Рішення

від 12.04.2023 по справі 756/1246/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12.04.2023 Справа № 756/1246/23

Унікальний номер 756/1246/23

Номер провадження 2/756/2158/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Гаврилко Д.О.,

за участю представника позивача - Шокала О.С.,

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО СУПУТНИК» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасне виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року позивач ТОВ «АВТО СУПУТНИК» звернувся до суду зі вищевказаним позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) інфляційні втрати за несвоєчасне виконання рішення суду в розмірі 98102,51 грн, 3 % річних у розмірі 12803,01 грн та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року у справі № 756/12946/17, залишеним без змін апеляційною інстанцією, частково задоволено позов ТОВ «АВТО СУПУТНИК», стягнуто з ОСОБА_1 збитки у сумі 326443,11 грн; витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 2400,00 грн; судовий збір у сумі 3288,91 грн. Вказане рішення набрало законної сили 22 вересня 2021 року, на його підставі Оболонським районним судом м. Києва 20 жовтня 2021 року видано два виконавчі листа.

Позивач стверджує, що грошове зобов`язання зі сплати коштів у ОСОБА_1 виникло 22 вересня 2021 року. Разом з тим, відповідно до виписки по рахункам грошові кошти ТОВ «АВТО СУПУТНИК» відповідач сплатив лише 05 січня 2023 року.

За наведених підстав позивач вважає, що є підстави для стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних на встановлену в судовому рішенні суму заборгованості за період невиконання рішення суду.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 27 січня 2023 року головуючим суддею визначено суддю Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду від 31 січня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 09 березня 2023 року.

09 березня 2023 року судове засідання відкладено до 10 квітня 2023 року через неявку сторін.

В судовому засіданні 10 квітня 2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав та мотивів наведених у позові.

Відповідач у судовому засіданні 10 квітня 2023 року просив відкласти розгляд справи з метою зустрічі з новим захисником.

Ухвалою суду від 10 квітня 2023 року, із занесенням до протоколу судового засідання, в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом було відмовлено, оскільки про день та час розгляду10 квітня 2023 року ОСОБА_1 повідомлений завчасно, зокрема 09 березня 2023 року, про що розписався в розписці, з огляду на що мав достатньо часу для подання відзиву у визначений процесуальним законодавством термін.

Відповідач відзив на позовну заяву ТОВ «АВТО СУПУТНИК» не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши повно та всебічно обставини справи, оцінивши в сукупності всі наявні по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «АВТО СУПУТНИК», виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом Українивід 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи у продовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Фактичні обставини справи

Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08 червня 2021 року у справі № 756/12946/17 частково задоволено позов ТОВ «АВТО СУПУТНИК», стягнуто з ОСОБА_1 збитки у сумі 326443,11 грн; витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 2400,00 грн та судовий збір у сумі 3288,91 грн (а.с. 12-15)

Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року вищевказане рішення залишено без змін (а.с. 16-20).

Так, частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

20 жовтня 2021 року Оболонським районним судом м. Києва на підставі рішення суду від 08 червня 2021 року видано два виконавчі листи (а.с. 20-21, 24-25).

Постановами приватного виконавця від 18 серпня 2022 року, на підставі заяв стягувача та поданих виконавчих листів, відкрито виконавчі провадження № 69696419 та № 69684594.

У результаті вчинених приватним виконавцем дій 05 січня 2023 року на рахунок ТОВ «АВТО СУПУТНИК», були зараховані кошти у розмірі 328843,11 грн та 3288,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку товариства за період з 01 січня 2023 року по 18 січня 2023 року (а.с. 35).

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку, інфляційні втрати товариства за несвоєчасне виконання ОСОБА_1 рішення суду складають 98102,51 грн, а 3 % річних за період з 23 вересня 2021 року по 04 січня 2023 року - 12803,01 грн.

Спір між сторонами виник з приводу стягнення інфляційних втрат та 3 % відсотків річних за несвоєчасне виконання рішення суду.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа мас право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Наведене вище узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (14-16цс18).

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Так, Верховний Суд вказав, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на будь-які грошові зобов`язання, незалежно від підстав їх виникнення, у тому числі і на ті, які виникли у зв`язку із заподіянням шкоди.

Стаття 625 ЦК України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строку розрахунків.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 лютого 2018 року, справа № 910/11249/17.

Отже, з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання зі сплати коштів, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги, що грошове зобов`язання яке виникло між сторонами не є договірним, законом не визначено іншого розміру процентів, у позивача в силу ст. 625 ЦПК України наявне право нарахування інфляційних втрат та трьох 3 % річних за період з дня виникнення грошового зобов`язання (23 вересня 2021 року) по день, що передує дню виконання зобов`язання (04 січня 2023 року).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що виходячи з загальної суми простроченого грошового зобов`язання у розмірі 332132,02 грн, 3 % річних становлять 12803,01 грн, а інфляційні втрати 98102,51 грн.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

З огляду на наведене, суд повно та всебічно дослідивши обставини справи та надані докази, приходить до переконання, що стягненню з ОСОБА_1 за несвоєчасне виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 квітня 2021 року у справі № 756/12947/17 підлягають стягненню на користь ТОВ «АВТО СУПУТНИК» інфляційні втрати в розмірі 98102,51 грн, та 3 % річних за у розмірі 12803,01 грн, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 133,141, 209-211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО СУПУТНИК» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасне виконання рішення суду.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО СУПУТНИК» (код ЄДРПОУ 31954432) інфляційні втрати за несвоєчасне виконання рішення суду в розмірі 98102,51 грн, та 3 % річних за несвоєчасне виконання рішення суду у розмірі 12803,01 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО СУПУТНИК» (код ЄДРПОУ 31954432) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12 квітня 2023 року.

Суддя І.С. Шролик