданні законного представника (опікуна) ОСОБА_10 , чим позбавлено представника можливості реалізувати свої права як учасника судового провадження відповідно до ст. 44 КПК України.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу районного суду на неможливість залучення у якості законного представника та потерпілого однієї особи, оскільки це порушує загальні засади кримінального провадження та процесуальні гарантії прав і свобод учасників кримінального провадження, передбачені ст.ст. 44, 55 КПК України.

Таким чином колегія суддів погоджується з доводом прокурора про те, що здійснення судового провадження без участі особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру та її законного представника, є істотним порушенням кримінального процесуального закону, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Стаття 412 КПК України містить перелік істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення в разі допущення яких судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню.

Стаття 415 КПК України передбачає підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції і суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлені порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має в тому числі право скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали допустився порушень вимог ст. 412 КПК України, а тому на підставі положень статей 409, 415 КПК України, ухвала районного суду підлягає скасуванню та призначенню нового розгляду клопотання в тому ж суді першої інстанції, в іншому складі суду.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу суду на дотримання розумних строків, передбачених ст. 28 КПК України, під час розгляду вказаного кримінального провадження, оскільки аналізуючи надані копії матеріалів провадження встановлено, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 перебуває на розгляді суду першої інстанції досить тривалий час, під час якого апеляційним судом вже скасовувалось рішення суду першої інстанції з аналогічних підстав на які районний суд уваги не звернув та повторно постановив незаконне рішення.

Апеляційний суд вважає таку невиправдану тривалість розгляду даного кримінального провадження неприпустимою, що з огляду на положення ст. 28 КПК України, тягне за собою порушення принципу розумності строку розгляду справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне звернути увагу районного суду на необхідність дотримання вимог ст. 28 КПК України, щодо розумних строків розгляду справи.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23.09.2022, якою задоволено клопотання про застосуванняпримусових заходівмедичного характеру у кримінальному провадженні №12021162480001919, внесеному до ЄРДР 02.11.21 відносно ОСОБА_10 заознаками суспільно-небезпечногодіяння,яке підпадаєпід ознакидіяння,передбачене ч.1ст.115КК України - скасувати.

Призначити новийсудовий розглядклопотання прозастосування примусовихзаходів медичногохарактеру у кримінальному провадженні №12021162480001919,внесеному доЄРДР 02.11.21відносно ОСОБА_10 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України в тому ж суді першої інстанції, в іншому складі суду.

Звернути увагу суду першої інстанції на необхідність дотримання розумних строків розгляду зазначеного кримінального провадження відповідно до вимог ст. 28 КПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4