Ухвала

від 13.04.2023 по справі 755/13678/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/13678/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без розгляду

"13" квітня 2023 р. м.Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Коваленко І.В.,

при секретарі - Назаровій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 755/13678/21 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Майно» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві розпорядження майном шляхом визнання такими, що втратили право користування ним,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа № 755/1433/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Майно» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві розпорядження майном шляхом визнання такими, що втратили право користування ним.

23 серпня 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Майно» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві розпорядження майном шляхом визнання такими, що втратили право користування ним, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, дата першого судового засідання - 08 жовтня 2021 року на 10:30 годину.

08.10.2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва провадження по цивільній справі № 755/13678/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Майно» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві розпорядження майном шляхом визнання такими, що втратили право користування ним - зупинено до набрання законної сили судового рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/13969/21 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Майно», за участю третьої особи: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар`ї Володимирівни про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна з припиненням права власності.

19 січня 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва поновлено провадження у справі № 755/13678/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Майно» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві розпорядження майном шляхом визнання такими, що втратили право користування ним. Призначено судове засідання для розгляду по суті на «20» лютого 2023 року об 11 годині 00 хвилин, яке відбудеться в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Пластова, буд.3, каб. 8).

23 січня 2023 року відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заяву про закриття провадження.

Сторони в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

19 січня 2023 року поновлено провадження у справі № 755/13678/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Майно» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві розпорядження майном шляхом визнання такими, що втратили право користування ним. Призначено судове засідання для розгляду по суті на «20» лютого 2023 року об 11 годині 00 хвилин, яке відбудеться в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Пластова, буд.3, каб. 8).

Відповідно до положень ч. ч. 3, 6, п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно положень ч. 13 ст. 128 ЦПК України, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За приписами частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

15 березня 2023 року довідкою секретаря судового засідання знято з розгляду цивільну справу 755/13678/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Майно» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві розпорядження майном шляхом визнання такими, що втратили право користування ним, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м.Києві. Справу призначено на 06.04.2023 року об 14 год. 00 хв.

У судові засідання, які призначались на 20.02.2023 та 29.03.2023 року представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином за зазначеною у позові адресою перебування, про що свідчать зворотні повідомлення в яких на адресу позивача направлялися судові повістки про виклик в судові засідання призначені на 20.02.2023, 15.03.2023, 06.04.2023 та 13.04.2023.

Про зміну адреси перебування стосовно адреси для листування позивачем суд не повідомлено та письмової заяви про отримання викликів до суду з використанням засобів мобільного зв`язку позивачем не подавалося.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Як зазначено вище, представник позивача повторно не з`явився в судове засідання, були належним чином повідомлені про розгляд справи.

Матеріали справи не містять заяви позивача про розгляд справи у їх відсутність.

За нормою частини 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно положень пункту 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача в судове засідання суд приймає також до уваги наступне.

У постанові від 21.09.2020 винесеній за результатами розгляду цивільної справи № 658/1141/18 Верховний Суд зазначив, що системний аналіз норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вищевикладених обставин, враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, позивач повторно не з`явився в судове засідання, заява про розгляд справи без участі позивача до суду не надходила, суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Майно» підлягає залишенню без розгляду.

Згідно частини 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 44, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Майно» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві розпорядження майном шляхом визнання такими, що втратили право користування ним - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку передбаченому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: