Рішення

від 14.04.2023 по справі 465/4801/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/5128/23

Справа № 465/4801/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса вказана позивачем: АДРЕСА_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

29.08.2022 вказана позовна заява, датована 27.08.2022, за підписом позивачки надійшла до Франківського районного суду міста Львова, в якій позивачка просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20.04.2013 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 408.

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 12.09.2022 справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

18.10.2021 вказана справа надійшла до Солом`янського районного суду міста Києва з супровідним листом Франківського районного суду міста Львова від 29.09.2022.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2022 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично справу передано судді по реєстру 01.11.2022.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.11.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.11.2022 у задоволенні заяви відповідача про надання строку для примирення,- відмовлено.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).

Обґрунтування позову

Позовна заява обґрунтована, зокрема, тим, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на розвиток сім`ї, конфлікти.

В позові вказується, що сімейні відносини повністю відсутні між подружжям з квітня 2022 року, з цього часу разом сторони не проживають, жодної спільної діяльності не ведуть.

Також, зазначається, що в даний момент збереження сім`ї є неможливим, і суперечить інтересам позивача.

Щодо правової позиції відповідача

На момент винесення рішення у справі відзив на позовну заяву не надійшов.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Разом з тим, як вбачається зі змісту клопотання про встановлення строку на примирення подружжя датованого 20.09.2022, відповідач щодо розірвання шлюбу заперечує.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.04.2013 між сторонами у справі - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) укладено шлюб, зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис № 408 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.04.2013, а.с. 4).

У цьому шлюбі у подружжя народились діти:

-донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 08.11.2013 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції зроблено актовий запис за № 4559 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 08.11.2013, а.с. 9);

-та син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 06.03.2018 Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області зроблено актовий запис за № 505 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 06.03.2018, а.с. 10).

Позивачка стверджує, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на розвиток сім`ї, конфлікти. Стверджує, що сімейні відносини повністю відсутні між подружжям з квітня 2022 року, з цього часу разом сторони не проживають, спільної діяльності не ведуть. Вказує, що збереження сім`ї є неможливим, і суперечить її (позивача) інтересам.

Як вбачається зі змісту клопотання про встановлення строку на примирення подружжя датованого 20.09.2022, відповідач щодо розірвання шлюбу заперечує.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За змістом ч. 1 ст. 110, ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановлено судом, позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Позивач скористалась наданим правом та звернулась до суду з позовом у даній справі, наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) викладена правова позиція відповідно до якої:

«Згідно із статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За положеннями частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За положеннями статті 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Одночасно згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.

Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено частиною сьомою статті 240 ЦПК України.

Отже, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Беручи до уваги те, що ні у заяві про перегляд заочного рішення, ні в апеляційній скарзі на рішення місцевого суду ОСОБА_2 не обґрунтовувалась необхідність надання строку на примирення подружжя, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 не бажає зберігати подружні відносини із заявником доводи відповідача про порушення його права на призначення подружжю строк для примирення є безпідставними.»

Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов висновку про те, що подальше подружнє життя суперечитиме інтересам позивачки, збереження сім`ї є неможливим. З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Суд роз`яснює, що відповідно до п.п. 1, 2, 3 р. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940), державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього не пізніше наступного робочого дня відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення (додаток 9) до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання повідомлення, проставляє у ньому відповідну відмітку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 142, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 20.04.2013 між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 408.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. Л. Зуєвич