Ухвала

від 14.04.2023 по справі 320/11533/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 квітня 2023 року Київ № 320/11533/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Мазур Ірини Олександрівни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

у с т а н о в и в:

адвокат Мазур І.О. в інтересах ТОВ "Юнігласс Україна" звернулась до суду з вимогами до Житомирської митниці ДМС України про визнання протиправними та скасування рішень митного органу про коригування митної вартості товарів №UA101000/2022/000100/2 від 07.06.2022 та №UA101000/2022/000103/2 від 28.06.2022,

Дослідивши позовну заяву в межах ч.1 ст.171 КАСУ на предмет дотримання ст.ст.160, 161, 123 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху та надання заявнику десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання оновленої позовної заяви із зазначенням у ній:

відомостей про позивача як юридичну особу, в тому числі, коли позивач був зареєстрований як юридична особа, поставлений на облік у податковому органі з посиланням та наданням відповідних доказів; які види підприємницької діяльності здійснює заявник з представленням суду установчих документів; надання суду документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, зокрема, але не виключно, каталогів, специфікації, прейскуранту (прайс-листу) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики столового скляного посуду New Glass як стокового товару або відомості біржових організацій про вартість сировини; інших документів, з яких можливо встановити вартість імпортованого товару; документи, які підтверджують факт реєстрації продавця товару у країні його перебування (Болгарія); зазначення у позовній заяві місцезнаходження оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до справи; копії митної декларації країни відправлення; умови та підстави оформлення документів на оплату товару за контрактом з наданням суду банківських документів про оплату імпортованого товару; здійснення перекладу документів, викладених на іноземній мові із нотаріальним засвідченням перекладу оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви; розрахунок суми митних платежів та документ, що свідчить про розмір мита, який необхідно буде доплатити позивачу для випуску товару у вільний обіг; зазначення підстав для прийняття оспорюваного рішення з представленням суду документів, наданих митному орагну на підтвердження заявленої в деклараціях митної вартості товару; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску; представлення суду копії договору про надання правової допомоги №85 від 11.05.2021; зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви.

Ухвалюючи рішення про залишення позову без руху, суд урахував наступне:

розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС).

Положеннями абз. 1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У контексті вказаної норми ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача. Суд звертає увагу позивача на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб`єктів права, що пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо. Рішення суб`єкта владних повноважень, яким визначено грошове зобов`язання, а саме, суму адміністративно-господарських, штрафних санкцій, коригування митної вартості, тощо, та на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи, а відтак, вимога про визнання протиправним та/або скасування такого рішення носить майновий характер.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товару відповідно до яких, митна вартість товару була збільшена відповідачем. Тобто, предметом спору є різниця між митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, встановленою митницею внаслідок коригування, та згідно з приписами ст. 279 МК України становить базу оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, а отже є загальною сумою майнових вимог позивача.

Із рішення про коригування митної вартості товарів суд не може встановити розмір мита, який необхідно буде доплатити позивачу для випуску товару у вільний обіг, а така сума є загальною сумою майнових вимог позивача, тобто ціною позову, з якої необхідно сплатити судовий збір.

З метою виконання вимог ст. 161 КАСУ, позивачу необхідно надати суду документ, що свідчить про розмір мита, який необхідно буде йому доплатити для випуску товару у вільний обіг. Крім того, кожна із вимог про визнання протиправним та скасування рішення оплачувається судовим збором окремо.

Також, відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Як вбачається з матеріалів позову, оскаржувані рішення прийняті відповідачем 07.06.2022 та 28.06.2022, тоді як з даним позовом представниця позивача звернулась до суду лише 12.01.2023, у зв`язку з чим суд констатує, що позовна заява ТОВ "Юнігласс Україна" подана із суттєвим порушенням строку звернення до суду.

