24.04.2023 Справа № 756/1246/23
Унікальний номер 756/1246/23
Номер провадження 2-др/756/59/23
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2023 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Гаврилко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Києві заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО СУПУТНИК» - адвоката Шокала Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО СУПУТНИК» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасне виконання рішення суду,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10.04.2023 задоволено позов ТОВ «АВТО СУПУТНИК». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АВТО СУПУТНИК» інфляційні втрати за несвоєчасне виконання рішення суду в розмірі 98102,51 грн, та 3 % річних за несвоєчасне виконання рішення суду у розмірі 12803,01 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.
13.04.2023 року представник ТОВ «АВТО СУПУТНИК» - адвокат Шокало О.С. через канцелярію суду звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення. В мотивування поданої заяви зазначив, що в поданій позовній заяві було зазначено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. У судовому засіданні 10.04.2023 року представник позивача повідомив суд, що у визначений процесуальним законом строк будуть подані докази понесення судових витрат. На підтвердження понесених судових витрат долучає копію договору про надання правової допомоги № 18/01/23-1 від 18.01.2023 року; додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 18/01/23-1 від 18.01.2023 року; акт приймання-передачі наданих послуг № 10/04/23-1 від 10.04.2023 року; рахунок-фактуру № 4 від 10.04.2023 року; заключну виписку за період з 10.04.2023 року по 12.04.2023 року.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному судді 13.04.2023 клопотання передано на розгляд судді Шролик І.С.
Представник позивача в судове засідання 13.04.2023 року не прибув. 13.04.2023 року від представника позивача надійшла заява, в якій просив проводити розгляд заяви без його участі та участі позивача. Вимоги заяви підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 13.04.2023 року не прибув. Про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Копію заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками отримав особисто в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва, про що розписався в розписці. Крім того, під час ознайомлення з матеріалами справи відповідачем було надано довідку про доходи.
Суд, дослідивши заяву, докази надані в її обгрунтування, письмові матеріали справи, дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10.04.2023 задоволено позов ТОВ «АВТО СУПУТНИК». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АВТО СУПУТНИК» інфляційні втрати за несвоєчасне виконання рішення суду в розмірі 98102,51 грн, та 3 % річних за несвоєчасне виконання рішення суду у розмірі 12803,01 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17. Яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 18/01/23-1 від 18.01.2023 року; додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 18/01/23-1 від 18.01.2023 року, в якому погоджено вартість послуг становить 10000,00 грн; акт приймання-передачі наданих послуг № 10/04/23-1 від 10.04.2023 року, в якому зазначена кількість витрачених адвокатом годин на надання правничої допомоги; рахунок-фактуру № 4 від 10.04.2023 року; заключну виписку за період з 10.04.2023 року по 12.04.2023 року.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).
Верховний Суд дотримується позиції (постанови КГС ВС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18), що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених вимогами процесуального законодавства. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦП України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката які підлягають розподілу між сторонами.
Також, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Подібні висновки зроблені також в ряді постанов Верховного Суду, зокрема у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.
У справі № 755/9215/15-ц Велика Палата також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
При визначені розміру компенсації позивачу витрат на правничу допомогу, суд враховує надану відповідачем довідку про доходи № 9235232650221231, з якої вбачається що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м Києві (Оболонський район) в м. Києві і отримує пенсію за віком, середній розмір якої за період з січня 2023 року по квітень 2023 року включно становить 1687,90 грн на місяць, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, що зазначені в акті виконаних робіт, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, вважаю що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу 10000 грн. є дещо завищеними. Також ураховую категорію справи, загальну тривалість участі представника позивача під час розгляду справи, вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача частину витрат на правову допомогу, яку позивач має понести у розмірі 5000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133,137, 270 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО СУПУТНИК» - адвоката Шокала Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО СУПУТНИК» (код ЄДРПОУ 31954432)витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 24 квітня 2023 року.
Суддя І.С. Шролик
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2023 |
Оприлюднено | 28.04.2023 |
Номер документу | 110458241 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Оболонський районний суд міста Києва
Шролик І. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні