Рішення

від 14.04.2023 по справі 560/10/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/10/23

РІШЕННЯ

іменем України

14 квітня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, у якому просить зобов`язати відповідача виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.08.2019 по день фактичного розрахунку 22.12.2022.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві відповідач позов не визнає. Зазначає, що оскільки під час звільнення позивача між ними був відсутній спір щодо видів виплат та їх розміру, підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 117 КЗпП України відсутні, відтак у позові просить відмовити.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу у 22 державній пожежно-рятувальній частині Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, яка на даний час згідно з наказом ДСНС від 27.04.2021 року №252 "Про припинення юридичних осіб шляхом приєднання" реорганізована та приєднана до 4 пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.

Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 23.08.2019 позивача звільнено з військової служби цивільного захисту з 24.08.2019.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2022 у справі №560/16954/21 зобов`язано 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2015 із застосуванням місяця підвищення доходів ( базового місяця) січня 2008 року. Зобов`язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з 01.12.2018 по 31.05.2019.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2022 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 змінено в частині відмови визначення базового місяця січня 2008 для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Мотивувальну частину викладено в редакції цієї постанови. Абзац п`ятий резолютивної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2022 викладено у такій редакції: "Зобов`язати 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (так званого базового місяця), для розрахунку індексації. В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 залишено без змін.

На виконання цього рішення відповідачем здійснено виплату позивачу коштів в сумі 88137,47 грн., що доводиться випискою банківської установи, копія якої є у справі.

Таким чином, фактичний остаточний розрахунок з позивачем щодо виплати належних йому коштів відповідач провів 23.12.2022.

Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116цього Кодексу. Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з ч. 2 ст. 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Таким чином, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум. За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Отже, частина перша статті 117 КЗпП України переважно стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору свідомо та умисно не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником. Водночас, частина друга статті 117 КЗпП України стосується тих випадків, коли наявний спір між роботодавцем та колишнім працівником про належні до виплати суми та фактично охоплює два випадки вирішення такого спору.

Так, якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України). Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальності роботодавця протягом усього періоду прострочення. Зазначені правові висновки щодо застосування статті 117 КЗпП України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 по справі №821/1083/17.

З огляду на це, непроведення з позивачем своєчасного повного розрахунку при звільненні є протиправним.

Днем звільнення є останній робочий день, який відповідним чином обліковується та оплачується на рівні звичайного робочого дня (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 по справі №821/1226/16). Саме у цей день (день звільнення або день виключення зі списків військової частини для військовослужбовців) на підставі ст. 116 КЗпП України роботодавець повинен виплатити звільненому працівнику всі суми, що належать йому від підприємства.

Позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 24.08.2019, отже у цей день з ним повинен був бути проведений остаточний розрахунок, тоді як 25.08.2019 є днем початку періоду невиплати.

Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.

Абзацом 3 п. 2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. За правилами п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, згідно з чинним законодавством нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовцям проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням.

Згідно з виписками по карткових рахунках позивача відповідач 23.12.2022 виплатив йому заборгованість по грошовому забезпеченню в сумі 88 137 грн. 47 коп. ( індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 як місяця підвищення доходів, та з 01.12.2018 по 31.05.2019)

Як вбачається з довідки про доходи від 16.01.2023 № 8/34, наданої відповідачем, грошове забезпечення позивача склало за червень 2019 - 15049,12 грн. (31 робочий та відпрацьований день), за липень 2019 - 13982,72 грн. (30 робочих та відпрацьованих днів), отже середньоденне грошове забезпечення позивача становить 475,93 грн. (нараховане грошове забезпечення/ 61).

Водночас, суд враховує, що з 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, а саме встановлено обмеження, згідно з яким виплата працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюється не більш як за шість місяців.

З огляду на дату проведення остаточного розрахунку з позивачем, до спірних правовідносин підлягає застосуванню змінена редакція статті 117 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). Зміни у ст.116 та 117 КЗпП України підкреслюють намір законодавця не допустити випадків, за яких порушення прав працівника на своєчасний розрахунок при звільненні триває впродовж значного періоду часу. З урахуванням цих змін працівник повинен бути зацікавленим у швидкому ініціюванню та вирішенню спору, оскільки зволікання з тих чи інших причин у зверненні до суду не даватиме підстави в подальшому претендувати на виплату суми середнього заробітку за весь період, впродовж якого триває порушення його права на своєчасне отримання грошового забезпечення.

Таким чином, період затримки розрахунку при звільненні обмежено шістьма місяцями, у зв`язку із чим позивачу належить до виплати компенсація у вигляді середнього заробітку за період тривалістю 184 календарних дні. Сума коштів, визначена відповідно до ст. 100 Порядку становить 87571,12 грн. ( 475,93 грн. (середньоденна заробітна плата позивача) * 184 (кількість днів затримки розрахунку).

Верховний Суд, разом з тим, у постанові від 30.11.2020 у справі №480/3105/19 щодо аналогічних правовідносин визначив інший механізм розрахунку розміру компенсації, зазначивши, що суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і таке зменшення повинне залежати від розміру недоплаченої суми.

Зменшуючи розмір відшкодування, Верховний Суд враховує таке (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 у справі № 761/9584/15-ц): розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Верховний Суд застосував критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, та принцип пропорційності суми виплати, яка повинна залежати від того, яку частку у відсотковому відношенні сума виплаченої заборгованості становить у складі усіх належних працівнику на дату звільнення виплат.

При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Використовуючи цей механізм, суд з матеріалів справи встановив, що розмір належних позивачу при звільненні виплат склав 133050,07 грн. (виплата без урахування виплат за судовими провадженнями, довідка від 11.04.2023 № 58/64). Також на виконання рішення суду, про яке зазначалось вище, позивачу виплачено 88137,47 грн. (сума індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця 2008 та з 01.12.2018 по 31.05.2019 року, яка не були виплачені на дату звільнення) Таким чином, загальна сума коштів, які позивач повинен був отримати під час розрахунку при звільненні становить 133050,07 грн. + 88137,47 грн. = 221187,54 грн.

Сума виплаченої заборгованості в розмірі 88137,47 грн. становить 39,85 % від усієї суми виплат. З огляду на це, виходячи з принципу пропорційності позивачу необхідно виплатити 34897,09 грн., які становлять 39,85 % від 87571,12 грн. ( розрахованих згідно з Порядком № 100 та з урахуванням обмеження періоду виплати 6 місяцями).

Оскільки відповідач не спростував право позивача на отримання коштів за час затримки розрахунку при звільненні, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправною невиплату 4 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області ОСОБА_1 середнього заробітку/грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.

Зобов`язати 4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток/грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 34897,09 грн. (з вирішенням питання утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів відповідно до вимог закону).

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 квітня 2023 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:4 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (вул. Героїв Чорнобиля, 1/1,Хмельницький,Хмельницька область,29008 , код ЄДРПОУ - 37971953)

Головуючий суддя І.С. Козачок