В резолютивній частині позовної заяви представниця позивача просить про поновлення пропущеного строку з огляду на те, що несвоєчасне звернення до суду з даною позовною заявою спричинене дією воєнного стану по всій території України з 24.02.2022, в тому числі ведення бойових дій на території місця знаходження товариства та його виробничих потужностей, проведення деокупаційних дій по знешкодження вибухонебезпечних предметів, складанням акту про пожежу на території товариства, в якому було зафіксовано знищення товарно-матеріальних цінностей, лише 12.10.2022, а також здійснення досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1-2 ст.438 КК УКраїни.

Перевіривши доводи клопотання та подані документи, суд дійшов до висновку про необхідність відмови у його задоволенні з огляду на таке.

По-перше, суд вважає необґрунтованим посилання представниці позивача як на підставу пропуску вказаного строку запровадження в Україні воєнного стану внаслідок військової агресії Російської Федерації, оскільки позивач, не дивлячись на воєнний стан Україні, реалізував своє право на звернення до суду шляхом подачі позову до Київського окружного адміністративного суду, і воєнний стан не став при цьому на заваді.

Крім того, відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру", "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону", суди як об`єкти критичної інфраструктури не припиняли та не припиняють функціонувати під час воєнного стану.

Поміж іншого, суд також акцентує увагу, що 26 травня 2021, набув чинності Закон № 1416-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи". З цього часу будь-яка особа мала можливість звернутися до суду в електронній формі. Електронний суд дозволяє подавати учасникам судового процесу до суду будь-які документи в електронному вигляді, а також надсилати таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства.

До Електронного суду користувачі можуть надіслати в електронному вигляді і матеріали, передбачені процесуальним законодавством.

Таким чином, для суду не є переконливим довод про воєнний стан як перешкоду своєчасного звернення до суду.

Стосовно твердження про ведення активних бойових дій та подальше проведення деокупаційних заходів зі знищення вибухонебезпечних предметів, то як вбачається із доданих до позову актів виконання робіт із знешкодження (знищення) вибухонебезпечних предметів, вказані заходи проводилися піротехнічними підрозділами ДСНС у період з 10.04.2022 по 11.04.2022.

Інших документів, які б підтверджували неможливість з 12.04.2022 доступу до офісу та виробничих потужностей позивача до позову не додано.

Так само, суд не відносить до поважних причин пропуску строку звернення складення уповноваженим органом акту про пожежу на території товариства лише 12.10.2022, оскільки вказаний акт не містить переліку матеріальних цінностей, які були знищені під час пожежі, в тому числі документів, які були необхідні для підготовки та подання вказаного позову.

Щодо проведення на території товариства досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1-2 ст.438 КК України, то як вбачається із відповіді Київської обласної прокуратури від 14.10.2022 №18-5129-22, останньою підтверджується лише факт здійснення досудового розслідування кримінального провадження, яке внесено до ЄРДР №42022112320000037, без жодного зазначення місця вчинення вказаного правопорушення, а тим більше наявності обмежень щодо доступу позивача до місця знаходження свого офісу/виробничих потужностей на час проведення такого досудового розслідування.

Більше того, суд звертає увагу, що не дивлячись на військовий стан та інші вказані позивачем обставини, які ніби-то стали перешкодою для звернення до суду з даним позовом у зв`язку з відсутністю доступу до необхідних документів, останнє безперешкодно продовжувати здійснювати свою господарську діяльність, що підтверджується поданими позивачем митному органу деклараціями №UA101020/2022/019306 від 06.06.2022 та №UA101020/2022/023197 від 27.06.2022.

Тобто, принаймні з 06.06.2022 у позивача була можливість доступу до своїх приміщень та, відповідно, звернення з даним позовом до суду протягом шести місяців із вказаної дати, тобто, до 07.12.2022, однак з даним позовом звернувся до суду лише 12.01.2023, тобто із пропуском встановленого законом строку на звернення з адміністративним позовом до суду.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а отже в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин такого пропуску.

Частиною 1 ст. 169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання адвоката Мазур Ірини Олександрівни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.

позовну заяву адвоката Мазур Ірини Олександрівни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,- залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.